Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Директор ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" академік НАН України Валерій Геєць та завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Вікторія Близнюк – як представники наукової установи – співвиконавця цільового міждисциплінарного проєкту "Солідаризація українського суспільства в умовах війни та перспективи збереження і відтворення солідарного соціального потенціалу у повоєнному розвитку країни" (2024–2025 рр.) – взяли участь у робочій нараді щодо проєкту, що відбулася у Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України 28 травня 2024 р.
Науковий проєкт спрямований на дослідження феномену солідаризації українського суспільства в один із найбільш критичних моментів української історії – в період російсько-української війни. Участь у ньому беруть установи НАН України. На нараді наголошувалося на зосередженні на визначенні чинників, які впливають на суспільну солідаризацію в нинішніх умовах, на викликах та загрозах цьому процесові. Зокрема, В. Геєць наголосив, що науковці повинні проявити свої прогностичні вміння і вже зараз описати потенційні лінії розколів, здатні порушити суспільну єдність.
27 травня 2024 року відбулось друге засідання з представлення результатів дослідження ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів з відновлення економіки України. Фахова дискусія проводилася відповідно до графіка роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України.
У ході наукової дискусії обговорювалися такі актуальні теми:
Сценарне прогнозування: різні обсяги
міжнародної допомоги (отримання / не отримання) (перший етап).
Запровадження спецрежиму оподаткування
для виробників продукції ОПК.
Заміщення імпорту в публічних закупівлях
за рахунок локалізації (ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, легпром).
Збільшення уставного капіталу Експортно-кредитного
агентства (ЕКА) для страхування/кредитування експортних контрактів та
страхування інвестицій від військових ризиків (рішення: залучення 300+ млн дол.
США).
Результати наукових досліджень за першими трьома пунктами представляли відділи моделювання та прогнозування економічного розвитку, публічних фінансів та промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» , за четвертим – Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки.
Зокрема, очільниця відділу моделювання та
прогнозування економічного розвитку Марія СКРИПНИЧЕНКО доповіла про результати
сценарних оцінок макроекономічних показників за різними варіантами міжнародної
допомоги Україні.
Зав. відділу публічних фінансів Інна
ЛУНІНА представила результати сценарного оцінювання впливу запровадження
спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК на
показники бюджету та пропозиції щодо впровадження спецрежиму оподаткування
виробників продукції оборонно-промислового комплексу за різними податковими
інструментами.
Науковці відділу промислової політики –
Олена ЦИПЛІЦЬКА, Оксана КУШНІРЕНКО, Олена СНІГОВА, Марія ЗАВГОРОДНЯ визначили
проблеми, які заважають українським промисловим виробникам перемагати у
публічних закупівлях, та запропонували заходи стимулювання імпортозаміщення за
такими видами продукції, як ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, продукція
легкої промисловості.
За результатами виконаних досліджень у
всіх доповідях прозвучали результати оцінок впливу конкретних проєктів на
ключові макроекономічні показники: ВВП країни, зайнятість населення, бюджет,
платіжний баланс тощо.
Оприлюднені наукові результати викликали
жваву дискусію серед учасників заходу, в ході якої відзначено важливість та
необхідність їх швидкого практичного впровадження.
Проведений захід показав важливість залучення науковців до вирішення актуальних проблем відновлення та розвитку національної економіки в умовах воєнних викликів та дієвість налагодження ефективного діалогу між наукою, громадськістю та державними органами управління.
В Інституті інновацій та конкурентоспроможності Товариства ім. Макса Планка у Мюнхені (Німеччина) 13–14 травня 2024 року відбувся міжнародний семінар "Opening up Data for Research on Ukraine". У семінарі, де розглядалося широке коло питань щодо стану науки та інновацій в Україні в умовах війни, взяв участь завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" , д.е.н., проф., член-кореспондент НАН України І.Ю. Єгоров.
Учасники семінару: І.Ю. Єгоров – перший зліва
Окрім
участі у загальному обговоренні професор Єгоров зробив окрему доповідь "Відмінності та подібності між українськими та
міжнародними даними про науку, технології та інновації". Хоча свою статистичну інформацію у сфері науки та
інновацій Україна почала гармонізувати понад 10 років тому, цей
процес однак далекий від завершення. У
багатьох випадках українська офіційна статистика використовує ті ж визначення,
що і країни ОЕСР, але методи збирання даних і розрахунків не
відповідають міжнародним стандартам, як було
продемонстровано на прикладі показників повної зайнятості. Крім того, Державна служба статистики
України не надає дані про фінансування у порівняльних
цінах і не визначає специфічних дефляторів для наукової сфери,
що ускладнює оцінку динаміки відповідних процесів.
Іще
одну проблему
становить обмежений доступ до вихідної інформації.
По-перше, не всі групи інноваційних підприємств належним чином представлені в у статистичних формах. По-друге, згідно із
чинними юридичними нормами, доступ до даних окремих
дослідницьких організацій та інноваційних підприємств обмежено. Таку
ситуацію необхідно змінити, використовуючи
більш "гнучкі" процедури для аналізу
сфери інновацій, досліджень і розробок , зокрема варто уточнити зміст окремих показників, зняти
обмеження на надання відкритих даних
по інноваційних підприємствах, які є монополістами в тій чи іншій галузі;
розширити можливості статистичних
групувань підприємств та організацій залежно від цілей того чи іншого
обстеження. Це допомогло б ефективніше проводити міжнародні порівняння,
необхідні для прискорення процесів євроінтеграції у сфері статистики науки та
інновацій.
Прогноз макроекономічних показників, підготовлений ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" для квітневого випуску Консенсус-Прогнозу макропоказників економіки України за період 2024–2027 рр. (квітень, 2024 р.).
Завідувачка сектору міжнародних фінансових відносин відділу публічних фінансів Інституту доктор економічних наук, професор Олена Борзенкона запрошення Корейського фонду (The Korea Foundation, KF) в кінці квітня ц. р. відвідала Республіку Корея разом із представниками США, Індонезії, Танзанії, Сенегалу, Йорданії, Ємену та Словаччини і на власні очі побачила південнокорейське економічне диво другої половини ХХ століття – «диво на річці Хан».
Кожного запрошеного учасника програми особисто привітав Президент Корейського фонду, Джіван Кім (Amb. Gheewhan Kim).
Зустріч у Korea Trade-Investment Promotion Agency
Представники Федерації корейської промисловості (The Federation of Korean Industries, FKI) наочно ознайомили гостей із макроекономічними показниками Республіки Корея за останні понад 60 років (від 1961 року), наголосивши, що промисловий бізнес, внутрішні інвестори відновлювали країну пліч-о-пліч із державними інституціями. А представники глобального маркетплейсу (платформи електронної комерції)
– Корейської торговельно-інвестиційної агенції (Korea Trade-Investment
Promotion Agency, KOTRA), відділення якої є і в Києві, – розповіли, як вони
сьогодні допомагають корейському бізнесу зростати на міжнародному рівні.
Олена Борзенко у Національному банку Кореї
У Національному банку Кореї гостям представили презентацію «Фінансова система Північної Кореї та сучасні економічні проблеми» із порівнянням макроекономічних показників, динаміки валютного курсу, рівня життя та освіти Північної Кореї та Південної Кореї.
У Центрі космічних технологій SK Telecom T.um
Учасники програми обміну Корейського фонду відвідали низку організацій, зокрема Глобальний центр обміну знаннями та розвитку (Global Knowledge Exchange & Development Center) у Сеулі. У Дослідницький інститут Хюндай (Hyundai Research Institute, HRI) учасникам візиту продемонстрували автомобіль майбутнього, пальним для якого є водень, одержаний із води, а у Центрі космічних технологій SK Telecom T.um (T.um – це 'Technology, U-topia, Museum') - новий світ, де все пов’язано з сервісами штучного інтелекту.
Олена Борзенко та Мінгйон Джонг
У межах програми Корейського фонду доктор економічних наук, професор Олена Борзенко зустрілася з південнокорейськими колегами-науковцями – професором департаменту економіки Сеульського національного університету Бонггеуном Кімом (Bonggeun Kim) і дослідником з Корейського інституту міжнародної економічної політики Мінгйоном Джонгом (Minhyeon Jeong). Вони наголосили, що саме середня школа, освіта, наука й інновації стали драйвером відновлення Республіки Корея, а головний складник «дива на річці Хан» – це важка, свідома й самовіддана праця.
Біля входу до DMZ
У ході візиту було досягнуто попередньої домовленості про спільне підписання меморандумів про співпрацю між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Сеульским національним університетом (кафедра економіки), а також Корейським інститутом міжнародної економіки та політики (KIEP), які передбачатимуть виконання спільних проєктів, проведення міжнародних конференцій, семінарів та круглих столів, видання міжнародних монографій та збірників наукових праць.
Учасники програми побували у двокілометровій Корейській
демілітаризованій зоні (Korean Demilitarized Zone, DMZ) між Республікою Корея
та Корейською Народно-Демократичною Республікою.
Ukrainian
English 
