На третьому засіданні в рамках роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України 19 червня 2024 р. результати досліджень з ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів щодо відновлення економіки України представили Інститут економіки та прогнозування НАН України та Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.

Завідувачка відділу розвитку виробничої інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Олена Никифорук доповіла про результати наукових досліджень стосовно виробництва та закупівлі Укрзалізницею вітчизняних вагонів.

У своїй доповіді вона обґрунтувала економічні ефекти для економіки України від діяльності:

1. Вагонобудівних підприємств – за умови випуску 4000 вагонів на рік, а саме: додатковий приріст ВВП України на 0,1 в.п. підвищить доходи до державного та місцевих бюджетів на 463 млн грн в рік та збереже 5040 робочих місць на вагонобудівних заводах;
2. АТ «Укрзалізниця» – за умови оновлення робочого парку вантажних вагонів, а саме: 50,6 млрд грн потенційного збільшення експорту, з урахуванням припущення про збільшення експорту до 115,8 млн т (до рівня 2019 р.); 1,5% ВВП України в рік; 57 млрд грн очікуваних доходів до державного та місцевих бюджетів у 2030 р.

Представлені результати дають змогу стверджувати, що такий проєкт, з одного боку, завантажить вітчизняні вагонобудівельні потужності, забезпечить збереження робочих місць, підтримає вітчизняного виробника та стимулюватиме розвиток вітчизняної металургійної промисловості, з іншого боку, допоможе АТ «Укрзалізниця» оновити робочий парк та зменшити витрати на його утримання, збільшити оборот вагонів та вантажопідйомність рухомого складу, зменшити втрати вантажів та часу перебування під вантажними операціями.

Завідувачка відділу соціоекономіки праці Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Вікторія Близнюк представила пропозиції до обговорення Програми підвищення кваліфікації та перенавчання ветеранів війни.

У своїй доповіді вона наголосила, що недостатня увага до вирішення проблеми професійного навчання із подальшим працевлаштуванням ветеранів війни призводитиме до економічних, соціальних та медичних ризиків. Упродовж останніх двох років спостерігається тенденція до зменшення чисельності УБД, які отримували послуги через службу зайнятості, що, насамперед, пояснюється як відсутністю масової демобілізації, так і зниженням рівня довіри у ветеранів до служби зайнятості внаслідок багатьох причин, однією з яких є низький рівень заробітної плати за пропонованими вакансіями.

Результати дослідження доводять, що дисбаланси соціально-трудової сфери, утворені у попередні роки лише поглиблюватимуться через наслідки війни, що утримуватиме рівень безробіття на високому рівні.

Серед основних проблем функціонування існуючої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, що запроваджено через державну службу зайнятості, виділено: недосконалість законодавчої бази з питань професійного навчання ветеранів війни, їхньої професійної адаптації; відсутність загальної концепції професійного навчання УБД та осіб з інвалідністю внаслідок війни, адаптованої до воєнних умов; відсутність підходів врахування військового досвіду у цивільному житті ветеранів; відсутність зв’язку між навчальною програмою ветерана війни та його подальшим працевлаштування.

Запропоновано чотири можливі підходи реалізації Програми:

1. Професійна стандартизація, що полягає в розробці професійних стандартів військових та цивільних професій і підборі найбільш підходящих цивільних професій до набутих професійних компетенцій під час військової служби.
2. Галузевий – вибір цивільних професій у пріоритетних галузях економічного розвитку.
3. Комплексний, що передбачає визначення та постійний моніторинг за професійними потребами ветеранів війни, потребами роботодавців та структурними змінами на ринку праці.
4. Найбільш ймовірний на сучасному етапі – пошук оптимальних шляхів працевлаштування та соціальної реабілітації та реінтеграції демобілізованих, які наразі є особами з інвалідністю або суттєвими порушеннями здоров’я.

Здійснено оцінки витрат на реалізацію програми, а саме: при умовному охопленні 1 тис. ветеранів, очікуються витрати (за цінами 2024 р.) у розмірі 30,3 млн. грн. Модельні розрахунки показують, що за умови працевлаштування за отриманою професією можна очікувати, що зростання зайнятості на 1% призведе до зростання реального ВВП на 1,28%. Наразі важливим є здійснення моніторингу працевлаштування за отриманою професією та проведення оперативної оцінки ефективності навчання при паралельному обґрунтуванні державних пріоритетів розвитку та відновлення окремих видів діяльності. Рекомендується Програму переглядати щорічно з метою максимального врахування результатів моніторингу проведення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та оцінки її ефективності.

Результати наукових досліджень за темою «Політика стимулювання повернення громадян в Україну» представив Олексій Позняк з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

Озвучені результати зацікавили учасників наукової платформи та викликали широку дискусію серед виробників, урядовців та науковців.