На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 18 січня 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Захід до дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України академіка М.І. Туган-Барановського організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

Мета академічних читань – актуалізація спадщини М. Туган-Барановського як вченого-економіста, будівничого української державності, громадського діяча та організатора науки у контексті завдань відбудови економіки та відновлення соціогуманітарного простору України. Основними тематичними напрямами доповідей, виступів та дискусії стали такі:

• сучасний потенціал наукової методології М. Туган-Барановського; 
• соціальний ідеал М. Туган-Барановського та моделювання української перспективи;
• теорія кооперації та її потенціал для відбудови України;
• роль науки та освіти в суспільному розвитку за М. Туган-Барановським: формування світогляду, примноження знань, продукування інновацій;
• державотворча діяльність М. Туган-Барановського та актуальні питання державного управління;
• прогностичні ідеї М. Туган-Барановського в контексті формування макромоделі безпеки соціально-економічного розвитку України.

Участь у читаннях взяли науковці НАН України, НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», ННЦ «Інститут аграрної економіки», НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрНУ, Національного інституту стратегічних досліджень та представники провідних університетів. До розгляду актуальних питань забезпечення стійкості економіки, консолідації суспільства та розвитку кооперації долучилися представники бізнесу та громадянського суспільства. Географія учасників охоплює дослідницькі осередки та вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Сум, Житомира, Львова, Тернополя, Хмельницького.

Модераторами заходу були завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат і президент ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників» д.е.н., проф. Антон Філіпенко.

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України, д.е.н., проф. Валерій Геєць. Він наголосив, що сучасне звернення до спадщини Михайла Туган-Барановського має особливі причини. Адже розквіт його творчих сил і вершина наукової діяльності припали на роки революцій та війни. Проблеми, які постали у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., слугували для вченого імпульсом до наукового розроблення соціально-економічних питань і започаткування нових напрямів в розвитку економічної науки, зокрема: теорії криз, економічного прогнозування, теорії економічної політики, економічної соціології, теорії кооперації. Окреме місце в його науковій спадщині займають питання війни, воєнної економіки та фінансів, повоєнного облаштування господарства, перспектив господарського розвитку. Тому, звертаючись сьогодні до постаті та ідей Михайла Туган-Барановського, ми маємо перед собою приклад наполегливої і новаторської наукової діяльності, попри важкі умови часу суспільних потрясінь і випробувань. На завершення свого виступу академік Геєць закликав науковців – учасників заходу до творчої праці, спрямованої не лише на опрацювання та переосмислення національної скарбниці економічної думки, а й теоретичне осягнення сучасних реалій, розроблення наукового підґрунтя економічної стратегії України.

Значення історії економічної думки як каналу усвідомлення суті та логіки сучасних процесів і місце в цій історії М. Туган-Барановського розкрив у своїй доповіді академік НАН України д.е.н., проф., заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», завідувач відділу економічної теорії Андрій Гриценко. Він запропонував спрямувати до Міністерства освіти та науки України обґрунтовані пропозиції щодо повернення курсів економічної історії та історії економічних вчень до навчальних планів підготовки економістів.

Значна увага на академічних читаннях була приділена висвітленню історії та теорії кооперації в працях М. Туган-Барановського та розкриттю потенціалу сучасних кооперативних форм господарювання для відновлення України. Зокрема, головний науковий співробітник відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі, д.е.н., проф., заслужений економіст України Любов Молдаван у своїй доповіді розкрила теоретичні засади, зміст і форми кооперації за працями М. Туган-Барановського та наголосила на його ключовій ідеї господарської самодопомоги в організації та діяльності кооперативів.

На ролі комунітарно-солідарних засад у забезпеченні господарської самоорганізації та економічного розвитку наголосив провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень, д. політ. н., к.е.н., проф. Ігор Піляєв. Провідний науковий співробітник відділу економічної теорії д.е.н. Володимир Липов надав аргументи щодо актуалізації теорії кооперації М. Туган-Барановського в контексті розвитку платформного кооперативізму.

Важливим тематичним напрямом академічних читань стало розкриття ролі науки та освіти в суспільному розвитку, зокрема у вирішенні завдань відбудови та формування національної перспективи. Провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н., проф. Юрій  Бажал наголосив на важливості наукової спадщини М. Туган-Барановського для забезпечення сучасного піднесення економічної науки і освіти в процесах післявоєнної відбудови України.

Великий тематичний блок академічних читань було присвячено актуальним питанням державного управління та формуванню макромоделі безпеки соціально-економічного розвитку України. Участь у читаннях за цим тематичним напрямом узяли: старший науковий співробітник відділу промислової політики, к.е.н., ст. наук. співр. Елла Шелудько спільно з старшою науковою співробітницею відділу промислової політики Марією Завгородньою («Актуальність ідей М. Туган-Барановського в контексті відродження промисловості України»); завідувач сектору цифрової економіки ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н., проф. Володимир Міщенко спільно зпрофесором кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка д.е.н., проф. Світланою Науменковою («Проблеми забезпечення стабільності національної грошової одиниці в контексті кількісної теорії грошей»).

Науковці відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»  запропонували низку конкретних напрямків актуалізації теоретичного доробку та досвіду державотворчої діяльності М. Туган-Барановського, зокрема: етичні засади господарювання та державного управління (д.е.н., проф. Наталія Супрун); концептуалізація економічної ролі держави М. Туган-Барановським (к.е.н. Тетяна Боднарчук); ідеї М. Туган-Барановського у формуванні інституційних основ соціально-ринкової економіки (к.е.н. Кароліна Гордіца); наукове осмислення впливу війни на розвиток промисловості в працях М. Туган-Барановського (к.е.н. Назар Горін); сучасне значення концепції «вільного капіталу» М. Туган-Барановського для економічного розвитку (к.е.н. Тетяна Сливка); роль підприємництва у відбудові економіки (к.е.н., ст. наук. співр. Ольга Кудласевич); трактування М. Туган-Барановським фінансових ресурсів та інвестиційних механізмів господарського розвитку (к.е.н. Олександр Корніяка).

Підводячи підсумки заходу, організатори зазначили, що теоретичні напрацювання та наукові новаторства М. Туган-Барановського потребують подальшого вивчення та переосмислення з погляду нагальних завдань забезпечення стійкості економіки; консолідації суспільства; реалізації соціального, інвестиційного та виробничого потенціалу кооперації та інших форм господарювання; зміцнення фінансової, економічної та соціальної безпеки; підвищення якості державного управління; розвитку засад солідаризму та економічної демократизації. З урахуванням висловлених думок і пропозицій учасники академічних читань «Спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України» дійшли згоди щодо доцільності:

• перекладу праць видатного вченого, першого українського академіка з економіки М. Туган-Барановського українською мовою та оцифрування його наукової спадщини з метою забезпечення доступності для вивчення та творчого розвитку новаторських ідей; підготовки рекомендацій щодо включення курсів економічної історії та історії української економічної думки до навчальних програм підготовки економістів;
• реалізації конкретних системних заходів у процесі трансформації і повоєнної відбудови економіки, що відповідають прогресивним ідеям М. Туган-Барановського, зокрема: підтримки відновлення кооперативного руху; впровадження принципів сталого розвитку на всіх рівнях економічної діяльності та державного управління; інституційного будівництва науки й освіти; зміцнення соціальної безпеки людини як мети, екзистенційної основи та міри економічного розвитку;
• відновлення системи наукового супроводу управлінських рішень у частині їх обґрунтування та оцінки результативності з урахуванням коротко- та довгострокових наслідків, економічних і соціальних ефектів, дотримання принципів сталого розвитку, забезпечення стійкості економіки та її міжнародної конкурентоспроможності.