У Міністерстві екології та природних ресурсів України 4 лютого 2019 р. відбулося перше засідання Робочої групиз розробки другого Національно-визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди. Робоча група створена за ініціативи Мінприроди для ефективної реалізації проекту ЄБРР «Підтримка уряду України з оновлення національно-визначеного внеску», що виконується ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» разом із низкою національних та міжнародних експертів. В обговоренні питань порядку денного засідання робочої групи взяли участь близько 50 представників різних міністерств, агентств та відомств, а також громадських організацій, державних та приватних компаній, науковців та експертів. На засіданні активно обговорювалось питання процесу підготовки нового НВВ та проблемні аспекти, які можут ь виникнути при цьому. Зокрема, було приділено увагу питанням національної нормативно-правової бази та міжнародних зобов’язань України, пов'язаних з НВВ, а також його цілей, завдань, структури та змісту. Учасники РГ дійшли спільного рішення щодо статусу НВВ України і затвердили його назву як «Другий національно-визначений внесок України до Паризької угоди». Наостанок представники Проекту ЄБРР запросили всіх бажаючих відвідати методологічний семінар 26 лютого 2019 р., який буде організовано в приміщенні ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». З інформацією про перший національно-визначений внесок України можна ознайомитися тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.