Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








------------------------------------------------------------------

Рідкісні книги

This post is also available in: English

З нагоди 100-річчя Національної академії наук України відділ економічної історії Інституту економіки та прогнозування надає можливість електронного доступу до рідкісних видань з бібліотеки видатного вченого-економіста, одного з засновників сільськогосподарської економії та історії народного господарства, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії наук  Петра Івановича Лященка (1876–1955).  Бібліотека вченого містить рідкісні раритетні видання на економічну тематику, присвячені проблемам розвитку світового та національного господарства у ХІХ–ХХ ст.

Лященко П.И. Последний Секретный Комитет по крестьянскому делу, 1911

Твердохлебов В.Н. Новейшие финансовые проблемы 1914-1923 гг., 1923

Трактаты Мальтуса и Рикардо о ренте, 1908

 

2021 року наукова спільнота України відзначає 200-річчя від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, основоположника теорії потреб, історика і теоретика економічної науки, громадського та державного діяча, банкіра, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Св. Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського (1863–1945) та діда історика й правознавця Георгія Вернадського (1887–1973).

Враховуючи роль Івана Вернадського як вченого і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його діяльності для розвитку науки відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» долучився  до вшанування пам’яті видатного вченого оцифруванням та публікацією окремих творів з його наукового доробку. Звернення до них сьогодні обумовлено не тільки тим, що ці праці фактично перебувають поза науковим дискурсом і важкодоступні для сучасного читача, а й актуальністю проблем, порушених вченим. Так, у новому 54 випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» вперше українською мовою перевидаються праці «Про зовнішню торгівлю»  та «Що потрібно для землеробства», які були написані та опубліковані на сторінках науково-публіцистичних видань у середині ХІХ ст. Для розміщення в електронній бібліотеці Інституту відділ економічної історії оцифрував не менш актуальні для сьогодення праці вченого «Про земські банки», «Про обмін та торгівлю», «Про протекціонізм в Росії», «Про диференційні мита».

Стаття «Про зовнішню торгівлю» (1856) репрезентує цілісність наукових поглядів Івана Вернадського на природу, значення, рушійні сили та бар’єри зовнішньоторговельних відносин між народами. Ця праця містить цінні фактологічні дані про структуру, обсяги і динаміку зовнішньої торгівлі Російської імперії, а також висновки вченого щодо місця зовнішньої торгівлі в системі пріоритетів економічної політики держави. Сучасні реалії глобальної невизначеності та нестабільності, обумовлені інституційною і ринковою слабкістю національних держав перед викликами, породженими гібридними формами економічного глобалізму, вказують на важливість соціальних пріоритетів суспільного добробуту, народного благополуччя, державної безпеки, поборником яких був Іван Вернадський і які він відстоює у цій статті.

У короткому нарисі «Що потрібно для землеробства» (1864) Іван Вернадський, розглядаючи загальні умови економічного розвитку та активізації народних продуктивних сил, наголошує на значенні урядової політики сприяння землеробству. Окремо вчений зупиняється на значенні освіти в контексті формування споживчої культури і внутрішнього ринку для вітчизняної продукції та наукового знання як теоретичного базису раціонального землеробства. По-сучасному звучить і вимога забезпечення громадянських прав і рівності можливостей вільного користування землею як основним ресурсом і умовою господарського розвитку.

Відкриття ринку землі в Україні актуалізувало обговорення питання доцільності створення Державного земельного банку для забезпечення фермерських господарств довгостроковими фінансовими ресурсами. Проблема розвитку земельної іпотеки не нова, і була на порядку денному ще після скасування кріпацтва в Російській імперії. У лекції «Про земські банки» (1864), прочитаній Іваном Вернадським на зборах сільських господарів у Москві, вчений намагався окреслити  принципи та напрями реформування державної банківської системи в рамках розбудови ринкового господарства, наголошував на необхідності надання довгострокових фінансових ресурсів для успішного розвитку аграрного підприємництва.

Стаття «Про обмін і торгівлю» (1865) є однією з найвідоміших робіт Івана Вернадського як теоретика ринкового господарства. У цій праці вчений представив критичний аналіз теорій обміну та збуту, попиту та пропозиції, запропонованих А. Смітом, Ж.-Б. Сеєм та Ф. Бастіа. Іван Вернадський ретельно проаналізував економічне значення обміну, виокремив різні його фази, форми та цілі, розглянув вплив конкуренції на ефективність обміну, узагальнив підходи до вимірювання ціни, охарактеризував причини зміни цін та роль у цьому спекуляцій. Особливу увагу автор приділив поняттю товарних ринків у контексті завдань внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Іван Вернадський звернувся також до важливого й досі актуального питання митних союзів, а також системи вільного обміну товарами.

У світлі активного поширення неопротекціонізму у сучасному світі корисно буде ознайомитись із статтею «Про протекціонізм в Росії» (1865), в якій Іван Вернадський аналізує політичні та економічні підстави введення обмежувальних заходів. Вчений наголошує на тому, що захисні заходи можуть створювати привілеї деяким внутрішнім виробникам, проте у зовнішніх відносинах вони здебільшого знижують ділову довіру до країни. Зрештою, вчений, навіть враховуючи деякі позитивні сторони протекціоністської політики, доходить до висновку, що обмежувальні заходи в цілому не сприяють, а часто навіть затримують економічний розвиток країни.

Публікація маловідомих джерел української економічної думки, зокрема, творів І. Вернадського, спрямована на розширення історіографічної та фактологічної бази сучасних досліджень, актуалізацію засадничих положень політичної економії як основи розбудови ефективного конкурентоспроможного національного господарства задля забезпечення народного добробуту.

У цьогорічному випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» також підготовлено спеціальний розділ до 200-річчя від народження Івана Вернадського, уточнено та доповнено бібліографію наукових та науково-публіцистичних праць вченого, вміщено перелік публікацій, присвячених його науково-педагогічній діяльності та економічній спадщині.

Про видавничу та публіцистичну діяльність Івана Вернадського йдеться у матеріалі доктора економічних наук, професора Валентини Фещенко «Науково-видавнича діяльність Івана Вернадського як реалізація громадянської позиції вченого». У статті показано публіцистичну діяльність І. Вернадського як взірець вірного служіння ідеалам демократизму і прогресу, захисту вразливих верств населення, зокрема, селянства, опікування правами жінок та їх участі в суспільно-корисній праці.

Дослідженню та висвітленню питань формування інституційного середовища у науковому доробку Івана Вернадського присвячена стаття «Інституційні аспекти економічного розвитку у працях І.В. Вернадського», підготовлена кандидатом економічних наук Кароліною Гордіцею. Основну увагу приділено історико-теоретичному аналізу поглядів вченого на поняття власності та володіння як ключових категорій економіки й права, їх економічне значення та взаємозв’язок з іншими категоріями політичної економії, такими як багатство, цінність, дохід.

Кандидат економічних наук Ксенія Лопух у статті «Марія Вернадська про роль та права жінок у суспільстві ХІХ століття» розкриває актуальну й нині проблему місця жінки у функціонуванні та розвитку суспільства. Гендерна проблематика є однією з головних в творчості дружини Івана Вернадського – Марії, першої жінки-дослідниці політекономічних проблем у Російській імперії.

У статтях кандидата економічних наук Тетяни Боднарчук «Погляди Івана Вернадського на роль зовнішньоторговельної політики в економічному розвитку» та кандидата економічних наук Олександра Колядича «Економічні та політичні аспекти зовнішньої торгівлі у науковому спадку Івана Вернадського» розглянуто концептуальний підхід Івана Вернадського до трактування зовнішньої торгівлі як важливої основи забезпечення економічного лідерства країни на міжнародній арені. Розкрито ідеї вченого-економіста щодо переваг ліберальної зовнішньоторговельної політики, вільного товарообміну та його взаємовигод для країн.

З іншими цікавими та пізнавальними статтями нового випуску щорічника «Історія народного господарства та економічної думки України», представленими у розділах  «Історія економіки», «Новітня історія суспільних трансформацій» та «Історія економічної думки» можна ознайомитись на сайті видання http://ingedu.org.ua/