САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

На запрошення до Кореї – за відчуттями та розумінням

Завідувачка сектору міжнародних фінансових відносин відділу публічних фінансів Інституту доктор економічних наук, професор Олена Борзенко на запрошення Корейського фонду (The Korea Foundation, KF) в кінці квітня ц. р. відвідала Республіку Корея разом із представниками США, Індонезії, Танзанії, Сенегалу, Йорданії, Ємену та Словаччини і на власні очі побачила південнокорейське економічне диво другої половини ХХ століття – «диво на річці Хан».

Кожного запрошеного учасника програми особисто привітав Президент Корейського фонду, Джіван Кім (Amb. Gheewhan Kim).

Зустріч у Korea Trade-Investment Promotion Agency

Представники Федерації корейської промисловості (The Federation of Korean Industries, FKI) наочно ознайомили гостей із макроекономічними показниками Республіки Корея за останні понад 60 років (від 1961 року), наголосивши, що промисловий бізнес, внутрішні інвестори відновлювали країну пліч-о-пліч із державними інституціями. А представники глобального маркетплейсу (платформи електронної комерції) – Корейської торговельно-інвестиційної агенції (Korea Trade-Investment Promotion Agency, KOTRA), відділення якої є і в Києві, – розповіли, як вони сьогодні допомагають корейському бізнесу зростати на міжнародному рівні.

Олена Борзенко у Національному банку Кореї

У Національному банку Кореї гостям представили презентацію «Фінансова система Північної Кореї та сучасні економічні проблеми» із порівнянням макроекономічних показників, динаміки валютного курсу, рівня життя та освіти Північної Кореї та  Південної Кореї.

У Центрі космічних технологій
SK Telecom T.um

Учасники програми обміну Корейського фонду відвідали низку організацій, зокрема Глобальний центр обміну знаннями та розвитку (Global Knowledge Exchange & Development Center) у Сеулі. У Дослідницький інститут Хюндай (Hyundai Research Institute, HRI) учасникам візиту продемонстрували автомобіль майбутнього, пальним для якого є водень, одержаний із води, а у Центрі космічних технологій SK Telecom T.um (T.um – це ‘Technology, U-topia, Museum’) – новий світ, де все пов’язано з сервісами штучного інтелекту.

Олена Борзенко та Мінгйон Джонг 

У межах програми Корейського фонду доктор економічних наук, професор Олена Борзенко зустрілася з південнокорейськими колегами-науковцями – професором департаменту економіки  Сеульського національного університету Бонггеуном Кімом (Bonggeun Kim) і дослідником з Корейського інституту міжнародної економічної політики Мінгйоном Джонгом (Minhyeon Jeong). Вони наголосили, що саме середня школа, освіта, наука й інновації стали драйвером відновлення Республіки Корея, а головний складник «дива на річці Хан» – це важка, свідома й самовіддана праця.

У ході візиту було досягнуто попередньої домовленості про спільне підписання меморандумів про співпрацю між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Сеульским національним університетом (кафедра економіки), а також Корейським інститутом міжнародної економіки та політики (KIEP), які передбачатимуть виконання спільних проєктів, проведення міжнародних конференцій, семінарів та круглих столів, видання міжнародних монографій та збірників наукових праць.

Біля входу до DMZ

Учасники програми побували у двокілометровій Корейській демілітаризованій зоні (Korean Demilitarized Zone, DMZ) між Республікою Корея та Корейською Народно-Демократичною Республікою.

Читайте більше на сайті НАН України

Про Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості – популярно

Співробітники відділу економіки і політики аграрних перетворень Державного установи “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України” розробили посібник “Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості: популярний виклад та коментарі”.

У Посібнику представлена інформація про становлення та міжнародне поширення Декларації ООН, а також викладені окремі статті документу з поясненнями та обґрунтуваннями; запропоновані шляхи імплементації Декларації через впровадження стратегій розвитку на різних рівнях співпраці держав, організацій, громадянського суспільства і селянських рухів. Цей посібник становить важливий крок у зміцненні прав селян та сприяє сталому розвитку сільських територій.

Видання покликане сприяти поширенню нових знань міжнародного рівня про права селян та розбудову інституційної спроможності законодавчих органів, урядових структур, органів місцевого самоврядування, громадських організацій і рухів щодо реалізації Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Його адресовано сільському населенню, малим фермерам, представникам органів влади, наукових та освітніх кіл і призначено для розбудови і посилення політики аграрного та сільського розвитку в Україні.

Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану

04 квітня 2024 року в Державній установі  «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за ініціативи науковців відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків відбувся  круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану».

З вітальним словом виступили директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» академік НАН України Валерій Геєць, член-кореспондент НАН України, заступник директора інституту Сергій Кораблін та доктор економічних наук, завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Віталій Венгер. Під час виступів та обговорення було окреслено проблеми ринків товарів і послуг України, розглянуто зміни, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках після початку широкомасштабної збройної агресії, обговорено перспективні напрями подальшого розвитку ринків. Участь у круглому столі взяли українські науковці та науковці зарубіжних країн.

За підсумками засідання круглого столу доповідачі та учасники запрошуються до публікації результатів своїх досліджень у наукових журналах “Економіка України” (категорія Б), “Економічна теорія” (категорія Б) та Науковому віснику Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології (категорія Б).

Детальніша інформація – на сайті НАН Україні

Відбудова має бути «зеленою»

К.т.н. О. Дячук на презентації проєкту Національного плану з енергетики та клімату

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Роман Подолець і провідний науковий співробітник цього сектору кандидат технічних наук Олександр Дячук – взяли участь у заході високого рівня «Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови» у Брюсселі (Бельгія), на якому 21 березня 2024 року Європейській Комісії було представлено проєкт Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК).

         У розробленні НПЕК взяли участь усі ключові українські міністерства й відомства спільно з незалежними експертами під егідою аналітичного центру DiXi Group та Інституту економіки та прогнозування НАН України за підтримки Посольства Великої Британії в Україні й американської ініціативи Net Zero World Initiative. Процес координувало Міністерство економіки України.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України відповідальні насамперед за моделювання і прогнозування розвитку української енергетики й динаміки викидів парникових газів, комплексне оцінювання внеску впровадження широкого набору заходів із декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності тощо у досягнення міжнародних зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства, європейської інтеграції та Паризької кліматичної угоди 2015 року. Для цього вони використовують розроблену в Інституті модель TIMES-Україна, широко відому на національному і міжнародному рівнях. Модель TIMES-Україна створили для оцінювання динаміки енергетичної системи у довгостроковій перспективі, її визнано у світі, про що свідчать численні наукові публікації у найрейтинговіших фахових виданнях. Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН України застосовує та розвиває цю розробку у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема з Тихоокеанською північно-західною національною лабораторією (Pacific Northwest National Laboratory), Національною лабораторією з відновлюваної енергетики (National Renewable Energy Laboratory, NREL), Аргонською національною лабораторією (Argonne National Laboratory) та Національною лабораторією імені Лоуренса у Берклі (Lawrence Berkeley National Laboratory). 

Українська команда розробників НПЕК зустрілася також із представниками Генерального директорату Європейської Комісії з енергетики. Основна дискусія зосереджувалася на доопрацюванні проєкту НПЕК відповідно до вимог Європейського Союзу, а також обміні знаннями, зокрема щодо додаткових заходів із декарбонізації економіки України. Крім того, з ініціативи Інституту економіки та прогнозування НАН України обговорювалися проблеми і попередні результати моделювання для НПЕК.

Читайте більше на сайті НАН України

«Зроблено в Україні» – ідеї щодо діяльності платформи

Започаткування Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» може допомогти розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів. В умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, створення такого майданчика для знаходження спільних рішень є актуальним.

Бачення і рекомендації щодо діяльності платформи викладено у статті д.е.н., старшого наукового співробітника відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олени Снігової “Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни“, опублікованій 11 березня 2024 р. на сайті Zn,ua

Перспективи українського літію

У світі внаслідок переходу на електромобілі та використання літієвих акумуляторів стрімко розвивається літієва промисловість. Зростання попиту на літій призвело до різкого його подорожчання на світових ринках. Ціна на карбонат літію зараз перевищує 70 тис. дол. за тонну, хоча нещодавно становила «лише» 13 тис. Оскільки Україна є однією з небагатьох країн із великими запасами літію (за оцінками, до 10% світових запасів) і гостро потребує ресурсів для економічного розвитку, то розмови про перспективи розвитку літієвої промисловості тут відчутно почастішали.

Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України” к. т. н. В.К. Хаустова “Український літій: які перспективи?“, опублікованій на сайті  Zn,ua 6 лютого 2024 р.

Академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України»

М.І. Туган-Барановський

На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 18 січня 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Захід до дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України академіка М.І. Туган-Барановського організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

Мета академічних читань – актуалізація спадщини М. Туган-Барановського як вченого-економіста, будівничого української державності, громадського діяча та організатора науки у контексті завдань відбудови економіки та відновлення соціогуманітарного простору України. 

Участь у читаннях взяли науковці НАН України, НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», ННЦ «Інститут аграрної економіки», НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрНУ, Національного інституту стратегічних досліджень та представники провідних університетів. До розгляду актуальних питань забезпечення стійкості економіки, консолідації суспільства та розвитку кооперації долучилися представники бізнесу та громадянського суспільства. Географія учасників охоплює дослідницькі осередки та вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Сум, Житомира, Львова, Тернополя, Хмельницького.

Читайте більше

Інформація на сайті НАН України

Збірник наукових праць «Актуальні ідеї наукової спадщини Михайла Туган-Барановського»

Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки

Російське вторгнення в Україну призвело до масштабних руйнувань та величезних проблем в українському сільському господарстві. Окрім усього іншого, війна продемонструвала надзвичайну вразливість довоєнної моделі розвитку аграрного сектора, що заснована на ефектах масштабу, сировинному характері аграрного експорту та деформованій структурі сільськогосподарського виробництва. На жаль, війна не зупинила, а лише посилила боротьбу за ресурси та державну підтримку між великим бізнесом та сімейними фермерськими господарствами. У цьому контексті у звіті “Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки”, підготовленому групою українських та європейських вчених, представлено динаміку та тенденції розвитку аграрного сектора України до війни, наведено деякі результати впливу на його функціонування  воєнних дій та окреслено можливості його подальшого розвитку у повоєнному періоді. З цією метою використано  результати досліджень  ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», які доповнено інтерв’ю з представниками громадянського суспільства, політиками та представниками агробізнесу, проведеними авторами цього звіту протягом 2022–2023 років.

Звіт опубліковано українською та англійською мовами.

На шляху декарбонізації успіх гарантує поєднання креативності з технологічними рішеннями

Декарбонізація економіки – скорочення викидів парникових газів за основними напрямами діяльності з метою пом’якшити наслідки зміни клімату  – передбачає трансформацію вітчизняної вугільної галузі. Наразі в Україні розробляється програма поступової відмови від використання вугілля на період до 2030 року. Це напряму зачіпає вугледобувні території та громади, особливо монофункціональні. Їхній подальший розвиток потребуватиме структурної трансформації із застосуванням резервів місцевої економіки: заміни вугілля альтернативними джерелами енергії, перекваліфікації працівників і залучення інвестицій у нові види економічної діяльності.

Із цих позицій цікавий німецький досвід ефективної економічної трансформації старопромислових вугледобувних регіонів.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олени Снігової “На шляху декарбонізації успіх гарантує поєднання креативності з технологічними рішеннями“, опублікованій 20 січня 2024 р. на сайті Zn,ua.

Досягнення та перспективи банківської системи: підсумки та передбачення

21 грудня 2023 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» відбулось засідання Клубу банкірів на тему «Економіка України 2024: в ракурсі підсумків 2022–2023 років». Відкриваючи засідання, голова Клубу банкірів Людмила Мостова наголосила, що запропонована тема покликана посприяти виокремленню особливостей роботи банківської системи України у 2022–2023 рр. і, з огляду на це, визначити перспективи й обмеження її розвитку та впливу на економічне зростання в наступному році.

Відкриваючи дискусію, директор Інституту, академік Валерій Геєць наголосив на ключових маркерах економіки України воєнного стану, підкресливши, що 2023 рік завершується з показниками економічного зростання. Найбільший прибуток як суб’єкт господарювання отримала банківська система – за 9 місяців 2023 року банки отримали 109,9 млрд грн чистого прибутку. Основне питання, яке потрібно вирішити, яким чином держава може стимулювати банки спрямувати ці кошти на кредитування економіки для економічного відновлення. Ще одне ключове питання стоятиме на порядку денному для України у 2024 р. – узгодження позицій з ЄС на шляху до спільного політичного та економічного простору з метою поступової інтеграції в єдиний ринок та врешті вступу України до ЄС.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін зупинився на особливостях міжнародної практики визнання та компенсації збитків, нанесених під час воєнних дій. Зокрема, Компенсаційної комісії ООН, яка функціонувала понад 30 років з метою розгляду позовів від осіб, які постраждали внаслідок війни, розв’язаної Іраком проти Кувейту. Зазначена комісія задовольнила 1,5 млн таких позовів із 2,67 млн отриманих. При цьому загальний обсяг компенсацій (52,4 млрд дол. США) становив лише 15% від загальної величини поданих позовів (352,5 млрд дол. США).

Враховуючи поточну роботу щодо створення у м. Гаага Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні, є всі підстави вважати, що принципи визнання та майбутньої компенсації відвідних збитків мало відрізнятимуться від тих, що застосовувала Компенсаційна комісія ООН. Це, з одного боку, обумовлює необхідність інформування постраждалих резидентів України та коректної підготовки ними власних позовів, а з іншого, – порушує питання щодо швидкості розгляду та можливих обсягів задоволення останніх. У цьому сенсі сподівання вітчизняних урядовців на ледь не автоматичне задоволення всіх майбутніх компенсаційних вимог видається більш ніж оптимістичними. Внаслідок цього занадто перевищеними здаються й очікування щодо (швидкого) відшкодування  Україні сотень мільярдів доларів США та їхнього використання для найскорішого відновлення національної економіки.

Академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко у своєму виступі розкрила особливості взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями і підкреслила, що в цьому аспекті відновлення банківського кредитування є винятково важливим. Саме тому питання державної програми «5–7–9» входить до одного із структурних маяків співпраці з МВФ.

Огляд сучасної динаміки та структурних особливостей ринку банківського кредитування України, його порівняння з сегментом небанківських кредитних установ та загальноєвропейськими трендами зробив д.е.н. Євген Бублик, зазначивши, що стагнація банківського кредитування має тривалі системні передумови і їх подолання вимагає комплексного вирішення заходами монетарної, пруденційної та фіскальної політики.

Детальний аналіз причин відходу банків від кредитування економіки представила науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Валентина Гаркавенко. Вона докладно продемонструвала прояви структурно-функціональної деформації активних операцій банків, відзначила роль депозитних сертифікатів та ОВДП у зміні інтересів і доходів банків, зокрема державних. Як пропозиції було відзначено напрями зменшення витрат державного бюджету на обслуговування внутрішнього державного боргу та стимули повернення банків до кредитування економіки.

Науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. Юлія Шаповал зазначила, що хоча державна програма «5–7–9» залишається рушійною силою банківського кредитування, однак її недоліком залишається мала частка (15%) реципієнтів малого середнього бізнесу, які не належать до великих бізнесових груп. Тобто необхідне удосконалення програми «5–7–9» у напрямі зміни акцентів у частині контролю реципієнтів, щоб кошти платників податків витрачалися більш ефективно.

Старший науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку, к.е.н. Сергій Швець на основі оригінальних обрахунків взаємозв’язку грошової маси, державного боргу та економічного зростання наочно продемонстрував критичність державних видатків для підтримки економіки.

В обговоренні ключових питань, поставлених доповідачами, взяли участь члени Клубу банкірів та його гості. Зокрема, виступили заступник голови Ради Клубу банкірів Сергій Волков; директор департаменту фінансів Фонду державного майна України Тетяна Сисоєва; д.е.н., головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Гладких; к.е.н., радник голови Правління Укргазбанку Владислав Кравець; к.е.н., ексзаступник голови Правління НБУ Борис Марков, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко.

Підсумовуючи результати засідання, Сергій Кораблін висловив щиру вдячність доповідачам та учасникам за конструктивну та фахову дискусію щодо обмежень та перспектив розвитку економіки України в наступному році, підкреслив важливість таких зустрічей та побажав Україні миру, Перемоги та процвітання.

-->