Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for грудня 6, 2021

Чи готові ми як громадяни споживати свідомо?

Добре було б, якби відновлення після COVID-19 відбувалося на зелених засадах, бо ця криза особливо унаочнила вразливість людей від екодеструкції. Потрібні прості й реальні правила, як діяти й жити по-зеленому, які харчові продукти і промислові товари обирати, як поводитися в домівках з електроприладами, водоспоживанням тощо. Варто поширювати ці правила повсюди, щоб досягти «критичної маси», коли з набуттям громадянами екологічних знань сформується екологічна свідомість суспільства загалом. У формуванні екологічної свідомості можуть спрацювати як вражаючі факти, так і суто корисні поради. До прикладу, кожна тонна переробленого паперу рятує від вирубування 17 дерев, заощаджує майже 4 тис. кВт енергії і 26 тис. літрів води, запобігає викиданню в атмосферу 27 кг забруднюючих речовин. Одне ж дерево поглинає щорічно приблизно 12 кг вуглекислого газу, що важливо в контексті сучасних гасел декарбонізації. А ось вражаючий приклад із побуту: нормальний водогінний кран чи головка душу виливає майже 18 літрів води за хвилину. Щоразу, коли зливається вода в туалеті, витрачається майже п’ятиденна норма питної води для однієї людини… Екологічно деструктивні факти можна наводити з різних сфер: у світі викидаються у смітник майже 30% продуктів харчування; щосекунди викидається чи спалюється повна фура одягу; за рік одна людина створює майже 500 кг побутових відходів. І визнане правило 3R (reducing, reusing, recycling) — скорочення, повторне використання та переробка — ще більше актуалізується. У деяких містах за спеціальним номером телефону громадян консультують щодо методів і технологій зменшення споживання енергії та води в домашніх господарствах, підвищення ефективності використання цих ресурсів тощо… Читайте більше у статті  д.е.н., проф., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Екологічно свідоме споживання“, опублікованій в інтернет-виданні zn,ua 6 грудня 2021 р.

Continue Reading

Можливості, обмеження, перспективи фінансового розвитку трансформаційних економік

3 грудня 2021 р. на платформі ZOOM відбулося засідання науково-практичного круглого столу «Фінансовий розвиток трансформаційних економік: можливості, обмеження, перспективи», організованої відділом грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили питання фінансового розвитку економіки (індикатори та підходи до вимірювання), взаємозв’язку між фінансовою глибиною та економічним розвитком, доларизації економіки, фінансової грамотності населення. Провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, д.е.н, с.н.с. Є.О. Бублик у своїй доповіді «Пандемія COVID-19 як драйвер модернізації монетарної політики» відзначив суттєві зрушення у практиці монетарного регулювання спочатку після глобальної економічної кризи, а потім унаслідок пандемії COVID-19. Ці трансформаційні процеси поглиблюються і прискорюються, зумовлюючи перегляд усталених теоретичних підходів. Доповідач наголосив, що актуальні тренди монетарного регулювання вимагають детальної уваги з боку вітчизняних науковців, фахівців та регуляторів не лише для підвищення ефективності монетарної політики на внутрішньому ринку, а й з огляду на перспективи економічної інтеграції. Разом із тим завідувачка кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Державного податкового університету, д.е.н., професор О.І. Береславська у своїй доповіді «Доларизація та її вплив на ефективність грошово-кредитної політики» узагальнила тенденції залучених депозитів та наданих депозитними корпораціями кредитів, вартості строкових депозитів, залучених банками України, вартості наданих кредитів банками України, обсягів приватних грошових переказів, рівня доларизації протягом 2015–2021 рр. Заступник директора ДНУ «Інститут освітньої аналітики» МОН України, к.е.н. Г.М. Терещенко у доповіді «Фінансова грамотність населення і економічний розвиток: висновки з українського досвіду» акцентувала на ролі фінансової освіти як інструменту захисту людей від шахрайства з платіжними картками в умовах відсутності довіри населення до фінансових установ. Більше інформації тут Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, за результатами дискусії заплановано публікацію статей.

Continue Reading
-->