Ukrainian
English 
У роботі ІІ Міжнародного податкового конгресу, що відбувся 26 листопада 2021 р. в Університеті державної фіскальної служби України, взяла участь д.е.н., завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.О. Луніна. У своїй доповіді «Напрями розвитку фіскального простору України у контексті забезпечення економічного зростання у середньо- та довгостроковій перспективі» І.О. Луніна акцентувала увагу на необхідності застосування різних підходів до вирішення завдань розширення фіскального простору (з метою фінансування пріоритетних соціально-економічних завдань) для країн із різним рівнем доходів, державного боргу, різними умовами отримання додаткових бюджетних доходів та здійснення запозичень. Для країн із низьким рівнем доходів (за показником ВВП) та високою вартістю державних запозичень (до яких належить і Україна) розв’язання проблеми розвитку фіскального простору не обмежується реалізацією поточних завдань щодо зменшення бюджетного дефіциту та створення резерву бюджетних коштів на непередбачувані обставини, а потребує здійснення заходів як щодо активізації ендогенного потенціалу та сучасних факторів економічного зростання, так і використання існуючих резервів збільшення державних доходів. Конгрес був спрямований, зокрема, на налагодження комунікації між фахівцями публічних фінансів, обмін думками щодо розвитку й удосконалення фіскальної політики, вивчення відповідного міжнародного досвіду та світових практик.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
