Чергове засідання ГО «Клуб банкірів»на тему «ВВП України: перспективи майбутнього» відбулося в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 16 грудня 2021 р. До обговорення ключових питань економічного зростання країни долучилися представники державних та урядових структур, провідних дослідних інститутів, банківської спільноти, приватного бізнесу, аналітичних центрів, громадських організацій. На засіданні був присутній представник Посольства Республіки Болгарія в Україні Стефан Софронієв – керівник Служби з торгово-економічних питань.
У вітальному слові голова ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом та підкреслила особливу важливість проведення його чергового засідання на зазначену тему саме в стінах Інституту, відзначивши слушність пропозиції щодо цього заступника голови Ради Національного банку України Василя Фурмана.
У доповіді д.е.н. Василя Фурмана «Роль НБУ у досягненні 1 трлн доларів ВВП України» було підкреслено, що цілі усіх центробанків, включаючи Національний банк України, передбачають підвищення економічного зростання. НБУ під час коронакризи діє в рамках політики усіх центробанків країн, що розвиваються. При цьому він не може змусити банки кредитувати економіку. Для економічного зростання в Україні потрібно завершити структурні реформи. При тому високому рівні інфляції в Україні сьогодні, обговорення цільових програм рефінансування не видається логічним. Такі дискусії можуть отримати об’єктивне підґрунтя лише при поверненні інфляції до цільового таргету. В. Фурман підкреслив, що політика центробанків країн, що розвиваються, не може бути тотожною політиці центробанків розвинених країн, а економіки таких країн не варто порівнювати. Будь-яке рефінансування в розвинених країнах іде в економіку або на фінансові ринки, в Україні ж ці кошти можуть іти або на споживчий, або на валютний ринки та впливати на валютний курс, тому НБУ в цьому питанні має бути обережним та консервативним.
Заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі торкнувся концептуальних питань економічного зростання в Україні, зокрема підкреслив проблематичність визначення показника потенціального зростання ВВП. Було зазначено, що, попри поширене уявлення, що цей параметр для України становить 4% на рік, його кількісне обґрунтування де-факто є відсутнім. Було наголошено, що це має неабияке значення із кількох причин. Саме такі прогнозні параметри закладаються як у стабілізаційні програми МВФ, так і у програмні документи уряду та центрального банку країни. Проте така динаміка є нижчою за фактичні темпи зростання економік, що розвиваються. Внаслідок цього формується «модель динамічного відставання», коли нібито зростаюча економіка з кожним роком виявляється дедалі більше позаду своїх конкурентів. Для України зазначене є ще більш проблематичним, оскільки фактичні темпи зростання її національної економіки є меншими за потенційні та часто майже удвічі поступаються середнім по країнах з ринками, що формуються.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підняв питання щодо глобальних та національних завдань і перешкод для прискорення економічного зростання. Було зазначено, що наразі у світі зараз впроваджуються нові підходи не лише до монетарної і бюджетної політики, а й взагалі до організації управління економікою. За цих умов стандартні інструменти можуть не спрацьовувати і навіть перешкоджати економічному розвитку. Для координації трьох цілей, які стоять перед НБУ, потрібне розширення ідеології функціонування Національного банку, оскільки природа інфляції дедалі більше відходить від суто монетарного складника. Гасити інфляцію монетарними інструментами можна, але потрібно зберегти її функціональну складову. У світі щораз частіше використовуються інструменти бюджетної підтримки. Постає питання, яким чином нейтралізувати деформуючий вплив фіскальної підтримки для збалансованості економіки і фінансової стабільності. Стосовно цієї ключової проблеми ще потрібно шукати відповідь, але її вирішення лежить в площині формування нових інструментів та інститутів, які забезпечують ефективну каналізацію ресурсів, а також таких механізмів, які здатні мінімізувати спекулятивно-інфляційний вплив фіскальної експансії, оптимізуючи її цільовий вплив на економічне зростання.
Екс-заступник голови НБУ Борис Марков у своєму виступі підкреслив різницю між монетарними та фіскальними функціями державного регулювання. Монетарна політика може негативно впливати на економічний розвиток. При цьому одночасне забезпечення стабільності цін та валютного курсу є неможливим. Хоча офіційно тіньовий сектор в Україні становить 35% ВВП, за оцінками доповідача, він перевищує 70%. Враховуючи це, фактичне падіння національної економіки є меншим, ніж вважається. Розігнати ж економіку завдяки інфляції неможливо.
Директор Департаменту координації фінансової політики Міністерства економіки України Тетяна Сисоєва зауважила, що сьогодні, в умовах пандемії, досить складно спрогнозувати економічну динаміку. Зупинившись на необхідності побудови ефективної комунікації між банківським та реальним секторами, вона поінформувала про консультації, які відбуваються в Міністерстві економіки щодо іпотечного кредитування.
У продовження думки С. Корабліна про те, що темпи зростання цін на сировину нижчі, ніж темпи зростання цін на промислові товари, голова наглядової ради АТ «Кристалбанк» Вадим Копилов зазначив, що сьогодні глобальна конкуренція сконцентрована на боротьбі за можливість регулювати товарні ринки. Говорячи про енергетичну безпеку, він зауважив що Україна має у своїх родовищах достатні запаси українського газу для власних потреб. Крім того, доповідач наголосив на ризиках іпотечної кризи у разі нарощення надмірного іпотечного кредитування.
Більше читайте тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.

Archive for грудня 23, 2021
Банкіри про майбутнє ВВП України
Руденківські читання-2021: нові дослідження наших науковців
16 грудня 2021 року у форматі zoom-meeting на базі Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбулися щорічні грудневі Руденківські читання. Співорганізаторами заходу виступили: відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; кафедра економічної теорії ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; громадська організація «Наукове товариство імені Сергія Подолинського».
Микола Данилович Руденко (1920–2004) – український письменник, філософ, правозахисник, політв’язень, один із засновників Української Гельсінської групи, Герой України. Наприкінці 1960-х років він виступив із критикою економічної теорії Маркса та економічної політики КПРС. Своє бачення джерел додаткової вартості та важелів економічного розвитку суспільства Микола Руденко виклав у працях «Економічні монологи» (1975, «самвидав») «Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії» (1998), «Формула Сонця» (2005).
Співробітники відділу економічної історії у своїх виступах представили результати останніх досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України з питань історії та сучасності землекористування та експортоорієнтованого землеробства у контексті поглядів Миколи Руденка на критерії оцінювання ефективності господарських систем (зав. відділу, д.е.н. В. Небрат); принципи відповідального використання ресурсів у контексті ідей Миколи Руденка (гол. наук. співр., д.е.н. Н. Супрун); аналіз причин та передбачення падіння імперії у творчості Миколи Руденка (ст. наук. співр., к.е.н. Н. Горін); роздуми і враження від знайомства з науковою фантастикою Миколи Руденка (наук. співр., к.е.н. О. Курбет).
У читаннях взяли участь науковці, викладачі, студенти, підприємці та громадські діячі з Києва, Сум, Тернополя, Мукачева, Львова, Харкова, Одеси, Житомира. Прозвучали уривки з творів Миколи Руденка, коментарі до них, були обговорені питання популяризації спадщини мислителя та впровадження його ідей у практику господарювання. На заході була представлена виставка книжок Миколи Руденка із фондів Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського.