Діоксид титану – один із найбільш використовуваних у світі матеріалів. Його потребує целюлозна, лакофарбова та автомобільна промисловість, виробництво синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо. Перспективним є використання діоксиду титану як модифікатора для створення екологічних будівельних матеріалів – екобетонів та екофарб.
Зміна застарілих технологій отримання діоксиду титану дасть змогу отримати продукт високого ступеня чистоти та підвищити повноту переробки сировини. Такі наукові дослідження в Україні раніше успішно проводились, а потім були призупинені. Час їх поновити.
Стимулом для активних дій має бути усвідомлення, що розвиток цього напряму — це не лише експортні перспективи України, а й передумови для розвитку українських підприємств – споживачів цінного продукту.
На черговому засіданні Антикризового штабу стійкості
економіки в умовах воєнного стану в Українському союзі промисловців і
підприємців 27 вересня 2023 р. з
доповіддю про забезпечення пріоритетного розвитку переробної промисловості у
відновленні України та подоланні наслідків повномасштабного російського
вторгнення виступила завідувачка відділу промислової політики ДУ “Інститут
економіки та прогнозування НАН України” доктор економічних наук, професор Л.В. Дейнеко.
У доповіді наголошувалося на необхідності посилення
уваги до просторового аспекту повоєнної відбудови переробної промисловості, адже
одним із наслідків війни є поглиблення
регіональної асиметрії розвитку переробної промисловості та стрімкі й разючі
зрушення в галузевій структурі, спровоковані як фізичним руйнуванням
підприємств промислової інфраструктури, окупацією територій, міграцією
населення у західні регіони й за кордон, логістичними перепонами, так і почасти
релокацією бізнесу, а також розірванням зв’язків із країнами-агресорами.
Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи : міжнародна колективна монографія / [редколегія, голова – д.е.н. В.В.Небрат] ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2023. – 571 с. – Режим доступу : http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Reconstruction-for-development.pdf
Це міждисциплінарне академічне видання, підготовлене з ініціативи відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України, стало відповіддю на суспільний запит щодо наукового забезпечення трансформації економіки в умовах війни та повоєнної реконструкції, необхідності вироблення національної стратегії відбудови та подальшого соціоекономічного розвитку, а з’явилося завдяки об’єднанню зусиль науковців із різних напрямів і країн. Адже відбудова й розвиток країни не обмежуються суто економічною сферою, так само як перемогу обумовлює не лише воєнне протистояння. Водночас, гострота викликів, які постали перед українською нацією та державою із початком повномасштабного вторгнення рф, а також чимало нерозв’язаних проблем, успадкованих від радянської системи управління союзною господарською системою та ще більше поглиблених за період державної незалежності, саме зараз (і негайно) потребують системного підходу та комплексного розв’язання.
Усвідомлення неможливості швидкого закінчення війни та недостатності збройної перемоги над ворогом для побудови успішної держави з потужною ефективною економікою спонукало авторів колективної монографії до глибокого історико-економічного аналізу іноземного досвіду й українських умов повоєнної реконструкції. Науковці вважають, що відбудова України має починатися вже зараз. І йдеться не лише про нагальну необхідність релокації та перезапуску підприємств, відновлення критичної інфраструктури і зруйнованого житла, а й про формування нової моделі економіки, спроможної гарантувати національну безпеку та майбутній розвиток, а також про послідовну реалізацію принципу «відбудувати краще, ніж було» («build back better»).
Всеукраїнський науково-практичний семінар із провідними науковцями та експертами України на тему «Відповідь України насистемні соціально-економічні виклики сьогодення» організував та провів 6 вересня 2023 р. сектор міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» (м. Київ). У семінарі взяли участь науковці з провідних академічних інститутів та університетів країни: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету харчових технологій, Національного інституту стратегічних досліджень, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій.
В умовах екзистенційної воєнної загрози українській державності тема семінару є надактуальною та включає низку напрямів щодо: 1) макроекономічного стану економіки України під час війни; 2) кластерних моделей відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки; 3) особливостей відновлення трудового потенціалу України; 4) екологічних викликів в Україні під час війни та способів їх подолання; 5) ІТ-сектора та цифрових технологій як фактора інноваційної трансформації економіки України; 6) ролі держави у формуванні нової прагматичної фінансово-інвестиційної політики.
З науково обґрунтованими доповідями виступали академік НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.н.держ.упр. В.В. Юрчишин, д.е.н., проф. Л.Л. Кістерський, д.е.н., проф. А.І. Мокій, д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф. І.Г. Ткачук, д.е.н., с.н.с. О.І. Никифорук, д.е.н., с.н.с. Є. О. Бублик та ін.
Їхні основні акценти та загальні висновки: необхідність для України відходити від шаблонних ринкових реформ і поступово розвивати внутрішній ринок (А.А. Гриценко); фокусування на необхідності в перебудові економіки України в умовах довгострокового протистояння з РФ, а також на недосконалій фінансово-економічній політиці НБУ та уряду, що не сприяє цьому (С.О. Кораблін); оновлення інвестиційної політики та доцільності налагодження виробництва зброї у міжнародному партнерстві (В.В. Юрчишин); відповідність сучасної української освіти потребам вітчизняної економіки (Л.Л. Кістерський); фокусування уваги на запровадженні висококонкурентної кластерної економіки в Україні (І.Г. Ткачук); увага до колосальних екологічних втрат України від війни та шляхів їх подолання (О.І. Никифорук).
17 серпня 2023 року на інформаційній медіаплатформі «Ми – Україна» в рамках науково-популярного історичного проєкту «Параграф» вийшла передача «Колгоспне рабство». Її учасники розвінчують радянські міфи про колгоспний «рай», подають об’єктивну історичну та економічну інтерпретацію оплати праці селян у колективних господарствах, розкривають сутність селяно-грабіжницької податкової політики радянської влади, висвітлюють методи «закріпачення» українських селян у ХХ ст. Гостем студії була к.е.н., старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Леся Дідківська.
Опір і звитяги України у війні кардинально змінили її власні позиції як бренду. Стрімке покращення позицій України у глобальному рейтингу сприйняття національних брендів створює сприятливі передумови для конвертації цього успіху на користь українських виробників.
Зважаючи на кричущі проблеми в нашій зовнішній торгівлі, державі необхідно терміново здійснювати комплексні заходи із просування українських брендів за кордоном, адже час для цього надзвичайно сприятливий. Зараз, коли про Україну говорять усюди, просування наших брендів, розширення географії впливу, брендинг можуть здійснюватися і без витрачання державних коштів, зокрема інструментами, які є в уряду.
Коментарі та зауваження до пропозицій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій читайте у статті керівника Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України члена-кореспондента НАН України Ігоря Єгорова“Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань” на сайті інформаційного каналу «Ми – Україна».
Фахівці різного профілю, зокрема ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕПр НАНУ), ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, ІМВ НАУ, обговорили питання формування молочного екокластера в Івано-Франківській області, орієнтованого на виробництво продукції для дитячого харчування. Робоча зустріч відбулась 19 липня 2023 р., організатором та модератором виступила завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Основний доповідач – д.е.н., професор кафедри фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ірина Ткачук – обґрунтувала важливість і актуальність для нашої країни виробництва вітчизняного молочного дитячого харчування, можливості якого ускладнились через воєнні дії, що суттєво скоротили і до того невелику сировинну базу, відзначила економічну і соціальну значущість екокластера для місцевих громад регіону. Вона запропонувала і обґрунтувала можливу структуру кластера, дала оцінку сировинним ресурсам спеціалізованої Букачівської зони, розкрила модель розвитку екологічного тваринництва і землеробства в умовах екокластера, обґрунтувала перспективні потреби у машинах і обладнанні та необхідні обсяги інвестицій. У ході дискусії учасники не тільки оцінили роль і значення проєкту для сталого розвитку регіону, відбудови країни та задоволення потреб ринку дитячого молочного харчування на рідкій основі та обговорили існуючі й можливі ризики проєкту, а й визначили шляхи та заходи з його практичної реалізації. Д.е.н., проф. Анатолій Мокій (ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»), запропонував вписати цей проєкт у план реалізації наступної Стратегії регіонального розвитку Івано-Франківської області на 2024–2027 рр. та акцентувати на можливості його масштабування в інших громадах. Марія Флейчук, д.е.н., професорка кафедри маркетингу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, запропонувала розробити інструменти і механізми залучення у проєкт грошей олігархів та офшорних компаній. К.е.н. Олена Бойко (ІЕПр НАНУ) зазначила про дискусійність аспекту щодо форми реалізації проєкту: через кластер чи індустріальний парк і надала пропозиції в контексті розробки спеціального законодавчого забезпечення кластерного розвитку та, зокрема, програми розвитку зазначеного екокластера. К.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ Аліна Прокопьєва внесла пропозиції стосовно оновлення і коригування фінансових показників проєкту відносно валютного курсу. Д.е.н. Тетяна Бурлай (ІЕПр НАНУ) запропонувала: щоб проєкт у рамках Стратегії регіонального розвитку не залежав від прив’язки до термінів бюджетування, необхідно зробити його декомпозицію, що сприятиме диверсифікації джерел фінансування та поступовому втіленню шляхом акцентування на проблемах переміщених осіб, які розв’яже проєкт. Д.е.н., проф. Людмила Дейнеко (ІЕПр НАНУ) відзначила, що реалізація проєкту екокластера, який орієнтований на відродження важливого сегмента регіональної продовольчої системи та стабілізації ситуації на ринку дитячих молочних продуктів, цінова доступність яких в умовах висококонцентрованого ринку та скорочення доходів населення швидко зменшується, надзвичайно актуальна та важлива. Як пілотний проєкт сприятиме відпрацюванню механізмів партнерства органів влади та бізнесу в умовах кластера та формуванню нормативно-правової бази, що регулюють роботу кластерів. Безумовно, реалізація проєкту стане внеском в післявоєнне відродження економіки України. Учасники домовилися про подальшу спільну роботу щодо створення екокластера з виробництва молочної продукції для дитячого харчування з метою ідентифікації конкретних потреб та виокремлення можливостей господарств, корпорацій, держави, регіону, місцевої громади, а також залучення міжнародної допомоги.
23 червня 2023 року на
“Апостроф ТВ” вийшла чергова передача із циклу “Інша історія” – “Лагідний” геноцид українців” (автор та
ведучий Олександр Войт). Представлено погляд на економічну історію під
несподіваним кутом того, як після ІІ Світової війни продовжувався прихований
геноцид українців, коли їхньою працею розбудовувався і зміцнювався потенціал
радянської тоталітарної наддержави. У передачі взяла участь д.е.н., завідувачка
відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН
України” Вікторія Небрат.
Спільна міжнародна конференція під назвою “Геоекономіка міжнародного валютного порядку: гроші та влада у ХХІ столітті” (“Georconomics of the International Monetary Order: Money and Power in the 21st Century”), яка відбулася 7–8 червня 2023 р. за організації ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та мексиканських партнерів із Школи економіки та бізнесу Університету Анауак Пуебла (Economics and Business School – Universidad Anáhuac Puebla (Мехіcо)) стала продовженням серії міжнародних науково-практичних конференцій, основу яким поклала конференція «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 р., ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”).
Участь міжнародній онлайн-конференції взяли вчені зі всіх
континентів. Одночасне включення за
різних часових поясів – це рідкісне явище в практиці міжнародних конференцій.
Учасників привітали директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць, а від мексиканських організаторів з Університету Анауак Пуебла – його директор Рікардо Лопес, професор університету Хосе Каррільйо-Піна та академічний координатор Марсела Сандовал.
Учасники конференції обговорили актуальні питання розвитку грошової системи (модернізацію грошових функцій, дестафацію грошей і появу цифрових грошей – криптовалют та ЦВЦБ) та міжнародних валютних відносин (перспективи дедоларизації, появу альтернативних міжнародних валют тощо), роль Китаю у сучасній світовій валютній системі, грошову політику під час війни, вплив України на світовий порядок та інші проблеми.
Ukrainian
English 
