САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Наукова платформа при Мінекономіки: представлено нові розробки

This post is also available in: English

29 липня 2024 р. відбулося чергове засідання наукової платформи при Мінекономіки, де було представлено результати нових наукових досліджень. Розроблені науково обґрунтовані рішення, озвучені на засіданні фаховими експертами, представниками провідних наукових профільних установ – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту економіки промисловості НАН України, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», – спонукають  органи влади і громадськість до реагування на гострі виклики сьогодення, створюють підґрунтя для реалізації дієвих рішень, необхідних для відновлення української економіки.

Доповідь д.е.н. В. Венгера

У рамках дискусії було представлено доповідь завідувача відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринку ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н. Віталія ВЕНГЕРА «Розвиток виробництва металевого титану в Україні та перспективи інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості» в рамках пошуку та розробки ТОП 10 інвестиційних проєктів, що мають реалізовуватись під патронатом перших осіб. Результати дослідження показали, що реалізація проєкту з  виробництва металевої титанової продукції забезпечить макроекономічні та мультиплікативні ефекти. Зокрема, доведено, що мультиплікаційний ефект по економіці загалом може забезпечити середньорічний додатковий приріст ВВП України на рівні 0,11–0,13 в.п., а кумулятивно за перші десять років його діяльності внесок у динаміку вітчизняного ВВП становитиме близько 1,2–1,5 в.п.

Розрахунки ТЕО інвестиційного проєкту будівництва нового заводу з виробництва металевої титанової продукції показали, що проєкт є інвестиційно привабливим для держави, вітчизняних та іноземних інвесторів з позицій його перспективності та прибутковості: чиста приведена вартість становить майже 11,4 млрд грн; внутрішня норма доходності – 17%; рентабельність інвестицій – понад 1,5; коефіцієнт вигід до втрат становитиме 1,2; EBITDA – майже 8,8 млрд грн; дисконтований період окупності майже 13 років. Крім того, реалізація проєкту дасть позитивні ефекти для соціально-економічного розвитку України за весь період його реалізації: створення 3500 якісно нових робочих місць, забезпечення значних податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів – 81 млрд грн, бюджетний мультиплікатор – 9,2. Це сприятиме відновленню не тільки титанової промисловості, а й забезпечить потужні економічні ефекти в суміжних галузях та дасть Україні змогу долучитися до глобальних ланцюгів доданої вартості й зайняти ніші на багатьох перспективних ринках – авіаційному, медичному, транспортному, ОПК – які у середньостроковій  перспективі матимуть високі темпи щорічного зростання.

Академік НАН України В. Геєць долучився до дискусії

Презентація викликала гарячу дискусію. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ підкреслив необхідність поширення технології виробництва кінцевої продукції з титанової сировини, що в умовах зростання впливу безпекових загроз вимагає державної уваги до пошуку альтернативних шляхів для створення нових заводів. Володимир ВЛАСЮК (ДП «Укрпромзовнішекспертиза») підтримав важливість активізації державно-приватного партнерства для модернізації титанової галузі;  Олександра БЕТЛІЙ (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) підняла питання прозорої приватизації в титановій галузі. Сергій ПОВАЖНЮК підкреслив важливість залучення стратегічного партнера-інвестора для запуску виробничих потужностей титанової галузі, згадавши успішний приклад Казахстану.

Виступає А. Бурилко

Анатолій БУРИЛКО, головний спеціаліст відділу розвитку та забезпечення екомоднернізації промисловості та імпортозаміщення Департаменту промислової політики Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості  підтримав важливість реалізації стратегічних ініціатив відновлення титанової галузі, вказавши на їх підкріплення низкою державних нормативно-правових документів. При цьому економічний механізм налагодження повного циклу переробки титанової сировини дозволить збільшити розміри отриманого прибутку з 1 тонни титану від 10 до 100 разів.

Виступає к.е.н. Н. Горшкова

        Наталія ГОРШКОВА, кандидат економічних наук, директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України передбачила можливість просування цього проєкту шляхом розроблення пропозицій щодо реалізації можливостей залучення стратегічних інвесторів – провідних світових компаній з різних країн світу. 

Завідувач відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н. Євген БУБЛИК представив результати дослідження за темою «Шляхи залучення банків до кредитування вітчизняної економіки», де зазначив, що в умовах війни і зовнішніх криз зниження частки банківського кредитування в Україні з 72% до 14% ВВП було зумовлено невизначеністю державних пріоритетів кредитної підтримки, дестимулюючим впливом на кредитний ринок депозитних сертифікатів та ОВДП, слабкою кредитною активністю державних банків, а також вадами поточної моделі монетарної політики НБУ. Для досягнення оптимального рівня кредитної підтримки економіки на рівні 40–50% ВВП, кредитний портфель банків до 2035 р. має щорічно приростати на 1,5–3,0% ВВП, а в перший рік – на 270 млрд грн. В умовах війни такий приріст банківських кредитів неможливо забезпечити суто ринковими механізмами. Активізація банківського кредитування потребуватиме реалізації масштабних державних цільових програм пільгового кредитування у галузях переробної, видобувної промисловості, транспорту та ІТ-сектору, що демонструють найбільш сприятливе співвідношення отриманих кредитів і частки у ВВП країни. Проведені розрахунки засвідчили можливість скоротити витрати держави за рахунок зниження прибутковості частини ОВДП, яка вже перебуває у портфелі НБУ і державних банків. За 2024–2025 рр. така економія може становити близько 125 млрд грн, а до 2037 р. – понад 700 млрд грн. Такий заощаджений ресурс дасть можливість зреалізувати масштабні цільові кредитні програми, а також сприятиме скороченню пасивного доходу банків і відповідному стимулюванню їх кредитної активності.

Виступає д.е.н. Є. Бублик
Фрагмент презентації «Шляхи залучення банків до кредитування вітчизняної економіки»

Відповідно до порядку денного засідання результати своїх досліджень представили: Ярослав КРИЛЬ (Інститут економіки промисловості НАН України, к.е.н., директор ТОВ «Водень України») – за темою «Розвиток водневої енергетики України»  як одного з ТОП-10 інвестиційних проєктів, що мають реалізовуватися під патронатом перших осіб; Володимир ВЛАСЮК, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», та Сергій ПОВАЖНЮК, заступник директора з питань розвитку, – на тему «Закупівля Укрзалізницею вітчизняних платформ для перенавантаження при контейнерних перевезеннях»; Володимир РЯБОШЛИК (Український союз промисловців і підприємців УСПП, Київський академічний університет КАУ, Київський національний економічний університет КНЕУ та НК НРУНТ) – на тему «Створення ринкового середовища, сприятливого для комерційного кредитування на основі досягнутого подолання інфляції (від низької інфляції – до низьких ринкових ставок);

Оприлюднені наукові результати викликали жваву дискусію серед учасників заходу, в ході якої відзначено важливість та необхідність їх швидкого практичного впровадження. Спільне творення майбутнього України як європейської демократичної держави можливе необхідність лише за  об’єднання зусиль на всіх рівнях: наука – виробництво – держава.

Comments are closed.

-->