Новини Інституту

На нараді в Генеральному консульстві України в Неаполі, що відбулася 16 травня 2023 р., було підведено підсумки співробітництва між Інститутом економіки та прогнозування НАН України (ІЕП)  та Італійським інститутом майбутнього (ІІМ) , угоду про співпрацю між якими було підписано в Неаполі за сприяння Генерального консульства України  рік тому. В нараді взяли участь Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко, віце-президент та співзасновник ІІМ док. Даніела Порпілья, директор ІІМ з міжнародних питань Вінценто Торре та радник директора ІЕП, головний науковий співробітник сектору державних фінансів, професор Олександр Шаров.

Було відзначено, що за минулий рік cторонам вдалося не просто провести низку міжнародних конференцій та нарад, але й знайти шляхи практичної реалізації своїх розробок.

Сторони домовилися про подальшу спільну роботу з метою ідентифікації конкретних потреб для відродження економіки України та можливостей італійського бізнесу щодо їх задоволення і подальшої співпраці. 

Свою доповідь “Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди” науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» кандидат економічних наук Юлія Шаповал представила на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р. Вона розповіла про ключові зміни у сфері грошово-кредитної політики Національного банку України, що відбулись із початком російського вторгнення.

Виступ Юлії власне відкрив засідання, а далі своїми науковими дослідженнями поділилися інші молоді вчені Академії.

Після відповідей на запитання та обговорення виголошених доповідей (у обговоренні доповіді Ю. Шаповал взяв участь директор Інституту академік НАН України Валерій Геєць) учасники засідання відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.

Президент Академії академік НАН України Анатолій Загородній вручив молодим вченим свідоцтва на згадку про перший виступ на засіданні Президії НАН України.

Інформація на сайті НАН України

27 квітня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України». Захід було ініційовано відділом економічної історії з метою напрацювання історико-емпіричного та економіко-теоретичного базису для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності та механізмів імплементації позитивного зарубіжного досвіду.

Міждисциплінарний характер розгляду проблематики та науково-практична спрямованість заходу були підтримані співорганізаторами конференції:

• ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. Долішнього НАН України», відділ регіональної економічної політики;
• Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України;
• Гуманітарно-економічна академія в Лодзі (Польща);

• ГО «Всеукраїнська Асоціація Економістів-Міжнародників».

Для участі в конференції було подано близько 150 заявок, серед яких понад третина – від фахівців з установ НАН України, зокрема 25 – від співробітників нашого інституту.

Головним модератором конференції виступила завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» докторка економічних наук Вікторія Небрат.

Із вітальним словом до учасників форуму звернулися очільники установ-співорганізаторів конференції. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі закликав до конструктивної роботи з метою вироблення конкретних управлінських рішень для наукового забезпечення економічної політики відбудови. Він також наголосив, що конференція покликана сприяти формуванню спільного бачення проблем і шляхів їх розв’язання, що слугуватиме забезпеченню взаєморозуміння між представниками науки, влади, бізнесу, громадянського суспільства, а це, своєю чергою, стане фундаментом суспільної згоди, довіри та консолідації задля успішної реалізації стратегії повоєнної реконструкції економіки України та відновлення соціогуманітарного простору.

Представлення доповідей, виступи учасників та дискусія велися за такими тематичними панелями:

1. Економіко-теоретичне підґрунтя національних стратегій відбудови.
2. Успішні зарубіжні практики повоєнної відбудови та модернізації економіки: можливості імплементації в Україні.
3. Регіональна економічна політика відбудови та стратегічні пріоритети суспільного розвитку.
4. Відкрита наука як чинник повоєнного відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.
5. Роль громадянського суспільства в реалізації завдань інституційної модернізації.

Титульною доповіддю «Національно-укорінений розвиток у розділено-спільному світі» роботу економіко-теоретичної панелі відкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік НАН України Андрій Гриценко. Він зробив глибокий політико-економічний аналіз основних характеристик сучасного світу, наголосивши, що війна росії проти України є локалізацією у просторі  України найбільш гострих глобальних суперечностей провідних світових гравців. Повоєнна реконструкція економіки України повинна бути спрямованою на формування національно-укоріненого економічного розвитку, який спирається на найбільш повне використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості та переробки сировини у кінцеву продукцію для задоволення внутрішніх потреб і експорту.

Звернувшись до історичного досвіду успішних країн, докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії Наталія Супрун обґрунтувала необхідність стратегування повоєнного відновлення України як процесу багатофокусного позиціонування на основі зрівноваження довгострокових інтересів широкого кола стратегічних гравців. Доповідачка наголосила на ролі економічної науки, перед якою постав виклик – вироблення сценарію повоєнної відбудови, що передбачає порівняння економічної моделі довоєнної України, моделі, що формується сьогодні і моделі України майбутнього. Визначенню основних сценаріїв та механізмів відновлення має передувати розроблення науково-обґрунтованої моделі майбутнього та концептуалізація її базових параметрів, які були представлені у виступі.

Розглядаючи можливості імплементації в Україні успішних зарубіжних практик повоєнної відбудови та модернізації економіки, доктор політичних наук, кандидат економічних наук, професор, провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Ігор Піляєв зупинився на історичному прикладі ціннісного фундаменту повоєнної реконструкції економіки Японії. Докторка економічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу промислової політики Олена Ципліцька представила у своєму виступі докладний аналіз досвіду відновлення промисловості країн Західних Балкан після югославських війн 1990-х років та виокремила причини негативних результатів і провалів повоєнної економічної політики, сформулювавши застереження для України. 

Читайте більше

Інформація на сайті НАН України

Відеозапис конференції

4 квітня  2023 року відбулася І міжнародна науково-практична конференція «The Modern World and Economic Diplomacy: Challenges, Solutions and Recovery of Ukraine» («Сучасний світ та економічна дипломатія: виклики, рішення та відновлення України»), організована спільними зусиллями ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (сектора міжнародних фінансових досліджень) та Дипломатичною академією при МЗС України. Вона стала своєрідним продовженням міжнародної науково-практичної конференції «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 року), проведеної ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» спільно з Італійським інститутом майбутнього).

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України В.В. Геєць, вітаючи учасників конференції, зауважив, що питання економічної дипломатії науковці та практики не часто обговорюють на спільних засіданнях. Проте саме в площині економічної дипломатії теоретичні ідеї стосовно ролі держави в економіці, геополітичної та геоекономічної структури світу, впливу інвестицій на економічне зростання, загрози кліматичних змін тощо реалізуються на практиці. Не кажучи вже про воєнний час та повоєнне економічне відродження. Адже ці умови вимагаються майстерного ведення переговорів та досягнення поставлених цілей. Тому зрозумілий інтерес нашої академічної установи до економічної дипломатії – як сплаву теорії, практики та мистецтва.

Інститут, – зазначив В.В.Геєць, – докладає всіх зусиль для теоретичного обґрунтування не тільки завдань, а й шляхів  забезпечення стійкості економіки України в умовах війни та повоєнного відродження. Наразі напрацьовано наукову доповідь “Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України”, де обґрунтовано необхідність реконструктивного характеру відбудови економіки України, що передбачає не відтворення старої, а побудову нової економіки, заснованої на застосуванні сучасних технологій та сучасних підходів до просторової локалізації виробництв. В умовах глобального переформатування, уяснивши об’єктивні тенденції технологічного, економічного, політичного і духовного розвитку світу, потрібно зрозуміти і реалізувати власні інтереси, і на цій основі знайти такі способи входження у глобальний світ, які дозволять їх реалізувати найбільш ефективно. Але всі ці процеси, як і багато інших, розгортатимуться упродовж десятиліть, тому важливе позиціювання України у формуванні нового світопорядку.

З доповідями від Інституту економіки та прогнозування НАН України виступили заступник директора, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін («Financial Aspects of Recovery of Ukraine») та головний науковий співробітник, д.е.н., проф. О.М. Шаров («Ukraine’s Economic Diplomacy: Post-War Challenges»).

У роботі конференції також взяла участь зав. сектору міжнародних фінансових досліджень д.е.н., проф. О.О. Борзенко та інші співробітники Інституту.

Під час панельної дискусії, яку модерував д.е.н., проф. О.М. Шаров, свої доповіді представили професор Базельського університету Р. Занер, радник Міністерства закордонних справ Естонії Х. Карілаід, радник міністра закордонних справ Польщі професор П. Журавский вель Граєвський, Посол України в Туніській Республіці В.А. Хоманець. Цікаві пропозиції озвучив представник Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій ГУАМ (Організації за демократію та економічний розвиток) С. Маулік, зауваживши про задіяння можливостей Організації за демократію та економічний розвиток для підвищення міжнародного статусу.

Загалом конференція відбулася в дусі зацікавленого обговорення представлених доповідей, яке вийшло далеко за межі запланованого часу і дозволило сформулювати цілу низку конкретних пропозицій, які можуть бути використані нашими дипломатами при вирішені завдань повоєнного відродження України.

Інформація про захід на сайті Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС

Якщо порівняти ціну за публікації в авторитетних вітчизняних фахових виданнях і у виданнях, які індексуються Web of Sciens та Scopus, то різниця складе десятки й сотні разів. Тобто це наша данина іноземним видавничим системам і наукометричним базам даних.

Що ж врешті приховує рішення Міністерства освіти і науки України про обов’язковість наявності публікацій у виданнях, які входять до наукометричних баз даних Web of Sciens та Scopus? Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова “Скопусна подать”,  оприлюдненій на сайті  Zn,ua  2 квітня 2023 р. 

Чергове засідання ГО «Клуб банкірів» відбулося 23 березня 2023 р. на платформі Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Відкриваючи засідання, голова ради ГО Людмила Мостова зауважила, що Клуб банкірів продовжив свою роботу й у воєнних умовах – в інтересах розвитку економіки та банківської системи України. Це спільне з Інститутом економіки та прогнозування НАН України засідання було присвячене темі «Соціально-економічний вимір повоєнного відновлення України».

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі зазначив, що 10 років тому в Інституті, за участі тодішньої завідувачки відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій кандидата соціологічних наук Ольги Балакірєвої розпочалися дослідження, де спробували пов’язати соціальні та економічні виміри. З огляду на вже нинішні опитування Інституту соціології було виявлено зміни рівня задоволеності населення та вимог до життя з 2010 р по 2021 р. Перед війною населення було поділене на тих, хто задоволений, та тих, хто мав претензії до державної влади. Тоді як у 2022 р. понад 70% українців солідаризувалися і протягом перших 3–5 років після закінчення війни готові витримувати складні життєві умови, якщо економіка розвиватиметься динамічно і паралельно відбуватиметься процес інтеграції у світове співтовариство. Це допоможе забезпечити соціальну стабільність на певний час для проведення необхідних реформ в інтересах повоєнного економічного відновлення.

Доповідач відзначив, що в умовах повоєнної економіки інституційна роль банківської системи має змінитися, адже надходитиме міжнародна фінансова допомога і необхідно буде реалізовувати велику кількість проєктів не за власні кошти. Реалізація політики економічного зростання – зона відповідальності також і банківської системи.

Голова спостережної ради Кристалбанку Вадим Копилов наголосив, що дуже важливою є готовність банківської системи до участі в загальному процесі відновлення економіки. Наразі вона не готова для реалізації великих обсягів проєктів самотужки, тому перед регулятором стоїть завдання, щоб довести інструменти виконавчої влади до всієї банківської системи, створити пріоритети, аби банківська система змогла сама, за рахунок свого потенціалу задовольняти ці запити.

У свою чергу, В. Геєць зауважив, що плани міжнародних організацій щодо економічного відродження України є нереалістичними за термінами, адже досягнення норми нагромадження на рівні 25–30% займе щонайменше 5–7 років.

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» академік НАН України Тетяна Єфименко акцентувала увагу на необхідності врахування прогнозів міністерств оборони, дискусій на міжнародному рівні щодо тривалої економічної стагнації та глобальної нестабільності, змін в оподаткуванні, стану вітчизняної корупції та бюрократії при розробленні реформ із відновлення.

Голова правління Агентства із рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков зазначив, що в Україні обсяги фінансування не відповідають мінімальним стандартам (іпотечне кредитування становить 0,5% ВВП), а банки не готові до іпотечного кредитування в нинішніх умовах. Тому паралельно з банківською системою в країні існує система фінансових компаній, зокрема венчурних фондів. Обсяги її – приблизно 60% усіх працюючих активів існуючих банків. А фінансування у приватному сегменті втричі більше за портфель роздрібних кредитів всієї банківської системи.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підкреслив, що задля уникнення марнування ресурсного потенціалу потрібен комплексний стратегічний і проєктний підхід до відбудови, який має охопити аспекти переходу економіки з режиму війни на режим відновлення. Відновлення економіки потребує не тільки змін в економічному середовищі, а й уваги до соціальних викликів, пов’язаних із поверненням постраждалих до мирного життя. Програма мінімум має охопити зміни в підприємництві, податковій реформі та розміщенні продуктивних сил. На думку Я. Жаліла, роль банків у повоєнній відбудові охоплює питання зменшення NPL, пільгового кредитування, визначення методик з розрахунку шоків у рамках фінансування проєктів відбудови.

У обговоренні також Інститут економіки та прогнозування НАНУ взяли участь заступник директора член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, завідуючий сектором інституціональної економіки  Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Олег Яременко, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління» д.е.н. Олександр Любіч, член Ради НБУ д.е.н. Василь Фурман, завідувач сектору грошово-кредитної політики Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Дмитро Гладких, завдувач відділу грошову кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Є. Бублик, засновник та голова правління ПрАТ “Страхова компанія «Престиж»” к.е.н. Євгеній Бридун, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» к.е.н. А. Дробязко, радник Голови Ради Національного банку України к.е.н. Євген Степанюк, головний консультант  відділу нових викликів центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень к.е.н. Іван Ус, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ к.е.н. Світлана Брус, колишній заступник Голови Національного банку України Ярослав Солтис, радник голови правління Укргазбанку Владислав Кравець, заступник голови правління АТ Європейський промисловий банк Олеся Листопад, керівник  Центрального регіону Корпоративного бізнесу Аккорд банкуВіталій Миронюк та інші.

Л. Мостова підкреслила високий соціальний запит проведеної в Інституті дискусії, подякувала керівництву та співробітникам Інституту економіки та прогнозування за зустріч та за багаторічну плідну співпрацю та окреслила її напрями на майбутнє.

14 березня 2023 року в Залі засідань Президії Національної академії наук України у Києві відбулися академічні читання «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження видатного вченого і першого Президента Академії Володимира Вернадського. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з доповіддю «Наукова спадщина Володимира Вернадського і сучасна парадигма економічного розвитку» виступила зав. відділу економічної історії д.е.н. Вікторія Небрат.

У доповіді було розкрито зв’язок вчення Володимира Вернадського з економічною наукою, значення світоглядних та методологічних засад теорії біосфери та ноосфери для вирішення актуальних завдань, що постали перед українським суспільством, державою та Академією наук.

Доповідачка наголосила на джерелах формування економічної складової вчення академіка Вернадського, адже  його батько – Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – був професійним вченим-економістом, професором і завідувачем кафедри політичної економії та статистики у Київському університеті св. Володимира. Іван Вернадський визначав політичну економію як науку про засоби задоволення потреб людини. Тому не дивно, що в теорії Володимира Івановича Вернадського також реалізована ідея цінності людського життя, значення людської діяльності в планетарному вимірі, а також ідея відповідальності за результати господарювання.

У доповіді було представлено роль Володимира Вернадського у створенні Української академії наук, зокрема, у формуванні економічного напряму досліджень, його позицію як Президента Академії щодо необхідності вивчення природно-ресурсного потенціалу, моделювання просторового розвитку, оптимізації територіальної структури народного господарства. Зокрема, нагадала В. Небрат, з цією метою у 1919 р. з ініціативи та під головуванням В. Вернадського була створена Комісія для досліду виробничих сил України, у тому ж році перейменована у Комісію для виучування природних багатств України. Були створені секції з вивчення корисних копалин, гідротехніки, будівельних матеріалів України, палива; відділи з геологічних досліджень донецького вугілля, гідрології, меліорації, болотознавства та ін. Наприкінці 1919 р. Комісія з вивчення продуктивних сил була найструктурованішою та найчисельнішою установою УАН. Вона неодноразово змінювала назву, але продовжувала працювати як академічний підрозділ, відповідальний за вивчення природних багатств України, оптимізацію просторового розміщення та використання економічного потенціалу. Рада з вивчення продуктивних сил проіснувала до 2010 р., коли на її базі було створено Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України.

Володимир Вернадський заклав траєкторію розвитку Академії відповідно до запитів і вимог динамічно змінного соціального, політичного та економічного середовища. Ця траєкторія передбачає, що пріоритетні напрями досліджень і відповідні наукові підрозділи не лише слідуватимуть тими напрямами, що були відкриті й започатковані видатним вченим, а й будуть адаптивними до змін і нових викликів. В умовах стрімких і масштабних змін просторового розвитку економічних систем, у тому числі національного господарства України, доцільною є імплементація в структуру і напрями досліджень нового розуміння економічного простору та економічного потенціалу. Слідуючи ідеї Володимира Вернадського про те, що наука – це чинник і рушій розвитку людства, варто зосередити наукові дослідження на забезпеченні успішної структурної трансформації з урахуванням нових підходів до економічного розвитку на засадах єдності економічного, соціального та екологічного.

В. Небрат у своїй доповіді також зупинилася на внеску Володимира Вернадського у розвиток загальнонаукової та економічної методології досліджень, основних складових концепції Вернадського в економічному вимірі, розкрила прогностичний потенціал його вчення в частині передбачення глобальних загроз, які створює саме людство; формування знаннєвої економіки та інформаційно-інноваційного суспільства як наступного рівня розвитку біосфери і ноосфери. Відштовхуючись від принципу єдності праці й розуму та масштабів людської діяльності, Вернадський передбачив економічну та інформаційно-комунікаційну глобалізацію. Вченням про місце людини в еволюції біосфери та трансформації живої оболонки Землі він заклав основи екологічного світогляду. Адже, за Вернадським, суспільне відтворення – це не перероблення ресурсів, а відтворення людини як складової глобальної живої системи.

У підсумку доповіді було зазначено, що сучасна економічна парадигма сталого розвитку прямо наслідує вчення Вернадського про суть і місце людської діяльності. Тому розвиток академічних досліджень також має слідувати логіці системного підходу до структурних реформ для забезпечення та реалізації цілісності, стійкості та керованості економічного розвитку в технологічному, просторовому, галузевому та соціогуманітарному вимірах.

В умовах обумовлених війною викликів потрібна наука, що зміцнює Україну як державу, дослідження, що забезпечують економічний суверенітет і геоекономічну перспективу України. Можливо, деякі галузі знання, представлені в НАН, мають кращі наукометричні показники. Можливо, ці галузі більш інтегровані в міжнародну наукову спільноту і це сприяє авторитету українських дослідників – вони мають хороші перспективи залучення до міжнародних проєктів і навіть запрошення для продовження роботи в кращих, з точки зору наукового забезпечення, умовах. Але за критичних теперішніх умов пріоритетними є дослідження, спрямовані на розроблення шляхів і механізмів забезпечення Перемоги і відбудови України. З цими завданнями ані корпоративна, ані університетська наука самі по собі не впораються: корпоративна – бо орієнтована на прикладні розробки з швидкою комерційною віддачею, університетська – бо «зав’язана» на гранти й міжнародну мобільність молодих наукових кадрів. Тобто, суголосно ідеям Володимира Вернадського, створення й зміцнення наукового підґрунтя незалежності, економічної стійкості й обороноздатності держави – це місія Національної академії наук України, завдання для кожного з нас.

Презентація

Інформація на сайті НАН України

Наразі в Україні відбувається масштабний воєнний екоцид — порушення екосистеми проживання українців у результаті збройної агресії, мета якої політична — геноцид українського народу. І екоцид є компонентою геноциду.

Негативні екологічні наслідки для українських земельних ресурсів через стратегію випаленої землі, яку реалізує російське військо, відчутні для всього цивілізаційного «дому».

Згуртованість міжнародної спільноти для подолання глобальних екопроблем і масштабного екоциду в Україні має бути такою ж, як і щодо підтримки озброєнням і фінансами. З донорами та приватними інвесторами варто узгодити частку фінансових ресурсів, яка спрямовуватиметься суто на еколого-кліматичні проєкти.

Важливо, щоб повоєнне відновлення відбувалося на засадах цілісної еко-номіки, а не суто економіки з її детермінізмом.

Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової «Не допустити екологічного “відступу”», опублікованій 12 березня 2023 р. на ресурсі Zn.ua.