Новини Інституту

11 листопада 2016 р. з нагоди 80-річчя доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Івановича Савлука в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл «Наставник банкірів».

Саме так називають Михайла Івановича багато тих, хто сьогодні працює у банківській сфері, адже він стояв біля витоків перебудови змісту базової навчальної дисципліни «Гроші та кредит» відповідно до ринкової трансформації економіки, виховав цілу плеяду банкірів та вчених. Ще у 1986 році – за соціалізму – він захистив свою докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади та механізм забезпечення стабільності грошей», піднявши у ній питання, які випереджали свій час. Власне його наукові праці завжди актуальні, злободенні та оригінальні. І у розбудові грошової та банківської систем України М.І.Савлук завжди надавав фахову підтримку керівництву НБУ та інших державних органів.

Ювіляра щиро вітали його учні та колеги. Привітання переросли у дискусію  про актуальні питання сучасного стану проблем грошово-кредитного регулювання національної економіки, новітні тенденції у сфері грошового обігу, зокрема електронних грошей, а також ризики практичної реалізації положень, зафіксованих у Меморандумі з МВФ.

Таке «вікно можливостей» може відкрити для України Паризька кліматична угода. Проте, як зазначали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі 2 листопада 2016 р., спрогнозувати, чи скористається ним Україна, важко.

К.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України» О.А. Дячук, який був серед учасників дискусії, повідомив, що Інститут і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України вже розробили проект енергетичної стратегії для України до 2050 року. Основні цілі стратегії – підвищення енергоефективності, більша частка відновлюваних джерел енергії і зниження викидів парникових газів.

«Зменшення викидів парникових газів – це не просто скорочення споживання вуглецевмісних ресурсів – нафти, газу, вугілля тощо. Це, у першу чергу, модернізація нашої економіки, зокрема енергетики, шляхом підвищення ефективності та використання «зелених» технологій», – наголосив він.

Більше читайте тут

«Перспективи вдосконалення організації готівкового обігу в Україні» – саме такою була тема чергового засідання Клубу банкірів в Національному банку України 24 жовтня 2016 р. Увагу учасників засідання було зосереджено на реорганізації моделі готівкового обігу в Україні, яку Національний банк затвердив у серпні цього року. Відкрив засідання Заступник Голови Нацбанку Роман Борисенко, який відкрив засідання, наголосив, що важливість цього питання – як
для банківської системи, так і економіки в цілому – важко переоцінити.

Напрями та перспективи зменшення частки готівкових розрахунків в Україні розглянув у своєму виступі к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України Євген Бублик.

Більше читайте тут

У запалі чергової метушні та владної “міжусобиці” навколо банківського Олімпу чомусь щоразу забувається питання про те, а ЯКИЙ САМЕ Національний банк потрібен Україні? Тим часом система функціонування НБУ як центрального банку держави потребує не лише подальшого вдосконалення, а й серйозного реформування – як функціонального, так і організаційного. І ця проблема набагато важливіша, аніж спір щодо персоналій.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ІЕПр НАНУ О.М.Шарова «Національний банк України: час справжніх реформ», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 22 жовтня 2016 р.

Відділ розвитку виробничої інфраструктури ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершив роботу над відомчою НДР «Розвиток інфраструктурних секторів як чинник реалізації пріоритетних напрямів економічної політики України» (керівник – д-р. екон. наук О. І. Никифорук).

У роботі розглянуто проблеми інфраструктурних секторів, здійснено оцінку сучасного стану та тенденцій розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури в контексті реформування економіки країни відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Коаліційної угоди та Угоди про асоціацію між  Україною та ЄС. В результаті проведених досліджень  розвинено методологічні підходи щодо оцінки ефективності функціонування та розвитку інфраструктурних секторів, а також обґрунтовано ефективні інвестиційні механізми розвитку інфраструктурних секторів з урахуванням сучасних викликів та процесів структурного реформування в економіці України.

З результатами дослідження можна ознайомитися тут

Відділ державних фінансів закінчив  НДР «Консолідація державних фінансів України в умовах світової фінансової нестабільності» (керівник — зав. відділу, д.е.н. І.О. Луніна). Тема виконувалась у рамках відомчої тематики НАН України протягом I кв. 2014 р. – IV кв. 2016 р. За підсумками проведеного дослідження розроблено теоретико-методичні засади консолідації державних фінансів України у частині реформування податкової системи, бюджетно-податкового стимулювання національної економіки, системи міжбюджетних відносин з урахуванням сучасних тенденцій розвитку бюджетно-податкових систем та факторів нестабільності.

Відділ промислової політики у 2016 р. завершив науково-дослідну роботу «Неоіндустріальна трансформація промислового потенціалу України» (науковий керівник теми – завідувач відділу, д.е.н., проф. Дейнеко Л.В.). Визначено наукові засади неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу в умовах глобальних викликів, розроблено рекомендації з удосконалення промислової політики держави з метою формування у країні промислового потенціалу неоіндустріального типу, обґрунтовано пропозиції щодо створення механізмів впливу на функціонування галузей промислового виробництва в контексті неоіндустріальної трансформації промисловості України, розроблено пропозиції щодо формування фінансових механізмів реіндустріалізації економіки. Запропоновано шляхи вдосконалення управління промисловим розвитком у частині більш тісної інтегрованості екологічної політики в галузевій політиці, удосконалено організаційно-економічні механізми формування сприятливого інституціонального та інвестиційного середовища для неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу, формування сучасної промислової структури експорту та вбудовування в міжнародні ланцюжки формування кінцевої вартості в умовах глобальної конкуренції.

«Чи далеко може заїхати «Запорожець», якщо на нього поставити двигун від Rolls-Royce?», – саме з такого риторичного запитання Романа Шпека, старший радника Альфа-Банку Україна, розпочалося засідання Клубу банкірів 6 жовтня 2016 р., що проводилося в Альфа-Банку Україна. Питання було цілком логічним, адже тема зустрічі – «Впровадження нових підходів оцінки кредитних ризиків: плюси і мінуси для банківської системи і фінансового ринку» спонукала до серйозних роздумів і дискусій. «Під «Запорожцем», – пояснив Роман Шпек «можна розуміти нереформовану банківську систему, а двигун від Rolls-Royce – це передові вимоги, які презентує Національний банк».

 Було виголошено доповіді «Оцінка впливу на банківську систему України нових вимог НБУ щодо визначення кредитного ризику» (Сергій Чорнойван, начальник Управління контролю за ризиками фізичних осіб Альфа-Банку Україна); «Особливості оцінки кредитного ризику відповідно  до вимог Постанови 351: необхідність перегляду окремих вимог та основні напрями роботи банків на етапі опрацювання нових вимог” (Ірина Московчук, старший менеджер PwC Україна); зі співдоповіддю з обговорюваного питання виступив Євген Бублик, канд. екон. наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України.

Є.Бублик зазначив, що при запровадженні цієї  Постанови  перед вітчизняними банками постають певні ризики і виклики.  Власне Положення – це приклад кращих сучасних зарубіжних практик і містить корисні для вітчизняного банківського ринку ініціативи, а його запровадження є прогресивним кроком з точки зору визначення реальних обсягів проблемної заборгованості та зниження кредитних ризиків.

Відображення реальної картини кредитних ризиків може мати наслідками падіння капіталу та скорочення кредитної активності.

Також потребує активізації розбудова необхідної інституційної інфраструктури банківського ринку. Зокрема,  розвиток РПА. Необхідно усунути  недоліки нормативно-правового забезпечення звернення стягнення на заставлене майно, можливостей застосування спеціальних інструментів для операцій із проблемною заборгованістю (механізму сек’юритизації), поширення ринкових  інститутів, що проводять операції з проблемними активами, а також запобігають кредитним ризикам (бюро кредитних історій, кредитних реєстрів тощо), підкреслив Є.Бублик.

29 вересня 2016 р. Центр Разумкова спільно з Міжнародним інститутом бізнесу та за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні провели фахову дискусію «Монетарна політика України – джерело зростання?», де було презентовано результати дослідження “Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку”, у підготовці якого взяли участь зав. відділу грошово-кредитних відносин Інституту, д.е.н. Н.М. Шелудько та зав. відділу фінансів реального сектора, д.е.н. В.В. Зимовець.

Учасники дискусії також обговорили такі питання:

• сучасні світові тенденції, глобальні чинники і складові формування монетарної політики;
• взаємний вплив макроекономічних складових (інфляції, процентної ставки, інвестицій тощо) та результативності інструментів монетарної політики;
• особливості реалізації монетарної політики в Україні, у т.ч. з урахуванням оголошеної політики НБУ переходу до т.зв. інфляційного таргетування;
• умови та напрями посилення банківської системи для підтримки розвитку країни.

У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, банківської та фінансової системи, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств та міжнародних організацій.