Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр.

Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2019–2020 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр. (вересень 2019 року)
Завантажень : 29

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (вересень 2019 року)
Завантажень : 13

Велике свинство Наполеона

Про роль держави в управлінні економікою та про відносини з бізнесом читайте у новій статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова  “Велике свинство Наполеона”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 12 жовтня 2019 р.

Прискорення економічного зростання України: що заважає і як пришвидшити

Перспективам прискорення економічного зростання вітчизняної економіки було присвячене чергове засідання Клубу банкірів 9 жовтня 2019 р., яке відбулося в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за сприяння відділу фінансів реального сектора. В обговоренні взяли участь фахівці Інституту, народні депутати України, провідні фахівці банківського сектора, а також представники експертної та наукової спільноти.

Із розгорнутими доповідями щодо таких перспектив виступили завідувач відділу фінансових ринків Академії фінансового управління А.О. Дробязко, заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Кораблін, народний депутат України Б.В. Приходько, народний депутат України VIII скликання М.В. Довбенко.

Наявні проблеми в економіці України, які стримують її розвиток, та можливі шляхи пришвидшення економічного зростання обговорювалися під час тривалої дискусії, матеріали та рішення будуть відображені  у наукових виданнях Інституту економіки та прогнозування НАН України.

 

Україна в умовах геоекономічних викликів для країн G7

Глобальні тенденції сучасного світового розвитку – нелегкий вибір між вільною торгівлею та протекціонізмом, BREXIT як пастка для Великої Британії,  вплив країн АСЕАН на G7, хто стане  двадцять восьмим членом ЄС, сучасні валютно-фінансові, інвестиційні виклики  для G7  – розглядали науковці двох інститутів на міжнародній конференції «Геоекономічні виклики для країн G7», яка відбулася в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 3 жовтня 2019 р. Її співорганізаторами стали сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та відділ зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

Геополітичні виклики для країн G7_1 Сьогодні, коли замість монізму розвивається серйозна фрагментація світової економіки, вітчизняному науковому співтовариству необхідно з усією відповідальністю поставитися до дослідження цих проблем, – підкреслив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік В.М. Геєць.  А директор Національного інституту стратегічних досліджень, д.п.н., проф. О.В. Литвиненко до акцентував на глобальній євразійській дузі  нестабільності, що загрожує глобальною конфронтацією та обумовлює необхідність   модернізації інститутів глобального лідерства.

На зростаючу турбулентність світової економіки й посилення жорсткого регулювання банківської, фінансової , корпоративної  та соціальної сфер звернув увагу у своїй доповіді «G7: економічні виклики та глобальний порядок денний» заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України , д.е.н., чл.- кор. НАН України С.О. Кораблін. Він зауважив, що нові реальності в економіці накладаються на нові «нормальності» в політиці.

Зауваживши про підвищення екзогенності  економічних систем та перезавантаження полярності світу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.е.н. Я.А. Жаліло окреслив у своїй доповіді «Щодо новітніх чинників формування геоекономічних пріоритетів»  такі три сценарії розвитку світової економіки, як: структурування світового господарства відповідно до певних центрів тяжіння, атомізація та фрагментація, множинність центрів тяжіння.

Останніми десятиріччями відбувся  інфраструктурний прорив менш розвинених, порівнянно с країнами G-7, держав, у тому числі в інноваційній та освітній сферах, наголосив чл.-кор. НАН України  В.Р. Сіденко. Це, на його думку, зокрема відбувається через більшу консолідованість Сходу порівняно із сучасним колективним Заходом.

Д.е.н., проф. О.В. Плотников виокремив  два ключові протиріччя усередині Великої сімки: в Європі та між США  та Канадою. Голова Ради Українського кредитно-банківського союзу  Б.В. Соболев на прикладі міжнародного ринку титану привернув увагу до потреби вдосконалення захисту стратегічних інтересів вітчизняних експортерів за умов формування біполярного світу. Д.е.н., проф. О.М. Шаров зазначив, що BREXIT несе потенційну загрозу послаблення санкційного режиму ЄС щодо Росії, оскільки саме Велика Британія виступає найбільш послідовною  прихильницею  санкцій.  Д.е.н., проф. Борзенко  розкрила баланс сил у процедурі BREXIT та надала оцінку щодо різнотермінових прогнозів  його наслідків. Д.п.н. І.С. Піляев відзначив, що криза навколо України є ключовою і стратегічною не лише на пострадянському просторі, а й на Євразійському мегаконтиненті загалом, що за характером залучення світових акторів можна порівняти із тривалими конфліктами на Корейському півострові та навколо Тайваню. К.е.н. О.А. Чугаєв навів порівняльну статистику, що засвідчила  зниження індексу потужності США відносно  Китаю.  К.е.н. В.В. Величко розглянув зміну інвестиційної доктрини Китаю, відзначивши, що обсяг прямих іноземних інвестицій у країну перевищив валові інвестиції з країни.

 

Інвентаризація країни

Попри це, серед багатьох реформ, що проводилися в Україні останніми роками, не виявилося тих, які були б спрямовані на усунення інфраструктурних проблем. У результаті питання про те, яка інфраструктура є найбільш пріоритетною для інвестування, за рахунок яких механізмів і в які терміни планується розв’язати накопичені в цій сфері проблеми, як і раніше, залишаються відкритими.

Що ж відбувається із плануванням інфраструктурного розвитку в Україні — читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.В.Запатріної “Інвентаризація країни”, надруковані у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 28 вересня 2019 р. 

Буриданова муха

Правління Національного банку України розробило Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 р. і середньострокову перспективу та подало їх на затвердження Ради Національного банку України.

Теоретично політика Нацбанку спирається сьогодні на монетаристську концепцію. І захисники діючої монетарної політики активно пропагують метод інфляційного таргетування, що наразився на жорстку критику не стільки представників академічних кіл, скільки споживачів, які вимірюють інфляцію не статистичними індексами, а цінами в магазинах, і підприємців, яким сучасна монетарна політика не дає можливості наповнити ці магазини товарами за прийнятними цінами.

Причому пропаганда з боку апологетів грошово-кредитної політики Нацбанку, як видається, більше спрямована на самих себе, бо ніхто із серйозних економістів у країні і не виступає проти інфляційного таргетування. Дискусія по суті стосується лише двох запитань: чи працює в Україні механізм інфляційного таргетування та чи повинен центральний банк обмежуватися в своїй монетарній політиці лише інфляційним таргетуванням?

Читайте більше у статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова “Буриданова муха”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 7 вересня 2019 р.

Перший візит китайських партнерів з Ланджоуського університету до Києва

1 (1) 29 серпня 2019 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України приймав делегацію професорів Вищої школи політології та міжнародних економічних відносин Ланджоуського університету Китаю Ся Мяо, Вана Яньтао, Лі Дунпо, Цао Вєя, Яна Чєньбо на чолі з її директором – професором Ван Цзиньго.  Співробітництво Інституту із Ланжоуським університетом  розпочалось у 2018 році із підписанням Меморандуму про співробітництво, за яким передбачалося видання спільних статей та збірников та читання лекцій як в Україні, так і у Китаї, обмін аспірантами, стажування співробітників. А от тепер делегація Ланжоуського університету вперше відвідала Інститут економіки та прогнозування НАН України. IMG_20190829_121952Під час робочої зустрічі, в якій брали участь директор Інституту, академік В.М. Геєць, заступник директора, чл.-кор. НАН України С.О.Кораблін, пров. наук. співроб., д.е.н., проф. О.О. Борзенко обговорювалося питання створення в рамках подальшого співробітництва науково-дослідного центру «Україна – Китай» при Ланджоуському університеті Китаю, а також було ініційовано низку заходів.

IMG_20190829_110525Опісля на базі сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України відбувся спільний міжнародний семінар на тему «Співробітництво наукових та навчальних установ України та Китаю на сучасному етапі», де  активно обговорювались питання сучасного рівня торговельно-економічного співробітництва між Україною і Китаєм; роль юаня як міжнародної валюти в світових валютно-фінансових відносинах; перспективи подальшого економічно-інвестиційного співробітництва в умовах геополітичних та геоекономічних викликів.

Схвалено національну ціль з енергоефективності на період до 2020 р. відповідно до європейських директив

14 серпня 2019 року  на засіданні Кабінету Міністрів України під головуванням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана схвалено національну ціль України з енергоефективності на період до 2020 року відповідно до європейських директив. Відповідний проект розпорядження Уряду розроблено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у співпраці з міжнародними експертами, фахівцями Секретаріату Енергетичного Співтовариства та експертами сектору прогнозування розвитку ПЕК ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках імплементації статті 3 Директиви 2012/27/EU про енергоефективність. Під час розрахунку цілі використано загальний підхід Директиви, а саме скорочення кінцевого енергоспоживання на 20% у 2020 р. відносно базового сценарію. Так, проектом акта визначено такі показники: – первинне споживання енергії має не перевищувати 101 316 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році; – кінцеве споживання енергії має не перевищувати 55 507 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році. Зазначені показники узгоджуються із: – Енергетичною стратегією України на період до 2035 року; – Національним планом дій з енергоефективності на період до 2020 року. Таким чином, Україна продовжує здійснювати виважену державну політику з енергоефективності, враховуючи міжнародні зобов’язання та європейські практики у цій сфері.

Щодо перспектив співпраці експертів Інституту з Міненерговугілля в рамках проекту “Low Carbon Ukraine Project”

У Міненерговугілля проведено зустріч з представниками проекту “Low Carbon Ukraine Project”

Зустріч провів генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров. Учасники обговорили співпрацю з проектом «Low Carbon Ukraine Project» у підготовці комплексного Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року. План орієнтований на інтегрований підхід у координації кліматичної та енергетичної політики держави та буде включати такі напрями: 1) безпека, солідарність і довіра; 2) інтегрований внутрішній енергетичний ринок; 3) енергоефективність; 4) кліматична дія – декарбонізація економіки; 5) дослідження, інновації та конкурентоспроможність. Під час зустрічі, зокрема, йшлося про визначення основних цілей, формування робочих груп, залучення зовнішніх експертів, верифікації даних тощо. Віталій Кушніров наголосив, що  є рішення Кабінету Міністрів України щодо розроблення зазначеного документа  та встановлено термін подання на розгляд уряду. Також звернув увагу, що фахівці Міненерговугілля мають досвід  роботи в частині підготовки стратегічних документів, зокрема Енергетичної стратегії України до 2035 року, та її імплементації. Крім того, планується включити завдання комплексного Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року до переліку пріоритетних завдань міністерства. Окремо зауважив, що є значна кількість громадських організацій, наукових установ та інших стейкхолдерів, які мають бажання взяти участь у процесі підготовки документа, тому потрібна чітка координація процесу для забезпечення відкритості та залучення зацікавлених осіб.

Зокрема, Міненерговугілля обговорило перспективи співпраці з Інститутом економіки та прогнозування НАН України та отримало попередню згоду провести відповідну роботу щодо енергетичного  моделювання. Представники проекту «Low Carbon Ukraine Project» поінформували щодо результатів проведення зустрічі з Держенергоефективності, під час якої було презентовано План дій щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, та обговорено включення до Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року заходів з розвитку ВДЕ. За підсумками зустрічі сторони домовилися про наступні кроки щодо реалізації проекту. Довідково: Проект «Low Carbon Ukraine (LCU)» є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) і фінансується Федеральним міністерством із питань довкілля, збереження природи та радіаційної безпеки (відповідно до рішення Бундестагу ФРН).

Хто “пошив костюм” і кому це потрібно?

На початку липня Український центр європейської політики опублікував дослідження “Оптимізація управління науковою сферою: закордонний досвід та рекомендації для України” і провів його презентацію. Це дослідження фінансували солідні закордонні грантодавці, а його основні положення, якщо судити з реакції на презентації, дістали загалом позитивну оцінку від чільних представників Міністерства освіти і науки України.

Але якою мірою така оцінка є виправданою? Безперечно, добре, коли активісти громадської організації звертаються до проблем реформування науки та пропонують власні рецепти змін. Важливо, щоб аналіз ситуації, що склалася, було проведено професійно, а рекомендації були обґрунтованими.

На жаль, автору дослідження і перше, й друге вдалося здійснити лише почасти. Практично в кожному розділі опублікованої доповіді є фактичні помилки та (або) явно тенденційна інтерпретація фактів.

Читайте більше у матеріалі  І.Ю. Єгорова, д.е.н., завідувача відділу  інноваційної політики, економіки і організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Хто “пошив костюм”, і кому це потрібно?», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 липня 2019 р.

 

Патент на розвиток

Пріоритетні напрями патентування в Україні належать до базових та експортоорієнтованих галузей національної економіки третього та четвертого технологічних укладів, на відміну від загальносвітових тенденцій щодо пріоритетів патентування галузей п’ятого технологічного укладу. Ця тенденція в майбутньому неминуче призведе до ще більшого відставання України від провідних країн світу й остаточної втрати можливості змінити економічну ситуацію в країні.

Період заміщення технологічних укладів створює для відстаючих, таких як Україна, країн вікно можливостей для ривка. Саме в такий спосіб відбувалися прориви у минулому столітті: Японія й Західна Європа були відновлені на основі четвертого технологічного укладу, швидке зростання якого вивело їх у світові лідери.

Випереджальне освоєння ключового фактора та формування ядра нового технологічного укладу можуть дати Україні поштовх до структурної перебудови економіки та забезпечення її стійкості.

Читайте більше у матеріалі  В.К. Хаустова, к.т.н., вченого секретаря Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Патент на розвиток», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 липня 2019 р.