Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Україна в умовах геоекономічних викликів для країн G7

Глобальні тенденції сучасного світового розвитку – нелегкий вибір між вільною торгівлею та протекціонізмом, BREXIT як пастка для Великої Британії,  вплив країн АСЕАН на G7, хто стане  двадцять восьмим членом ЄС, сучасні валютно-фінансові, інвестиційні виклики  для G7  – розглядали науковці двох інститутів на міжнародній конференції «Геоекономічні виклики для країн G7», яка відбулася в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 3 жовтня 2019 р. Її співорганізаторами стали сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та відділ зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

Геополітичні виклики для країн G7_1 Сьогодні, коли замість монізму розвивається серйозна фрагментація світової економіки, вітчизняному науковому співтовариству необхідно з усією відповідальністю поставитися до дослідження цих проблем, – підкреслив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік В.М. Геєць.  А директор Національного інституту стратегічних досліджень, д.п.н., проф. О.В. Литвиненко до акцентував на глобальній євразійській дузі  нестабільності, що загрожує глобальною конфронтацією та обумовлює необхідність   модернізації інститутів глобального лідерства.

На зростаючу турбулентність світової економіки й посилення жорсткого регулювання банківської, фінансової , корпоративної  та соціальної сфер звернув увагу у своїй доповіді «G7: економічні виклики та глобальний порядок денний» заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України , д.е.н., чл.- кор. НАН України С.О. Кораблін. Він зауважив, що нові реальності в економіці накладаються на нові «нормальності» в політиці.

Зауваживши про підвищення екзогенності  економічних систем та перезавантаження полярності світу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.е.н. Я.А. Жаліло окреслив у своїй доповіді «Щодо новітніх чинників формування геоекономічних пріоритетів»  такі три сценарії розвитку світової економіки, як: структурування світового господарства відповідно до певних центрів тяжіння, атомізація та фрагментація, множинність центрів тяжіння.

Останніми десятиріччями відбувся  інфраструктурний прорив менш розвинених, порівнянно с країнами G-7, держав, у тому числі в інноваційній та освітній сферах, наголосив чл.-кор. НАН України  В.Р. Сіденко. Це, на його думку, зокрема відбувається через більшу консолідованість Сходу порівняно із сучасним колективним Заходом.

Д.е.н., проф. О.В. Плотников виокремив  два ключові протиріччя усередині Великої сімки: в Європі та між США  та Канадою. Голова Ради Українського кредитно-банківського союзу  Б.В. Соболев на прикладі міжнародного ринку титану привернув увагу до потреби вдосконалення захисту стратегічних інтересів вітчизняних експортерів за умов формування біполярного світу. Д.е.н., проф. О.М. Шаров зазначив, що BREXIT несе потенційну загрозу послаблення санкційного режиму ЄС щодо Росії, оскільки саме Велика Британія виступає найбільш послідовною  прихильницею  санкцій.  Д.е.н., проф. Борзенко  розкрила баланс сил у процедурі BREXIT та надала оцінку щодо різнотермінових прогнозів  його наслідків. Д.п.н. І.С. Піляев відзначив, що криза навколо України є ключовою і стратегічною не лише на пострадянському просторі, а й на Євразійському мегаконтиненті загалом, що за характером залучення світових акторів можна порівняти із тривалими конфліктами на Корейському півострові та навколо Тайваню. К.е.н. О.А. Чугаєв навів порівняльну статистику, що засвідчила  зниження індексу потужності США відносно  Китаю.  К.е.н. В.В. Величко розглянув зміну інвестиційної доктрини Китаю, відзначивши, що обсяг прямих іноземних інвестицій у країну перевищив валові інвестиції з країни.

 

Comments are closed.