Ukrainian
English 
Міжнародна науково-практична конференція "Міжнародні фінансові аспекти відновлення економіки України" відбулася в Інституті економіки та прогнозування НАН України 6 червня 2024 року.
Учасники конференції намагалися знайти відповіді на складні запитання та сформувати пропозиції щодо відновлення соціально-економічної сфери України під час воєнних дій і в післявоєнний періоди. Обговорювалися проблеми ролі та можливості банківської системи України в умовах воєнного часу; участі міжнародних фінансових організацій у процесі економічної модернізації країни; ролі державно-приватного партнерства у відновленні економіки України; ролі міжнародних фінансових фондів та організацій у перетворенні економіки; боргової стратегії та оцінювання рівня боргової безпеки держави; ТНК як глобальних інвесторів сьогодення; міжнародної міграції капіталу в сучасних умовах; просторово-секторальних імперативів продуктивної спроможності регіонів України на сучасному етапі євроінтеграції. До обговорення проблем доєдналися науковці з Грузії, Казахстану та Італії.
Вітаючи учасників, директор Інститутуекономіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць наголосив на важливості розв’язання боргової проблеми, зауваживши, що державні борги перетворились на інструмент протистояння. Ті, хто контролює борги, можуть впливати на прийняття рішень та, відповідно, на ситуацію. Загрози, виклики та стан у сфері фінансів всередині країни дуже залежить від міжнародних потоків капіталу. Оскільки готових інструментів вирішення цих проблем поки немає, спільні думки та напрацювання конференції в означених питаннях допоможуть розробити кроки для подолання фінансових проблем України. Валерій Геєць також відзначив важливість використання нових інструментів цифрових технологій, проте наголосив, що наслідки можуть бути як позитивні, так і негативні.
Із цікавими, науково обґрунтованими доповідями виступили академік НАН України Андрій Гриценко, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Андрій Ніколаєнко, д.е.н., проф. Олена Борзенко, д.е.н., проф. Олександр Шаров, д.е.н., проф. Леонід Кістерський та ін.
У своєму виступі А. Ніколаєнко привернув увагу до необхідності ретельного вивчення досвіду повоєнного відновлення національної економіки на базі моделі державного капіталізму, зокрема Південної Кореї, що передбачає активну роль держави у становленні та розвитку конкурентоспроможних на зовнішньому ринку галузей та корпоративних форм виробництва. Він вітав розроблення та внесення до Верховної Ради України та розгляд у першому читанні довгоочікуваного законопроєкту про Національну установу розвитку, яка, за аналогією з Планом Маршалла, має діяти у тісній координації з міжнародною фінансовою установою – прозорою корпоративною структурою, через яку системно спрямовувалися б фінансові та інвестиційні ресурси для економічного відновлення України.
А. Гриценко наголосив, що відновлення України повинно мати реконструктивний характер, що означає зміну моделі розвитку, цілепокладання, пріоритетів та механізмів досягнення мети. Особливу увагу слід приділити концепції національно вкоріненого розвитку, що передбачає утвердження суверенітету щодо створення власного господарського комплексу, упровадження стратегічного планування як умови цілеспрямованості та координованості різноманітних та різноджерельних зусиль, спрямованих на реконструктивне відродження. Принципове значення в цьому контексті набуває реалізація національних цільових проєктів.
О. Шаров наголосив, що процес повоєнного економічного відновлення України має ґрунтуватися на національній стратегії розвитку, яку можна було би назвати «Київським консенсусом». Завдання такої стратегії мають цілком узгоджуватися з нашою євроінтеграційною програмою та містити дієві антикорупційні запобіжники.
С. Кораблін закликав до більш реалістичного, раціоналістичного підходу до перспектив залучення зовнішніх фінансових коштів на цілі повоєнного відновлення економіки та соціальної сфери. У цьому контексті він навів приклад Іраку, де в підсумку було компенсовано лише 15% від загального обсягу майнових справ щодо відшкодування збитків та втрат національних фізичних та юридичних осіб, спричинених воєнними діями.
Л. Кістерський підтримав пропозиції щодо пріоритетної необхідності створення – в рамках «Плану Маршалла для України» – відповідного міжнародного координаційного центру та відповідної національної державної установи з питань повоєнної економічної відбудови, що діятиме на принципах проєктного регулювання/управління.
Д. політ. наук Ігор Піляєв запропонував залучення для цілей повоєнного відновлення потенціалу азійських багатосторонніх банків розвитку, а саме заснованого в 1966 р. за ініціативи США та Японії Азійського банку розвитку з поточними активами в понад 270 млрд дол.. США та заснованого в 2014 р. за ініціативи Китаю Азійського банку інфраструктурних інвестицій зі статутним капіталом 100 млрд дол. США.
У доповідях учасників конференції відзначалося також і те, що: досвід відновлення інших країн потрібно враховувати, проте Україна має власні унікальні умови, тому їх потрібно враховувати та діяти на основі національних інтересів; країни ЄС і США зацікавлені повернути свої інвестиції і кредити, а також зміцнити систему безпеки в Європі; Україні ж потрібно не тільки посилити сферу безпеки і оборони, а й сформувати основу для стійкого довгострокового соціально-економічного розвитку, тому надважливим є формування конкурентоспроможної мілітарно-інноваційної та переробної економіки на основі загальнонаціонального консенсусу та ефективних антикорупційних запобіжників.
За матеріалами конференції готується збірник тез.