Відділ економіки і політики аграрних перетворень завершив науково-дослідну роботу «Формування державної політики сільського розвитку на основі адаптаційного потенціалу сільських громад» (керівник – д.е.н., проф., член-кор. НАН України Бородіна О.М.),яка виконувалась протягом IV кв. 2012 р. – IV кв. 2015 р. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають в обґрунтуванні основних засад формування політики сільського розвитку за методологічним підходом “знизу – вгору” (“від громади до держави”) на основі оцінювання готовності різних типів сільських громад до розробки і реалізації програм локального розвитку. В межах дослідження розкрито зміст поняття «сільська громада» як суб’єкта сільського розвитку, виокремлені ендогенні та екзогенні чинники становлення сільських громад; обґрунтовано концептуальні підходи до формування політики сільського розвитку як складової Стратегії розвитку сільського господарства і села на середньострокову перспективу. Удосконалено методологічні підходи до оцінювання адаптаційного потенціалу сільських громад: сформовано матрицю та процедури опитування громад з метою визначення рівня їх готовності до участі в місцевому розвитку, включено до поняття рушійних сил цього розвитку активи нематеріального характеру, запропоновано розраховувати Коефіцієнт соціальної взаємодії в громаді та ін. Розроблено науково-прикладні засади удосконалення державного регулювання аграрного сектору з урахуванням інтересів сільських громад (формалізація аграрного устрою загалом і сімейного фермерства зокрема, використання «ланцюгового» підходу до зміцнення економічних основ сільського розвитку тощо); обґрунтовані пріоритетні для України напрями підвищення ефективності систем життєзабезпечення на селі на засадах державно-приватного партнерства; розкрито загрози реалізації потенціалу периферійних сільських громад в процесі реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні та обґрунтовано шляхи їх подолання. З результатами дослідження можна ознайомитись тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.