Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Archive for грудня 2, 2015

Регулятори і регулювання: ефективність реформ у фінансовому секторі

1 грудня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Регулятори і регулювання: ефективність реформ у фінансовому секторі». Засідання відкрили голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Андрій Гриценко, який зазначив, що банківська система не може бути стабільною та успішною, якщо не буде успішною та стабільною економіка, а для цього слід використовувати ті інструменти, які пасують саме вітчизняній економіці. IMG_0959+Велику увагу викликала у учасників засідання доповідь к.е.н., старшого наукового співробітника ІЕПр НАНУ Євгена Бублика на тему: «Ефективність реформ у фінансовому секторі економіки України», де, зокрема, йшлося про те, що основні напрями реформ у фінансовому секторі України на поточному етапі орієнтовані на посилення інституційної спроможності та реорганізації регуляторів з підвищенням ролі ключових регуляторних функцій НБУ, НКЦПФР, ФГВФО, зміцненням інституційної та фіскальної незалежності НБУ, а також на очищення фінансового ринку від проблемних установ. «За оцінкою ряду експертних груп, – підкреслив Є. Бублик, – реформи реалізуються досить повільно. При цьому недостатньо уваги приділяється таким важливим напрямам, як очищення ринків від токсичних активів, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, модернізації системи регулювання та нагляду, покращення захисту прав споживачів та інвесторів, а також розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків. IMG_0978+Реформи за цими напрямами відкладаються або заплановані на далекі строки. Подальше зволікання з вирішенням зазначених проблем ускладнить реалізацію оголошеної програми реформ та досягнення поставлених в її рамках стратегічних цілей модернізації фінансового сектора України». У дискусії також взяв участь спеціальний гість засідання, професор Imperial College Business School Андрій Кириленко, який наголосив на тому, що потрібно розуміти, як працюють центральні банки в післякризових умовах, куди рухається глобальна банківська система, оскільки Україна є її невід’ємною часткою. IMG_0979+У дискусії взяли участь радник міністра фінансів України Юрій Блащук, голова Агентства з рефінансування житлових кредитів Сергій Волков, заступник голови Держкомфінпослуг Олександр Залєтов, екс-член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Петрашко, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, радник президента Київської школи економіки Ігор Шумило, колишній заступник голови Національного банку України, екс-голова ДПА України Олександр Кірєєв, директор Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Сергій Мамедов, радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв. У своєму виступі Борис Соболєв наголосив: «До економіки України складно підходити з позицій класичного монетаризму, оскільки близько 50% її перебуває у нелегальному (напівлегальному) обороті і понад 50% ВВП державою вилучається до перерозподілу через канали консолідованого бюджету, НАК "Нафтогаз" та Пенсійного фонду України (ПФУ)». Постійна демотивація господарської ініціативи внаслідок такого вилучення робить спроби стимулювання економічної динаміки, контролю за інфляцією чи обмінним курсом гривні до долару США й євро марними.IMG_1026+ Борис Соболєв запропонував започаткувати в межах Клубу банкірів громадську ревізію ефективності вилучення та використання коштів ВВП для реформування державного споживання, демонополізації ринку газу, електроенергії та суттєвого реформування Пенсійного фонду. Розпочати цю роботу варто вже з наступного засідання Клубу, запропонувавши учасникам здійснити за інтересами самостійний та неупереджений аналіз соціально-економічної ефективності головних розпорядників статей фінансування витрат. Учасники засідання Клубу банкірів зійшлися на думці, що питання створення мегарегулятора в Україні потребує якнайглибшого та якнайдетальнішого відпрацювання, адже це саме той випадок, коли варто дослухатися до мудрого народного вислову – сім разів відміряти і тільки потім відрізати.

Continue Reading

Міжнародна асоціація соціальної якості (Нідерланди) закликає вчених світу підтримати Маніфест 21 Конференції ООН з питань змін клімату

Шановні колеги! 30 листопада ц.р. у Парижі розпочала свою роботу 21 Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (Конференція ООН з питань змін клімату), яка триватиме до 11 грудня 2015 року. Крім проблем глобальних кліматичних змін, у центрі уваги учасників Конференції питання забезпечення сталого розвитку на регіональному та планетарному рівні з урахуванням його економічного, екологічного та соціального вимірів. Підкреслюючи надзвичайну важливість соціальної складової сталого розвитку, Міжнародна асоціація соціальної якості (Нідерланди) підготувала та розмістила на своєму сайті Маніфест, у якому закликає лідерів усіх країн світу стимулювати наукову спільноту до комплексного вивчення проблем сталого розвитку (в т.ч. їх соціально-економічних, соціально-екологічних, соціально-політичних і соціально-культурних аспектів) шляхом створення відповідної глобальної мережі науково-дослідних установ і навчальних закладів та забезпечення координації їх роботи і фінансування (неофіційний переклад Маніфесту російською мовою). Поділяючи цінності та підтримуючи цілі, задекларовані у зазначеному Маніфесті, його офіційними підписантами наразі вже стали сотні учених з усіх куточків планети. Серед них і відомі українські вчені – академіки НАН України В.М. Геєць, О.Г. Білорус, Е.М. Лібанова, О.І. Амоша, В.С. Бакіров, а також чл.-кор. НАН України А.А. Гриценко та О.М. Бородіна (міжнародний список підписантів станом на 26.11.15р.). Підтримуючи заклик Міжнародної асоціації соціальної якості щодо підтримки та поширення Маніфесту серед представників наукової спільноти, розміщуємо адресу електронного доступу, за допомогою якого кожен науковець за бажання може приєднатися до числа підписантів цього важливого документа.

Continue Reading