1 грудня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Регулятори і регулювання: ефективність реформ у фінансовому секторі». Засідання відкрили голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Андрій Гриценко, який зазначив, що банківська система не може бути стабільною та успішною, якщо не буде успішною та стабільною економіка, а для цього слід використовувати ті інструменти, які пасують саме вітчизняній економіці. Велику увагу викликала у учасників засідання доповідь к.е.н., старшого наукового співробітника ІЕПр НАНУ Євгена Бублика на тему: «Ефективність реформ у фінансовому секторі економіки України», де, зокрема, йшлося про те, що основні напрями реформ у фінансовому секторі України на поточному етапі орієнтовані на посилення інституційної спроможності та реорганізації регуляторів з підвищенням ролі ключових регуляторних функцій НБУ, НКЦПФР, ФГВФО, зміцненням інституційної та фіскальної незалежності НБУ, а також на очищення фінансового ринку від проблемних установ. «За оцінкою ряду експертних груп, – підкреслив Є. Бублик, – реформи реалізуються досить повільно. При цьому недостатньо уваги приділяється таким важливим напрямам, як очищення ринків від токсичних активів, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, модернізації системи регулювання та нагляду, покращення захисту прав споживачів та інвесторів, а також розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків. Реформи за цими напрямами відкладаються або заплановані на далекі строки. Подальше зволікання з вирішенням зазначених проблем ускладнить реалізацію оголошеної програми реформ та досягнення поставлених в її рамках стратегічних цілей модернізації фінансового сектора України». У дискусії також взяв участь спеціальний гість засідання, професор Imperial College Business School Андрій Кириленко, який наголосив на тому, що потрібно розуміти, як працюють центральні банки в післякризових умовах, куди рухається глобальна банківська система, оскільки Україна є її невід’ємною часткою. У дискусії взяли участь радник міністра фінансів України Юрій Блащук, голова Агентства з рефінансування житлових кредитів Сергій Волков, заступник голови Держкомфінпослуг Олександр Залєтов, екс-член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Петрашко, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, радник президента Київської школи економіки Ігор Шумило, колишній заступник голови Національного банку України, екс-голова ДПА України Олександр Кірєєв, директор Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Сергій Мамедов, радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв. У своєму виступі Борис Соболєв наголосив: «До економіки України складно підходити з позицій класичного монетаризму, оскільки близько 50% її перебуває у нелегальному (напівлегальному) обороті і понад 50% ВВП державою вилучається до перерозподілу через канали консолідованого бюджету, НАК "Нафтогаз" та Пенсійного фонду України (ПФУ)». Постійна демотивація господарської ініціативи внаслідок такого вилучення робить спроби стимулювання економічної динаміки, контролю за інфляцією чи обмінним курсом гривні до долару США й євро марними. Борис Соболєв запропонував започаткувати в межах Клубу банкірів громадську ревізію ефективності вилучення та використання коштів ВВП для реформування державного споживання, демонополізації ринку газу, електроенергії та суттєвого реформування Пенсійного фонду. Розпочати цю роботу варто вже з наступного засідання Клубу, запропонувавши учасникам здійснити за інтересами самостійний та неупереджений аналіз соціально-економічної ефективності головних розпорядників статей фінансування витрат. Учасники засідання Клубу банкірів зійшлися на думці, що питання створення мегарегулятора в Україні потребує якнайглибшого та якнайдетальнішого відпрацювання, адже це саме той випадок, коли варто дослухатися до мудрого народного вислову – сім разів відміряти і тільки потім відрізати.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for грудня 2, 2015
Міжнародна асоціація соціальної якості (Нідерланди) закликає вчених світу підтримати Маніфест 21 Конференції ООН з питань змін клімату
Шановні колеги! 30 листопада ц.р. у Парижі розпочала свою роботу 21 Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (Конференція ООН з питань змін клімату), яка триватиме до 11 грудня 2015 року. Крім проблем глобальних кліматичних змін, у центрі уваги учасників Конференції питання забезпечення сталого розвитку на регіональному та планетарному рівні з урахуванням його економічного, екологічного та соціального вимірів. Підкреслюючи надзвичайну важливість соціальної складової сталого розвитку, Міжнародна асоціація соціальної якості (Нідерланди) підготувала та розмістила на своєму сайті Маніфест, у якому закликає лідерів усіх країн світу стимулювати наукову спільноту до комплексного вивчення проблем сталого розвитку (в т.ч. їх соціально-економічних, соціально-екологічних, соціально-політичних і соціально-культурних аспектів) шляхом створення відповідної глобальної мережі науково-дослідних установ і навчальних закладів та забезпечення координації їх роботи і фінансування (неофіційний переклад Маніфесту російською мовою). Поділяючи цінності та підтримуючи цілі, задекларовані у зазначеному Маніфесті, його офіційними підписантами наразі вже стали сотні учених з усіх куточків планети. Серед них і відомі українські вчені – академіки НАН України В.М. Геєць, О.Г. Білорус, Е.М. Лібанова, О.І. Амоша, В.С. Бакіров, а також чл.-кор. НАН України А.А. Гриценко та О.М. Бородіна (міжнародний список підписантів станом на 26.11.15р.). Підтримуючи заклик Міжнародної асоціації соціальної якості щодо підтримки та поширення Маніфесту серед представників наукової спільноти, розміщуємо адресу електронного доступу, за допомогою якого кожен науковець за бажання може приєднатися до числа підписантів цього важливого документа.