Ukrainian
English 
Своє бачення сучасних економічних процесів, історичних витоків наших сьогоднішніх економічних проблем та можливих шляхів їхнього вирішення директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік В.М.Геєць виклав у процесі бесіди з д.е.н., професором О.М.Шаровим, ведучим рубрики економічних бесід "Homo economicus" сайту міжнародного інформаційного агентства «Vector News» 9 листопада 2015 р. Читайте більше у матеріалі: “Академік Валерій Геєць: “Олігархат в економіці: так склалося історично“
Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України
Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.
Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів "за" і "проти" реалізації згаданих заяв та ініціатив.
Позицію представників академічної громадськості – співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценка, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної, головного наукового співробітника Л.В. Молдаван, завідувачки відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків Т.О. Осташко, головного наукового співробітника О.Л. Попової, головного наукового співробітника І.В. Прокопи, головного наукового співробітника В.Р. Сіденка, завідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В. Шубравської; директора ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ" В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ" М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)
Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020
Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2019–2020 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
[download id="8213" template="Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр. (вересень 2019 року)"]
[download id="8481"]
Archive for листопада 10, 2015
“Хоча б одне покоління слід покласти для того, щоб сформувати той поведінковий тип, який називається ринковим”
Структурні диспропорції українського експорту товарів до країн ЄС та напрями їх подолання
Аналізу структури зовнішнього попиту країн ЄС-28 та поставок українських товарів у розрізі видів економічної діяльності та за рівнем технологічності, а також основним структурним диспропорціям, особливостям та проблемі динаміки експорту українських товарів до країн ЄС у 2014–2015 рр. присвячена стаття “Структурні диспропорції українського експорту товарів до країн ЄС та напрями їх подолання” к.е.н., старшого наукового співробітника Т.П.Шинкоренко та наукового співробітника О.Г.Білоцерківця (відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України), яку розміщено на сайті журналу "Економіст" .
Ідентифікація небезпечних дисбалансів в Україні у контексті запозичення досвіду країн ЄС та G20
Технологічну послідовність побудови комплексу моделей вибору індикаторів небезпечних економічних дисбалансів на основі узагальнення експериментального досвіду міжнародних інтеграційних об’єднань (ЄС, G20) запропоновано у статті молодшого наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.Ю.Яценко “Ідентифікація небезпечних дисбалансів в Україні у контексті запозичення досвіду країн ЄС та G20”. Її реалізація на прикладі України дозволила оцінити ймовірність продовження кризових явищ в українській економіці.