Ukrainian
English 
Своє бачення сучасних економічних процесів, історичних витоків наших сьогоднішніх економічних проблем та можливих шляхів їхнього вирішення директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік В.М.Геєць виклав у процесі бесіди з д.е.н., професором О.М.Шаровим, ведучим рубрики економічних бесід "Homo economicus" сайту міжнародного інформаційного агентства «Vector News» 9 листопада 2015 р. Читайте більше у матеріалі: “Академік Валерій Геєць: “Олігархат в економіці: так склалося історично“
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for листопада 10, 2015
“Хоча б одне покоління слід покласти для того, щоб сформувати той поведінковий тип, який називається ринковим”
Структурні диспропорції українського експорту товарів до країн ЄС та напрями їх подолання
Аналізу структури зовнішнього попиту країн ЄС-28 та поставок українських товарів у розрізі видів економічної діяльності та за рівнем технологічності, а також основним структурним диспропорціям, особливостям та проблемі динаміки експорту українських товарів до країн ЄС у 2014–2015 рр. присвячена стаття “Структурні диспропорції українського експорту товарів до країн ЄС та напрями їх подолання” к.е.н., старшого наукового співробітника Т.П.Шинкоренко та наукового співробітника О.Г.Білоцерківця (відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України), яку розміщено на сайті журналу "Економіст" .
Ідентифікація небезпечних дисбалансів в Україні у контексті запозичення досвіду країн ЄС та G20
Технологічну послідовність побудови комплексу моделей вибору індикаторів небезпечних економічних дисбалансів на основі узагальнення експериментального досвіду міжнародних інтеграційних об’єднань (ЄС, G20) запропоновано у статті молодшого наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.Ю.Яценко “Ідентифікація небезпечних дисбалансів в Україні у контексті запозичення досвіду країн ЄС та G20”. Її реалізація на прикладі України дозволила оцінити ймовірність продовження кризових явищ в українській економіці.