Сучасні реалії розвитку української економіки не викликають жодних сумнівів щодо подовження у часі тяжких наслідків знецінення гривні, яке відбулося протягом 2014 2015 рр., з додаванням політичних ризиків та невизначеності перебігу подій, пов’язаних військовим конфліктом на сході країни. У цьому контексті активне просування українського стратегічного вектора на євроінтеграцію об’єктивно викликає запитання стосовно доцільності входження у зону вільної торгівлі з ЄС з початку 2016 р. з перспективою набуття асоційованого членства з огляду на глибину економічної рецесії, в якій перебуває країна, та низку негативних процесів, що об’єктивно супроводжують кризові шоки. Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України С.М.Швеця "Без права на вибір: між кризою та європейською інтеграцією", розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26.10.2015 р.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for жовтня 26, 2015
На шляху до створення європейських засад макроекономічної стабільності
Результати дослідження макроструктурних змін в економіці України, що відбувалися поетапно з часів трансформаційної кризи до сьогодні, позитивні й негативні структурні зрушення, що активно впливали на створення моделі розвитку або моделі занепаду економіки та обґрунтування на базі структурного аналізу країн ЄС найбільш прийнятної для України моделі розвитку та її структурних параметрів у розрізі інституційних секторів економіки наводяться у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України І.В.Крючкової «Україна: нелегкий шлях до створення європейських засад макроекономічної стабільності».
Нові можливості та ризики щодо розвитку вітчизняного виробництва
Для початку сталого економічного зростання в економіці України необхідно вирішити три ключові проблеми: підвищити купівельну спроможність споживачів, щоб вони мали змогу переходити до закупівлі більш дорогої та якіснішої продукції, активізувати інвестиційну діяльність товаровиробників, створити для них сприятливі умови щодо зміни структури випуску на користь нових видів продукції. Про те, які можливості для вирішення цих проблем надає Угода про асоціацію Україна – ЄС ідеться у статті к.е.н.,провідного наукового співробітника відділу секторальних прогнозів та кон’юктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАНУ О.В. Пустовойта «Імплементація Угоди про асоціацію Україна – ЄС: нові можливості та ризики щодо розвитку вітчизняного виробництва», вміщеній на сайті журналу «Економіст» 26.10.2015 р.