Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








23 березня 2015 р. портал «Источник» (http://www.istochnik.info)  у рубриці «Транспорт» опублікував коментарі завідувача відділу розвитку виробничої інфраструктури к.е.н. О.І.Никифорук та провідного наукового співробітника цього ж відділу к.е.н. О.Ф. Ляшенко щодо можливостей державно-приватного партнерства в портовому господарстві України («Концесія портів може бути прикриттям роздачі держвласності – вчені»). Докладніше див. тут

Continue Reading

Про реформування місцевого самоврядування – читайте статтю головного наукового співробітника Інституту, д.е.н. Попової О.Л. у газеті “Дзеркало тижня” № 4 за 6 лютого 2015 р.

Реформуємо місцеве самоврядування "як у Польщі": хто більше?

Ольга Попова 

 Ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування в Україні виглядає революційною: "верхи не можуть, низи не хочуть". 

Верхи, централізувавши ресурси та фінанси, не можуть фінансувати переважно за рахунок бюджетних коштів утримання навіть управлінського персоналу в нинішній, на їхню думку, – завеликій кількості сільських рад. А представники місцевих рад виступають проти об'єднання громад, мотивуючи це не лише позбавленням їх посад. Законопроект "Про добровільне об'єднання територіальних громад" просувається надто важко і поданий на повторне друге читання з вилученою статтею 12, яка передбачала наявність перспективного плану об'єднання територіальних громад, що мав розроблятися обласними державними адміністраціями і затверджуватися Кабінетом міністрів. Підкреслюється добровільність об'єднання, відсутність адміністративного тиску, стимулювання економічними важелями. Але чітко заявляється на високих рівнях, що "місцеву виборчу кампанію... маємо провести вже в рамках нових створених укрупнених громад" (DT.UA №1 2015 р.). Тобто до жовтня 2015 р. мають бути створені "нові укрупнені громади".

У дискусіях прихильники реформування найчастіше послуговуються досвідом Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Тому варто порівняти хоча б середні показники масштабів самоврядних громад у них і в нас – їх населення, території тощо. Важливо акцентувати увагу на особливостях розселення у сільській місцевості, бо без цього "запозичення" і найбільш вдалої моделі може мати неочікувані наслідки для сільського розвитку. Хоча наведені параметри є "середньою температурою по госпіталю", все ж таки кількісні критерії трохи упорядковують бачення.

Очільники й автори започаткованої в Україні реформи місцевого самоврядування стверджують, що будемо реформувати за прикладом Польщі. Справді, проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних у Польщі. У результаті її оформилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках. Модель влади змінилася на користь громад і реалізації їхніх прав на самоврядування. Фінансово самодостатнє місцеве самоврядування саме на базовому рівні змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад. Ефективне самоврядування стало поштовхом до соціально-економічного розвитку сільських громад і сіл.

На такі ж позитивні результати можна було б сподіватися і в Україні. Але…

Далі – на: http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html

Continue Reading

Виступи наших співробітників у ЗМІ

05 лютого 2015 року на каналі Голос.ua відбулася прес-конференція «Вільне плавання гривні: що це означає для майбутнього валютного курсу?», у якій взяла участь провідний науковий співробітник сектора міжнародних фінансових досліджень Інституту, к.е.н. Сльозко О.О. Дивіться тут: http://ua.golos.ua/show_video/5745 Також к.е.н. Сльозко О.О. надала коментар кореспонденту Голос.ua щодо вибору адекватного для України режиму валютного курсу, а також висловила своє припущення щодо адекватності дій НБУ 16 січня ц.р.: http://ua.golos.ua/ekonomika/valyutnyiy_koridor_bolee_effektiven_dlya_ukrainyi_chem_plavayuschiy_kurs_ekonomist_ А 14 січня к.е.н. Сльозко О.О. виступила з доповіддю на прес-конференції «Проблеми співпраці України з МВФ», яку проводив канал Голос.ua. У доповіді піднімалося питання доцільності відкриття нової лінії кредитування МВФ (EFF), окреслювалися виклики та потенційні наслідки для економіки України. Особливу увагу було зосереджено на соціальних загрозах: http://ua.golos.ua/social_problem/ekonomist_sotrudnichestvo_s_mvf_mojet_provotsiruet_sotsialnyie_vzryivyi_v_ukrainskom

Continue Reading

У газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 3 від 30 січня 2015 р. опубліковано статтю провідного наукового співробітника Інституту, кандидата економічних наук В.Е.Ліра під назвою: Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України

Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України

Віктор Лір

Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр. стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не лише через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії та попитом сягнув критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.

Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будинком уряду України 28 січня засвідчили це. Їм байдуже, хто винуватий в їхньому запрограмованому безробітті — коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їм болить.

Однак боляче і болить не лише шахтарям — усій країні. І через стан сучасної енергетики також. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об'єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час дружньої північної країни.

Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозумілим, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Проте і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Врешті-решт, у процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни мають бути усунені.

Читайте більше у «Дзеркало тижня. Україна»

Continue Reading

У газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 47 від 12 грудня 2014 р. опубліковано статтю завідувача відділу державних фінансів Інституту, доктора економічних наук І.О.Луніної під назвою: З “небес” на землю. Як має виглядати бюджетна децентралізація в Україні

З "небес" на землю. Як має виглядати бюджетна децентралізація в Україні

Луніна І.О.

Сьогодні ні в кого не викликає сумніву, що формування ефективного місцевого самоврядування потребує децентралізації влади, зокрема, щодо прийняття бюджетних рішень, від яких і залежить надання високоякісних і доступних публічних послуг, задоволення інтересів громадян у різних сферах життєзабезпечення територій. Вирішення цих завдань передбачено Концепцією реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні (схвалена розпорядженням КМУ від 1 квітня 2014 р. №333-р).

За останні 15 років питання бюджетної децентралізації неодноразово вносилися до порядку денного. Однак у практичних кроках на цьому шляху була відсутня системна логіка, за якою бюджетна децентралізація є частиною більш загальної проблеми створення ефективно функціонуючої багаторівневої бюджетної системи. Остання має створювати умови для ефективного та відповідального виконання органами влади всіх рівнів своїх функціональних повноважень у межах ресурсів відповідних бюджетів. Існуючі підходи до формування місцевих бюджетів таких умов не створюють.

Читайте більше у «Дзеркало тижня. Україна»

Continue Reading