Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Обговорення проекту Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року

засідання в КМУСпівробітники Інституту економіки та прогнозування зав. сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу,  к.е.н. Р.З.Подолець та старший науковий співробітник канд. техн. наук О.А.Дячук взяли участь у дискусії щодо проекту Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, що відбулася під час  експертної зустрічі у Комунікативному центрі Уряду. Детальніше див. інформацію Прийняття та виконання Нацплану дій з енергоефективності до 2020 року - одне з першочергових завдань у цій сфері”.

Continue Reading

Яка грошово-кредитна політика потрібна Україні

Україна перебуває у глибокій і системній кризі, яка стосується всіх аспектів суспільного життя, але особливо рельєфно виявляється у грошово-кредитній сфері. Найважливішим інструментом регулювання процесів у цій сфері є грошово-кредитна політика. Тут неправильні підходи й рішення призводять до мільярдних втрат, негативно позначаються на стані економіки і громадян. НБУ вже піддавався серйозній критиці, в тому числі на сторінках DT.UA. Нині ж важливіше зосередитися на пошуку прийнятних рішень, які відповідали б ситуації. Детальніше про це - у матеріалі чл.-кор. НАН України А.А.Гриценка “Яка грошово-кредитна політика потрібна Україні” , опублікованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 24 липня 2015 р.

Continue Reading

Фінанси без кредиту довіри, або Проблеми системного банку і банківського нагляду як складові фінансової нестабільності

 Відновлення макрофінансової стабільності в Україні та оздоровлення банківського сектора неможливі без підтримання довіри населення до банківської системи, наявності нормальних правил гри на фінансовому ринку, прогнозованості й адекватності дій центрального банку. На жаль, попри запевнення з боку очільників НБУ та політиків в очищенні банківського сектора і стабілізації фінансового ринку, до вирішення зазначених завдань нашій державі все ще далеко. Детальніше про це читайте а матеріалі д.е.н. Т.П.Богдан “Фінанси без кредиту довіри”, опублікованому в газеті “Дзеркало тижня, Україна” 17 липня 2015 р.

Continue Reading

Між визначенням інформації, яка потребує розкриття, і захистом тієї, що є комерційною таємницею, має бути баланс

Закон України «Про особливості корпоративного управління в банках» сприяє поліпшенню якості корпоративного управління. У ньому закріплено повноваження, які повинні належати до виключної компетенції правління банків (їх дев’ять). Однак цей документ не сприяє усуненню основної складової ризику корпоративного управління, а саме комплаєнс-ризику (ризик юрсанкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства та внутрішніх правил). Визначено та посилено вимоги до кількісного та особового складу рад банків, проте не враховано рекомендації про непарну кількість осіб у раді, що має значний вплив на процедури голосування та прийняття рішень. Детальніше – у коментарі н.с. відділу грошово-кредитних відносин К.І. Рожкової "Фінустанови ризикують репутацією" газеті «Урядовий кур'єр» від 11 червня 2015 р. http://ukurier.gov.ua/uk/news/finustanovi-rizikuyut-reputaciyeyu/

Continue Reading

У газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 29 травня ц.р. опубліковано статтю завідувача сектора міжнародних фінансових досліджень, д-ра екон. наук Т.П.Богдан «Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи»

Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи Тетяна Богдан Ще напередодні саміту Східного партнерства, який відбувся на поточному тижні – 20–21 травня – в Ризі, з'явилась інформація щодо надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні на 1,8 млрд євро у кредитній формі, 150 млн євро безповоротної допомоги та ще 1,5 млрд – у вигляді кредитів для малого і середнього бізнесу. Загальний рівень макрофінансової допомоги, виділеної Брюсселем Києву з травня 2014-го, становитиме 3,41 млрд євро – це найбільший її обсяг для третіх країн за такий короткий період. Однак, беручи до уваги зазначені цифри, не варто забувати про головні цілі, які передбачало закріплення європейського вектора розвитку України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. І полягали вони далеко не в отриманні тих чи інших коштів від західних сусідів та навіть не в спрощенні візового режиму. Подальший євроінтеграційний процес передбачає серйозні виклики, пов'язані з проведенням глибоких соціально-економічних реформ та радикальних інституційних перетворень в Україні. Тим більше, що трохи раніше – під час квітневого саміту Україна–ЄС у Києві – сторони виключили можливість перегляду та подальше відтермінування введення з 1 січня 2016 року Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною. Передбачена Угодою про асоціацію (УА) ПВЗВТ створить правові, економічні й організаційні засади для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і частково — робочої сили між Україною та ЄС. У перспективі надзвичайно місткий і диверсифікований ринок Євросоюзу, усунення бар'єрів для зовнішньої торгівлі, гармонізація регуляторних режимів і вдосконалення ринкових інститутів можуть стати потужними драйверами зростання української економіки. Досить згадати, що сумарний ВВП 28 країн-членів ЄС становить близько 13 трлн євро, тоді як сумарний ВВП 10 країн СНД – 2 трлн євро. Водночас у коротко- і середньостроковому періодах імплементація УА/ПВЗВТ між Україною та ЄС породжуватиме певні економічні втрати та потребуватиме значних інвестицій. Йдеться про вихід з ринку економічних суб'єктів унаслідок посилення конкуренції з виробниками/постачальниками з ЄС та наступний перерозподіл чинників виробництва; підвищення рівня безробіття і необхідність перенавчання і працевлаштування робочої сили, що вивільнятиметься у процесі реструктуризації економіки; впровадження і дотримання стандартів ЄС (технічних стандартів, фітосанітарних норм, екологічних стандартів, стандартів соціальної безпеки), які потребують чималих зусиль та інвестицій з боку виробників товарів і послуг; реформування за зразком ЄС правової і адміністративної системи: створення нових регуляторних органів, прийняття нового законодавства, запровадження нових правил і процедур. Читайте більше у «Дзеркалі тижня. Україна»

Continue Reading

Стережіться пірамід!

В Україні учасників таких проектів законодавчо не захистять, а їхніх засновників — не покарають. Детальніше про це --  у матеріалі канд. екон. наук Брус С.І. та канд. екон. наук  Бублика Є.О. "Стережіться пірамід" , опублікованому 20 травня 2015 р. у газеті "Урядовий кур'єр".

Continue Reading

Коментарі наших співробітників

Чи стануть держоблігації привабливими? Експерти вважають, що для підтримки стабільності фінсистеми потрібно значно зменшити частку цих цінних паперів в Нацбанку. Зокрема, коментар щодо цього д-ра екон. наук Шелудько Н.М. у газеті "Урядовий кур'єр" за 27.03.2015 читайте тут

Continue Reading

23 березня 2015 р. портал «Источник» (http://www.istochnik.info)  у рубриці «Транспорт» опублікував коментарі завідувача відділу розвитку виробничої інфраструктури к.е.н. О.І.Никифорук та провідного наукового співробітника цього ж відділу к.е.н. О.Ф. Ляшенко щодо можливостей державно-приватного партнерства в портовому господарстві України («Концесія портів може бути прикриттям роздачі держвласності – вчені»). Докладніше див. тут

Continue Reading

Про реформування місцевого самоврядування – читайте статтю головного наукового співробітника Інституту, д.е.н. Попової О.Л. у газеті “Дзеркало тижня” № 4 за 6 лютого 2015 р.

Реформуємо місцеве самоврядування "як у Польщі": хто більше?

Ольга Попова 

 Ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування в Україні виглядає революційною: "верхи не можуть, низи не хочуть". 

Верхи, централізувавши ресурси та фінанси, не можуть фінансувати переважно за рахунок бюджетних коштів утримання навіть управлінського персоналу в нинішній, на їхню думку, – завеликій кількості сільських рад. А представники місцевих рад виступають проти об'єднання громад, мотивуючи це не лише позбавленням їх посад. Законопроект "Про добровільне об'єднання територіальних громад" просувається надто важко і поданий на повторне друге читання з вилученою статтею 12, яка передбачала наявність перспективного плану об'єднання територіальних громад, що мав розроблятися обласними державними адміністраціями і затверджуватися Кабінетом міністрів. Підкреслюється добровільність об'єднання, відсутність адміністративного тиску, стимулювання економічними важелями. Але чітко заявляється на високих рівнях, що "місцеву виборчу кампанію... маємо провести вже в рамках нових створених укрупнених громад" (DT.UA №1 2015 р.). Тобто до жовтня 2015 р. мають бути створені "нові укрупнені громади".

У дискусіях прихильники реформування найчастіше послуговуються досвідом Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Тому варто порівняти хоча б середні показники масштабів самоврядних громад у них і в нас – їх населення, території тощо. Важливо акцентувати увагу на особливостях розселення у сільській місцевості, бо без цього "запозичення" і найбільш вдалої моделі може мати неочікувані наслідки для сільського розвитку. Хоча наведені параметри є "середньою температурою по госпіталю", все ж таки кількісні критерії трохи упорядковують бачення.

Очільники й автори започаткованої в Україні реформи місцевого самоврядування стверджують, що будемо реформувати за прикладом Польщі. Справді, проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних у Польщі. У результаті її оформилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках. Модель влади змінилася на користь громад і реалізації їхніх прав на самоврядування. Фінансово самодостатнє місцеве самоврядування саме на базовому рівні змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад. Ефективне самоврядування стало поштовхом до соціально-економічного розвитку сільських громад і сіл.

На такі ж позитивні результати можна було б сподіватися і в Україні. Але…

Далі – на: http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html

Continue Reading

Виступи наших співробітників у ЗМІ

05 лютого 2015 року на каналі Голос.ua відбулася прес-конференція «Вільне плавання гривні: що це означає для майбутнього валютного курсу?», у якій взяла участь провідний науковий співробітник сектора міжнародних фінансових досліджень Інституту, к.е.н. Сльозко О.О. Дивіться тут: http://ua.golos.ua/show_video/5745 Також к.е.н. Сльозко О.О. надала коментар кореспонденту Голос.ua щодо вибору адекватного для України режиму валютного курсу, а також висловила своє припущення щодо адекватності дій НБУ 16 січня ц.р.: http://ua.golos.ua/ekonomika/valyutnyiy_koridor_bolee_effektiven_dlya_ukrainyi_chem_plavayuschiy_kurs_ekonomist_ А 14 січня к.е.н. Сльозко О.О. виступила з доповіддю на прес-конференції «Проблеми співпраці України з МВФ», яку проводив канал Голос.ua. У доповіді піднімалося питання доцільності відкриття нової лінії кредитування МВФ (EFF), окреслювалися виклики та потенційні наслідки для економіки України. Особливу увагу було зосереджено на соціальних загрозах: http://ua.golos.ua/social_problem/ekonomist_sotrudnichestvo_s_mvf_mojet_provotsiruet_sotsialnyie_vzryivyi_v_ukrainskom

Continue Reading