Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над науковим проектом «Економіко-математичні модельні засоби підтримки прийняття рішень для забезпечення принципів сталого розвитку України»; ІІ (V) етап: «Дослідження перспективних напрямів забезпечення сталого розвитку України з використанням економіко-математичних модельних засобів» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.).

Уперше в Україні авторський колектив провів факторний сценарний аналіз наслідків реалізації політики сталого розвитку енергетики країни в довгостроковій перспективі з використанням комплексу спеціалізованих модельних засобів, що дозволило визначити вклад (пріоритетність) окремих політик (заходів) для досягнення заданих критеріїв сталості розвитку енергетики, зокрема, відповідно до міжнародних зобов’язань України щодо розвитку відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності, скорочення викидів парникових газів тощо, а також кількісно оцінити інвестиційні потреби, можливі економічні втрати за категоріями споживачів енергетичних ресурсів на окремих етапах економічного розвитку та шляхи попередження або компенсації таких втрат.

Удосконалено комплексний модельний інструментарій, що складається з лінійної оптимізаційної моделі енергетичної системи (TIMES-Україна) та обчислювальної моделі загальної рівноваги з розширеним енергетичним блоком (ОМЗР+Е) у частині структурної інтеграції модельних засобів, сезонних характеристик та горизонту прогнозування, умов і обмежень розвитку енергетичного сектора України до 2050 р., розширенні множини параметрів, що використовуються в ітераційному процесі обміну даними між моделями. Удосконалення модельного інструментарію забезпечує можливість його використання як системи підтримки прийняття рішень для урахування критеріїв сталого розвитку в процесі державного управління та стратегічного планування розвитку енергетики України (при розробленні (актуалізації) галузевих програмних документів), що за рівнем науково-технічної розробки не має аналогів в Україні.

Отримали подальший розвиток методичні підходи до комплексного використання економіко-математичних моделей різних класів для прогнозування та оцінки наслідків впровадження політики сталого енергетичного розвитку шляхом реалізації підходу "слабкої інтеграції" моделей (softlinking) через проведення процедури ітераційних розрахунків. Запропонований алгоритм передбачає додаткову процедуру верифікації та калібрування даних, отриманих після кожної ітерації модельних розрахунків, що проводиться до досягнення визначеного рівня відхилення між уніфікованими результуючими змінними моделей.

Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі закінчив роботу над плановою науково-дослідною роботою “Агропродовольчий розвиток України в контексті забезпечення продовольчої безпеки” (науковий керівник теми – зав. відділу д.е.н. Шубравська О.В.). Протягом періоду виконання науково-дослідної роботи відділом, відповідно до програми досліджень і річних робочих планів НДР, були здійснені такі найважливіші наукові розробки і отримані нові наукові результати: вперше: розроблені методичні рекомендації щодо визначення рівня концентрації сільськогосподарського виробництва, для чого використовується показник обсягу товарної продукції (виторгу) агровиробників. Пропонуються конкретні розміри такого виторгу, які дозволяють поділити всіх суб’єктів аграрного ринку на чотири групи з різним рівнем концентрації виробництва: мікро-, малі, середні та великі агровиробники. Здійснена оцінка впливу концентрації аграрного виробництва на його прибутковість; доведено, що сучасні процеси концентрації в аграрній сфері проходять шляхом розшарування агровиробників, тобто зростає кількість малих і великих підприємств і зменшується чисельність підприємств середніх розмірів; запропонована система методичних положень і проведені розрахунки розмірів, структури та динаміки аграрного сегмента національного багатства, зокрема, розроблені авторські методики оцінки природних, людських і матеріальних ресурсів, що задіяні в агровиробництві. На цій основі розраховані інтегральні показники ресурсоозброєності та ресурсовіддачі в агросфері; розроблена концептуальна модель економічно сталої агробіосистеми, встановлені її основні характеристики (додатна динаміка й низька коливність обсягів виробництва, раціональне поєднання рослинництва і тваринництва, оптимальні сівозміни, регіональна спеціалізація, диверсифікація видів економічної діяльності на селі, зростання питомого випуску продукції й частки органічного землеробства, використання природоохоронних і ресурсозберігаючих технологій тощо), запропоновані відповідні їм показники та обґрунтовані їх орієнтовні значення, досягнення яких свідчитиме про підвищення рівня сталості системи; оцінено поточний стан розвитку вітчизняного агропродовольчого виробництва з позиції його економічної сталості на основі порівняння з відповідними нормативними значеннями та параметрами функціонування агропродовольчих систем розвинених країн з подібними до українських природно-кліматичними умовами. Встановлена невідповідність наявного ресурсного забезпечення вітчизняного сільгоспвиробництва та параметрів його поточного розвитку вимогам економічної сталості; здійснено системний аналіз світової законодавчої практики інституалізації багатофункціональності сільського господарства шляхом винесення цього поняття на найвищій рівень ієрархічних норм – на рівень закону як інструменту досягнення сталого (самовідтворюючого, самовідновлюваного) розвитку галузі з правовим статусом основи функціонування сільськогосподарської системи; виокремлено основні індикатори поширених у країнах ЄС методик оцінювання багатофункціональності сільськогосподарської галузі, що характеризують економічні, соціальні та екологічні аспекти її розвитку. На їхній основі доведена невідповідність вітчизняного сільського господарства вимогам концепції багатофункціональності за екологічними і соціальними індикаторами; систематизовано негативні наслідки, зрушення та інституціональні розриви, що виникли у системі ресурсозабезпечення переробно-харчових підприємств агропродовольчого комплексу внаслідок руйнації планово-директивної моделі економіки та під впливом фінансово-економічної кризи й поширення глобалізації, та обґрунтовано комплекс передумов і принципів, врахування яких сприятиме ефективному функціонуванню галузі, встановлено необхідність запровадження тривалих договірних економічних відносин з основними постачальниками виробничих ресурсів; на основі системного математично-статистичного аналізу тенденцій розвитку аграрного сектора розроблено комплекс економіко-математичних моделей для оцінювання аграрних страхових ризиків та оптимізації розподілу посівних площ за регіонами з урахуванням прогнозованої урожайності та оцінювання основних параметрів страхового ризику, що дозволяє підвищити ефективність та надійність оцінювання страхових ризиків і можливих втрат урожаю сільгоспвиробників.

Презентація теми Агропродовольчий розвиток у контексті забезпечення продовольчої безпеки

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Моделювання та економічна оцінка забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України при подовженні або виведенні з експлуатації діючих ядерних блоків АЕС»; ІІ етап: «Розробка модельних засобів для аналізу і прогнозування надійності роботи Об'єднаної енергетичної системи України» (науковий керівник теми – завідувач сектора, к.е.н. Подолець Р.З.

У  результаті виконання наукового дослідження авторським колективом на основі ліцензійного модельного засобу МАГАТЕ "WASP-IV" створено модельний оптимізаційний інструментарій для розробки, оцінки та аналізу сценаріїв довгострокового розвитку генеруючих потужностей ОЕС України з урахуванням забезпечення надійності її функціонування "WASP-Україна". Особливості інструментарію полягають у детальному врахуванні структури генеруючих потужностей ОЕС України, комплексу технічних, економічних та екологічних параметрів їх роботи, можливості задавання критичних величин резервних потужностей та агрегованих показників надійності роботи енергосистеми. За допомогою розробленого модельного інструментарію "WASP-Україна" здійснено експериментальний модельний розрахунок базового сценарію розвитку генеруючих потужностей ОЕС України на період до 2030 року з урахуванням надійності її функціонування, зокрема агрегованих показників імовірності виникнення дефіциту активної електричної потужності в енергосистемі (LOLP) та величини незадоволених потреб споживачів у електроенергії (ENS). Результати розрахунку показали достатній рівень адекватності модельних оцінок перспективної структури генеруючих потужностей, виробництва електроенергії та надійності роботи ОЕС України (без урахування сучасних форс-мажорних обставин в енергетиці).

Cектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Соціально-економічні та екологічні виміри оптимізації енергетичного балансу України», що виконувався в рамках наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України» (науковий керівник – завідувач сектора к.е.н. Подолець Р.З. У процесі виконання досліджень колективом авторів були розроблено та апробовано методологічний підхід до сценарного оцінювання стратегій оптимізації енергетичного балансу України та формулювання переліку пріоритетних галузевих заходів із урахуванням соціально-економічних та екологічних критеріїв, що базується на комбінованому використанні макроекономічних (економічної динаміки і загальної рівноваги) та галузевих (енергетичної системи та електроенергетики) економіко-математичних моделей і структурований відповідно до основних етапів процесу стратегічного планування. Базою для розрахунків енергетичних сценаріїв служать альтернативні макроекономічні сценарії, що відрізняються прогнозною структурою економіки. Економічні сценарії зведені за основними макроекономічними показниками. Використання запропонованого алгоритму дозволяє оцінити оптимальні набори загальних та унікальних для кожного сценарію технологічних рішень для оптимізації структурних пропорцій енергобалансу, визначити набори пріоритетних галузевих заходів у рамках постоптимізаційного аналізу чутливості результатів для визначення стійких стратегій і заходів для хеджування ризиків. За результатами аналізу прогнозних сценарних розрахунків визначено та оцінено основні наслідки реалізації стратегічних напрямів оптимізації енергетичного балансу, серед яких: – збереження (збільшення) домінуючої частки електроенергії в структурі енергетичного балансу як найбільш зручного, ефективного та універсального виду енергії, що забезпечує доступ до сучасних споживчих благ. Для уникнення ризиків надійності поставок при випереджаючому зростанні попиту на електроенергію та одночасному дотриманні екологічних критеріїв розвитку енергетики система генерації електроенергії повинна бути структурно змінена з метою запобігання збільшенню антропогенного навантаження; – збереження атомною енергетикою домінуючого положення в електробалансі України за будь-яких трансформацій у системі генерації та структурі кінцевого споживання, залишаючись базисом кривої навантаження і основним джерелом виробництва електроенергії з низьким рівнем викидів вуглекислого газу; – посилення тенденцій децентралізації систем виробництва електроенергії і тепла (розподілена генерація) внаслідок зростання обсягів використання відновлюваних (локальних) джерел енергії; – розширення використання відновлюваних джерел енергії, що опосередковано сприятиме досягненню інших цільових критеріїв розвитку енергетичного сектора; – стале зростання цін (об’єктивно-обумовлених або двоїстих оцінок цін) на основні вторинні енергоресурси (електроенергію і тепло) протягом всього горизонту прогнозування; – пріоритетність політики енергоефективності та енергозбереження, що є критично важливою необхідною умовою надійності енергозабезпечення, досягнення цільових показників розвитку енергетики і стійкості моделі економічного розвитку. Досягнення необхідних обсягів енергозбереження потребуватиме швидших темпів відриву динаміки економічного зростання і споживання енергії, умовою чого є поєднання заходів енергетичної політики оптимізації енергобалансу з структурними реформами на рівні секторів економіки; – перехід у довгостроковій перспективі від сьогоднішньої системи енергозабезпечення з високими витратами на паливо та експлуатаційними витратами до енергетичної системи, для якої будуть характерні високі капітальні інвестиції та порівняно менші витрати на паливо; – зростатиме частка витрат на енергію та енергетичні послуги, включаючи послуги з постачання енергії, у загальній структурі витрат домогосподарств. Подібна тенденція буде характерною і для підприємств сфери послуг, основні енерговитрати в яких пов’язані з задоволенням побутових потреб. При цьому компенсація інвестиційних витрат за рахунок скорочення витрат на енергію внаслідок скорочення енергоспоживання у більшості випадків спостерігатиметься лише у довгостроковій перспективі з лагом 5–10 років від початку реалізації відповідних заходів; – дотримання екологічних критеріїв економіки, визначених на рівні поточних середньоєвропейських, істотно не відрізняється за обсягами витрат від інших цільових енергетичних сценаріїв. Визначення можливості накладання більш амбітних цільових показників за аналогією з тими, що задекларовані в програмних документах ЄС, а також визначення їх оптимального значення вимагатиме додаткової оцінки впливу на основні макроекономічні показники, оскільки потребуватиме збільшення капітальних витрат на нові технологічні рішення.

Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України у 2014 р. завершив дослідження за темою «Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток» (науковий керівник – завідувач відділу, член-кореспондент НАН України Шинкарук Л.В.).

У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом: уточнено категорійний апарат і методологічний інструментарій дослідження структурних трансформацій в економіці та визначено основні їх характеристики і наслідки; обґрунтовано основні завдання структурної трансформації  економіки України; визначено тенденції трансформаційних змін у структурі виробництва за період 2000–2013 рр.; виявлено особливості структури ВДВ; визначено основні диспропорції кінцевого використання ВВП; визначено розвиток індустріальної компоненти як базової умови реалізації структурної політики з ідентифікацією факторів стимулювання розвитку реального сектора економіки України; виявлено особливості утворення доходу нефінансового сектора України та характер впливу доходів від власності на обсяг валового прибутку сектора; ідентифіковано особливості структури рахунків сектора загального державного управління та доходу сектора домашніх господарств; виявлено структурні особливості національного багатства України; обґрунтовано роль продуктів інтелектуальної власності (нематеріальних основних засобів) як можливих ключових аттракторів формування нової економічної системи; визначено обмеження внутрішнього ринку, що впливають на формування структури вітчизняного виробництва і спеціалізацію країни у світовому поділі праці.

Науковцями відділу сформульовано основні положення формування системи державного стратегічного планування як організаційно-господарського механізму реалізації стратегії; обґрунтовано методологічні засади формування моделі промислової політики; визначено напрями реформування української промисловості; запропоновано заходи податкового й бюджетного стимулювання структурно-технологічних змін й активізації інвестиційних й інноваційних процесів; сформовано прогноз структурних зрушень в економіці України внаслідок підписання Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС; визначено напрями структурних реформ та основні складові структурної політики, що має забезпечити умови для розвитку національної економіки.

За результатами дослідження підготовлено 72 публікації у наукових виданнях та 26 науково-аналітичних матеріалів до державних органів влади, на 7 з яких отримано позитивні відгуки.

За результатами досліджень буде випущено наукову доповідь.