Протягом квітня-грудня 2014 р. відділ економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України здійснював дослідження в рамках Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація українського суспільства і економіка в контексті викликів ХХІ століття» за темою «Модернізаційні можливості внутрішнього ринку України» (науковий керівник – завідувач відділу, член-кореспондент НАН України Шинкарук Л.В.).

У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом розвинуто підходи до аналізу особливостей функціонування та розвитку внутрішнього ринку України у контексті наповнення товарами власного виробництва та тенденцій кон’юнктури його окремих сегментів (за рівнем продажу споживчих товарів вітчизняного виробництва, обсягами імпортної та експортної складових внутрішнього виробництва, а також пропорцій у структурі внутрішніх товарних ресурсів); поглиблено теоретико-методологічні засади оцінювання технологічних можливостей економіки та розроблено економіко-математичну модель на основі концепції «простору товарів», що дозволило розрахувати індикатори технологічних можливостей України порівняно з іншими країнами світу за окремими товарними групами й визначити перспективні напрями щодо виробництва конкурентоспроможної української продукції. Науковцями запропоновано заходи для вирішення найбільш нагальних проблем, що перешкоджають формуванню сприятливого інвестиційного клімату та сформовано механізм модернізації внутрішнього ринку України, який включає три блоки: 1) захист національного виробника на внутрішньому ринку, що включає інструменти тарифного та нетарифного регулювання; 2) розвиток внутрішнього виробництва, який включає розроблення програм розвитку та планів їх реалізації з визначеними конкретними пріоритетами; підключення до фінансових інструментів міжнародних фінансових організацій, ЄС та окремих країн світу; фінансові механізми підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності; гармонізацію стандартів та інші економіко-адміністративні механізми; 3) розширення присутності на зовнішніх ринках (способи виходу на зовнішні ринки), що включає інструменти просування продукції (економічна дипломатія) та бізнес-навчання.

З презентацією результатів можна ознайомитись за посиланням.