Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Соціально-економічні та екологічні виміри оптимізації енергетичного балансу України

Cектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Соціально-економічні та екологічні виміри оптимізації енергетичного балансу України», що виконувався в рамках наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України» (науковий керівник – завідувач сектора к.е.н. Подолець Р.З.
У процесі виконання досліджень колективом авторів були розроблено та апробовано методологічний підхід до сценарного оцінювання стратегій оптимізації енергетичного балансу України та формулювання переліку пріоритетних галузевих заходів із урахуванням соціально-економічних та екологічних критеріїв, що базується на комбінованому використанні макроекономічних (економічної динаміки і загальної рівноваги) та галузевих (енергетичної системи та електроенергетики) економіко-математичних моделей і структурований відповідно до основних етапів процесу стратегічного планування. Базою для розрахунків енергетичних сценаріїв служать альтернативні макроекономічні сценарії, що відрізняються прогнозною структурою економіки. Економічні сценарії зведені за основними макроекономічними показниками. Використання запропонованого алгоритму дозволяє оцінити оптимальні набори загальних та унікальних для кожного сценарію технологічних рішень для оптимізації структурних пропорцій енергобалансу, визначити набори пріоритетних галузевих заходів у рамках постоптимізаційного аналізу чутливості результатів для визначення стійких стратегій і заходів для хеджування ризиків.
За результатами аналізу прогнозних сценарних розрахунків визначено та оцінено основні наслідки реалізації стратегічних напрямів оптимізації енергетичного балансу, серед яких:
– збереження (збільшення) домінуючої частки електроенергії в структурі енергетичного балансу як найбільш зручного, ефективного та універсального виду енергії, що забезпечує доступ до сучасних споживчих благ. Для уникнення ризиків надійності поставок при випереджаючому зростанні попиту на електроенергію та одночасному дотриманні екологічних критеріїв розвитку енергетики система генерації електроенергії повинна бути структурно змінена з метою запобігання збільшенню антропогенного навантаження;
– збереження атомною енергетикою домінуючого положення в електробалансі України за будь-яких трансформацій у системі генерації та структурі кінцевого споживання, залишаючись базисом кривої навантаження і основним джерелом виробництва електроенергії з низьким рівнем викидів вуглекислого газу;
– посилення тенденцій децентралізації систем виробництва електроенергії і тепла (розподілена генерація) внаслідок зростання обсягів використання відновлюваних (локальних) джерел енергії;
– розширення використання відновлюваних джерел енергії, що опосередковано сприятиме досягненню інших цільових критеріїв розвитку енергетичного сектора;
– стале зростання цін (об’єктивно-обумовлених або двоїстих оцінок цін) на основні вторинні енергоресурси (електроенергію і тепло) протягом всього горизонту прогнозування;
– пріоритетність політики енергоефективності та енергозбереження, що є критично важливою необхідною умовою надійності енергозабезпечення, досягнення цільових показників розвитку енергетики і стійкості моделі економічного розвитку. Досягнення необхідних обсягів енергозбереження потребуватиме швидших темпів відриву динаміки економічного зростання і споживання енергії, умовою чого є поєднання заходів енергетичної політики оптимізації енергобалансу з структурними реформами на рівні секторів економіки;
– перехід у довгостроковій перспективі від сьогоднішньої системи енергозабезпечення з високими витратами на паливо та експлуатаційними витратами до енергетичної системи, для якої будуть характерні високі капітальні інвестиції та порівняно менші витрати на паливо;
– зростатиме частка витрат на енергію та енергетичні послуги, включаючи послуги з постачання енергії, у загальній структурі витрат домогосподарств. Подібна тенденція буде характерною і для підприємств сфери послуг, основні енерговитрати в яких пов’язані з задоволенням побутових потреб. При цьому компенсація інвестиційних витрат за рахунок скорочення витрат на енергію внаслідок скорочення енергоспоживання у більшості випадків спостерігатиметься лише у довгостроковій перспективі з лагом 5–10 років від початку реалізації відповідних заходів;
– дотримання екологічних критеріїв економіки, визначених на рівні поточних середньоєвропейських, істотно не відрізняється за обсягами витрат від інших цільових енергетичних сценаріїв. Визначення можливості накладання більш амбітних цільових показників за аналогією з тими, що задекларовані в програмних документах ЄС, а також визначення їх оптимального значення вимагатиме додаткової оцінки впливу на основні макроекономічні показники, оскільки потребуватиме збільшення капітальних витрат на нові технологічні рішення.

 

Comments are closed.