Російське вторгнення в Україну призвело до масштабних руйнувань та величезних проблем в українському сільському господарстві. Окрім усього іншого, війна продемонструвала надзвичайну вразливість довоєнної моделі розвитку аграрного сектора, що заснована на ефектах масштабу, сировинному характері аграрного експорту та деформованій структурі сільськогосподарського виробництва. На жаль, війна не зупинила, а лише посилила боротьбу за ресурси та державну підтримку між великим бізнесом та сімейними фермерськими господарствами. У цьому контексті у звіті “Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки”, підготовленому групою українських та європейських вчених, представлено динаміку та тенденції розвитку аграрного сектора України до війни, наведено деякі результати впливу на його функціонування воєнних дій та окреслено можливості його подальшого розвитку у повоєнному періоді. З цією метою використано результати досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», які доповнено інтерв’ю з представниками громадянського суспільства, політиками та представниками агробізнесу, проведеними авторами цього звіту протягом 2022–2023 років.
Звіт опубліковано українською та англійською мовами.
Декарбонізація економіки – скорочення викидів парникових газів за основними напрямами діяльності з метою пом’якшити наслідки зміни клімату – передбачає трансформацію вітчизняної вугільної галузі. Наразі в Україні розробляється програма поступової відмови від використання вугілля на період до 2030 року. Це напряму зачіпає вугледобувні території та громади, особливо монофункціональні. Їхній подальший розвиток потребуватиме структурної трансформації із застосуванням резервів місцевої економіки: заміни вугілля альтернативними джерелами енергії, перекваліфікації працівників і залучення інвестицій у нові види економічної діяльності.
Із цих позицій цікавий німецький досвід ефективної економічної трансформації старопромислових вугледобувних регіонів.
21 грудня 2023 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» відбулось засідання Клубу банкірів на тему «Економіка України 2024: в ракурсі підсумків 2022–2023 років». Відкриваючи засідання, голова Клубу банкірів Людмила Мостова наголосила, що запропонована тема покликана посприяти виокремленню особливостей роботи банківської системи України у 2022–2023 рр. і, з огляду на це, визначити перспективи й обмеження її розвитку та впливу на економічне зростання в наступному році.
Відкриваючи дискусію, директор Інституту, академік Валерій Геєць наголосив на ключових маркерах економіки України воєнного стану, підкресливши, що 2023 рік завершується з показниками економічного зростання. Найбільший прибуток як суб’єкт господарювання отримала банківська система – за 9 місяців 2023 року банки отримали 109,9 млрд грн чистого прибутку. Основне питання, яке потрібно вирішити, яким чином держава може стимулювати банки спрямувати ці кошти на кредитування економіки для економічного відновлення. Ще одне ключове питання стоятиме на порядку денному для України у 2024 р. – узгодження позицій з ЄС на шляху до спільного політичного та економічного простору з метою поступової інтеграції в єдиний ринок та врешті вступу України до ЄС.
Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін зупинився на особливостях міжнародної практики визнання та компенсації збитків, нанесених під час воєнних дій. Зокрема, Компенсаційної комісії ООН, яка функціонувала понад 30 років з метою розгляду позовів від осіб, які постраждали внаслідок війни, розв’язаної Іраком проти Кувейту. Зазначена комісія задовольнила 1,5 млн таких позовів із 2,67 млн отриманих. При цьому загальний обсяг компенсацій (52,4 млрд дол. США) становив лише 15% від загальної величини поданих позовів (352,5 млрд дол. США).
Враховуючи поточну роботу щодо створення у м. Гаага Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні, є всі підстави вважати, що принципи визнання та майбутньої компенсації відвідних збитків мало відрізнятимуться від тих, що застосовувала Компенсаційна комісія ООН. Це, з одного боку, обумовлює необхідність інформування постраждалих резидентів України та коректної підготовки ними власних позовів, а з іншого, – порушує питання щодо швидкості розгляду та можливих обсягів задоволення останніх. У цьому сенсі сподівання вітчизняних урядовців на ледь не автоматичне задоволення всіх майбутніх компенсаційних вимог видається більш ніж оптимістичними. Внаслідок цього занадто перевищеними здаються й очікування щодо (швидкого) відшкодування Україні сотень мільярдів доларів США та їхнього використання для найскорішого відновлення національної економіки.
Академік НАН України, президент ДННУ «Академія
фінансового управління» Тетяна Єфименко у своєму виступі розкрила особливості
взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями і підкреслила, що в
цьому аспекті відновлення банківського кредитування є винятково важливим. Саме тому
питання державної програми «5–7–9» входить до одного із структурних маяків
співпраці з МВФ.
Огляд сучасної динаміки та структурних особливостей ринку банківського кредитування України, його порівняння з сегментом небанківських кредитних установ та загальноєвропейськими трендами зробив д.е.н. Євген Бублик, зазначивши, що стагнація банківського кредитування має тривалі системні передумови і їх подолання вимагає комплексного вирішення заходами монетарної, пруденційної та фіскальної політики.
Детальний аналіз причин відходу банків від кредитування економіки представила науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Валентина Гаркавенко. Вона докладно продемонструвала прояви структурно-функціональної деформації активних операцій банків, відзначила роль депозитних сертифікатів та ОВДП у зміні інтересів і доходів банків, зокрема державних. Як пропозиції було відзначено напрями зменшення витрат державного бюджету на обслуговування внутрішнього державного боргу та стимули повернення банків до кредитування економіки.
Науковий
співробітник відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. Юлія Шаповал зазначила, що хоча державна програма «5–7–9»
залишається рушійною силою банківського кредитування, однак її недоліком залишається мала частка (15%) реципієнтів малого
середнього бізнесу, які не належать до великих бізнесових груп. Тобто необхідне
удосконалення програми «5–7–9» у напрямі зміни акцентів у частині контролю реципієнтів, щоб кошти
платників податків витрачалися більш ефективно.
Старший науковий співробітник відділу моделювання
та прогнозування економічного розвитку, к.е.н. Сергій Швець на основі оригінальних обрахунків взаємозв’язку
грошової маси, державного боргу та економічного зростання наочно
продемонстрував критичність державних видатків для підтримки економіки.
В обговоренні ключових питань, поставлених
доповідачами, взяли участь члени Клубу банкірів та
його гості. Зокрема, виступили заступник голови Ради Клубу банкірів Сергій Волков; директор департаменту
фінансів Фонду державного майна України Тетяна
Сисоєва; д.е.н., головний консультант Національного інституту стратегічних
досліджень Дмитро Гладких; к.е.н.,
радник голови Правління Укргазбанку Владислав
Кравець; к.е.н., ексзаступник голови Правління НБУ Борис Марков,
провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко.
Підсумовуючи результати засідання, Сергій Кораблін висловив щиру вдячність доповідачам та учасникам за конструктивну та фахову дискусію щодо обмежень та перспектив розвитку економіки України в наступному році, підкреслив важливість таких зустрічей та побажав Україні миру, Перемоги та процвітання.
Наукові співробітники відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» долучилися до активної участі у консультуванні та підтримці органів державної влади та органів місцевого самоврядування у реалізації завдань у сфері стратегічного планування соціально-економічного розвитку, поставлених Постановами Кабінету Міністрів України № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» та № 817 «Деякі питання розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів» від 4 серпня 2023 р. Упродовж IV кварталу 2023 р. вони ініціювали проведення низки заходів щодо аналітичної та методичної підтримки місцевих органів виконавчої влади.
24 жовтня 2023 р. фахівці відділу промислової політики – завідувачка відділу д.е.н., професор Людмила Дейнеко, старші наукові співробітники д.е.н., доцент Оксана Кушніренко, д.е.н., доцент Олена Ципліцька, к.е.н. Наталія Гахович, науковий співробітник к.е.н. Лілія Венгер – провели фокус-групу за участю представників бізнес-асоціацій, регіональних органів влади, територіальних громад, ЗВО, наукових установ та громадських організацій в рамках проєкту «Сприяння підвищенню спроможності регіональних органів влади у формуванні стратегії повоєнного відновлення та розвитку промисловості (на прикладі Київської області)» та відповідно до проєкту “Підтримка України у відбудові та відновленні”, компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом.
А 24 листопада 2023 року фахівці відділу Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко та Олена Ципліцька провели воркшоп із впровадження європейських практик у стратегічне планування місцевого розвитку. У ньому взяли участь державні службовці Київської обласної військової адміністрації та представники територіальних громад Київської області – Бородянської, Білоцерківської, Яготинської, Ірпінської, Боярської, Великодимерської, Феодосіївської, Володарської, Таращанської, а також інших регіонів України – Івано-Франківської, Львівської, Запорізької, Вінницької, Чернігівської областей, закладів вищої освіти, наукових установ, організацій громадянського суспільства, підприємців.
19 грудня 2023 року Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко, Олена Ципліцька взяли участь у воркшопі Департаменту економіки КОВА для економічних лідерів громад«Місія відновлення. Виклики та перспективи» у м. Буча та виступили з доповіддю «Особливості стратегування розвитку територіальних громад в умовах воєнного стану».
Для забезпечення методологічної підтримки представників місцевих органів виконавчої влади та громад Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко, Олена Ципліцька та Наталія Гахович підготували наочне керівництво «Рекомендації щодо використання сучасних методів стратегування регіонального розвитку в умовах воєнного стану та високого рівня невизначеності». У ньому розкрито, як громадам працювати в умовах високого ступеня невизначеності, а також надано методичні рекомендації, як висвітлити в стратегіях питання, передбачені до включення Постановою КМУ №816, – такі як оцінка гендерного впливу, екологічно збалансований розвиток, врахування інтересів стейкхолдерів та бенефіціарів, участь громадськості у розробленні стратегічного плану, а також як імплементувати принципи сталого розвитку, європейського «подвійного» переходу у стратегічні плани, зважаючи на активну фазу євроінтеграції України.
Посібник було представлено на зазначених вище заходах.
12 грудня 2023 року у конференц-залі НАН України за сприяння Програми «Підтримка громадянського суспільства в Україні» відбувся Міжнародний форум для захисту прав селян «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості», ініційований академічною громадськістю, організаціями громадянського суспільства, фермерами та приватними землевласниками за участі представників Польщі, Румунії, Швейцарії, Італії. Одним із організаторів заходу став ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.
У 2018 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію
ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості
(Декларація). Українську академічну громадськість та організації громадянського
суспільства, які виступають за захист прав селян, було залучено до
переговорного процесу в ООН, і вони посприяли тому, аби український уряд
проголосував за Декларацію в Раді з прав людини. Нині положення Декларації
впроваджуються в багатьох країнах як рекомендації щодо державної політики,
навчання, через інформаційно-просвітницькі заходи, нову судову практику та інші
дії в повсякденному житті громад.
У продовольчому забезпеченні населення, подоланні голоду
та недоїдання, запобіганні негативним наслідкам зміни клімату, збереженні
біорізноманіття тощо селянам належить значуща і дуже вагома роль. З огляду на
це Декларація виступає як фундаментальний правовий механізм посилення сталості
розвитку продовольчих систем у контексті багатовимірних викликів сучасності, у
тому числі породжених повномасштабною війною, яку розв’язала росія.
Мета Міжнародного форуму «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості» – привернути увагу до Декларації, покращити обізнаність суспільства та стимулювати налагодження діалогу між зацікавленими сторонами щодо імплементації її положень для врахування інтересів селянства у процесах відбудови аграрного сектору, забезпечення його стійкості під час війни та у повоєнний період задля зміцнення продовольчої безпеки, підвищення добробуту селян та сталого сільського розвитку. Форум продовжив роботу, розпочату академічною громадськістю, українськими селянами та громадянським суспільством на минулому Форумі з цих питань, який відбувся 2022 році.
Під час вступної сесії «Важливість селянсько-фермерського укладу для повоєнного відновлення економіки України» із вітальними словами до учасників Форуму звернулися директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук доктор габілітована, професор Моніка Станни та народний депутат України, член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Іван Кириленко.
Першу сесію «Декларація ООН про права селян: п’ять років від схвалення Генасамблеєю ООН» модерувала президентка Асоціації малих фермерів Румунії Рамона Думінічу. Вона ознайомила учасників зі впровадженням основних положень Декларації ООН про права селян на міжнародному рівні. У межах цієї сесії завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Олена Бородіна висвітлила практичні механізми й особливості правозахисного підходу до збереження та відновлення агропродовольчої системи України в часи війни та повоєнної відбудови. Розвиткові продовольчої системи на засадах агроекології та реалізації прав людини присвятив свою доповідь керівник Міжнародної школи з агроекології “Agroecology School” Андреа Ферранте. Старший науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Віктор Яровий зосередився на тому, як в Україні просувають і популяризують ідеї Декларації ООН про права селян. Підходу й рекомендацій Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) щодо удоступнення землі для малих землевласників, жінок і молоді стосувався виступ експерта Регіонального офісу (ФАО) в Європі та Центральній Азії Мортена Хартвігсена. Голова Регіонального офісу ФАО в Європі та Центральній Азії Раймунд Єле наголосив на значенні Декларації.
Загалом дискусія на форумі фокусувалася на гострих питаннях початку другого етапу земельної реформи. Крім того, учасники форуму підтримали Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, й висловилися за її імплементацію в українське законодавче поле. Фахівці також пропонують створити систему моніторингу дотримання прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, щоби захищати ці права й гарантувати їхню реалізацію, сприяти соціальній, економічній та екологічній сталості розвитку сільських спільнот і сільських територій. Ще одна пропозиція учасників форуму – законодавчо визнати селянсько-фермерський тип господарювання.
Зародження і становлення цукрової промисловості та традиції меценатства в Україні тісно пов’язані. Яким чином? Дивіться у передачі «Цукрова імперія», підготовленій у рамках науково-популярного історичного проєкту «Параграф» на інформаційній медіаплатформі «Ми – Україна», яка вийшла в ефір 7 грудня 2023 року.
Гостем студії була докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Наталія Супрун.
90-річчю трагічних подій в Україні та 95-річчю з дня народження одного з перших дослідників економічних причин Голодомору Всеволода Голубничого (1928–1977) була присвячена публічна онлайн-дискусія, що відбулася 1 грудня 2023 року з ініціативи співробітників відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Участь у
дискусії взяли науковці, викладачі та студенти провідних ВНЗ України
співробітники органів державної влади представники громадських організацій. І
хоча цьогоріч у Дні пам’яті жертв Голодомору, відбувалося багато заходів, цей –
за оцінками учасників дискусії – вирізнявся, по-перше, міждисциплінарним
характером аналізу із фокусом на економічних питаннях; по-друге, спрямованістю
не лише на осмислення історичного минулого, а й на визначення сучасних ризиків
і майбутніх загроз продовольчій безпеці.
Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, відкриваючи дискусію, зазначив, зокрема, що питання про те, чому на українських чорноземах люди вмирали від голоду, потребує всебічного і глибокого наукового аналізу і наголосив на значенні сучасного широкого дискурсу із питань минулого задля майбутнього української держави і нації.
Тон дискусії задали доповіді головної наукової співробітниці відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, д.е.н, професорки Наталії Супрун («Економічні причини та довгострокові наслідки Голодомору в Україні»), головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України д.і.н. Юрія Шаповала та історикині, публіцистки Наталії Дзюбенко-Мейс («Джеймс Мейс про геноцид як першопричину кризових економічних явищ в сучасній Україні»).
До обговорення активно долучилися науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“. Піднімалися питання: про загрози російсько-української війни для глобальної продовольчої безпеки (головна наукова співробітниця сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків, член-кореспондент НААН України, д.е.н. Тамара Осташко); про подолання тоталітарної спадщини та відродження національних культурно-господарських традицій солідаризму, поваги до землі та праці на ній, зокрема – шляхом розвитку малих сімейних господарств, фермерства, кооперації та інших форм солідарної господарської самоорганізації українців (старша наукова співробітниця відділу економічної історії, к.е.н. Леся Дідківська); про радянські плани модернізації економіки та ціну їхньої реалізації у вимірі людських життів (старший науковий співробітник відділу економічної історії, к.е.н. Назар Горін), про зовнішньоекономічні детермінанти сталінської форсованої індустріалізації наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років і сучасні загрози залежності економіки України від зовнішніх чинників, зокрема від кон’юнктури світових ринків аграрної продукції (завідувачка відділу економічної історії, д.е.н. Вікторія Небрат). Було зроблено компаративний аналіз аграрних реформ, які проводила радянська влада в Україні на межі 1920-х – 1930-х років і перетворень, здійснених у 1960-х роках у Республіці Корея (провідна наукова співробітниця відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, к.е.н. Інна Шовкун.
Хід і наслідки російсько-української війни загострюють проблеми, які поставали раніше та набувають імперативного характеру наразі. З огляду на це Україна не повинна стати заручником продовольчих потреб інших країн – зберігати і відтворювати аграрно-сировинну структуру виробництва та експорту. Важливіше формувати нову структуру з урахуванням наших можливостей (у тому числі кліматичних змін, наслідків війни для ґрунтів і вод) і наших потреб. Тому структурна модернізація економіки та розвиток власного виробництва й у т.ч. відродження і розвиток на новій технологічній основі агропромислового (а не аграрно-сировинного) комплексу – як економічний складник та зміцнення державної суб’єктності – як інституційний складник, формують запобіжники від того, щоб ми знову і знову не опинялися в ролі об’єкта політики інших держав, у ролі жертви.
Науковці Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» взяли участь у роботі П’ятнадцятої сесії Комітету з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватного партнерства Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), що відбулася у Женеві (Швейцарія), 22–23 листопада 2023 року.
Захід пройшов у змішаному (онлайн та офлайн)
форматі за участю представників понад 40 країн Європи, Південного Кавказу та
Центральної Азії, США, Ізраїлю.
Україну, крім співробітників дипломатичної місії нашої країни в ООН у Женеві та працівників МОН, представляли співробітники Національної академії наук України, зокрема, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАНУ Валерій Геєць (онлайн) та завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров (офлайн). Ігор Єгоров багато років регулярно співпрацює із Комітетом з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватного партнерства як експерт.
Комітет розглянув та обговорив цілу низку питань, зокрема звіт про діяльність за попередній рік, результати роботи і проведені після Чотирнадцятої сесії, що відбулася в 2022 р., заходи та узгодив міжсесійний план дій, які проводитимуться до наступної, Шістнадцятої сесії Комітету у 2024 р.
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було залучено до розроблення НПЕК, в якому беруть участь всі ключові міністерства і відомства спільно з аналітичним центром DiXi Group за підтримки Посольства Великої Британії та Net Zero World Initiative. Координує роботу Міністерство економіки України.
Заступник міністра економіки України Олексій Соболев відзначив, що на цих перших консультаціях планується задати рамку для НПЕК та визначити ключові аспекти, які стануть його фундаментом.
Як попередні розрахунки Олександр Дячук представив ключові висновки, отримані за результатами моделювання за двома сценаріями, зокрема, щодо скорочення споживання енергії та щодо того, яким може бути внесок України в досягненні відповідних цілей Енергетичного Співтовариства. Крім того, було показано змодельовані обсяги інвестицій, які необхідно залучити для реалізації визначених сценаріїв.
«Через війну, значні людські, економічні та інфраструктурні втрати, рівень первинного та кінцевого споживання в Україні буде нижчим за взяті на себе зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства (ЕнС). Однак, цілі ЕнС прийняті з урахуванням довоєнних цілей України, а відтак, їхній перегляд вже потребує повноцінних енергоефективних дій з боку України на всіх рівнях», – зауважив Олександр Дячук під час презентації.
25 листопада 2023 року на “Апостроф ТV” вийшла чергова програма із циклу “Інша історія” – “Сьогоденні наслідки Голодомору” (автор та ведучий Олександр Войт). Її учасники проаналізували політичні, економічні, демографічні аспекти Голодомору під науковим кутом зору. Історичні передумови та довгострокові наслідки голоду 1932–1933 рр. для економіки України представила завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н. Вікторія Небрат.
Ukrainian
English 
