САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Ключові науково-дослідні проєкти з відновлення економіки України: пропозиції Інституту економіки та прогнозування

27 травня 2024 року відбулось друге засідання з представлення результатів дослідження ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів з відновлення економіки України. Фахова дискусія проводилася відповідно до графіка роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України.

У ході наукової дискусії обговорювалися такі актуальні теми:

  1. Сценарне прогнозування: різні обсяги міжнародної допомоги (отримання / не отримання) (перший етап).
  2. Запровадження спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК.
  3. Заміщення імпорту в публічних закупівлях за рахунок локалізації (ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, легпром).
  4. Збільшення уставного капіталу Експортно-кредитного агентства (ЕКА) для страхування/кредитування експортних контрактів та страхування інвестицій від військових ризиків (рішення: залучення 300+ млн дол. США).

Результати наукових досліджень за першими трьома пунктами представляли відділи моделювання та прогнозування економічного розвитку, публічних фінансів та промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» , за четвертим – Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки.

Зокрема, очільниця відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Марія СКРИПНИЧЕНКО доповіла про результати сценарних оцінок макроекономічних показників за різними варіантами міжнародної допомоги Україні.

Зав. відділу публічних фінансів Інна ЛУНІНА представила результати сценарного оцінювання впливу запровадження спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК на показники бюджету та пропозиції щодо впровадження спецрежиму оподаткування виробників продукції оборонно-промислового комплексу за різними податковими інструментами.

Науковці відділу промислової політики – Олена ЦИПЛІЦЬКА, Оксана КУШНІРЕНКО, Олена СНІГОВА, Марія ЗАВГОРОДНЯ визначили проблеми, які заважають українським промисловим виробникам перемагати у публічних закупівлях, та запропонували заходи стимулювання імпортозаміщення за такими видами продукції, як ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, продукція легкої промисловості.

За результатами виконаних досліджень у всіх доповідях прозвучали результати оцінок впливу конкретних проєктів на ключові макроекономічні показники: ВВП країни, зайнятість населення, бюджет, платіжний баланс тощо.

Оприлюднені наукові результати викликали жваву дискусію серед учасників заходу, в ході якої відзначено важливість та необхідність їх швидкого практичного впровадження.

Проведений захід показав важливість залучення науковців до вирішення актуальних проблем відновлення та розвитку національної економіки в умовах воєнних викликів та дієвість налагодження ефективного діалогу між наукою, громадськістю та державними органами управління.

Про процеси євроінтеграції у статистиці ДІР та інновацій

В Інституті інновацій та конкурентоспроможності Товариства ім. Макса Планка у Мюнхені (Німеччина) 13–14 травня 2024 року відбувся міжнародний семінар “Opening up Data for Research on Ukraine”. У семінарі, де розглядалося широке коло питань щодо стану науки та інновацій в Україні в умовах війни, взяв участь завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” , д.е.н., проф., член-кореспондент НАН України І.Ю. Єгоров.


Учасники семінару: І.Ю. Єгоров – перший зліва

Окрім участі у загальному обговоренні професор Єгоров зробив окрему доповідь “Відмінності та подібності між українськими та міжнародними даними про науку, технології та інновації”. Хоча свою статистичну інформацію у сфері науки та інновацій Україна почала гармонізувати понад 10 років тому, цей процес однак далекий від завершення. У багатьох випадках українська офіційна статистика використовує ті ж визначення, що і країни ОЕСР, але методи збирання даних і розрахунків не відповідають міжнародним стандартам, як було продемонстровано на прикладі показників повної зайнятості. Крім того, Державна служба статистики України не надає дані про фінансування у порівняльних цінах і не визначає специфічних дефляторів для наукової сфери, що ускладнює оцінку динаміки відповідних процесів.

Іще одну проблему становить обмежений доступ до вихідної інформації. По-перше, не всі групи інноваційних підприємств належним чином представлені в у статистичних формах. По-друге, згідно із чинними юридичними нормами, доступ до даних окремих дослідницьких організацій та інноваційних підприємств обмежено. Таку ситуацію необхідно змінити, використовуючи більш “гнучкі” процедури для аналізу сфери інновацій, досліджень і розробок , зокрема варто уточнити зміст окремих показників, зняти обмеження на надання відкритих даних по інноваційних підприємствах, які є монополістами в тій чи іншій галузі; розширити  можливості статистичних групувань підприємств та організацій залежно від цілей того чи іншого обстеження. Це допомогло б ефективніше проводити міжнародні порівняння, необхідні для прискорення процесів євроінтеграції у сфері статистики науки та інновацій. 

Прогноз макроекономічних показників

Прогноз макроекономічних показників, підготовлений ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” для квітневого випуску Консенсус-Прогнозу макропоказників економіки України  за період  2024–2027 рр. (квітень, 2024 р.).

На запрошення до Кореї – за відчуттями та розумінням

Завідувачка сектору міжнародних фінансових відносин відділу публічних фінансів Інституту доктор економічних наук, професор Олена Борзенко на запрошення Корейського фонду (The Korea Foundation, KF) в кінці квітня ц. р. відвідала Республіку Корея разом із представниками США, Індонезії, Танзанії, Сенегалу, Йорданії, Ємену та Словаччини і на власні очі побачила південнокорейське економічне диво другої половини ХХ століття – «диво на річці Хан».

Кожного запрошеного учасника програми особисто привітав Президент Корейського фонду, Джіван Кім (Amb. Gheewhan Kim).

Зустріч у Korea Trade-Investment Promotion Agency

Представники Федерації корейської промисловості (The Federation of Korean Industries, FKI) наочно ознайомили гостей із макроекономічними показниками Республіки Корея за останні понад 60 років (від 1961 року), наголосивши, що промисловий бізнес, внутрішні інвестори відновлювали країну пліч-о-пліч із державними інституціями. А представники глобального маркетплейсу (платформи електронної комерції) – Корейської торговельно-інвестиційної агенції (Korea Trade-Investment Promotion Agency, KOTRA), відділення якої є і в Києві, – розповіли, як вони сьогодні допомагають корейському бізнесу зростати на міжнародному рівні.

Олена Борзенко у Національному банку Кореї

У Національному банку Кореї гостям представили презентацію «Фінансова система Північної Кореї та сучасні економічні проблеми» із порівнянням макроекономічних показників, динаміки валютного курсу, рівня життя та освіти Північної Кореї та  Південної Кореї.

У Центрі космічних технологій
SK Telecom T.um

Учасники програми обміну Корейського фонду відвідали низку організацій, зокрема Глобальний центр обміну знаннями та розвитку (Global Knowledge Exchange & Development Center) у Сеулі. У Дослідницький інститут Хюндай (Hyundai Research Institute, HRI) учасникам візиту продемонстрували автомобіль майбутнього, пальним для якого є водень, одержаний із води, а у Центрі космічних технологій SK Telecom T.um (T.um – це ‘Technology, U-topia, Museum’) – новий світ, де все пов’язано з сервісами штучного інтелекту.

Олена Борзенко та Мінгйон Джонг 

У межах програми Корейського фонду доктор економічних наук, професор Олена Борзенко зустрілася з південнокорейськими колегами-науковцями – професором департаменту економіки  Сеульського національного університету Бонггеуном Кімом (Bonggeun Kim) і дослідником з Корейського інституту міжнародної економічної політики Мінгйоном Джонгом (Minhyeon Jeong). Вони наголосили, що саме середня школа, освіта, наука й інновації стали драйвером відновлення Республіки Корея, а головний складник «дива на річці Хан» – це важка, свідома й самовіддана праця.

Біля входу до DMZ

У ході візиту було досягнуто попередньої домовленості про спільне підписання меморандумів про співпрацю між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Сеульским національним університетом (кафедра економіки), а також Корейським інститутом міжнародної економіки та політики (KIEP), які передбачатимуть виконання спільних проєктів, проведення міжнародних конференцій, семінарів та круглих столів, видання міжнародних монографій та збірників наукових праць.

Учасники програми побували у двокілометровій Корейській демілітаризованій зоні (Korean Demilitarized Zone, DMZ) між Республікою Корея та Корейською Народно-Демократичною Республікою.

Читайте більше на сайті НАН України

Про Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості – популярно

Співробітники відділу економіки і політики аграрних перетворень Державного установи “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України” розробили посібник “Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості: популярний виклад та коментарі”.

У Посібнику представлена інформація про становлення та міжнародне поширення Декларації ООН, а також викладені окремі статті документу з поясненнями та обґрунтуваннями; запропоновані шляхи імплементації Декларації через впровадження стратегій розвитку на різних рівнях співпраці держав, організацій, громадянського суспільства і селянських рухів. Цей посібник становить важливий крок у зміцненні прав селян та сприяє сталому розвитку сільських територій.

Видання покликане сприяти поширенню нових знань міжнародного рівня про права селян та розбудову інституційної спроможності законодавчих органів, урядових структур, органів місцевого самоврядування, громадських організацій і рухів щодо реалізації Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Його адресовано сільському населенню, малим фермерам, представникам органів влади, наукових та освітніх кіл і призначено для розбудови і посилення політики аграрного та сільського розвитку в Україні.

ЗАПРОШЕННЯ до участі в тендері (в закупівлі)

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

(ДУ «ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ»)

№01-С від 05.04.2024р.   Всім зацікавленим особам

ЗАПРОШЕННЯ

до участі в тендері (в закупівлі)

  1.  Найменування замовника: ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ”
    1.  Місцезнаходження  замовника: Україна, Київська область, м. Київ, 01011,  вул. Панаса Мирного, будинок 26.

1.3.    Ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: 25199155

  • Назва предмета закупівлі та код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015: Послуги з оцінки експортного потенціалу українського садівництва в контексті кліматичних змін  (services for assessing the export potential of Ukrainian horticulture in the context of climate change), код  ДК 021:2015- 79330000-6 «Статистичні послуги»

3. Інформація про орієнтовні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі:

Послуги з оцінки експортного потенціалу українського садівництва в контексті кліматичних змін (оцінки потенціалу експорту фруктів, ягід і горіхів з України. Фокус на експортному потенціалі яблук, малини, полуниці і волоських горіхів; оцінки потенціалу експорту яблук, малини, полуниці і волоських горіхів до ЄС в умовах реалізації зеленого курсу ЄС; аналіз вимог до якості і безпечності продуктів садівництва і ягодівництва на ринках ЄС з точки зору прийнятності продуктів українського експорту).

Services for assessing the export potential of Ukrainian horticulture in the context of climate change (estimates of the export potential of fruits, berries and nuts from Ukraine. Focus on the export potential of apples, raspberries, strawberries and walnuts; estimates of the export potential of apples, raspberries, strawberries and walnuts to the EU under the conditions of implementation of the EU Green Deal; analysis of requirements for the quality and safety of horticultural products on EU markets from the point of view of conformity assessment of Ukrainian export products).

4. Кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг:

4.1. кількість товарів або обсяг робіт чи послуг: 1 послуга

4.2. місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: Україна, Київська область, м. Київ, 01011,  вул. Панаса Мирного, будинок 26.

5. Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: до 31.12.2024р.

5.1. Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків, система надання знижок): Оплата за фактично надані послуги за цим Договором здійснюється Замовником поетапно на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця

6.Очікувана вартість предмета закупівлі: 99 999,00 грн.

7. Кінцевий строк подання комерційних пропозицій: до 15.04.2024р. до 09:00 год.

8. Спосіб подання комерційних пропозицій: на електронну адресу уповноваженої особи vlada_izum@ukr.net або за адресою: Україна, Київська область, м. Київ, 01011,  вул. Панаса Мирного, будинок 26.

9. Прізвище, ім’я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками: Уповноважена особа з організації та проведення закупівель, Суховерхова В.О., тел.. +380981086165

10. Інша інформація:

10.1. Комерційна пропозиція учасника повинна містити достовірну інформацію (див. Додаток 1).

10.2. Комерційна пропозиція учасника та всі документи, які передбачені вимогами цього Запрошення, складаються українською мовою.

10.3. Фактом подання комерційна пропозиції учасник — фізична особа чи фізична особа — підприємець, яка є суб’єктом персональних даних, надає свою безумовну згоду суб’єкта персональних даних щодо обробки її персональних даних у зв’язку з участю у закупівлі, відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI.

В усіх інших випадках фактом подання пропозиції учасник – юридична особа, що є розпорядником персональних даних, підтверджує наявність у неї права на обробку персональних даних, а також надання такого права замовнику як одержувачу зазначених персональних даних від імені суб’єкта (володільця). Таким чином, відповідальність за неправомірну передачу замовнику персональних даних, а також їх обробку, несе виключно учасник закупівлі, що подав пропозицію.

11. Учасники при поданні пропозиції повинні враховувати норми:

—        постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187, оскільки замовник не може виконувати зобов’язання, кредиторами за якими є Російська Федерація або особи, пов’язані з країною-агресором, що визначені підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови;

—        постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 № 426, оскільки цією постановою заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації;

—        Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.

—        пункту 2 постанови Кабміну від 12.10.2022 № 1178, а саме: «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/ Республіки Білорусь/ Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/ Республіки Білорусь/ Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі — активи), якої є Російська Федерація/ Республіка Білорусь/ Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/ Республіки Білорусь/ Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/ Республіки Білорусь/ Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації / Республіки Білорусь / Ісламської Республіки Іран, за винятком товарів походженням з Російської Федерації / Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою №1178.».

Додатки до Запрошення до участі в тендері (в закупівлі):

Додаток 1 – Форма Комерційної пропозиції учасника.

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ!

Надсилання цього запрошення не призводить до виникнення зобов’язань у замовника щодо надання переваг учаснику.

Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану

04 квітня 2024 року в Державній установі  «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за ініціативи науковців відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків відбувся  круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану».

З вітальним словом виступили директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» академік НАН України Валерій Геєць, член-кореспондент НАН України, заступник директора інституту Сергій Кораблін та доктор економічних наук, завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Віталій Венгер. Під час виступів та обговорення було окреслено проблеми ринків товарів і послуг України, розглянуто зміни, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках після початку широкомасштабної збройної агресії, обговорено перспективні напрями подальшого розвитку ринків. Участь у круглому столі взяли українські науковці та науковці зарубіжних країн.

За підсумками засідання круглого столу доповідачі та учасники запрошуються до публікації результатів своїх досліджень у наукових журналах “Економіка України” (категорія Б), “Економічна теорія” (категорія Б) та Науковому віснику Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології (категорія Б).

Детальніша інформація – на сайті НАН Україні

Відбудова має бути «зеленою»

К.т.н. О. Дячук на презентації проєкту Національного плану з енергетики та клімату

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Роман Подолець і провідний науковий співробітник цього сектору кандидат технічних наук Олександр Дячук – взяли участь у заході високого рівня «Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови» у Брюсселі (Бельгія), на якому 21 березня 2024 року Європейській Комісії було представлено проєкт Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК).

         У розробленні НПЕК взяли участь усі ключові українські міністерства й відомства спільно з незалежними експертами під егідою аналітичного центру DiXi Group та Інституту економіки та прогнозування НАН України за підтримки Посольства Великої Британії в Україні й американської ініціативи Net Zero World Initiative. Процес координувало Міністерство економіки України.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України відповідальні насамперед за моделювання і прогнозування розвитку української енергетики й динаміки викидів парникових газів, комплексне оцінювання внеску впровадження широкого набору заходів із декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності тощо у досягнення міжнародних зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства, європейської інтеграції та Паризької кліматичної угоди 2015 року. Для цього вони використовують розроблену в Інституті модель TIMES-Україна, широко відому на національному і міжнародному рівнях. Модель TIMES-Україна створили для оцінювання динаміки енергетичної системи у довгостроковій перспективі, її визнано у світі, про що свідчать численні наукові публікації у найрейтинговіших фахових виданнях. Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН України застосовує та розвиває цю розробку у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема з Тихоокеанською північно-західною національною лабораторією (Pacific Northwest National Laboratory), Національною лабораторією з відновлюваної енергетики (National Renewable Energy Laboratory, NREL), Аргонською національною лабораторією (Argonne National Laboratory) та Національною лабораторією імені Лоуренса у Берклі (Lawrence Berkeley National Laboratory). 

Українська команда розробників НПЕК зустрілася також із представниками Генерального директорату Європейської Комісії з енергетики. Основна дискусія зосереджувалася на доопрацюванні проєкту НПЕК відповідно до вимог Європейського Союзу, а також обміні знаннями, зокрема щодо додаткових заходів із декарбонізації економіки України. Крім того, з ініціативи Інституту економіки та прогнозування НАН України обговорювалися проблеми і попередні результати моделювання для НПЕК.

Читайте більше на сайті НАН України

«Зроблено в Україні» – ідеї щодо діяльності платформи

Започаткування Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» може допомогти розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів. В умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, створення такого майданчика для знаходження спільних рішень є актуальним.

Бачення і рекомендації щодо діяльності платформи викладено у статті д.е.н., старшого наукового співробітника відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олени Снігової “Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни“, опублікованій 11 березня 2024 р. на сайті Zn,ua

Перспективи українського літію

У світі внаслідок переходу на електромобілі та використання літієвих акумуляторів стрімко розвивається літієва промисловість. Зростання попиту на літій призвело до різкого його подорожчання на світових ринках. Ціна на карбонат літію зараз перевищує 70 тис. дол. за тонну, хоча нещодавно становила «лише» 13 тис. Оскільки Україна є однією з небагатьох країн із великими запасами літію (за оцінками, до 10% світових запасів) і гостро потребує ресурсів для економічного розвитку, то розмови про перспективи розвитку літієвої промисловості тут відчутно почастішали.

Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України” к. т. н. В.К. Хаустова “Український літій: які перспективи?“, опублікованій на сайті  Zn,ua  6 лютого 2024 р.

-->