За дорученням засідання робочої групи з вивчення стану виконання Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ДННУ «Академія фінансового управління» в межах компетенції спільно опрацювали проєкт інформаційної довідки щодо окремих аспектів фінансової безпеки держави в контексті реалізації Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року та направили відповідні пропозиції до Бюро економічної безпеки України разом з оцінкою результативності та ефективності виконання визначених йому функцій протягом 2022 року.
Стратегію повоєнного відновлення української промисловості неможливо побудувати лише з погляду компенсації воєнних втрат та руйнувань. Україна не перебуває у просторовому та часовому вакуумі і має рухатися у повоєнний час уперед разом з усім світом. При цьому в майбутньому вона зіштовхнеться як із довоєнними викликами, так і з наслідками жахливого терору, який вчинила і продовжує чинити рф проти українського народу.
Таких викликів безліч – військово-політичні, фінансові, інвестиційні, екологічні, технологічні, соціальні тощо, вони можуть мати суттєвий прояв у майбутньому або, навпаки, з часом нівелюватися. Тож важливим завданням для стратегічного планування є виокремлення ключових детермінантів впливу та врахування можливих загроз і перспектив для промислового розвитку майбутнього України.
У монографії не лише відзначено потенційні виклики для української промисловості, а також наведено комплекс заходів державної економічної політики, які дозволять пом’якшити їх вплив або скористатися «вікном можливостей».
У розвинених країнах наука в ієрархії професій посідає одне з досить почесних місць, оскільки там розуміють, що без неї практично неможливо досягти сталого економічного розвитку і високих стандартів життя. В Україні ситуація зовсім інша. Наука та інновації не розглядались і зараз не розглядаються як двигун розвитку країни. Хоча в нинішніх умовах наука могла би стати нашим шансом на відновлення та розвиток. Тим більше, що, як свідчить світова історія, саме війни і є тим самим «локомотивом», який прискорює економічний розвиток країн за рахунок розвитку науки, насамперед технічної та природничої.
Проте у Плані відновлення України, презентованому урядом у
Лугано, взагалі немає розділу «Наука». Хоча під час підготовки документа група
експертів працювала над таким розділом і запропонувала важливі речі, які
охоплювали всі сфери розвитку науки. Робота над Планом ще триває, і наукова
спільнота намагається змінити ситуацію. Позаяк мусимо, за словами Лесі
Українки, «без надії таки сподіватись».
Читайте більше у статті наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю. Рижкової, вченого секретаря інституту, к.т.н. В. Хаустова та старшого наукового співробітника НАН України, к.е.н. В. Григи“Наука може стати локомотивом, який витягне Україну з економічної прірви”, опублікованій 6 серпня 2022 р. на ресурсі Zn.ua
Побачив світ липневий номер (№ 7) журналу «Вісник Національної академії наук України» за 2022 р. У ньому опубліковано виступ заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», члена-кореспондента НАН України С.О. Корабліна на річній Сесії Загальних зборів НАН України – “Україна: фінансовий вимір війни”.
Понад 150 науковців, освітян, екологічних діячів, активістів та політиків з усієї Європи зібрала у середині липня у Варшаві літня Європейська Зелена Академія (ЄЗА) для вивчення викликів непростої нинішньої ситуації у Європі, викликаної повномасштабним вторгненням РФ в Україну. За допомогою цього заходу, що проводився у співпраці з Фондом імені Генріха Бьолля, організатори створили науково-освітнє середовище для обговорення нагальних соціально-екологічних проблем, яке проводилося у різних форматах – семінарів, тренінгів, пленарних дебатів та спілкування.
На сесії пленарних дебатів «Продовольча безпека під час кризи. Як війна в Європі кидає виклик глобальній продовольчій системі та можливі шляхи виходу з кризи», де обговорювалися короткострокові та довгострокові наслідки воєнної агресії РФ проти України для продовольчої безпеки, на запрошення ЄЗА виступила завідувач відділу економіки та політики аграрних перетворень, професор, член-кореспондент НАН України О.М. Бородіна. Свою доповідь на тему «Як війна в Україні може змінити глобальну продовольчу систему» вона виголосила онлайн.
Виступ Олени Бородіної на дебатах в ЄЗА
Доповідачка наголосила на тому, що для пом’якшення наслідків сучасної глобальної продовольчої кризи, особливо стосовно найбільш вразливих груп населення в Європі, необхідно сконцентрувати політичні заходи підтримки продовольчих систем на посилення ролі сімейних ферм, розвитку місцевих продовольчих ринків і скороченні агропродовольчих ланцюгів з переходом до агроекологічної трансформації сільського господарства з перевагами цифрових технологій у місцевому виробництві їжі. Такі заходи державної аграрної політики мають стати основою переходу до стійких агропродовольчих систем в Україні, Європі та в усьому світі.
Також виголосили доповіді професор Пауліна Крамарж (Ягеллонський університет, Польща); Дагмар Тутчек, член правління Європейського зеленого фонду (GEF) з 2019 р. та його співпрезидентка з 2022 р.; Гаррієт Клейтон, радниця Європейського Парламенту в Комітеті з питань сільського господарства та сільського розвитку. У ході обговорень було визначено варіанти зміни політики на коротко- та середньострокову перспективу, а також які інституційні рішення у довгостроковому періоді можуть бути запропоновані з точки зору економічної, соціальної та екологічної безпеки.
19 липня виповнюється 25 років із дня ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1997 р. № 772 “Про утворення Інституту економічного прогнозування”.
Час створення Інституту припав на нелегкий період становлення молодої незалежної держави. Адже стало зрозуміло, що виконання завдань побудови національного господарства як самостійної системи, ринкові перетворення економіки та подолання негативних екстерналій трансформації вимагають не лише теоретичного підґрунтя, а й модельних розрахунків та сценарних прогнозів. І тут слід згадати, що, коли у 1918 р., у період активних державотворчих змагань, створювалася Українська академія наук, то один із її співзасновників – всесвітньовідомий вчений-економіст Михайло Туган-Барановський – ініціював створення у ній Соціально-економічного відділу. Головним напрямом наукових досліджень М. Туган-Барановський визначив вивчення самої України – її господарства, населення, ресурсного потенціалу та економічних перспектив. Як автор ендогенної теорії економічного розвитку, що пояснювала природу періодичних промислових криз та відкривала можливості наукового передбачення макродинаміки, вчений вважав економічну науку засобом формування та зміцнення національного господарства.
Коли ж у 90-ті роки суспільство й економіка перебували
в стані динамічних змін і водночас – невизначеності, багатоваріантності
перспектив, а політичні рішення, в тому числі стосовно економіки, потребували
обґрунтування та оцінки майбутніх наслідків, настав час для виконання заповіту
М. Туган-Барановського – вивчати Україну, щоб будувати її успішне майбутнє.
Наука як інститут розвитку суспільства знову була потрібна для виконання практичних завдань. В умовах будівництва держави і національного господарства, докорінної зміни суспільних норм і зв’язків, нагальним завданням стало не тільки передбачення майбутнього, а і його моделювання. За таких умов необхідним, доцільним і закономірним стало створення Інституту економічного прогнозування (із липня 2005 р. перейменовано у “Державну установу ”Інститут економіки та прогнозування НАН України”).
Нинішня діяльність Інституту до початку повномасштабного вторгнення РФ і Україну зосереджувалася на дослідженнях, зокрема у напрямах низьковуглецевого розвитку економіки, просторової справедливості у землекористуванні, поглиблення фінансової інклюзії, євроорієнтованої агропродовольчої системи.
За воєнного стану в Інституті здійснено коригування планів науково-дослідних робіт з урахуванням злободенних питань організації, управління та прогнозування економіки. Готуються аналітичні та прогнозні матеріали для вищих органів державної влади, зокрема, було проведено макроекономічний вимір оцінки втрат України від повномасштабного воєнного вторгнення РФ (опубліковано у журналі «Економіка і прогнозування», №1 за 2022 р.).
А наразі всі наукові підрозділи та провідні вчені інституту залучені до підготовки аналітично-прогнозної наукової доповіді «Відновлення та реструктуризація повоєнної економіки України». Її генералізуючою ідеєю слугує положення про необхідність і можливість модернізувати країну, акумулювати внутрішні та залучити зовнішні організаційно-технологічні та інвестиційно-інноваційні ресурси для досягнення нової якості економічного розвитку. При цьому одним із ключових принципів є збереження та зміцнення суб’єктності України в процесі відбудови, відстоювання національних інтересів – побудови інноваційної, конкурентоспроможної, структурно збалансованої економіки. Разом із тим важливим чинником і запорукою успішного майбутнього нашої держави є поглиблення міжнародного військово-політичного партнерства та економічної інтеграції. У доповіді, що орієнтована на вироблення чітких рекомендацій та обґрунтування майбутньої моделі економіки України, розглядатимуться виклики та можливості, обумовлені прискоренням євроінтеграційних процесів в умовах триваючого збройного протистояння з російським агресором, а також перспективи подальшого розвитку національної енергетики, агропродовольчого комплексу, промисловості та транспорту.
Нелегкі
часи зумовлюють непрості рішення. Науковий пошук покликаний запропонувати різні
варіанти. Тож свої чверть віку Інститут зустрічає по-робочому. Адже завдання
економічного прогнозування полягає не лише в тому, щоб передбачати майбутнє, а
й щоб впливати на нього, конструювати й будувати його.
Про те, яких збитків завдає українській економіці російська агресія, та які перспективи та можливості її відновлення у програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України В.П. Семиноженко) для YouTube-каналу Національної академії наук України 11 липня 2022 року розповів заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін.
На засідання Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, що відбулося 21 червня 2022 р. за ініціативи Польської академії наук було запрошено завідувачку відділу економіки та політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, члена-кореспондента НАН України, професора О.М. Бородіну. Вона представила результати досліджень відділу у своїй доповіді “Сільське господарство України у стані війни: уроки для суспільства та політиків”. Метою зустрічі стало ознайомлення присутніх із проблемами українського агропродовольчого сектора у зв’язку з російською агресією для відпрацювання спільних рішень з урахуванням потенціалу польського сільського господарства, а також розроблення пропозицій щодо формування нової євроорієнтованої агропродовольчої системи України в період післявоєнної відбудови з урахуванням досвіду євроінтеграції польського сільського господарства.
Польську сторону на засіданні представляли виробники сільськогосподарської продукції Польщі, співробітники Міністерства сільського господарства та сільського розвитку (MARD), співробітники Міністерства закордонних справ (МЗС), науковці Інституту сільського та аграрного розвитку Польської академії наук (IRWiR PAN), представники офісу Президента Польщі. Українську сторону – професор Олена Бородіна, президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Юлія» Віктор Гончаренко, перший віце-президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета.
По центру – Я.К. Ардановський
Голова Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, ексміністр сільського господарства і села Польщі Ян Кшиштоф Ардановський подякував Польській академії наук, директору Інституту аграрного і сільського розвитку (IRWiR PAN) Моніці Станни за ініціативу організації зустрічі з представниками української науки та громадянського суспільства. Міністр висловив солідарність з українським народом, який зараз зазнає величезних людських та економічних страждань і втрат. Я.К. Ардановський заявив про готовність підтримувати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво і запевнив у готовності до двосторонньої співпраці з українськими фермерами, зауваживши про необхідність встановлення на цій основі довгострокового політичного партнерства та економічних зв’язків.
Звернення директора Інституту економіки та прогнозуванняНАН України академіка НАН України Валерія Гейця до закордонних колег із пропозицією щодо широкої співпраці продовжує привертати увагу потенційних партнерів. Після позитивного рішення італійських вчених-футурологів стосовно спільних досліджень, у тому числі підготовки Програми економічного повоєнного відродження України (http://ief.org.ua/?p=12190), наміри стосовно підтримки цього проєкту висловили представники ділових кіл.
Вінсент Субіліа
Зокрема, керівництво Міжнародного центру з питань створення зелених робочих місць та сталого розвитку (GJASD International, Швейцарія, представник інституту – див.: https://www.gjasd.org) звернулося з пропозицією надання такої підтримки до Женевськoï торгово-промисловoï палати (Chambre de commerce, d’industrie et des services de Genève – https://www.ccig.ch), Генеральний директор якої, пан Вінсент Субіліа (Vincent Subilia), висловив свою зацікавленість у такій співпраці і запропонував провести у липні спеціальну зустріч з керівництвом GJASD International для обговорення ïx участі у світлі рішень Міжнародної конференції з питань відновлення України, яку буде проведено в м. Лугано (4–5 липня 2022 року, Швейцарія (https://interfax.com.ua/news/general/834202.html).
Князь Ліхтенштейну Мікаел
Враховуючи високий авторитет Женевськoï торгово-промисловoï палати (що наступного року виступатиме співорганізаторрм Всесвітнього форуму торговельних палат), така підтримка може відіграти велику роль у забезпеченні солідарності міжнародного бізнесу для повоєнного відновлення економіки України. Особливого значення ця підтримка набуває з урахуванням ініціативи Президента Швейцарської Конфідерації Ігнаціо Кассіса стосовно проведення вже зазначенoï вище Міжнародної конференції з питань відновлення України.
На цьому наголошувалося під час ділової зустрічі з президентом-засновником Aналітичного центру геополітики Князівства Лiхтенштейн (GIS), Князем Ліхтенштейну Мікаелом (HSH Prince Michael von und zu Liechtenstein), який особисто постійно надає аналітичні коментарі стосовно ситуації в Україні – Ukraine in focus – GIS Reports (gisreportsonline.com).
15 червня 2022 р. на сесії Загальних зборів Національної академії наук України відбулося урочисте вручення дипломів лауреатів Премії НАН України імені видатних учених України. Високу нагороду за видатні наукові роботи в галузі економіки –Премію імені М.І. Туган-Барановського– присуджено дослідницькому колективу відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування у такому складі:
Небрат Вікторія Василівна – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
Супрун Наталія Анатоліївна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
Горін Назар Олегович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Цикл
праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», відзначений
Премією, спрямований на вирішення актуальних наукових проблем розроблення
концептуально-методологічних підходів, теоретичних положень та
історико-економічних узагальнень щодо обґрунтування історичних умов,
інституційних детермінант, наскрізних тенденцій та загальних закономірностей
трансформації господарства України у тривалій історичній ретроспективі – як
чинника сучасних особливостей, характеристик і ризиків економічного розвитку
України. До циклу праць увійшли такі публікації 2017–2021 рр., об’єднані спільною
проблематикою:
Підприємництво в Україні: історико-інституційний аналіз : монографія / [В.В. Небрат, Н.А. Супрун та ін.] ; за ред. д.е.н. В.В. Небрат; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2019. 532 c. ISBN 978-966-02-9095-2
Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого : [монографія] : у 2-х т. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Наталії Супрун ; [НАН України, Ін-т економіки та прогнозування]. Київ : Наукова думка, 2017, 2019. ISBN 978-966-00-1603-3.
Т. 1 : Теорія розвитку
економічних систем / О. В. Клішова, Н. А. Супрун. 2017. 349 с.; Т. 2 : Вибрані праці / уклад. й упоряд.: О. Клішова,
Н. Супрун. 2019.
346 с.
У сучасних умовах
повномасштабної війни за державну незалежність і територіальну цілісність
України важливість історико-економічних
досліджень, проведених упродовж 2017–2021 рр., та актуальність ключових
положень, обґрунтованих ученими, зростає. На підтвердження цього наведемо кілька тез.
На основі історико-економічного аналізу розкрито позитивні та негативні екстерналії інтеграції господарства України у радянський народногосподарський комплекс. Виявлена довгострокова тенденція формування імпорто- та експортозалежності національного господарства, перш за все, від російської федерації, становить сьогодні не потенційну, а реальну загрозу для економіки та держави. Ланцюги виробництво продукції, в тому числі оборонного призначення, «зав’язані» на російських постачальниках, унеможливлюють швидке нарощення випуску, що є критичним в умовах війни. Тому актуальними завданнями економічного забезпечення перемоги над агресором є подолання історично сформованої залежності від російських ресурсів та матеріалів, диверсифікація джерел постачання сировини та комплектуючих, побудова нових ланцюгів виробництва, політика залучення інвестицій та зовнішньої допомоги для імпортозаміщення шляхом відновлення виробництва на основі власних родовищ тощо.
Президент НАН України Анатолій Загородній вручає диплом завідувачці відділу економічної історії, д.е.н. Вікторії Небрат
На основі дослідження попередньої траєкторії розвитку господарства України та його зовнішньоекономічних зв’язків узагальнено історичні чинники формування аграрно-сировинної структури українського експорту. Разом із тим визначено сучасні форми, тенденції та інституційні детермінанти розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва; запропоновано підходи щодо оптимізації державної політики для створення потенціалу міжнародної конкурентоспроможності країни у високотехнологічних галузях. Необхідність і можливість подолання сформованої низькотехнологічної структури виробництва та експорту засвідчує позитивний міжнародний досвід країн, які успішно розвиваються в умовах постійної загрози ескалації воєнного протистояння (Держави Ізраїль та Південної Кореї). Тож тривожна перспектива затяжної війни і подальшого збереження воєнної загрози для України визначає важливим цільовим пріоритетом розроблення плану підтримки розвитку екпортоорієнтованих галузей і підприємств, де виробництво подовжує ланцюги доданої вартості в межах національної економіки і уможливлює використання її конкурентних переваг на світовому ринку. Крім того, для досягнення якісної переваги над ворогом необхідне структурне «перезавантаження» економіки для розвитку виробництва високотехнологічної зброї.
Із високою нагородою президент НАН України Анатолій Загородній вітає д.е.н., проф. Наталію Супрун
Науковці, удостоєні високої
відзнаки НАН України, обґрунтували положення про тривалу історичну деформацію
інституту підприємництва в українському господарському середовищі, зокрема визначили
історико-економічні передумови зниження інноваційного потенціалу
підприємницької діяльності, ослаблення мотиваційних механізмів економічної
активності та усталення рентоорієнтованої моделі господарської поведінки.
Наслідками цієї деформації в умовах війни є ризики зростання утриманських
настроїв, орієнтація бізнесу на перерозподіл бюджету, а в подальшому –
міжнародної допомоги для відновлення економіки.
Водночас – з огляду на теперішні реалії розгортання волонтерського руху, роль неформальних структур громадянського суспільства у вирішенні завдань гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям, додаткового забезпечення українських військових амуніцією, засобами особистого захисту, медикаментами, продовольством та ін., виконання робіт із ремонту техніки та модернізації зброї, – нового змісту й актуальності набувають обґрунтовані науковцями положення про активізацію соціального капіталу як економічного ресурсу, надані ними рекомендації щодо напрямів і заходів державного стимулювання впровадження засад корпоративної соціальної відповідальності та розвитку соціального підприємництва в Україні.
При створенні
соціально-економічного відділу Української академії наук та складанні
дослідницької програми на перспективу перший український академік-економіст
М.І. Туган-Барановський наголошував, що найголовнішим завданням є вивчення
самої України. Сучасні історико-економічні дослідження, відзначені почесною
нагородою його імені, спрямовані на виконання цього завдання. За оцінкою
відомих вчених-економістів України, вони:
формують науковий фундамент національної ідентичності [докл. див. рецензію: Тарасевич В.М. Економічний вимір української ідентичності. Економіка України. 2021. № 11, с. 85-90. ];
розкривають джерела сучасного й детермінанти майбутнього розвитку України [докл. див. рецензію д.е.н. І.Ф. Радіонової у журналі «Економіка і прогнозування» ];
мають науково-практичне значення з огляду на тривалість виявлених причинно-наслідкових зв’язків і перманентне відтворення інституційних характеристик господарського середовища [докл. див. статтю-рецензію чл.-кор. НАН України В.Д. Базилевича «Новаторські історико-економічні дослідження фундаментальних проблем українського соціуму» в журналі «Український соціум» ].
Підтвердженням цього є
практичне впровадження наукових результатів
та окремих положень із циклу наукових праць «Історичні детермінанти
економічного розвитку України», що використані при підготовці низки аналітичних
матеріалів, поданих до вищих органів державної влади.
Усі отримані кошти науковці-лауреати Премії ім. М.І. Туган-Барановського перерахували на допомогу ЗСУ для перемоги над російським окупантами.
Ukrainian
English 
