Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!

Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.

Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.

Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.

Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.

Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.

Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.

Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».

Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.

Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.

                                 

          ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!

Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» 

В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания.  Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.

Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.

Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.

Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.

Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.

Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».

Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.

Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.

         

               STOP THE WAR!

          Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine

There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.

The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.

We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.

We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.

We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.

Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.

This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.

The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.

An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it. 

Макропрогноз розвитку економіки України

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

Допомога Україні від ЄБРР: можливості та ефективність

Провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інстиут економіки та прогнозування НАН України”, член наглядової ради Українського інституту політики (УІП) І.С. Піляєв, який наразі перебуває у науково-дослідному відрядженні на запрошення Токійського університету, став учасником зустрічі у Токійському університеті з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо в рамках її робочого візиту до Японії . Пані Рено-Бассо виступила в з лекцією-презентацією “Роль ЄБРР у ​​турбулентному світі”. Значна частина виступу голови ЄБРР була присвячена діяльності Банку з підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії проти нашої країни.

У коментарі для УІП професор І.С.Піляєв відзначив, що ЄБРР уже схвалив проєкти допомоги Україні в умовах війни на суму близько $3 млрд (включно з отриманим від США грантом на суму $500 млн) із здійсненням фінансування до 2023 року.

У своїй проєктній політиці Банк продовжує дотримуватися трьох пріоритетів: зелений перехід, націлений на боротьбу з глобальним потеплінням у рамках Паризької угоди щодо клімату, що передбачає послідовне скорочення використання вуглеводневих енергоносіїв; інклюзивність та прискорення цифрового переходу, насамперед щодо забезпечення у країнах-реципієнтах доступу до Інтернету та цифрових послуг для малого та середнього бізнесу.

Більше, у тому числі про можливості залучення до співфінансування проектів фінансової та технічної допомоги Україні азіатських фінансових інституцій, читайте у матеріалі “Роль ЄБРР у відновленні української економіки: як підвищити ефективність допомоги”.

Інститут став ініціатором проведення народного форуму «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог»

З огляду на нагальність подолання викликаної війною кризи як у сільськогосподарському секторі, так і в економічній, екологічній, соціальній та гуманітарній сферах, відділ економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” виступив ініціатором проведення народного форуму «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог». Народний форум тривав два дні. 15 листопада 2022 р. академічна громадськість, фермери і селяни, представники громадського сектора, міжнародних організацій, органів влади різного рівня у великій конференц-залі НАН України обговорювали найважливіші питання розвитку фермерства та пропонували підходи до забезпечення його участі у процесах повоєнного відновлення для формування фермерського укладу в Україні, акцентуючи на виробництві продукції з доданою вартістю та якісного здорового продовольства за рахунок використання місцевих ресурсів – для підтримки здорової культури харчування, в якій екологічна відповідальність та економічна справедливість мають пріоритет над сучасними системами промислового аграрного виробництва, для зменшення залежності економіки від експортної сировинної торгівлі, для забезпечення екологічної, соціальної та економічної стійкості агропродовольчої системи, орієнтованої на забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки, гарантом якої є фермерський уклад із міцними селянськими сімейними господарствами.

Народному форуму передували три регіональні круглі столи – у Києві, Рівному та Кропивницькому. Участь у регіональних дискусіях взяли сімейні фермерські господарства та малі сільськогосподарські виробники з усіх підконтрольних областей України. Проблеми, що піднімалися та обговорювалися учасниками регіональних заходів, були згруповані у тематичні блоки, в рамках делегати фермерів та селян оприлюднили найактуальніші думки та пропозиції для широкої громадськості, органів влади, міжнародних організацій та всіх зацікавлених сторін, залучених у процеси відбудови України.

16 листопада 2022 р. учасники відвідали Наливайківський старостинський округ Макарівської селищної територіальної громади, де зустрілись із старостою, представниками фермерських та селянських господарств, які постраждали від воєнних дій.

Учасники форуму, фермери, відвідуючи господарства, що зазнали шкоди від воєнних дій, активно обмінювалися контактами з місцевими господарями, ділилися інформацією щодо можливостей технічної та іншої допомоги у відновленні господарств, пропонували і домовилися про передачу постраждалим власних технічних засобів, сільськогосподарських тварин тощо.

Детальний звіт про роботу народного форуму буде розміщено на сайті НАН УКраїни.

Проведення заходів у перший та другий день форуму стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Німецької громадської організації Austaush e.V. litViewState

Обговорення фінансових механізмів повоєнного відновлення України

10 листопада 2022 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулася міжнародна науково-практична нарада з питань створення фінансового механізму для економічного відновлення України. Нарада проходила в on/offline режимі на базі Zoom-платформи.

На обговорення було винесено, зокрема, такі питання:

  • перспективи створення спеціального інституціонального механізму фінансування економічного відновлення України;
  • узгодження зовнішніх і внутрішніх елементів управління й контролю за функціонуванням механізму фінансування економічного відновлення;
  • особливості забезпечення взаємного моніторингу за функціонуванням механізму на національному і міжнародному рівнях;
  • теоретичні та практичні аспекти зовнішнього фінансування, ухвалення рішень про використання коштів, моніторинг їхнього цільового використання;
  • відбір проєктів і отримувачів коштів на внутрішньому рівні;
  • контроль за цільовим та ефективним використанням коштів на національному рівні;
  • гарантії повернення кредитних коштів.

У нараді, яку модерував головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України, колишній заступник голови Національного банку України доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, взяли участь українські й іноземні експерти. Серед них: директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Андрій Гриценко; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін; голова інвестиційної компанії «Channel Capital» (Швейцарія), колишній скарбник Європейського банку реконструкції та розвитку Маркус Феддер (MarcusFedder); голова Інвестиційного комітету ООН, голова Пенсійно-інвестиційного фонду (Нідерланди), колишній керівник апарату і член Правління Європейського банку реконструкції та розвитку Барт Ле Бланк (Bart Le Blanc); спеціальний представник генерального директора Міжнародної організації розвитку законодавства, колишній високопосадовець Генерального секретаріату ООН Вільям Петон (William Paton); виконавчий директор консалтингової компанії «Castalia» (Австралія), колишній керівник Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Алекс Сундаков (Alex Sundakov); співробітник Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House» (Велика Британія), колишній виконавчий директор і член Ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку Юрій Полунєєв; економічний експерт, колишній Голова Національного банку України доктор економіки та менеджменту Володимир Стельмах; економічний експерт, колишній заступник Голови Національного банку України й колишній голова «Укрексімбанку» Сергій Яременко; економічний експерт, колишній віцепрем’єр-міністр України, Міністр фінансів України, заступник Голови Національного банку України та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії Ігор Мітюков; голова Ради Асоціації українських банків доктор економічних наук, професор Станіслав Аржевітін; президент Асоціації українських банків Андрій Дубас; експерт з питань національної економічної безпеки, колишній перший заступник голови Служби безпеки України Петро Шатковський.

За підсумками обговорення вирішено підготувати узагальнені матеріали у форматі «Білої книги», які буде надіслано до відповідних державних органів для можливого практичного використання.

Інформація на сайті НАН УКраїни

Сила і вразливість фінансових посередників

2022 року Премію Шведського центрального банку в галузі економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля – з формулюванням «за дослідження банків і фінансових криз» – отримали: Бен Бернанке (Інститут Брукінгс, США), Дуглас Даймонд (Чиказький університет, США) та Філіп Дибвіг (Університет Вашингтона у Сент-Луїсі, США).

Життя кожного з нас так чи інакше пов’язане з банками. Ми отримуємо заробітну плату і соціальні виплати на банківські рахунки; зберігаємо в банках наші заощадження, використовуємо банки для здійснення платежів; беремо кредити, аби користуватися певними благами (житлом, побутовою технікою, електронікою, платною освітою тощо) протягом багатьох місяців чи років, перш ніж заробимо всю необхідну для їхнього придбання суму. Не менш важливу роль відіграють банки й у роботі бізнесу: це і розрахунки, і кредитування поточних потреб, пов’язаних із сезонністю чи іншою циклічністю виробничого процесу, і фінансування інвестиційних проєктів, які почнуть приносити прибуток за рік або більше. Якщо ж банківську систему охоплює криза, економіка зазнає таких значних втрат, що її розвиток може загальмуватися на десятиліття.

Наукові праці, за які цьогоріч було присуджено Премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, спільно заклали основи для побудови комплексної теорії банківської справи, що: 1) описує банки як фінансових посередників, які найефективніше виконують суспільну функцію фінансування довгострокових проєктів за рахунок ліквідніших депозитів, але при цьому стають вразливими до банківської паніки; 2) описує і дає змогу кількісно оцінити різноманітні канали впливу банків на економіку, зокрема в умовах фінансової кризи; 3) обґрунтовує необхідність і дозволяє розробити заходи державного регулювання, що збільшують ефективність і безпечність фінансових послуг.

Спеціальний коментар на цю тему доктора економічних наук, провідного наукового співробітника відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ Т.О. Кричевської читатйте на сайті НАН України та у Facebook.

АНОНС

20 грудня 2022 року об 11:00 в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у форматі Zoom відбудеться міжнародна науково-практична конференція “ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЗСУВИ ГЕОЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ СВІТУ“ ( “FUNDAMENTAL SHIFTS IN GEO-ECONOMIC SYSTEMS OF THE WORLD”). 

У ході конференції плануються обговорення за такими науковими напрямами:

• Сукупний вплив Covid-19, війни в Україні та кліматичних змін на світову економіку, шляхи подолання геополітичної та геоекономічної фрагментації

• Фундаментальне зрушення у світовій економіці та світовому фінансовому ринку: непередбачуваність відсоткових ставок та інфляції, невизначеність економічної волатильності

• Роль міжнародних фінансових організацій та центрів у перетворенні світової економіки, підвищення її стійкості

• Пріоритети стабілізації світової економіки: зниження інфляції, формування відповідальної податково-бюджетної політики.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Модератор: д.е.н., професор Олена Олександрівна Борзенко.

Для участі у роботі конференції необхідно надіслати файли на електронну адресу slozko2003@ukr.net  та annapelo@ukr.net:

– до 1 листопада 2022 року реєстраційну картку учасника;

– до 30 листопада 2022 року файл із текстом статті та квитанцію про сплату організаційного внеску (100 грн).

Детальніше про умови конференції : українською, in English

Виклики майбутнього промислового розвитку України: наукові передбачення

Стратегію повоєнного відновлення української промисловості неможливо побудувати лише з погляду компенсації воєнних втрат та руйнувань. Україна не перебуває у просторовому та часовому вакуумі і має рухатися у повоєнний час уперед разом з усім світом. При цьому в майбутньому вона зіштовхнеться як із довоєнними викликами, так і з наслідками жахливого терору, який вчинила і продовжує чинити рф проти українського народу.

Таких викликів безліч – військово-політичні, фінансові, інвестиційні, екологічні, технологічні, соціальні тощо, вони можуть мати суттєвий прояв у майбутньому або, навпаки, з часом нівелюватися. Тож важливим завданням для стратегічного планування є виокремлення ключових детермінантів впливу та врахування можливих загроз і перспектив для промислового розвитку майбутнього України.

З цією метою колектив науковців відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН Україниза редакцією д-ра екон. наук, професора Л.В. Дейнеко провів дослідження і підготував монографію «Промисловість України перед викликами майбутнього: у пошуках відповідей та рішень».

У монографії не лише відзначено потенційні виклики для української промисловості, а також наведено комплекс заходів державної економічної політики, які дозволять пом’якшити їх вплив або скористатися «вікном можливостей».

Інформація на сайті НАН України

Наука може витягнути Україну з економічної прірви

У розвинених країнах наука в ієрархії професій посідає одне з досить почесних місць, оскільки там розуміють, що без неї практично неможливо досягти сталого економічного розвитку і високих стандартів життя. В Україні ситуація зовсім інша. Наука та інновації не розглядались і зараз не розглядаються як двигун розвитку країни. Хоча в нинішніх умовах наука могла би стати нашим шансом на відновлення та розвиток. Тим більше, що, як свідчить світова історія, саме війни і є тим самим «локомотивом», який прискорює економічний розвиток країн за рахунок розвитку науки, насамперед технічної та природничої.

Проте у Плані відновлення України, презентованому урядом у Лугано, взагалі немає розділу «Наука». Хоча під час підготовки документа група експертів працювала над таким розділом і запропонувала важливі речі, які охоплювали всі сфери розвитку науки. Робота над Планом ще триває, і наукова спільнота намагається змінити ситуацію. Позаяк мусимо, за словами Лесі Українки, «без надії таки сподіватись».

Читайте більше у статті наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю. Рижкової, вченого секретаря інституту, к.т.н. В. Хаустова та старшого наукового співробітника НАН України, к.е.н. В. Григи “Наука може стати локомотивом, який витягне Україну з економічної прірви”, опублікованій 6 серпня 2022 р. на ресурсі Zn.ua  

Україна: фінансовий вимір війни

Побачив світ липневий номер (№ 7) журналу «Вісник Національної академії наук України» за 2022 р. У ньому опубліковано виступ заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», члена-кореспондента НАН України С.О. Корабліна на річній Сесії Загальних зборів НАН України –  “Україна: фінансовий вимір війни”.

Дебати в Європейській Зеленій Академії: у пошуках відповідей на виклики продовольчій безпеці

Понад 150 науковців, освітян, екологічних діячів, активістів та політиків з усієї Європи зібрала у середині липня у Варшаві літня Європейська Зелена Академія (ЄЗА) для вивчення викликів непростої нинішньої ситуації у Європі, викликаної повномасштабним вторгненням РФ в Україну. За допомогою цього заходу, що проводився  у співпраці з Фондом імені Генріха Бьолля, організатори створили  науково-освітнє середовище для обговорення нагальних соціально-екологічних проблем, яке проводилося у різних форматах – семінарів, тренінгів, пленарних дебатів та спілкування. 

На сесії пленарних дебатів «Продовольча безпека під час кризи. Як війна в Європі кидає виклик глобальній продовольчій системі та можливі шляхи виходу з кризи», де обговорювалися короткострокові та довгострокові  наслідки воєнної агресії РФ проти України для продовольчої безпеки, на запрошення ЄЗА виступила завідувач відділу економіки та політики аграрних перетворень, професор, член-кореспондент НАН України О.М. Бородіна. Свою доповідь на тему «Як війна в Україні може змінити глобальну продовольчу систему» вона виголосила онлайн.

Виступ Олени Бородіної на дебатах в ЄЗА

Доповідачка наголосила на тому, що для пом’якшення наслідків сучасної глобальної продовольчої кризи, особливо стосовно найбільш вразливих груп населення в Європі, необхідно сконцентрувати політичні заходи  підтримки продовольчих систем на посилення ролі сімейних ферм, розвитку місцевих продовольчих ринків і скороченні агропродовольчих ланцюгів з переходом до агроекологічної трансформації сільського господарства з перевагами цифрових технологій у місцевому виробництві їжі. Такі заходи державної аграрної політики мають стати основою переходу до стійких агропродовольчих систем в Україні, Європі  та в усьому світі.

Також виголосили доповіді професор Пауліна Крамарж (Ягеллонський університет, Польща); Дагмар Тутчек, член правління Європейського зеленого фонду (GEF) з 2019 р. та його співпрезидентка з 2022 р.; Гаррієт Клейтон, радниця Європейського Парламенту в Комітеті з питань сільського господарства та сільського розвитку. У ході обговорень було визначено варіанти зміни політики  на коротко- та середньострокову перспективу, а також які інституційні рішення у довгостроковому періоді можуть бути запропоновані з точки зору економічної, соціальної та екологічної безпеки.

25 років діяльності Інституту: вивчення економіки, прогнозування майбутніх змін, формування національної перспективи

19 липня виповнюється 25 років із дня ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1997 р. № 772 “Про утворення Інституту економічного прогнозування”.

Час створення Інституту припав на нелегкий період становлення молодої незалежної держави. Адже стало зрозуміло, що виконання завдань побудови національного господарства як самостійної системи, ринкові перетворення економіки та подолання негативних екстерналій трансформації вимагають не лише теоретичного підґрунтя, а й модельних розрахунків та сценарних прогнозів. І тут слід згадати, що, коли у 1918 р., у період активних державотворчих змагань, створювалася Українська академія наук, то один із її співзасновників – всесвітньовідомий вчений-економіст Михайло Туган-Барановський – ініціював створення у ній Соціально-економічного відділу. Головним напрямом наукових досліджень М. Туган-Барановський визначив вивчення самої України – її господарства, населення, ресурсного потенціалу та економічних перспектив. Як автор ендогенної теорії економічного розвитку, що пояснювала природу періодичних промислових криз та відкривала можливості наукового передбачення макродинаміки, вчений вважав економічну науку засобом формування та зміцнення національного господарства.

Коли ж у 90-ті роки суспільство й економіка перебували в стані динамічних змін і водночас – невизначеності, багатоваріантності перспектив, а політичні рішення, в тому числі стосовно економіки, потребували обґрунтування та оцінки майбутніх наслідків, настав час для виконання заповіту М. Туган-Барановського – вивчати Україну, щоб будувати її успішне майбутнє.

Наука як інститут розвитку суспільства знову була потрібна для виконання практичних завдань. В умовах будівництва держави і національного господарства, докорінної зміни суспільних норм і зв’язків, нагальним завданням стало не тільки передбачення майбутнього, а і його моделювання.  За таких умов необхідним, доцільним і закономірним стало створення Інституту економічного прогнозування (із липня 2005 р. перейменовано у “Державну установу ”Інститут економіки та прогнозування НАН України”).

Про становлення Інституту, дослідження, які у ньому проводилися та наукові школи, що було тут започатковано, у період з 1997 по 2017 рр. детально викладено у монографії “ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В ДОСЛІДЖЕННЯХ І ПРОГНОЗАХ: 20 років діяльності Інституту економіки та прогнозування НАН України“.

Нинішня діяльність Інституту до початку повномасштабного вторгнення РФ і Україну зосереджувалася на дослідженнях, зокрема у  напрямах  низьковуглецевого розвитку економіки, просторової справедливості у землекористуванні, поглиблення фінансової  інклюзії, євроорієнтованої агропродовольчої системи.

За воєнного стану в Інституті здійснено коригування планів науково-дослідних робіт з урахуванням злободенних питань організації, управління та прогнозування економіки. Готуються аналітичні та прогнозні матеріали для вищих органів державної влади, зокрема, було проведено макроекономічний вимір оцінки втрат України від повномасштабного воєнного вторгнення РФ (опубліковано у журналі «Економіка і прогнозування», №1 за 2022 р.).

А наразі всі наукові підрозділи та провідні вчені інституту залучені до підготовки аналітично-прогнозної наукової доповіді «Відновлення та реструктуризація повоєнної економіки України». Її генералізуючою ідеєю слугує положення про необхідність і можливість модернізувати країну, акумулювати внутрішні та залучити зовнішні організаційно-технологічні та інвестиційно-інноваційні ресурси для досягнення нової якості економічного розвитку. При цьому одним із ключових принципів є збереження та зміцнення суб’єктності України в процесі відбудови, відстоювання національних інтересів – побудови інноваційної, конкурентоспроможної, структурно збалансованої економіки. Разом із тим важливим чинником і запорукою успішного майбутнього нашої держави є поглиблення міжнародного військово-політичного партнерства та економічної інтеграції. У доповіді, що орієнтована на вироблення чітких рекомендацій та обґрунтування майбутньої моделі економіки України, розглядатимуться виклики та можливості, обумовлені прискоренням євроінтеграційних процесів в умовах триваючого збройного протистояння з російським агресором, а також перспективи подальшого розвитку національної енергетики, агропродовольчого комплексу, промисловості та транспорту.

Нелегкі часи зумовлюють непрості рішення. Науковий пошук покликаний запропонувати різні варіанти. Тож свої чверть віку Інститут зустрічає по-робочому. Адже завдання економічного прогнозування полягає не лише в тому, щоб передбачати майбутнє, а й щоб впливати на нього, конструювати й будувати його. 

-->