Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Це гірке слово — бюджетник…

В Україні їх понад три мільйони – кожен третій працівник. Це співробітники освітніх, медичних, соціальних, наукових, культурних й інших організацій. Їх усіх називають одним словом – бюджетники.

У передвиборний період до них звертаються партії й окремі кандидати, обіцяючи їм золоті гори. Про них часто згадує і держава, адже вона – їхній роботодавець. Зрідка, особливо перед виборами, вона підвищує їм зарплату, а в кризові періоди готує для них нововведення, придумуючи, як би на них заощадити. Більшість з них немолоді, розчаровані та бідні. При цьому вони досить кваліфіковані й освічені: багато видів їхньої діяльності потребує високого рівня професійної підготовки й наявності фахової освіти.

Більше читайте у статті “Це гірке слово – бюджетник”  старшого наукового співробітника відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.В.Монастирської, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 5 грудня 2015 р.

Оптимізація чи “шокова терапія”?

Закон про держбюджет не повинен визначати основні заходи й етапи реорганізації Національної академії наук України (НАНУ) — головної наукової установи країни. Це — нонсенс, із юридичної точки зору, — таку думку в коментарі DT.UA висловив доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАНУ, експерт ЮНЕСКО з проблем статистики науки та інновацій І.Ю. Єгоров.
Більше читайте в матеріалі “Оптимізація чи “шокова терапія”: опублікованому у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  5 грудня 2015 р.

Україна може зменшити викиди парникових газів до 35-40%

“В Україні відсутнє чітке консолідоване науково обгрунтоване бачення щодо енергетичного, екологічного та соціально-економічного майбутнього країни на довгострокову перспективу, принаймні на період 2021-2030 років — тобто на період дії нової глобальної кліматичної угоди. Проте Україна може реально зменшити викиди парникових газів до 35-40% до 2030 року”, — такі дані навів старший науковий співробітник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України О.А.Дячук під час прес-конференції в “Укрінформі” на тему “Кліматична політика України та позиція сторін на COP 21” (3 грудня 2015 р.).

Більше читайте тут

Відео прес-конференції

Регулятори і регулювання: ефективність реформ у фінансовому секторі

1 грудня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Регулятори і регулювання: ефективність реформ у фінансовому секторі». Засідання відкрили голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Андрій Гриценко, який зазначив, що банківська система не може бути стабільною та успішною, якщо не буде успішною та стабільною економіка, а для цього слід використовувати ті інструменти, які пасують саме вітчизняній економіці.
IMG_0959+Велику увагу викликала у учасників засідання доповідь к.е.н., старшого наукового співробітника ІЕПр НАНУ Євгена Бублика на тему: «Ефективність реформ у фінансовому секторі економіки України», де, зокрема, йшлося про те, що основні напрями реформ у фінансовому секторі України на поточному етапі орієнтовані на посилення інституційної спроможності та реорганізації регуляторів з підвищенням ролі ключових регуляторних функцій НБУ, НКЦПФР, ФГВФО, зміцненням інституційної та фіскальної незалежності НБУ, а також на очищення фінансового ринку від проблемних установ.
«За оцінкою ряду експертних груп, – підкреслив Є. Бублик, – реформи реалізуються досить повільно. При цьому недостатньо уваги приділяється таким важливим напрямам, як очищення ринків від токсичних активів, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, модернізації системи регулювання та нагляду, покращення захисту прав споживачів та інвесторів, а також розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків. IMG_0978+Реформи за цими напрямами відкладаються або заплановані на далекі строки. Подальше зволікання з вирішенням зазначених проблем ускладнить реалізацію оголошеної програми реформ та досягнення поставлених в її рамках стратегічних цілей модернізації фінансового сектора України».
У дискусії також взяв участь спеціальний гість засідання, професор Imperial College Business School Андрій Кириленко, який наголосив на тому, що потрібно розуміти, як працюють центральні банки в післякризових умовах, куди рухається глобальна банківська система, оскільки Україна є її невід’ємною часткою.
IMG_0979+У дискусії взяли участь радник міністра фінансів України Юрій Блащук, голова Агентства з рефінансування житлових кредитів Сергій Волков, заступник голови Держкомфінпослуг Олександр Залєтов, екс-член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Петрашко, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, радник президента Київської школи економіки Ігор Шумило, колишній заступник голови Національного банку України, екс-голова ДПА України Олександр Кірєєв, директор Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Сергій Мамедов, радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв.
У своєму виступі Борис Соболєв наголосив: «До економіки України складно підходити з позицій класичного монетаризму, оскільки близько 50% її перебуває у нелегальному (напівлегальному) обороті і понад 50% ВВП державою вилучається до перерозподілу через канали консолідованого бюджету, НАК “Нафтогаз” та Пенсійного фонду України (ПФУ)».
Постійна демотивація господарської ініціативи внаслідок такого вилучення робить спроби стимулювання економічної динаміки, контролю за інфляцією чи обмінним курсом гривні до долару США й євро марними.IMG_1026+
Борис Соболєв запропонував започаткувати в межах Клубу банкірів громадську ревізію ефективності вилучення та використання коштів ВВП для реформування державного споживання, демонополізації ринку газу, електроенергії та суттєвого реформування Пенсійного фонду. Розпочати цю роботу варто вже з наступного засідання Клубу, запропонувавши учасникам здійснити за інтересами самостійний та неупереджений аналіз соціально-економічної ефективності головних розпорядників статей фінансування витрат.
Учасники засідання Клубу банкірів зійшлися на думці, що питання створення мегарегулятора в Україні потребує якнайглибшого та якнайдетальнішого відпрацювання, адже це саме той випадок, коли варто дослухатися до мудрого народного вислову – сім разів відміряти і тільки потім відрізати.

Міжнародна асоціація соціальної якості (Нідерланди) закликає вчених світу підтримати Маніфест 21 Конференції ООН з питань змін клімату

Шановні колеги!

30 листопада ц.р. у Парижі розпочала свою роботу 21 Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (Конференція ООН з питань змін клімату), яка триватиме до 11 грудня 2015 року.
Крім проблем глобальних кліматичних змін, у центрі уваги учасників Конференції питання забезпечення сталого розвитку на регіональному та планетарному рівні з урахуванням його економічного, екологічного та соціального вимірів.

Підкреслюючи надзвичайну важливість соціальної складової сталого розвитку, Міжнародна асоціація соціальної якості (Нідерланди) підготувала та розмістила на своєму сайті Маніфест, у якому закликає лідерів усіх країн світу стимулювати наукову спільноту до комплексного вивчення проблем сталого розвитку (в т.ч. їх соціально-економічних, соціально-екологічних, соціально-політичних і соціально-культурних аспектів) шляхом створення відповідної глобальної мережі науково-дослідних установ і навчальних закладів та забезпечення координації їх роботи і фінансування (неофіційний переклад Маніфесту російською мовою).

Поділяючи цінності та підтримуючи цілі, задекларовані у зазначеному Маніфесті, його офіційними підписантами наразі вже стали сотні учених з усіх куточків планети. Серед них і відомі українські вчені – академіки НАН України В.М. Геєць, О.Г. Білорус, Е.М. Лібанова, О.І. Амоша, В.С. Бакіров, а також чл.-кор. НАН України А.А. Гриценко та О.М. Бородіна (міжнародний список підписантів станом на 26.11.15р.).

Підтримуючи заклик Міжнародної асоціації соціальної якості щодо підтримки та поширення Маніфесту серед представників наукової спільноти, розміщуємо адресу електронного доступу, за допомогою якого кожен науковець за бажання може приєднатися до числа підписантів цього важливого документа.

Як державі та громадянському суспільству співпрацювати у підтримці розвитку сімейного фермерства і села

1 грудня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України за ініціативи Асоціації фермерів і землевласників України та відділу економіки і політики аграрних перетворень ІЕПр НАНУ відбувся круглий стіл на тему «Співпраця держави та громадянського суспільства у підтримці розвитку сімейного фермерства і села в Україні». У заході взяли участь представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства, Верховної Ради України, Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, банку Кредит Агриколь, експерти, фермери, приватні землевласники та власники особистих селянських господарств.
Під час засідання обговорювалися питання: перспектив розвитку сімейного фермерства і села в сучасній аграрній системі; спільної діяльності органів влади, громадських об’єднань та донорів як інструменту розбудови фермерського укладу в Україні; можливостей створення власних агропродовольчих ланцюгів як потужного мотиву активізації і консолідації фермерського руху; підвищення спроможностей селян до самостійного господарювання на землі і зростання добробуту громад; формування інформаційної системи підтримки сімейних ферм та сільських громад; створення системи доступу фермерів до фінансових ресурсів та розбудови локальних мереж фінансування.

Михайло Туган-Барановський: всесвітньовідомий учений-економіст і будівничий Української держави

Співробітники відділу економічної історії Інституту взяли участь у засіданні клубу „Наукова спадщина”, присвяченому 150-й річниці від народження М.І. Туган-Барановського. Захід відбувся 23 листопада у Київському будинку вчених НАН України. Свій виступ д.е.н. Небрат В.В. присвятила питанням поєднання в житті та творчості М.І. Туган-Барановського суспільно-політичної, державотворчої та науково-педагогічної діяльності. IMG_20151123_201453Доповідач наголосила на ролі вченого у становленні інститутів державності та розвитку українського суспільства, зокрема його роботі по створенню національної грошово-фінансової та IMG_20151123_202657банківської систем; розбудові української освіти й вищої школи; науково-організаційній діяльності щодо заснування Української академії наук. Д.е.н. Супрун Н.А. зупинилася на світоглядних та ціннісних аспектах звернення до постаті видатного українського вченого-економіста. В ході обговорення учасникам засідання були представлені результати діяльності ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з вивчення, перевидання та популяризації наукової спадщини М.І. Туган-Барановського.

Відбулася презентація цьогорічного ювілейного видання, підготовленого за ініціативою відділу економічної історії – колективної монографії «М.І. Туган-Барановський: вчений, громадянин, державотворець (До 150-річчя від дня народження)».

Євроасоціація і нові можливості для розвитку малого бізнесу в Україні

Про розвиток вітчизняного підприємництва у контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як один з визначальних напрямів, який має сприяти значному підвищенню ефективності реалізації вітчизняного економічного потенціалу, оптимізації участі України у міжнародному поділі праці, зміцненню конкурентоспроможності національної економіки, а також про основні потенційні можливості  і основні ризики  реалізації Угоди у цьому контексті йдеться у статті к.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А.Жалила “Євроасоціація і нові можливості для розвитку малого бізнесу в Україні”, опублікованій 21 листопада 2015 р. у газеті “Дзеркало тижня. Україна”.

Два роки після Майдану-2013. Як змінилися настрої українців: соціологічний зріз

20 листопада 2015 р. було презентовано результати моніторингових опитувань населення України, що проводилися Центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України з 01 по 14 серпня 2015 р. та з 06 по 12 листопада 2015 р. Вибіркова сукупність кожного опитування моніторингу становить не менше 2000 респондентів, репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками стосовно дорослого населення України.
Прес-реліз
Презентація

Дотримання збалансованості в основних секторах економіки для забезпечення макроекономічної стабільності в Україні в рамках макроекономічного співробітництва між Україною та ЄС

На сучасному етапі, особливо протягом останніх років, в Україні досить гостро стоїть проблема аналізу чинників і складових забезпечення економічного зростання для нівелювання основних макроекономічних диспропорцій та стабілізації подальшого економічного розвитку. Про ідентифікацію макроекономічних дисбалансів, які можуть призводити до негативних соціальних та економічних явищ, ідеться у статті чл.-кор.НАН України, головного наукового співробітника з покладанням обов’язків завідувача відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку М.І.Скрипниченко «Дотримання збалансованості в основних секторах економіки для забезпечення макроекономічної стабільності в Україні в рамках макроекономічного співробітництва між Україною та ЄС», вміщеній на сайті журналу «Економіст» 17 листопада 2015 р.