Ukrainian
English 
Одне з останніх вітчизняних топ-шоу — е-декларації — породило чимало емоцій, причому здебільшого вкрай негативних. Знайти позитив на цьому похмурому тлі досить складно. Тим часом рухатися в глибоких сутінках хоча й незручно, та все ж таки краще, ніж у суцільній пітьмі. Тому дещиця пролитого світла все ж таки краща за дрімучі омани, а аналіз "нововиявлених обставин" — за глибоку деморалізацію. Тим більше, що ці обставини містять цікавий фактаж не тільки зі сфери моралі й права, але і з практичної економіки. І першою в цьому ряду стоїть наша національна валюта. ...Примітно й те, що в цій масовій втечі від рідної валюти особливо вирізнилося керівництво Нацбанку, здивувавши всіх своїм феноменальним результатом. Його бажання зберігати особисті заощадження в доларах було продиктоване, напевно, не лише 50-відсотковою інфляцією і курсом гривні, що впав утричі, а й… відсутністю віри у власну політику і результативність своєї роботи. Адже згідно зі статтею 99 Конституції України основною функцією НБУ є "забезпечення стабільності національної грошової одиниці". Коли керівництво центробанку вірить своїй політиці менше, ніж пересічний банківський вкладник, з цією політикою вочевидь щось негаразд. Сьогодні її візитівкою є плаваючий (нерегульований) курс гривні: згідно з численними заявами НБУ, він давно перейшов на таргетування інфляції (ІТ) і за обмінний курс не відповідає. ...Згідно з підрахунками журналістів, родини 400 народних депутатів зберігають готівкою понад 7 млрд грн. Коли так, ідеться про суму, що перевищує 2% грошової бази, яку сьогодні контролює Нацбанк (355 млрд). Щоб зрозуміти масштаб цих відсотків, доречно згадати, що згідно з діючою програмою EFF увесь приріст грошової бази цього року не повинен перевищити 13,8%, а 2017-го — 12,8. Виходить, що заощадження цих 400 родин впливають на економічний стан усієї країни. І це не кажучи про кошти, вкладені в їхній особистий бізнес! Якщо ці обрані родини почнуть синхронно переміщувати свої мільярди у трикутнику "банк—готівка—валютний ринок", амплітуда вільних коливань курсу може перевищити 5 грн на кожному доларі. При найгірших розкладах він падатиме із сьогоднішніх 26 до 28–29 грн/дол. Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Ложка меду в бочці е-дьогтю”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 26 листопада 2016 р.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
