Ukrainian
English 
Сектором прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 20 квітня 2015 р. – 31 грудня 2015 р. здійснено дослідження за І етапом «Методологічні підходи до оптимізації взаємопов'язаного використання земельних, водних та енергетичних ресурсів в умовах зміни клімату» наукового проекту «Моделювання та оцінка сталого використання земельних, водних та енергетичних ресурсів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – наук.співроб. Чепелєв М.Г.). Було розроблено методичні підходи до моделювання процесів комплексного використання водних та енергетичних ресурсів України в контексті зміни клімату на базі інструментарію моделі енергетичної системи TIMES-Україна та динамічної обчислюваної моделі загальної рівноваги з розширеним енергетичним блоком; обґрунтовано та реалізовано метод комплексного представлення процесів використання водних ресурсів для виробництва електроенергії та забезпечення безпеки роботи блоків ТЕС, ТЕЦ та АЕС в Україні на базі методології моделей MARKAL/TIMES. Удосконалено модель оцінки сталості функціонування систем землекористування в сільському господарстві України шляхом її доповнення індикаторами зміни біорізноманіття агроландшафтів, якості питної води, багатоукладності агросистем тощо та визначення єдиного інтегрованого показника сталого використання земельних ресурсів. Подальшого розвитку набули підходи до визначення та класифікації впливу основних природно-кліматичних чинників на процеси землекористування в сільському господарстві України з використанням яких встановлено, що збереження існуючих тенденцій та практик землекористування можуть суттєво загострити проблеми рівня розораності та посилення екологічного тиску на земельні ресурси. З результатами дослідження можна ознайомитися тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Методологічні підходи до оптимізації взаємопов’язаного використання земельних, водних та енергетичних ресурсів в умовах зміни клімату
Система комплексних індикаторів оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті процесів євроінтеграції
Відділ інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування завершив НДР «Система комплексних індикаторів оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті процесів євроінтеграції», виконаної у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році. На основі результатів дослідження запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації системи комплексних показників оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності ЄС у вітчизняну практику оцінювання, що сприятимуть подальшому розвитку євроінтеграційних процесів в Україні.
Виконання НДР
Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій закінчив НДР «Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації й інтеграції», виконаної у межах дослідницьких проектів установ НАН України в галузі соціогуманітарних наук у 2015 року. На основі результатів дослідження запропоновано комплекс практичних рекомендацій щодо доцільних заходів із розбудови соціальної згуртованості та шляхів мінімізації негативних проявів інтеграції ВПО у приймаючих громадах. З результатами дослідження можна ознайомитись тут
Виконання НДР
У презентації відображено результати НДР на тему «Система комплексних індикаторів оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті процесів євроінтеграції», що була виконана 2015 р. у відділі інноваційної політики, економіки та організації високих технологій. У ній розкрито широке коло питань – від аналізу засад статистичної звітності щодо науково-технічної діяльності до світового досвіду складання рейтингів інноваційної активності та його імплементації в Україні.
Виконання НДР
Фахівцями тимчасового творчого колективу ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було завершено виконання НДР «Рекапіталізація фінансового сектора економіки України як передумова її модернізації», що розроблялася у рамках конкурсної тематики НАН України. Дослідження проблеми декапіталізації фінансового сектора в економіці України містить узагальненняпричин, форм, масштабів і наслідків декапіталізації фінансового сектора на сучасному етапі; оцінки потреб у рекапіталізації суб’єктів фінансового сектора для відновлення функціональної спроможності фінансових інститутів, пропозиції щодо рекапіталізації фінансового сектора (у розрізі банків і небанківських фінансових установ) з позицій необхідності посилення його ролі у фінансуванні модернізації національної економіки.
Економічний ефект від практичної реалізації результатів проведеного дослідження полягатиме у підвищенні ролі рекапіталізації суб’єктів фінансового сектора як передумови посилення його ролі в процесах модернізації економіки України в умовах зростання ризиків глобальної фінансової нестабільності та загострення внутрішніх економіко-політичних протиріч.
За період виконання НДР напрацьовано низку науково-практичних матеріалів для органів державної влади та управління, зокрема Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України та регуляторів фінансового сектора (Мінфіну, НКЦПФР, НКРРФП).
З основними матеріалами дослідження можна ознайомитись тут
Виконання НДР
Відділ економіки і політики аграрних перетворень завершив науково-дослідну роботу «Формування державної політики сільського розвитку на основі адаптаційного потенціалу сільських громад» (керівник – д.е.н., проф., член-кор. НАН України Бородіна О.М.),яка виконувалась протягом IV кв. 2012 р. – IV кв. 2015 р. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають в обґрунтуванні основних засад формування політики сільського розвитку за методологічним підходом “знизу – вгору” (“від громади до держави”) на основі оцінювання готовності різних типів сільських громад до розробки і реалізації програм локального розвитку. В межах дослідження розкрито зміст поняття «сільська громада» як суб’єкта сільського розвитку, виокремлені ендогенні та екзогенні чинники становлення сільських громад; обґрунтовано концептуальні підходи до формування політики сільського розвитку як складової Стратегії розвитку сільського господарства і села на середньострокову перспективу. Удосконалено методологічні підходи до оцінювання адаптаційного потенціалу сільських громад: сформовано матрицю та процедури опитування громад з метою визначення рівня їх готовності до участі в місцевому розвитку, включено до поняття рушійних сил цього розвитку активи нематеріального характеру, запропоновано розраховувати Коефіцієнт соціальної взаємодії в громаді та ін. Розроблено науково-прикладні засади удосконалення державного регулювання аграрного сектору з урахуванням інтересів сільських громад (формалізація аграрного устрою загалом і сімейного фермерства зокрема, використання «ланцюгового» підходу до зміцнення економічних основ сільського розвитку тощо); обґрунтовані пріоритетні для України напрями підвищення ефективності систем життєзабезпечення на селі на засадах державно-приватного партнерства; розкрито загрози реалізації потенціалу периферійних сільських громад в процесі реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні та обґрунтовано шляхи їх подолання. З результатами дослідження можна ознайомитись тут
Виконання НДР
У ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершено виконання НДР «Монетарний механізм розвитку економіки України в умовах глобальної фінансової нестабільності».
Дослідженням охоплене широке коло питань, пов’язаних з домінантами і суперечностями монетарного розвитку малих трансформаційних сировинних економік в умовах глобальної фінансової нестабільності, чинниками і особливостями монетарного механізму економічної кризи в Україні, концептуалізацією та обґрунтуванням шляхів модернізації монетарного механізму економічного розвитку України у контексті викликів і ризиків, породжених глобальними фінансовими дисбалансами і підсилених внутрішніми протиріччями.
Отримані результати характеризуються теоретичною та практичною значимістю, доповнюють теорію і практику грошово-кредитного регулювання економіки, а також мають практичну цінність для реалізації завдань, пов’язаних із підвищенням впливу монетарних важелів на економічний розвиток України.
Економічний ефект від практичної реалізації наукових здобутків проведеного дослідження полягатиме у підвищенні ролі монетарного механізму відтворення економіки України у процесі її трансформації в умовах посилення ризиків глобальної фінансової нестабільності господарювання та загострення внутрішніх економічних протиріч.
У процесі роботи над виконанням НДР науковцями було підготовлено низку науково-аналітичних записок, висновків та пропозицій з актуальних питань підвищення ефективності використання монетарних важелів регулювання макро- і мікроекономіки.
З презентацією результатів дослідження можна ознайомитись тут
Формування структури базових ринків України: державне регулювання в нових умовах лібералізації та протекціонізму в торгівлі
Відділ секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків презентує результати досліджень за темою «Формування структури базових ринків України: державне регулювання в нових умовах лібералізації та протекціонізму в торгівлі».
Роботу присвячено дослідженню впливу процесів лібералізації та протекціонізму у світовій торгівлі на структуру внутрішнього ринку та базових ринків економіки України. У роботі поглиблено теоретичні основи дослідження структури ринків і за результатами дослідження обґрунтовано ефективні механізми регулювання базових ринків реального сектору економіки України, що забезпечують використання переваг глобальної лібералізації на зовнішніх ринках та нівелювання ризиків лібералізації торговельних режимів на внутрішньому ринку. Науковий керівник теми – гол.н.с. з покладанням обов’язків зав. відділу, д.е.н., чл.-кор. НААН України Осташко Т.О., колектив авторів: пр.н.с., к.е.н. Венгер В.В., пр.н.с., к.е н. Лір В.Е., пр.н.с., к.е.н. Пустовойт О.В., ст.н.с., к.е.н. Гуменюк В.В., ст.н.с., к.е.н. Олефір В.К., ст.н.с., к.е.н. Кобута І.В., мол.н.с. Биконя О.С., мол.н.с. Лєнівова Г.В., мол.н.с. Олександренко Ю.А.
Моніторинг факторів, що створюють ризики стійкості державних фінансів України
Науковцями відділу фінансів реального сектора (науковий керівник – д.е.н. Зимовець В.В.) у рамках виконання НДР «Фінансове забезпечення структурної модернізації реального сектора економіки України» підготовлено науково-аналітичні матеріали «Моніторинг факторів, що створюють ризики стійкості державних фінансів України», де висловлено пропозиції, що спрямовані на пом’якшення кризових явищ у сфері державних фінансів і можуть використовуватись при опрацюванні конкретних заходів зі зміцнення стійкості державних фінансів. Матеріали направлено керівним та виконавчим органам України.
Моніторинг факторів що створюють ризики стійкості державних фінансів
Модернізація регіонального і муніципального управління Росії та України
Відділ промислової політики завершив роботу над НДР конкурсної тематики «Модернізація регіонального і муніципального управління Росії та України». Узагальнено зарубіжний досвід формування та реалізації моделей управління регіонами, обґрунтовано інституціональні механізми забезпечення модернізації регіонального управління, визначено напрями децентралізації і деконцентрації владних повноважень органів місцевого самоврядування в умовах трансформаційних процесів в Україні, обґрунтовано аспекти координації політики щодо транскордонного співробітництва. Визначені перспективи розвитку та можливі шляхи модернізації регіонального та муніципального управління в сучасних умовах, що базуються на вітчизняному і зарубіжному досвіді, враховуючи інтеграційну складову вітчизняної економіки; обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо реформування територіальної організації влади, забезпечення дієвості та ефективності прийняття рішень в органах державного управління різних рівнів, модернізації національної системи регіонального і муніципального управління, що сприятиме гармонійному розвитку регіонів і муніципальних утворень та нарощуванню їх економічного потенціалу; визначені перспективи співпраці регіонів України із прикордонними регіонами суміжних держав.