Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Новини Інституту
Відділ інноваційної політики, економіки та організації високих технологій завершив роботу над НДР «Основні проблеми та напрями інноваційного розвитку України у 2015-2020 рр.»
Робота є результатом комплексних досліджень фахівців з декількох наукових установ України (координуючі та загальнометодичні функції з виконання проекту були покладені на ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»). Поглиблено розуміння значення інновацій у відтворювальних процесах у сучасній економіці, виявлено соціально-економічні закономірності, що визначають динаміку інноваційного розвитку як на рівні держави, так і на рівні окремих компаній, зокрема показано, що в інноваційному типі розвитку динамізм змін досягає такого рівня, за якого риси, що характеризують мінливість стану, починають істотно переважати над рисами, що характеризують його стійкість. Показана роль національних інститутів розвитку в реалізації інноваційної політики в умовах кризи, в якій опинилася Україна. Проведено розрахунки динаміки основних показників інноваційного розвитку за останні двадцять років. Розроблено пропозиції щодо посилення впливу інновацій на модернізацію національної економіки завдяки формуванню національних інститутів розвитку, діяльність яких має бути орієнтована на досягнення пріоритетів інноваційного оновлення економіки, зокрема у фінансовій сфері: універсальні та спеціалізовані банки розвитку, експортно-імпортні банки, державні венчурні та лізингові компанії, інноваційні фонди, фонди і агентства регіонального розвитку тощо. Серед інноваційно орієнтованих національних інститутів розвитку інших типів особливо важливого значення повинні набути технопарки, промислові парки, бізнес-інкубатори, наукові центри, індустріальні парки, центри трансферу технологій, центри розвитку дизайну та інші, що сприятимуть розвитку інноваційної інфраструктури і переважно діятимуть на засадах підприємницької діяльності.
3 лютого 2015 року відділ грошово-кредитних відносин Інституту за сприяння Громадської організації «Клуб банкірів» провели круглий стіл на тему: «2015: нові ризики і можливості для банків України».
У роботі круглого столу взяли участь провідні науковці Інституту, представники фінансового ринку, вчені-економісти, представники НБУ, ВРУ.
Відкриваючи засідання круглого столу, академік НАН України В.М.Геєць акцентував на потребі правильної оцінки ризиків, орієнтації в складних процесах, які відбуваються в Україні.
Науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту, к.е.н. А.І.Шкляр представив доповідь на тему: «Ключові ризики та обмеження у діяльності банків у 2015 році» (з презентацією можна ознайомитись тут).
Найбільш гострі дискусії в ході круглого столу точилися при обговоренні проведення НБУ політики інфляційного таргетування та її зв’язку з девальвацією гривні.
У результаті зустрічі було досягнуто домовленостей про поглиблення співпраці Інституту з банківською спільнотою у напрямі пошуку шляхів вирішення актуальних проблем банків. Голова Клубу банкірів Людмила Мостова висловила щиру вдячність фахівцям відділу грошово-кредитних відносин Інституту за конструктивний діалог і експертну підтримку у вирішенні нагальних питань розвитку банківського сектора України. Наступну дискусію було запропоновано організувати у Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ.
05 лютого 2015 року на каналі Голос.ua відбулася прес-конференція «Вільне плавання гривні: що це означає для майбутнього валютного курсу?», у якій взяла участь провідний науковий співробітник сектора міжнародних фінансових досліджень Інституту, к.е.н. Сльозко О.О. Дивіться тут:
http://ua.golos.ua/show_video/5745
Також к.е.н. Сльозко О.О. надала коментар кореспонденту Голос.ua щодо вибору адекватного для України режиму валютного курсу, а також висловила своє припущення щодо адекватності дій НБУ 16 січня ц.р.:
http://ua.golos.ua/ekonomika/valyutnyiy_koridor_bolee_effektiven_dlya_ukrainyi_chem_plavayuschiy_kurs_ekonomist_
А 14 січня к.е.н. Сльозко О.О. виступила з доповіддю на прес-конференції «Проблеми співпраці України з МВФ», яку проводив канал Голос.ua. У доповіді піднімалося питання доцільності відкриття нової лінії кредитування МВФ (EFF), окреслювалися виклики та потенційні наслідки для економіки України. Особливу увагу було зосереджено на соціальних загрозах: http://ua.golos.ua/social_problem/ekonomist_sotrudnichestvo_s_mvf_mojet_provotsiruet_sotsialnyie_vzryivyi_v_ukrainskom
Наукову доповідь під такою назвою підготовлено у межах науково-технічного проекту «Соціокультурний вимір модернізації економіки України (І етап: Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації)» (науковий керівник – завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій, канд. соціол. наук Балакірєва О. М.).
Доведено, що базові культурні виміри українського суспільства (за Г.Хофстеде) можуть виступати як дуже обмежений ресурс сучасної економічної модернізації. Притаманна українській культурі довготермінова орієнтація і, частково, уникання невизначеності можуть бути використані для розбудови інститутів, сприятливих для людського капіталу, проте упродовж наступних десятиліть необхідні зусилля, щоб виховати низьку дистанцію влади та індивідуалізм.
Шестаковський О.П. Базові культурні особливості українського суспільства і можливості їх використання для соціально-економічного розвитку : наукова доповідь / О.П. Шестаковський, Є.В. Білоус ; за ред. О.М. Балакірєвої ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2015. – 36 с.
Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України
Віктор Лір
Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр. стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не лише через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії та попитом сягнув критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.
Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будинком уряду України 28 січня засвідчили це. Їм байдуже, хто винуватий в їхньому запрограмованому безробітті — коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їм болить.
Однак боляче і болить не лише шахтарям — усій країні. І через стан сучасної енергетики також. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об’єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час дружньої північної країни.
Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозумілим, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Проте і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Врешті-решт, у процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни мають бути усунені.
Читайте більше у «Дзеркало тижня. Україна»
Побачила світ нова наукова доповідь Інституту:
Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: рекомендації на основі досвіду країн Східної Європи : наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М.Гейця; чл.-кор. НАН України А.І.Даниленка, чл.-кор. НААН України, д-ра екон. наук Т.О.Осташко ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2015. – 104 с.
Доповідь містить рекомендації щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, розроблені творчим колективом ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» на основі аналізу досвіду європейської інтеграції країн Східної Європи.
Досліджені проблеми імплементації Угоди для окремих галузей економіки, ринків, економічних та фінансових інститутів: сільського господарства, харчової промисловості, металургії, енергетики, залізничного транспорту, фінансових ринків, монетарної політики, технічного регулювання, держзакупівель та екології. Результатом стали рекомендації для державних органів та бізнесу з акцентом на ролі виробничих асоціацій і механізмах співпраці бізнесу і органів влади. Вони базуються на аналізі досвіду імплементації європейських угод про асоціацію східноєвропейських країн та аналізі структурних змін, що відбулися у цих країнах після завершення їх імплементації та після набуття такими країнами членства в ЄС. Окрема увага приділялась тим положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація яких, як показав аналіз досвіду країн Східної Європи, може потребувати пролонгації в часі, причому для їх впровадження у цих країнах залучалася фінансова допомога ЄС.
Доповідь є третім черговим виданням із серії досліджень проблем європейської інтеграції України, що проводиться творчим колективом ІЕП.
29 січня 2015 р. у ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулося засідання круглого столу, присвяченого 150-й річниці з дня народження видатного українського вченого і громадського діяча, співзасновника Української академії наук, економіста світової слави – Михайла Івановича Туган-Барановського.
Предметом обговорення учасників заходу – представників провідних науково-освітніх закладів України – був внесок у розвиток економічної науки, українського суспільства, національного господарства, формування інститутів державності та забезпечення геополітичної перспективи української нації.
За підсумками круглого столу виокремлено ключові напрями досліджень М.Туган-Барановського, що зберігають актуальність за сучасних умов:
– визначення світоглядних основ та ціннісних орієнтирів методологічного базису політичної економії;
– освоєння прогностичного потенціалу історико-економічних досліджень;
– обґрунтування соціогуманітарних пріоритетів і критеріїв економічного розвитку;
– формування інституційних механізмів реалізації суспільних інтересів;
– значення інтелектуального ресурсу та соціального капіталу в розвитку національної економіки;
– вплив суспільно-політичних рухів та соціальних чинників загалом на економічний розвиток;
– визначення джерел фінансування військових витрат у контексті впливу війни на стан фінансів та економіки.
Cектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Соціально-економічні та екологічні виміри оптимізації енергетичного балансу України», що виконувався в рамках наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України» (науковий керівник – завідувач сектора к.е.н. Подолець Р.З.
У процесі виконання досліджень колективом авторів були розроблено та апробовано методологічний підхід до сценарного оцінювання стратегій оптимізації енергетичного балансу України та формулювання переліку пріоритетних галузевих заходів із урахуванням соціально-економічних та екологічних критеріїв, що базується на комбінованому використанні макроекономічних (економічної динаміки і загальної рівноваги) та галузевих (енергетичної системи та електроенергетики) економіко-математичних моделей і структурований відповідно до основних етапів процесу стратегічного планування. Базою для розрахунків енергетичних сценаріїв служать альтернативні макроекономічні сценарії, що відрізняються прогнозною структурою економіки. Економічні сценарії зведені за основними макроекономічними показниками. Використання запропонованого алгоритму дозволяє оцінити оптимальні набори загальних та унікальних для кожного сценарію технологічних рішень для оптимізації структурних пропорцій енергобалансу, визначити набори пріоритетних галузевих заходів у рамках постоптимізаційного аналізу чутливості результатів для визначення стійких стратегій і заходів для хеджування ризиків.
За результатами аналізу прогнозних сценарних розрахунків визначено та оцінено основні наслідки реалізації стратегічних напрямів оптимізації енергетичного балансу, серед яких:
– збереження (збільшення) домінуючої частки електроенергії в структурі енергетичного балансу як найбільш зручного, ефективного та універсального виду енергії, що забезпечує доступ до сучасних споживчих благ. Для уникнення ризиків надійності поставок при випереджаючому зростанні попиту на електроенергію та одночасному дотриманні екологічних критеріїв розвитку енергетики система генерації електроенергії повинна бути структурно змінена з метою запобігання збільшенню антропогенного навантаження;
– збереження атомною енергетикою домінуючого положення в електробалансі України за будь-яких трансформацій у системі генерації та структурі кінцевого споживання, залишаючись базисом кривої навантаження і основним джерелом виробництва електроенергії з низьким рівнем викидів вуглекислого газу;
– посилення тенденцій децентралізації систем виробництва електроенергії і тепла (розподілена генерація) внаслідок зростання обсягів використання відновлюваних (локальних) джерел енергії;
– розширення використання відновлюваних джерел енергії, що опосередковано сприятиме досягненню інших цільових критеріїв розвитку енергетичного сектора;
– стале зростання цін (об’єктивно-обумовлених або двоїстих оцінок цін) на основні вторинні енергоресурси (електроенергію і тепло) протягом всього горизонту прогнозування;
– пріоритетність політики енергоефективності та енергозбереження, що є критично важливою необхідною умовою надійності енергозабезпечення, досягнення цільових показників розвитку енергетики і стійкості моделі економічного розвитку. Досягнення необхідних обсягів енергозбереження потребуватиме швидших темпів відриву динаміки економічного зростання і споживання енергії, умовою чого є поєднання заходів енергетичної політики оптимізації енергобалансу з структурними реформами на рівні секторів економіки;
– перехід у довгостроковій перспективі від сьогоднішньої системи енергозабезпечення з високими витратами на паливо та експлуатаційними витратами до енергетичної системи, для якої будуть характерні високі капітальні інвестиції та порівняно менші витрати на паливо;
– зростатиме частка витрат на енергію та енергетичні послуги, включаючи послуги з постачання енергії, у загальній структурі витрат домогосподарств. Подібна тенденція буде характерною і для підприємств сфери послуг, основні енерговитрати в яких пов’язані з задоволенням побутових потреб. При цьому компенсація інвестиційних витрат за рахунок скорочення витрат на енергію внаслідок скорочення енергоспоживання у більшості випадків спостерігатиметься лише у довгостроковій перспективі з лагом 5–10 років від початку реалізації відповідних заходів;
– дотримання екологічних критеріїв економіки, визначених на рівні поточних середньоєвропейських, істотно не відрізняється за обсягами витрат від інших цільових енергетичних сценаріїв. Визначення можливості накладання більш амбітних цільових показників за аналогією з тими, що задекларовані в програмних документах ЄС, а також визначення їх оптимального значення вимагатиме додаткової оцінки впливу на основні макроекономічні показники, оскільки потребуватиме збільшення капітальних витрат на нові технологічні рішення.
Протягом квітня-грудня 2014 р. відділ економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України здійснював дослідження в рамках Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація українського суспільства і економіка в контексті викликів ХХІ століття» за темою «Модернізаційні можливості внутрішнього ринку України» (науковий керівник – завідувач відділу, член-кореспондент НАН України Шинкарук Л.В.).
У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом розвинуто підходи до аналізу особливостей функціонування та розвитку внутрішнього ринку України у контексті наповнення товарами власного виробництва та тенденцій кон’юнктури його окремих сегментів (за рівнем продажу споживчих товарів вітчизняного виробництва, обсягами імпортної та експортної складових внутрішнього виробництва, а також пропорцій у структурі внутрішніх товарних ресурсів); поглиблено теоретико-методологічні засади оцінювання технологічних можливостей економіки та розроблено економіко-математичну модель на основі концепції «простору товарів», що дозволило розрахувати індикатори технологічних можливостей України порівняно з іншими країнами світу за окремими товарними групами й визначити перспективні напрями щодо виробництва конкурентоспроможної української продукції. Науковцями запропоновано заходи для вирішення найбільш нагальних проблем, що перешкоджають формуванню сприятливого інвестиційного клімату та сформовано механізм модернізації внутрішнього ринку України, який включає три блоки: 1) захист національного виробника на внутрішньому ринку, що включає інструменти тарифного та нетарифного регулювання; 2) розвиток внутрішнього виробництва, який включає розроблення програм розвитку та планів їх реалізації з визначеними конкретними пріоритетами; підключення до фінансових інструментів міжнародних фінансових організацій, ЄС та окремих країн світу; фінансові механізми підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності; гармонізацію стандартів та інші економіко-адміністративні механізми; 3) розширення присутності на зовнішніх ринках (способи виходу на зовнішні ринки), що включає інструменти просування продукції (економічна дипломатія) та бізнес-навчання.
З презентацією результатів можна ознайомитись за посиланням.
|
-->
|