Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Чи знайдеться місце житниці Європи у сучасному світі?

Щосекунди населення світу збільшується на три людини, натомість ресурси обмежуються, а екологічні проблеми посилюються, подеколи стаючи гальмом для нарощування обсягів продовольства. Тому, щоб забезпечити людство якісною їжею, аграрії змушені вирішувати два суперечливі завдання – збільшувати обсяги виробництва для задоволення потреб зростаючої кількості населення і водночас гарантувати безпечність харчових продуктів і зменшувати вплив на навколишнє природне середовище. Як їх поєднати? Як трансформувати продовольчу систему України відповідно і до назрілих внутрішніх потреб, і до міжнародно визнаних сучасних засад?

Читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Світовий АПК змінюється. А український?“, розміщеної на ресурсі ZN,ua 10 лютого 2022 р.

Майбутнє металургії України – націоналізація?

Подальший розвиток української металургії значною мірою визначатиметься її спроможністю конкурувати на зовнішніх ринках. Упродовж найближчих десятиліть світовий попит на сталь зростатиме менш як на 1% на рік, і вітчизняним виробникам вже варто розпочати шукати ефективні рішення для виробництва і збуту продукції.

Серед ТОП-15 країн – найбільших виробників сталі Україна чи не єдина держава у світі, підприємства якої понад 70% виробленої металопродукції експортують і лише трохи менше 30% – реалізовують на внутрішньому ринку. Такі високі обсяги експорту зумовлені насамперед наявністю великої кількості виробничих потужностей і низькою місткістю внутрішнього ринку.

Тож насамперед наша країна має перейняти досвід провідних виробників сталі та переорієнтуватися на задоволення потреб внутрішніх споживачів. Звичайно, не йдеться про співвідношення, за якого 90% — внутрішній ринок і 10% — експорт, але досягнення співвідношення хоча б 50/50 є цілком реальним.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.В. Венгера та к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  В.К. Хаустова “Майбутнє металургії України – націоналізація?”, розміщеній на ресурсі ZN,UA 31 січня 2022 р.

Соціетальний вплив пандемії COVID-19

Шановні колеги!

У рамках Меморандуму про співробітництво між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Міжнародною асоціацією соціальної якості (International Association on Social Quality, Netherlands) керівництвом Асоціації люб’язно надано безкоштовний доступ до спеціального випуску «Міжнародного журналу соціальної якості» (Volume 11 (2021): Issue 1-2 (Dec 2021): Double Issue: The Societal Impact of the COVID-19 Pandemic).  Цей випуск присвячено вельми актуальній на сьогодні темі – дослідженню соціетального впливу пандемії COVID-19 та містить авторські статті на основі аналізу сучасних практик одинадцяти країн світу, у т.ч. Китаю, США, держав ЄС.

Ознайомитися зі статтями спеціального випуску «Міжнародного журналу соціальної якості» можна за посиланням: https://www.berghahnjournals.com/view/journals/ijsq/11/1-2/ijsq.11.issue-1-2.xml

Продовольча допомога в умовах обмеженості бюджетних ресурсів

У відповідь на ініціативу щодо запровадження в Україні цільової продовольчої підтримки для малозабезпечених верств населення науковці відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” підготували свої пропозиції щодо продовольчої підтримки вразливих верств населення і розвитку фермерства в Україні, враховуючи міжнародний досвід.

Вчені представили результати досліджень, де головну увагу акцентовано на засадничих принципах запровадження програм продовольчої допомоги в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. За таких обставин важливо отримати найвищий рівень суспільної ефективності при мінімальних витратах. Науковці впевнені, що у вітчизняних умовах для цього слід поєднати вразливі групи споживачів і виробників, а саме надавати продовольчу допомогу малозабезпеченим громадянам для придбання свіжої плодоовочевої продукції у сімейних господарствах фермерського типу.

Ці пропозиції передано для використання в роботі Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, комітетам Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Більше інформації тут

Формування підприємницького потенціалу – шлях до відновлення економіки

“…удосконалення навчальних планів та програм з урахуванням нових бізнес-викликів; використання ігрових інтерактивних методів навчання; запрошення представників бізнесу прочитати гостьові лекції для студентів та поділитися власним досвідом створення успішних стартапів;

– стимулювання студентської активності, в т.ч. шляхом: створення можливостей для участі студентів в конкурсах для соціальних підприємців-початківців; допомоги у створенні власного бізнесу;

– можливість співробітників університету протягом кількох років попрацювати в реальному секторі економіки зі збереженням основного місця роботи (посади);

– залучення спеціалістів з бізнесу до дослідницької діяльності в університетах”.

Це деякі з рекомендацій задля практичної орієнтованості освіти в Україні, адже  теоретичні знання мають трансформуватись у практичні навички, а навчання – підвищувати мотивацію до генерації нових ідей. Їх наводить у своєму блозі за 5 січня 2022 р. на ресурсі LB.ua к.е.н., науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ганна Яценко, розмірковуючи про один із шляхів відновлення економіки України після коронакризи.

На думку професора бізнес-школи Айві К. Мейера та професора Китайсько-європейської міжнародної бізнес школи CEIBS Ш. Прашантам, оприлюднену в журналі «Огляд менеджменту і організації»,  «Підприємці відіграють ключову роль у відновленні економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19». Зважаючи на загальновідомий позитивний вплив підприємців на інноваційність країни, ця думка актуалізує для України питання: як заради активізації інноваційної діяльності в країні стимулювати розвиток підприємництва?

Читайте більше у матеріалі Г. Яценко “Формування та реалізація підприємницького потенціалу для відновлення української економіки після коронакризи”.

 

Оголошення

З 11 по 13 січня 2022 року у форматі онлайн-візиту в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” проводитиметься акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми «Економіка».

Програма акредитаційного “онлайн-візиту” – склад експертної групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та розклад роботи експертної групи щодо проведення акредитаційної експертизи освітньо-наукової програми «Економіка»

Відкрита зустріч з експертною групою:  ЄДЕБО 43344  ДУ_Інститут економіки прогнозування НАНУ,  ОНП_051_Економіка

Час: 12 січня 2022, 14-00 початок – 14-45 закінчення (згідно з погодженою програмою візиту)

Підключитись до конференції  за вебпосиланням:

https://us02web.zoom.us/j/82146295420?pwd=Q09vVHlDM2FDYWhMbjUxUmVZUDU3Zz09

Ідентифікатор конференції: 821 4629 5420

Пароль: 2022

Відповідальний за технічний супровід цих дистанційних зустрічей та допомогу при потребі, а також технічну модерацію  керівник ЕГ  В. Маргасова 

День 2: ЄДЕБО 43344 ДУ_Інститут економіки прогнозування НАНУ, 
ОНП_051_Економіка
Час: 12 січня 2022 09:00 AM Київ

Підключитись до конференції за вебпосиланням:

 https://us02web.zoom.us/j/82099362802?pwd=aithWTl3UzBXRHNsc1Vmd0E0RDhmUT09

Ідентифікатор конференції: 820 9936 2802

Пароль: 2022

Науковці Інституту у пошуку шляхів протидії змінам клімату

На останньому в 2021 році засіданні Вченої ради ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було заслухано доповідь “Про участь співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України на 26-ій сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату” . Конференція СОР26 відбулася у Глазго наприкінці жовтня – на початку листопада 2022 р., у ній взяли участь співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ІЕПр   – завідувач сектору, к. е.н. Р.З.  Подолець та провідний науковий співробітник, к.т. н. О. А. Дячук.

Понад десять років – починаючи з 2010 р. – науковці сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України займаються дослідженнями, спрямованими на пошук оптимальних шляхів протидії змінам клімату.

Зокрема, оновлений НВВ України, представлений  на одному із найважливіших офіційних заходів України в межах СОР26 – «Дорожня карта оновленого НВВ України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості», який організували Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) , підготовлено саме на основі результатів досліджень співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України як лідера міжнародного консорціуму в межах трирічного проєкту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно визначеного внеску». На цьому заході представники Інституту, Міністерства та Програми системного аналізу енергетичних технологій Міжнародного енергетичного агентства (IEA ETSAP) досягли згоди щодо ініціювання процедури набуття Україною повноцінного членства у програмі IEA ETSAP, спрямованій на посилення національного потенціалу зі стратегічного аналізу і планування розвитку у сфері енергетики та клімату, зокрема з використанням прикладних математичних моделей типу TIMES. Передбачається, що обов’язок представляти Україну у програмі IEA ETSAP буде покладено на Інститут економіки та прогнозування НАН України, адже його науковці понад 15 років тому розробили і постійно використовують модель TIMES-Україна, а також активно співпрацюють із представниками ETSAP та іншими користувачами моделей TIMES.

Разом з іншими представниками офіційної української делегації науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь у переговорах із Міжнародною асоціацією торгівлі викидами (IETA) та ЄБРР із питань фінансування заходів щодо скорочення викидів ПГ, які виходять за межі переліку заходів реалізації оновленого НВВ до 2030 року. Україна готова брати участь у міжнародних ринках вуглецю, а іноземні інвестори та компанії – співпрацювати з українськими компаніями в межах державних програм. Проте для цього уряд України має розробити відповідну програму (план), котра відображатиме модельні розрахунки як обсягів скорочення викидів ПГ, що їх планується досягти відповідно до оновленого НВВ, так і потенціал скорочення понад ці обсяги. Тут досвід науковців Інституту у розробленні й використанні моделі TIMES-Україна може стати дуже корисним і вагомим.

Потенційна можливість для України 2025 року  прийняти чергову сесію Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй актуалізує новий виток досліджень науковців Інституту.

Більше інформації тут

Здорові тіло та дух як соціоекономічний потенціал країни

Перед Новим роком прийнято підводити підсумки зробленого за рік. Співробітники ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» традиційно звітують про проведені наукові дослідження, результати яких були оприлюднені у статтях та монографіях, обговорювалися на різноманітних конференціях та круглих столах. Але залишається простір, який прийнято вважати суспільним, йому поки що не придумали відповідної графи у звітах, а діяльність у ньому відбувається на волонтерських засадах. Хоча сказати, що він неважливий, аж ніяк не можна. Адже, скажімо, спорт для розвитку молоді – справа державної ваги, це формування людського потенціалу нації. А здоров’я людей є економічним ресурсом, що особливо виявилося під час пандемії. Економісти-науковці це підтвердять і за допомогою розрахунків доведуть, що зміцнення духовних і фізичних основ  сприяє конкурентоспроможності країни в сучасному світі.

Науковий співробітник відділу економічної історії к.е.н. Олександр Корніяка у 2012 р. став засновником та віце-президентом міжнародної громадської організації «Всесвітня федерація козацького двобою», а в 2013 р. – її офіційного представника – громадської організації «Українська спортивна федерація “Козацький двобій”» і ось уже близько десяти років займається їхнім розвитком та промоцією. Популяризація національної спортивної культури відбувається у річищі його професійної діяльності щодо дослідження генези національного господарства та вивчення української інтелектуальної історії.

Козацький двобій як офіційний вид спорту визнаний в Україні з 2001 р. Завданням міжнародної ГО «Всесвітня федерація козацького двобою», представництва якої наразі є у понад двадцяти країнах світу, є розвиток та популяризація козацького двобою у світі. В Україні, згідно із договором з Міністерством молоді та спорту України, розвитком та популяризацією козацького двобою як виду спорту займається ГО «Українська спортивна федерація “Козацький двобій”», відокремлені підрозділи та представництва якої зареєстровано у більшості областей України. Сьогодні у спортивних клубах, секціях, гуртках, відділеннях дитячо-юнацьких спортивних шкіл цим видом спорту займається понад 10000 спортсменів різного віку.

Олександр Корніяка, який є майстром спорту міжнародного класу та суддею міжнародної категорії, опікується організацією та проведенням міжнародних, всеукраїнських, регіональних змагань з козацького двобою; науково-методичним (зміни до правил, навчальні програми для ДЮСШ, навчальні програми для гуртків тощо) та юридичним забезпеченням діяльності організацій; співпрацює у цьому напрямі з міністерствами, відомствами та регіональними органами державної влади та місцевого самоврядування, зі спортивними товариствами, займається кадровою політикою; забезпеченням діяльності керівних органів організацій, пошуками та залученням спонсорів і партнерів.

«Одним із основних завдань нашої федерації і проведення серії турнірів є популяризація не тільки наших національних традицій в Україні та світі, а й розвиток здорової нації, здорової молоді, що є запорукою соціально-економічного розвитку нашої держави у цей надзвичайно складний для всього світу період», – зауважує науковець Олександр Корніяка.

Фінальним і підсумковим заходом 2021 року став 8-й чемпіонат світу із козацького двобою. Турнір, попри ковідні обмеження, зібрав 600 учасників із семи країн.

Життя у новій реальності влади ліків: необхідні кроки

Сьогодні ліки можна застосовувати як своєрідну “політичну зброю” – на кшталт того, як свого часу нею була нафта, а потім продовольство, – через те, що активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) для виготовлення ліків і власне самі препарати виробляються в різних частинах світу. Карантинні обмеження внаслідок COVID-19 вкрай загострили цю проблему.  Тому окремим напрямом у рамках виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Оцінка та прогнози ендогенного зростання економіки України» стало вивчення розбудови високотехнологічних виробництв на засадах національних інноваційних надбань.

Досліджуючи досвід Великої Британії початку ХІХ ст., провідний науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“  д.е.н.  Олена Саліхова визначила, що у часи випробувань продукти тонкої органічної хімії, що є базою для фармацевтики, стають критично важливим фактором виживання нації. У своїй статті “Залежність Великої Британії від імпорту з Німеччини. Відповіді на виклики Першої світової війни”, опублікованій у збірнику наукових праць “Історія народного господарства та економічної думки України” (№ 54 за 2021 рік) вона доводить, що нинішня криза забезпеченості необхідними інгредієнтами для фармацевтичного виробництва  на черговому витку історії повторює ситуацію сторічної давнини, на яку слід зважати, шукаючи відповідей на сучасні виклики.

Спираючись на викладений історичний досвід, у статті  “Залежна незалежність”  (на ресурсі LB.ua, 23 грудня 2021 р.) Олена Саліхова простежує, яким чином світ під час пандемії COVID-19 поринув у нову реальність влади ліків (medicines power). Закриття в Китаї заводів унаслідок суворого карантину, заборона в Індії експортувати певні товари, недоступність авіаперевезень і морського сполучення спричинили перебої в постачанні та заблокували ланцюжки створення доданої вартості, унаочнивши, що «сильні світу цього» – політично та економічно незалежні держави, втім як і несильні, серед яких Україна, – мають проблему: вони залежні від імпорту АФІ, випуск яких сконцентровано в Азії. Водночас у статті “Виклики СОVID-19 фармацевтичній промисловості: відповіді ЄС та України” (автори – Олена Саліхова та Дар’я Гончаренко, “Економіка і прогнозування” № 3 за 2021 рік) доведено, що критична залежність виробництва ліків від імпортних проміжних товарів, нарощування їх поставок в Україну, а також імпорту готових ЛЗ та МВ мають стати для українських можновладців аргументами для ухвалення державницьких рішень із запровадження механізмів розвитку фармацевтики в інтересах безпеки та здоров’я нації. Для зменшення зовнішньої залежності на урядовому рівні необхідно запровадити низку заходів, спрямованих на: 1) посилення науково-технологічного та інноваційного потенціалу фармацевтики, 2) сприяння приватним інвестиціям у розширення номенклатури продукції існуючих фармацевтичних компаній та 3) створення передумов для започаткування нових виробництв в Україні.

Банкіри про майбутнє ВВП України

Чергове засідання ГО «Клуб банкірів»на тему «ВВП України: перспективи майбутнього» відбулося в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 16 грудня 2021 р. До обговорення ключових питань економічного зростання країни долучилися представники державних та урядових структур, провідних дослідних інститутів, банківської спільноти, приватного бізнесу, аналітичних центрів, громадських організацій. На засіданні був присутній представник Посольства Республіки Болгарія в Україні Стефан Софронієв – керівник  Служби з торгово-економічних питань.

У вітальному слові голова ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом та підкреслила особливу важливість проведення його чергового засідання на зазначену тему саме в стінах Інституту, відзначивши слушність пропозиції щодо цього заступника голови Ради Національного банку України Василя Фурмана.

У доповіді д.е.н. Василя Фурмана «Роль НБУ у досягненні 1 трлн доларів ВВП України» було підкреслено, що цілі усіх центробанків, включаючи Національний банк України, передбачають підвищення економічного зростання. НБУ під час коронакризи діє в рамках політики усіх центробанків країн, що розвиваються. При цьому він не може змусити банки кредитувати економіку. Для економічного зростання в Україні потрібно завершити структурні реформи. При тому високому рівні інфляції в Україні сьогодні, обговорення цільових програм рефінансування не видається логічним. Такі дискусії можуть отримати об’єктивне підґрунтя лише при поверненні інфляції до цільового таргету. В. Фурман підкреслив, що політика центробанків країн, що розвиваються, не може бути тотожною політиці центробанків розвинених країн, а економіки таких країн не варто порівнювати. Будь-яке рефінансування в розвинених країнах іде в економіку або на фінансові ринки, в Україні ж ці кошти можуть іти або на споживчий, або на валютний ринки та впливати на валютний курс, тому НБУ в цьому питанні має бути обережним та консервативним.



Заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі торкнувся концептуальних питань економічного зростання в Україні, зокрема підкреслив проблематичність визначення показника потенціального зростання ВВП. Було зазначено, що, попри поширене уявлення, що цей параметр для України становить 4% на рік, його кількісне обґрунтування де-факто є відсутнім. Було наголошено, що це має неабияке значення із кількох причин. Саме такі прогнозні параметри закладаються як у стабілізаційні програми МВФ, так і у програмні документи уряду та центрального банку країни. Проте така динаміка є нижчою за фактичні темпи зростання економік, що розвиваються. Внаслідок цього формується «модель динамічного відставання», коли нібито зростаюча економіка з кожним роком виявляється дедалі більше позаду своїх конкурентів. Для України зазначене є ще більш проблематичним, оскільки фактичні темпи зростання її національної економіки є меншими за потенційні та часто майже удвічі поступаються середнім по країнах з ринками, що формуються.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підняв питання щодо глобальних та національних завдань і перешкод для прискорення економічного зростання. Було зазначено, що наразі у світі зараз впроваджуються нові підходи не лише до монетарної і бюджетної політики, а й взагалі до організації управління економікою. За цих умов стандартні інструменти можуть не спрацьовувати і навіть перешкоджати економічному розвитку. Для координації трьох цілей, які стоять перед НБУ, потрібне розширення ідеології функціонування Національного банку, оскільки природа інфляції дедалі більше відходить від суто монетарного складника. Гасити інфляцію монетарними інструментами можна, але потрібно зберегти її функціональну складову. У світі щораз частіше використовуються інструменти бюджетної підтримки. Постає питання, яким чином нейтралізувати деформуючий вплив фіскальної підтримки для збалансованості економіки і фінансової стабільності. Стосовно цієї ключової проблеми ще потрібно шукати відповідь, але її вирішення лежить в площині формування нових інструментів та інститутів, які забезпечують ефективну каналізацію ресурсів, а також таких механізмів, які здатні мінімізувати спекулятивно-інфляційний вплив фіскальної експансії, оптимізуючи її цільовий вплив на економічне зростання.

Екс-заступник голови НБУ Борис Марков у своєму виступі підкреслив різницю між монетарними та фіскальними функціями державного регулювання. Монетарна політика може негативно впливати на економічний розвиток. При цьому одночасне забезпечення стабільності цін та валютного курсу є неможливим. Хоча офіційно тіньовий сектор в Україні становить 35% ВВП, за оцінками доповідача, він перевищує 70%. Враховуючи це, фактичне падіння національної економіки є меншим, ніж вважається. Розігнати ж економіку завдяки інфляції неможливо.

Директор Департаменту координації фінансової політики Міністерства економіки України Тетяна Сисоєва зауважила, що сьогодні, в умовах пандемії, досить складно спрогнозувати економічну динаміку. Зупинившись на необхідності побудови ефективної комунікації між банківським та реальним секторами, вона поінформувала про консультації, які відбуваються в Міністерстві економіки щодо іпотечного кредитування.

У продовження думки С. Корабліна про те, що темпи зростання цін на сировину нижчі, ніж темпи зростання цін на промислові товари, голова наглядової ради АТ «Кристалбанк» Вадим Копилов зазначив, що сьогодні глобальна конкуренція сконцентрована на боротьбі за можливість регулювати товарні ринки. Говорячи про енергетичну безпеку, він зауважив що Україна має у своїх родовищах достатні запаси українського газу для власних потреб. Крім того, доповідач наголосив на ризиках іпотечної кризи у разі нарощення надмірного іпотечного кредитування.

Більше читайте тут

-->