Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Руденківські читання-2021: нові дослідження наших науковців

16 грудня 2021 року у форматі zoom-meeting на базі Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбулися щорічні грудневі Руденківські читання. Співорганізаторами заходу виступили: відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; кафедра економічної теорії ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; громадська організація «Наукове товариство імені Сергія Подолинського».

Микола Данилович Руденко (1920–2004) – український письменник, філософ, правозахисник, політв’язень, один із засновників Української Гельсінської групи, Герой України. Наприкінці 1960-х років він виступив із критикою економічної теорії Маркса та економічної політики КПРС. Своє бачення джерел додаткової вартості та важелів економічного розвитку суспільства Микола Руденко виклав у працях «Економічні монологи» (1975, «самвидав») «Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії» (1998), «Формула Сонця» (2005).

Співробітники відділу економічної історії у своїх виступах представили результати останніх досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України з питань історії та сучасності землекористування та експортоорієнтованого землеробства у контексті поглядів Миколи Руденка на критерії оцінювання ефективності господарських систем (зав. відділу, д.е.н. В. Небрат); принципи відповідального використання ресурсів у контексті ідей Миколи Руденка (гол. наук. співр., д.е.н. Н. Супрун); аналіз причин та передбачення падіння імперії у творчості Миколи Руденка (ст. наук. співр., к.е.н. Н. Горін); роздуми і враження від знайомства з науковою фантастикою Миколи Руденка (наук. співр., к.е.н. О. Курбет).

У читаннях взяли участь науковці, викладачі, студенти, підприємці та громадські діячі з Києва, Сум, Тернополя, Мукачева, Львова, Харкова, Одеси, Житомира. Прозвучали уривки з творів Миколи Руденка, коментарі до них, були обговорені питання популяризації спадщини мислителя та впровадження його ідей у практику господарювання. На заході була представлена виставка книжок Миколи Руденка із фондів Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського.

Новий, цьогорічний 54-й випуск збірника “Історія народного господарства та економічної думки України”

2021 року наукова спільнота України відзначає 200-річчя від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, основоположника теорії потреб, історика і теоретика економічної науки, громадського та державного діяча, банкіра, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Св. Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського (1863–1945) та діда історика й правознавця Георгія Вернадського (1887–1973).

Враховуючи роль Івана Вернадського як вченого і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його діяльності для розвитку науки відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» долучився  до вшанування пам’яті видатного вченого оцифруванням та публікацією окремих творів з його наукового доробку. Звернення до них сьогодні обумовлено не тільки тим, що ці праці фактично перебувають поза науковим дискурсом і важкодоступні для сучасного читача, а й актуальністю проблем, порушених вченим. Так, у новому 54 випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» вперше українською мовою перевидаються праці «Про зовнішню торгівлю»  та «Що потрібно для землеробства», які були написані та опубліковані на сторінках науково-публіцистичних видань у середині ХІХ ст. Для розміщення в електронній бібліотеці Інституту відділ економічної історії оцифрував не менш актуальні для сьогодення праці вченого «Про земські банки», «Про обмін та торгівлю», «Про протекціонізм в Росії»,   «Про диференційні мита».

Стаття «Про зовнішню торгівлю» (1856) репрезентує цілісність наукових поглядів Івана Вернадського на природу, значення, рушійні сили та бар’єри зовнішньоторговельних відносин між народами. Ця праця містить цінні фактологічні дані про структуру, обсяги і динаміку зовнішньої торгівлі Російської імперії, а також висновки вченого щодо місця зовнішньої торгівлі в системі пріоритетів економічної політики держави. Сучасні реалії глобальної невизначеності та нестабільності, обумовлені інституційною і ринковою слабкістю національних держав перед викликами, породженими гібридними формами економічного глобалізму, вказують на важливість соціальних пріоритетів суспільного добробуту, народного благополуччя, державної безпеки, поборником яких був Іван Вернадський і які він відстоює у цій статті.

У короткому нарисі «Що потрібно для землеробства» (1864) Іван Вернадський, розглядаючи загальні умови економічного розвитку та активізації народних продуктивних сил, наголошує на значенні урядової політики сприяння землеробству. Окремо вчений зупиняється на значенні освіти в контексті формування споживчої культури і внутрішнього ринку для вітчизняної продукції та наукового знання як теоретичного базису раціонального землеробства. По-сучасному звучить і вимога забезпечення громадянських прав і рівності можливостей вільного користування землею як основним ресурсом і умовою господарського розвитку.

Відкриття ринку землі в Україні актуалізувало обговорення питання доцільності створення Державного земельного банку для забезпечення фермерських господарств довгостроковими фінансовими ресурсами. Проблема розвитку земельної іпотеки не нова, і була на порядку денному ще після скасування кріпацтва в Російській імперії. У лекції «Про земські банки» (1864), прочитаній Іваном Вернадським на зборах сільських господарів у Москві, вчений намагався окреслити  принципи та напрями реформування державної банківської системи в рамках розбудови ринкового господарства, наголошував на необхідності надання довгострокових фінансових ресурсів для успішного розвитку аграрного підприємництва.

Стаття «Про обмін і торгівлю» (1865) є однією з найвідоміших робіт Івана Вернадського як теоретика ринкового господарства. У цій праці вчений представив критичний аналіз теорій обміну та збуту, попиту та пропозиції, запропонованих А. Смітом, Ж.-Б. Сеєм та Ф. Бастіа. Іван Вернадський ретельно проаналізував економічне значення обміну, виокремив різні його фази, форми та цілі, розглянув вплив конкуренції на ефективність обміну, узагальнив підходи до вимірювання ціни, охарактеризував причини зміни цін та роль у цьому спекуляцій. Особливу увагу автор приділив поняттю товарних ринків у контексті завдань внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Іван Вернадський звернувся також до важливого й досі актуального питання митних союзів, а також системи вільного обміну товарами.

У світлі активного поширення неопротекціонізму у сучасному світі корисно буде ознайомитись із статтею «Про протекціонізм в Росії» (1865), в якій Іван Вернадський аналізує політичні та економічні підстави введення обмежувальних заходів. Вчений наголошує на тому, що захисні заходи можуть створювати привілеї деяким внутрішнім виробникам, проте у зовнішніх відносинах вони здебільшого знижують ділову довіру до країни. Зрештою, вчений, навіть враховуючи деякі позитивні сторони протекціоністської політики, доходить до висновку, що обмежувальні заходи в цілому не сприяють, а часто навіть затримують економічний розвиток країни.

Публікація маловідомих джерел української економічної думки, зокрема, творів І. Вернадського, спрямована на розширення історіографічної та фактологічної бази сучасних досліджень, актуалізацію засадничих положень політичної економії як основи розбудови ефективного конкурентоспроможного національного господарства задля забезпечення народного добробуту.

У цьогорічному випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» (№ 54) також підготовлено спеціальний розділ до 200-річчя від народження Івана Вернадського, уточнено та доповнено бібліографію наукових та науково-публіцистичних праць вченого, вміщено перелік публікацій, присвячених його науково-педагогічній діяльності та економічній спадщині.

Більше про матеріали збірника «Історія народного господарства та економічної думки України» (№ 54)  читайте тут

Зі статтями з нового випуску щорічника «Історія народного господарства та економічної думки України» можна ознайомитись на сайті видання http://ingedu.org.ua/

Науковці тренують інноваторів

З 2 листопада по 10 грудня 2021 р. науковці відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України розкривали вітчизняним інноваторам секрети та навчали вимогам підготовки пітч-презентацій інноваційних проєктів для залучення інвестицій.

У рамках Інкубаційної програми «Booster Інноваційних Проєктів 2021», що реалізується на базі Київського академічного університету в рамках проєкту регіонального розвитку «Науково-технологічний центр КАУ (НТЦ КАУ)» за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України понад місяць співробітники відділу промислової політики – завідувачка відділу д.е.н. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник д.е.н. О.М Кушніренко та старший науковий співробітник д.е.н. О.О. Ципліцька виступали як тренери, навчаючи стартап-компанії вмінню привабливого подання своїх інноваційних проєктів та правилам грамотного створення пітч-презентацій останніх.

Понад 10 українських команд академічних стартапів протягом декількох тижнів готували презентації своїх проєктів та отримували онлайнові консультації від співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України та інших залучених фахівців.

Більше читайте та дивіться тут

Сергій Кораблін: “Якщо країна спеціалізується на виробництві сировини, то вона спеціалізується на відставанні” – інтерв’ю для YouTube-каналу НАН України

У рамках проєкту«Про науку. Компетентно» для YouTube-каналу НАН України гостем академіка НАН України  В.П. Семиноженка 7 грудня 2021 р. став  заступник директора з наукової роботи ДУ “Інститут економіки  та прогнозування НАН України” член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін.

Про вплив пандемії коронавірусу на світову економіку та економіку окремих країн, глобальні економічні процеси, особливості розвитку сучасної української економіки,  модель динамічного відставання, сировинну дипломатію, економічний та фінансовий імунітет, алгоритм перетворення економіки відставання на більш прогресивну та інше – дивіться у відеосюжеті.

 

 

Чи готові ми як громадяни споживати свідомо?

Добре було б, якби відновлення після COVID-19 відбувалося на зелених засадах, бо ця криза особливо унаочнила вразливість людей від екодеструкції. Потрібні прості й реальні правила, як діяти й жити по-зеленому, які харчові продукти і промислові товари обирати, як поводитися в домівках з електроприладами, водоспоживанням тощо. Варто поширювати ці правила повсюди, щоб досягти «критичної маси», коли з набуттям громадянами екологічних знань сформується екологічна свідомість суспільства загалом.

У формуванні екологічної свідомості можуть спрацювати як вражаючі факти, так і суто корисні поради. До прикладу, кожна тонна переробленого паперу рятує від вирубування 17 дерев, заощаджує майже 4 тис. кВт енергії і 26 тис. літрів води, запобігає викиданню в атмосферу 27 кг забруднюючих речовин. Одне ж дерево поглинає щорічно приблизно 12 кг вуглекислого газу, що важливо в контексті сучасних гасел декарбонізації.

А ось вражаючий приклад із побуту: нормальний водогінний кран чи головка душу виливає майже 18 літрів води за хвилину. Щоразу, коли зливається вода в туалеті, витрачається майже п’ятиденна норма питної води для однієї людини…

Екологічно деструктивні факти можна наводити з різних сфер: у світі викидаються у смітник майже 30% продуктів харчування; щосекунди викидається чи спалюється повна фура одягу; за рік одна людина створює майже 500 кг побутових відходів. І визнане правило 3R (reducing, reusing, recycling) — скорочення, повторне використання та переробка — ще більше актуалізується.

У деяких містах за спеціальним номером телефону громадян консультують щодо методів і технологій зменшення споживання енергії та води в домашніх господарствах, підвищення ефективності використання цих ресурсів тощо…

Читайте більше у статті  д.е.н., проф., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Екологічно свідоме споживання“, опублікованій в інтернет-виданні zn,ua 6 грудня 2021 р.

Можливості, обмеження, перспективи фінансового розвитку трансформаційних економік

3 грудня 2021 р. на платформі ZOOM відбулося засідання науково-практичного круглого столу «Фінансовий розвиток трансформаційних економік: можливості, обмеження, перспективи», організованої відділом грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили питання фінансового розвитку економіки (індикатори та підходи до вимірювання), взаємозв’язку між фінансовою глибиною та економічним розвитком, доларизації економіки, фінансової грамотності населення.

Провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, д.е.н, с.н.с. Є.О. Бублик у своїй доповіді «Пандемія COVID-19 як драйвер модернізації монетарної політики» відзначив суттєві зрушення у практиці монетарного регулювання спочатку після глобальної економічної кризи, а потім унаслідок пандемії COVID-19. Ці трансформаційні процеси поглиблюються і прискорюються, зумовлюючи перегляд усталених теоретичних підходів. Доповідач наголосив, що актуальні тренди монетарного регулювання вимагають детальної уваги з боку вітчизняних науковців, фахівців та регуляторів не лише для підвищення ефективності монетарної політики на внутрішньому ринку, а й з огляду на перспективи економічної інтеграції.

Разом із тим завідувачка кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Державного податкового університету, д.е.н., професор О.І. Береславська у своїй доповіді «Доларизація та її вплив на ефективність грошово-кредитної політики» узагальнила тенденції залучених депозитів та наданих депозитними корпораціями кредитів, вартості строкових депозитів, залучених банками України, вартості наданих кредитів банками України, обсягів приватних грошових переказів, рівня доларизації протягом 2015–2021 рр.

Заступник директора ДНУ «Інститут освітньої аналітики» МОН України, к.е.н. Г.М. Терещенко у доповіді «Фінансова грамотність населення і економічний розвиток: висновки з українського досвіду» акцентувала на ролі фінансової освіти як інструменту захисту людей від шахрайства з платіжними картками в умовах відсутності довіри населення до фінансових установ.

Більше інформації тут

Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, за результатами дискусії заплановано публікацію статей.

Як повернути економічну теорію у навчальний процес

Представники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана:

2 грудня 2021 р. в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана у змішаному форматі безпосередньої та дистанційної участі відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з економічної теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, присвячене місцю й ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки. У заході взяли участь близько 40 відомих вітчизняних науковців і освітян.

Зі вступною промовою до учасників засідання звернулися співголови Міжвідомчої координаційної ради – директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць і ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Дмитро Лук’яненко. Вони окреслили стан справ у сфері економічної науки і освіти, наголосили на наявних проблемах і завданнях.

Основну доповідь «Про місце і роль економічної теорії в структурі економічних знань і підготовці фахівців з економіки» – виголосив заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач відділу економічної теорії цього Інституту академік Андрій Гриценко.

Обговорення місця та ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки завершилося ухваленням Рішення.

Читайте більше на ресурсі

Україна та Румунія: проблеми і постпандемічні виклики у сфері освіти та зайнятості в контексті прискореної цифровізації

29 листопада 2021 р. за ініціативи та організації Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  та Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова було проведено міжнародний семінар «Paradigms in the management of governance in the present conditions of the epidemic crisis: global economy under pandemics» («Парадигми державного управління у сучасних умовах епідемічної кризи: глобальна економіка в умовах пандемії»).   Захід відбувся в онлайн-форматі  за участі фахівців із Румунії, України, Молдови та Болгарії, робочою мовою заходу була англійська.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли активну участь у семінарі, який проводився в межах виконання проєкту “Модернізація системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці”.

Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці, д.е.н. В.В. Близнюк представила доповідь «Digitalization of education and transformation of the labor market in the postpandemic period» («Цифровізація освіти і трансформація ринку праці у постпандемічний період»). Вона обґрунтувала, що постпандемічний ринок праці виявив уразливість жінок. Це обумовлено їх високою концентрацією у сегментах, які найбільше постраждали від карантинних обмежень, та усвідомленим вибором у родині на користь жінки, яка доглядатиме дітей удома внаслідок звуження сфери соціальних послуг (закриття шкіл і садочків).

Також В.В. Близнюк представила результати наукових досліджень наслідків коронакризи, одним з яких є активізація цифровізації, що трансформуватиме і суттєво визначатиме соціально-трудові відносини у найближчому майбутньому. Про це свідчить і поширення нестандартних нині форм зайнятості та стратегій цифрової трансформації бізнес-процесів.

Завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень, д.е.н., проф. О.О. Борзенко виголосила доповідь «Global economy and rise of multinational corporations» («Глобальна економіка та розвиток транснаціональних корпорацій»), в якій визначила основні тенденції у світовій економіці, обумовлені швидкістю заходів для пом’якшення найгіршої фінансової кризи. За словами науковиці, очікуваного зростання продуктивності за рахунок інструментарію монетарної політики не відбулося. Тому на перший план виходять інструменти фіскальної політики, реформування системи державного стимулювання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Це потребує інвестування у розвиток компетенцій четвертої промислової революції, що має забезпечити інклюзивність і екологічну стійкість економічного розвитку.

Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці, к.е.н. Т.В. Перегудова виступила із доповіддю «Income stagnation in Ukraine as a result of the Covid-19 pandemic» («Стагнація доходів в Україні внаслідок пандемії COVID-19»). Вона відзначила такі негативні соціальні наслідки пандемії COVID-19, як стагнація доходів в Україні та зростання бідності населення, що позначилося на показниках якості зайнятості як в офіційному, так і в неформальному сегментах ринку праці. Відповідно це актуалізує питання забезпечення принципів гідної праці й соціального захисту.

Більше читайте тут 

У міжнародному семінарі взяли участь також представники закладів вищої освіти Дніпра, Вінниці, Одеси й інших українських міст.

Загалом наукова дискусія посприяла формуванню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державного управління в умовах посилення ризиків та невизначеності.

Як має розвиватися фіскальний простір для України

У роботі ІІ Міжнародного податкового конгресу, що відбувся 26 листопада 2021 р. в Університеті державної фіскальної служби України, взяла участь д.е.н., завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.О. Луніна.

У своїй доповіді «Напрями розвитку фіскального простору України у контексті забезпечення економічного зростання у середньо- та довгостроковій перспективі» І.О. Луніна акцентувала увагу на необхідності застосування різних підходів до вирішення завдань розширення фіскального простору (з метою фінансування пріоритетних соціально-економічних завдань) для країн із різним рівнем доходів, державного боргу, різними умовами отримання додаткових бюджетних доходів та здійснення запозичень. Для країн із низьким рівнем доходів (за показником ВВП) та високою вартістю державних запозичень (до яких належить і Україна) розв’язання проблеми розвитку фіскального простору не обмежується реалізацією поточних завдань щодо зменшення бюджетного дефіциту та створення резерву бюджетних коштів на непередбачувані обставини, а потребує здійснення заходів як щодо активізації ендогенного потенціалу та сучасних факторів економічного зростання, так і використання існуючих резервів збільшення державних доходів.

Конгрес був спрямований, зокрема, на налагодження комунікації між фахівцями публічних фінансів, обмін думками щодо розвитку й удосконалення фіскальної політики, вивчення відповідного міжнародного досвіду та світових практик.

Яку освіту фінансувати насамперед?

Зволікання з реформуванням, неефективна організація, недостатнє фінансування професійної освіти в Україні призвели до значного дефіциту одних кваліфікованих робітників на ринку праці і надмірної кількості — інших.

В Україні з 2014 року Мінекономіки розробляє середньостроковий прогноз потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці. Однак відсутність необхідних даних щодо продуктивності праці та кількості зайнятих у розрізі всіх без винятку видів діяльності перекреслює будь-яку можливість застосувати прогноз для якісних змін у сфері підготовки кадрів. Довгострокового прогнозу, який би враховував глобальні тенденції у сфері праці та різні сценарії національного економічного зростання, теж немає. В таких умовах уряд значною мірою переклав завдання приведення до відповідності професійної освіти потребам в Україні на місцевий рівень.

І тут виникає питання щодо фінансування освіти: ймовірно, після пандемії воно зменшиться в усьому світі, тоді як потреби в ньому, навпаки, зростуть. У таких умовах новим викликом стають перегляд підходів і обґрунтована зміна пріоритетів фінансування освіти, що забезпечуватимуть стійкість освітніх систем у кризові періоди.

Читайте більше у статті Н.М. Назукової, к.е.н., старшого наукового співробітника відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”   “Яких професій не вистачає  Україні, і що з цим робити”,   опублікованій на сайті zn,ua  24 листопада 2021 р.

-->