Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні

28 травня 2022 р. старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь у міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сучасної Європи та їх практичне розв’язання», що відбулася у Варшаві (організатори – Варшавський університет, Team Europe за Представництва Європейської Комісії в Польщі, Фонд «Лідери змін»).

Результати наукових досліджень були представлені на тематичній панелі «Проблеми економічного розвитку Європи та їх практичне розв’язання».

У своїй доповіді «Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні» д.е.н. Снігова О.Ю. окреслила можливість використання досвіду ЄС щодо реструктуризації економіки старопромислових регіонів, зокрема з переважанням вугільної промисловості, який сформовано країнами ЄС у процесі входження в постіндустріальну епоху.

У доповіді також розглянуто сучасні європейські тенденції декарбонізації економічної діяльності та забезпечення діяльності регіонів, пов’язаних з вугілевидобутком. Обгрунтовано актуальні шляхи використання досвіду ЄС для України в умовах війни з Росією та з позиції перспективи прискореної процедури надання Україні статусу країни – кандидата ЄС, включаючи впровадження досвіду структурної перебудови економіки старопромислових регіонів Німеччини (за моделлю «постіндустріального синтезу») та приєднання до Платформи ЄС «Вугільні регіони перехідного періоду» для сприяння розвитку вугільних регіонів.

За підсумками роботи конференції буде сформовано збірку виступів участників. 

Глобалізаційні виклики сьогодення

Вебінар на тему «Глобалізаційні виклики сьогодення» провів 19 травня 2022 р. cектор міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” . Захід було присвячено завершенню виконання сектором НДР за темою «Глобалізаційні процеси у світовій економіці: виклики та можливості для України» (2019–2022 рр.).

Олена Борзенко

  Модератором вебінару була завідувачка сектору, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Вона відзначила, що війна в Україні стала черговим потужним чинником, який засвідчує кризу глобалізації як процесу всесвітньої економічної, політичної та культурно-ціннісної інтеграції та уніфікації.

Час наразі вкрай турбулентний: одночасно збіглись одразу кілька світових криз (паливна, продовольча, економічна, інституційна, політична, військова, системна, торговельна, ідеологічна). А отже, становище й перспективи будь-якого з глобальних акторів важко передбачити. Утім, при цьому для кожного з них відкриваються широкі можливості для багатофакторної гри.

Віргінія Юреніене

Гостя вебінару, професор Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету (Литва) Віргінія Юреніене присвятила свій виступ новим глобалізаційним викликам. Не оминула доповідачка й питання воєнного нападу РФ на Україну, висловивши свою підтримку Україні.

На вебінарі «Глобалізаційні виклики сьогодення» було різнобічно та конструктивно проаналізовано сучасні виклики глобалізації в умовах геополітичних та геоекономічних зрушень.

  Із доповідями виступили науковці сектору: д.е.н., проф. О.О. Борзенко («The latest imperatives of globalization»), головний науковий співробітник сектору, д.е.н., проф. О.М. Шаров  («Глобалізація та монетарна система: сценарії майбутнього»), провідний науковий співробітник сектору, заслужений економіст України д.е.н., проф. О.В. Плотніков («Фінансова глобалізація в умовах зрушень світової економіки»), провідний науковий співробітник сектору, д.політ.н., к.е.н., проф. І.С. Піляєв («Трансформація глобалізаційних процесів в контексті наслідків повномасштабного російського вторгнення в Україну»), провідний науковий співробітник сектору, к.е.н. Т.О. Панфілова («Глобальні чинники ескалації продовольчої кризи»), старший науковий співробітник сектору, к.е.н., доцент Є.В. Редзюк («Фінансово-інвестиційні наслідки для глобальних ринків капіталу від війни в Україні»), науковий співробітник сектору, к.е.н. А.Б. Глазова («Виклики цифровізації в умовах воєнного стану»).

  До наукової дискусії долучилися провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», д.е.н, проф. А.І. Мокій (піднявши питання продуктивної спроможності  регіонів України в умовах викликів глобального середовища), завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, чл.-кореспондент НАН України, д.е.н., проф. І.О. Луніна, завідувачка відділу промислової політики, д.е.н., проф. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник відділу промислової політики, д.е.н., доц. О.М. Кушніренко, завідувачка кафедри східних мов Київської гімназії східних мов № 1, к. істор. н. В.А. Чжен.

Інформація на сайті НАН України

Українский та італійський інститути співпрацюватимуть заради вивчення та розв’язання проблем майбутнього

Перед підписанням Меморандуму в Неаполі

11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.

Перед підписанням Меморандуму в Києві

Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі. 

Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.

Підписантів вітає Максим Коваленко

Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв’язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.

Олександр Шаров і Роберто Паура із підписаним Меморандумом

Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього  набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.

Валерій Геєць щойно теж підписав Меморандум

Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.

Зліва направо: Роберто Паура, Даніела Порпільо (віце-президент та співзасновник ІІМ) та Адріано Козоліно 

До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.

І. Шешньова

Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.

Також співробітники обох наукових установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.

У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.

Інформація на сайті Італійського інституту майбутнього

Перспективи розвитку науки, освіти та публічного управління в умовах війни та в повоєнний період

Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (д.е.н Небрат В.В., д.е.н. Супрун Н.А., к.е.н. Курбет О.П., к.е.н. Боднарчук Т.Л.) взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» ( (15–28.04.2022 р., організатори: Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України, Український Центр суспільного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національний університет «Львівська політехніка», Фундація європейських і безпекових досліджень, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Ужгородський національний університет, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка» та ін.).

Результати наукових досліджень та позиція Інституту були представлені на тематичних секційних засіданнях «Гуманітарні та наукові детермінанти розвитку України в умовах війни і в поствоєнний період» (програма секції 5) та «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та в поствоєнний період»

Зокрема, д.е.н. Небрат В.В. у своїй доповіді «Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн» наголосила, що українське суспільство, освітяни та науковці, вся система державної влади стоять перед необхідністю усвідомлення нової реальності, означеної вторгненням російської армії з багатьох напрямів на нашу територію з використанням усіх видів наступальної зброї. Необхідно прийняти той факт, що для України, незалежно від термінів і умов досягнення миру, сусідство з росією означає постійну воєнну загрозу. Розпочата 24 лютого 2022 р. повномасштабна збройна агресія та характер дій ворога в тимчасово окупованих районах засвідчили, що політичні наміри російської федерації не обмежуються захопленням території чи оволодінням ресурсами та виробничим потенціалом. Метою ворога є знищення української державності та ідентичності, встановлення політичного верховенства та розширення імперського простору, насадження шовіністичних ідеологем «руського міра» та реставрація радянського тоталітаризму.

За таких умов місія науково-освітянської еліти полягає в тому, щоб позбутися хибного наративу про «повоєнну відбудову» як розвиток суспільства та економіки в мирних умовах, повернення до звичного стану речей. Натомість необхідно виробити стратегію протистояння, захисту, збереження і розвитку України в умовах воєнної загрози, сусідства з агресором. Міжнародний позитивний досвід повоєнної відбудови країн, економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози та досягнення при цьому структурного оновлення та системної модернізації національного господарства безпосередньо пов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та нових виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Для України життєво необхідним є усвідомлення важливості, вивчення та імплементація успішних практик у галузі формування людського інноваційного потенціалу, науково-технологічного забезпечення  структурної перебудови та розвитку економіки на нових засадах.

За підсумками роботи конференції сформовані рекомендації для органів державної влади України, закладів вищої освіти та громадських об’єднань. Положення, надані від науковців Інституту, дивіться тут

Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС

Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних трансформацій та економічної реконструкції має задаватися європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у Європейському Союзі.

Ще на початку березня уряд розпочав роботу над формуванням низки спеціалізованих Фондів відновлення країни у зв’язку зі збройною агресією Росії.  Наразі передбачено акумулювання коштів за групами найгостріших проблем, спричинених війною. Проте ці напрями все ж потребують ретельного обґрунтування, виходячи з певних критеріїв.

Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС та прагнення України отримати статус країни-кандидата вже в червні цього року, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ О.Ю. Снігової “Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС”, опублікованій 3 травня 2022 р. в “Економічній правді”.

Мобільність робочої сили України в умовах воєнної економіки

Відділ соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України, розуміючи нагальність питань щодо викликаної війною хвилі міграції та вимушеного закриття підприємств і бізнесів, проаналізував основні тенденції на ринку праці України та ситуацію з українськими біженцями станом на квітень із використанням доступних джерел інформації.

Першочерговим завданням відновлення економіки є мінімізація наслідків гуманітарних проблем та збереження людського потенціалу, який є вагомим джерелом ділової активності та убезпечення найважливіших державницьких функцій. Пошук можливостей слід розпочинати якомога раніше, ще під час самого конфлікту, їх використання сприятиме відродженню інституцій, ринків та підприємств; реконструкції інфраструктури;  відновленню довіри і сподівань.

Читати огляд повністю

На сайті НАН України

Нагорода від провідної міжнародної організації з економічних досліджень Consensus Economics

20 квітня 2022 року провідна міжнародна організація з економічних досліджень Consensus Economics оголосила лауреатів своєї нагороди «Eastern Europe 2021 Forecast Accuracy Award». За точність прогнозу ВВП і споживчої інфляції в Україні у 2020–2021 роках (2021 Forecast Accuracy Awards Ukraine) відзначено колектив науковців ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, очолюваний директором Інституту академіком НАН України Валерієм Гейцем і головним науковим співробітником відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку членом-кореспондентом НАН України Марією Скрипниченко.

Організація Consensus Economics, заснована 1989 року, щомісяця опитує понад 700 економістів і організацій з усього світу – для узагальнення глобальних економічних оцінок і прогнозів. Опитування Consensus Economics охоплюють індивідуальні та консенсусні оцінки змін таких макроекономічних показників, як ВВП, інфляція, виробництво, відсоткові ставки й обмінні курси валют у понад 100 країнах, а також динаміки цін понад 40 ключових товарних груп енергоносіїв і металів.

Українські вчені-економісти Валерій Геєць і Марія Скрипниченко впродовж тривалого часу залучаються як експерти до прогнозних опитувань не лише Consensus Economics, а й іншими відомими організаціями. Зокрема, вони понад 25 років співпрацюють із міжнародним проєктом ООН Project LINK.

Інформація на сайті НАН України

СУМУЄМО…

Є втрати воєнні, а є людські у воєнний час. Наш Інститут спіткала велика й непоправна втрата – після важкої хвороби, на 66 році життя померла Ольга Миколаївна Балакірєва – людина, яка задавала тон у новітніх і затребуваних нині наукою соціологічних дослідженнях, – в Інституті та Україні…

Кандидат соціологічних наук Ольга Миколаївна працювала у відділі моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій із часів його створення в Інституті,  а потім його очолювала до сьогоднішнього дня… Математик за освітою і соціолог – за покликанням та практичною діяльністю, людина із величезним досвідом праці у громадських й міжнародних організаціях, своєрідна динамо-машина і генератор на власному креативному паливі, Ольга Балакірєва встигала скрізь – в академічних дослідженнях Інституту (для цього на сайті Інституту можна просто подивитися перелік монографій та наукових доповідей, підготовлених відділом), проводячи величезну кількість польових моніторингових досліджень – на злобу дня, які миттєво ставали бестселерами інформаційних агенцій України, двадцять років поспіль випускаючи (як головний редактор, натхненник, постійний автор) журнал “Український соціум”, що після всіх реєстрацій виборов групу “Б” у переліку фахових видань України із соціологічних та економічних наук… Врешті людина зі своєю позицією, яка ніколи нікому не давала почивати на лаврах і засиджуватися на одному місці…

Її не вистачатиме нашому Інституту, ця втрата непоправна!

Висловлюємо щирі співчуття родині, відділу, усьому соціологічному співтовариству.

Вічна пам’ять!

Після підрахунку втрат треба братися за розроблення стратегічного плану реконструкції країни

На засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року з доповіддю про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ виступив директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць.

Доповідач зазначив, що сценарний обрахунок можливих економічних втрат України, здійснений фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України різними методами, попередньо визначає втрати України від 22 до 46% ВВП, а також втрати промислового виробництва – близько  50%, експортних надходжень – 48%, капітальних інвестицій – 45%. 

Значні втрати пов’язані із колосальною кількістю вимушених переселенців. Загрозливих ознак набувають втрати екологічного характеру. Станом на 21.03.2022 в Україні необхідно реанімувати орієнтовно 85,5 тис. квадратних кілометрів небезпечних районів, що вже забруднені вибухонебезпечними предметами. За попередніми даними професійних аналітичних агенцій, за перші три тижні повномасштабного вторгнення РФ зупинили роботу  від 60 до 80% підприємств України. Пошкоджена велика кількість об’єктів інфраструктури.

Також війна в Україні спричинить шок для глобального постачання продовольства. Низка експертних оцінок засвідчує, що від поставок українського зерна залежать понад 400 мільйонів людей у світі. З початку активної фази збройної агресії РФ світові ціни на продукти харчування підвищилися в середньому на 6%, а ціни на пшеницю виросли на 90%, кукурудзу – на 40%.

Війна гостро виявила важливість мінімізації залежності від Росії щодо імпорту ключових енергоносіїв для багатьох країн світу. Посилення енергобезпеки знову стає базовим імперативом енергетичної політики у світі.

Втім, кількісні оцінки втрат економіки України внаслідок воєнних дій з боку РФ є попередніми через тривалість гострої фази війни, щоденне зростання втрат виробничого та інфраструктурного потенціалу України й відсутність серйозних ознак не лише завершення, а й навіть призупинення воєнної інтервенції РФ.

Водночас, на думку науковців, важливою складовою економічної політики воєнного часу є розроблення стратегічного плану заходів із реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку, до роботи над яким обов`язково має долучитися Національна академія наук України.

Джерело: сайт НАН України

Для перемоги потрібні масштабніші санкції проти РФ і повне відшкодування збитків

За найбільш стриманими підрахункамизбитки, завдані Україні вторгненням окупантів з РФ, уже становили приблизно 300–600 млрд дол. США. З урахуванням втрат, понесених нами за 2014–2022 роки, РФ повинна відшкодувати Україні щонайменше 900–1200 млрд дол. Українські дипломатично-політичні інституції мають орієнтуватися не тільки на повернення територіальної цілісності, але й урахувати ці кошти як орієнтир для компенсації за завдані збитки.

Швидше за все, добровільного відшкодування коштів Росією не буде, тож санкції мають і надалі посилюватися нашими євроатлантичними партнерами, з одного боку, а з іншого — активи РФ повинні надходити до держбюджету України як репарації за завдані збитки. Крім того, в подальшому для повної компенсації необхідно разом з євроатлантичними партнерами впровадити простий і ефективний механізм – доходи від усього, що РФ продає на зовнішніх ринках (нафти, газу, золота, металів тощо), мають надходити на спецрахунок, з якого 50% перераховується Україні, а 50% – на закупівлю товарів для РФ невійськового і неподвійного призначення (обмін ресурсів на продовольство і ліки).

Читайте більше у статті старшого наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, к.е.н. Євгена Редзюка “Для перемоги потрібні масштабніші санкції проти РФ і повне відшкодування збитків”, опублікованій на ресурсі Zn,ua 24 березня 2022 р.

-->