САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!

Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.

На Науковій дискусійній платформі при Міністерстві економіки України представлено нові проєкти

На третьому засіданні в рамках роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України 19 червня 2024 р. результати досліджень з ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів щодо відновлення економіки України представили Інститут економіки та прогнозування НАН України та Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.

Завідувачка відділу розвитку виробничої інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Олена Никифорук доповіла про результати наукових досліджень стосовно виробництва та закупівлі Укрзалізницею вітчизняних вагонів.

У своїй доповіді вона обґрунтувала економічні ефекти для економіки України від діяльності:

  1. Вагонобудівних підприємств – за умови випуску 4000 вагонів на рік, а саме: додатковий приріст ВВП України на 0,1 в.п. підвищить доходи до державного та місцевих бюджетів на 463 млн грн в рік та збереже 5040 робочих місць на вагонобудівних заводах;
  2. АТ «Укрзалізниця» – за умови оновлення робочого парку вантажних вагонів, а саме: 50,6 млрд грн потенційного збільшення експорту, з урахуванням припущення про збільшення експорту до 115,8 млн т (до рівня 2019 р.); 1,5% ВВП України в рік; 57 млрд грн очікуваних доходів до державного та місцевих бюджетів у 2030 р.

Представлені результати дають змогу стверджувати, що такий проєкт, з одного боку, завантажить вітчизняні вагонобудівельні потужності, забезпечить збереження робочих місць, підтримає вітчизняного виробника та стимулюватиме розвиток вітчизняної металургійної промисловості, з іншого боку, допоможе АТ «Укрзалізниця» оновити робочий парк та зменшити витрати на його утримання, збільшити оборот вагонів та вантажопідйомність рухомого складу, зменшити втрати вантажів та часу перебування під вантажними операціями.

Завідувачка відділу соціоекономіки праці Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Вікторія Близнюк представила пропозиції до обговорення Програми підвищення кваліфікації та перенавчання ветеранів війни.

У своїй доповіді вона наголосила, що недостатня увага до вирішення проблеми професійного навчання із подальшим працевлаштуванням ветеранів війни призводитиме до економічних, соціальних та медичних ризиків. Упродовж останніх двох років спостерігається тенденція до зменшення чисельності УБД, які отримували послуги через службу зайнятості, що, насамперед, пояснюється як відсутністю масової демобілізації, так і зниженням рівня довіри у ветеранів до служби зайнятості внаслідок багатьох причин, однією з яких є низький рівень заробітної плати за пропонованими вакансіями.

Результати дослідження доводять, що дисбаланси соціально-трудової сфери, утворені у попередні роки лише поглиблюватимуться через наслідки війни, що утримуватиме рівень безробіття на високому рівні.

Серед основних проблем функціонування існуючої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, що запроваджено через державну службу зайнятості, виділено: недосконалість законодавчої бази з питань професійного навчання ветеранів війни, їхньої професійної адаптації; відсутність загальної концепції професійного навчання УБД та осіб з інвалідністю внаслідок війни, адаптованої до воєнних умов; відсутність підходів врахування військового досвіду у цивільному житті ветеранів; відсутність зв’язку між навчальною програмою ветерана війни та його подальшим працевлаштування.

Запропоновано чотири можливі підходи реалізації Програми:

  1. Професійна стандартизація, що полягає в розробці професійних стандартів військових та цивільних професій і підборі найбільш підходящих цивільних професій до набутих професійних компетенцій під час військової служби.
  2. Галузевий – вибір цивільних професій у пріоритетних галузях економічного розвитку.
  3. Комплексний, що передбачає визначення та постійний моніторинг за професійними потребами ветеранів війни, потребами роботодавців та структурними змінами на ринку праці.
  4. Найбільш ймовірний на сучасному етапі – пошук оптимальних шляхів працевлаштування та соціальної реабілітації та реінтеграції демобілізованих, які наразі є особами з інвалідністю або суттєвими порушеннями здоров’я.

Здійснено оцінки витрат на реалізацію програми, а саме: при умовному охопленні 1 тис. ветеранів, очікуються витрати (за цінами 2024 р.) у розмірі 30,3 млн. грн. Модельні розрахунки показують, що за умови працевлаштування за отриманою професією можна очікувати, що зростання зайнятості на 1% призведе до зростання реального ВВП на 1,28%. Наразі важливим є здійснення моніторингу працевлаштування за отриманою професією та проведення оперативної оцінки ефективності навчання при паралельному обґрунтуванні державних пріоритетів розвитку та відновлення окремих видів діяльності. Рекомендується Програму переглядати щорічно з метою максимального врахування результатів моніторингу проведення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та оцінки її ефективності.

Результати наукових досліджень за темою «Політика стимулювання повернення громадян в Україну» представив Олексій Позняк з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

Озвучені результати зацікавили учасників наукової платформи та викликали широку дискусію серед виробників, урядовців та науковців.

Міжнародні фінансові аспекти відновлення української економіки

Міжнародна науково-практична конференція “Міжнародні фінансові аспекти відновлення економіки України” відбулася в Інституті економіки та прогнозування НАН України 6 червня 2024 року.

Учасники конференції намагалися знайти відповіді на складні запитання та сформувати пропозиції щодо відновлення соціально-економічної сфери України під час воєнних дій і в післявоєнний періоди. Обговорювалися проблеми ролі та можливості банківської системи України в умовах воєнного часу; участі міжнародних фінансових організацій у процесі економічної модернізації країни; ролі державно-приватного партнерства у відновленні економіки України; ролі міжнародних фінансових фондів та організацій у перетворенні економіки; боргової стратегії та оцінювання рівня боргової безпеки держави; ТНК як глобальних інвесторів сьогодення; міжнародної міграції капіталу в сучасних умовах; просторово-секторальних імперативів продуктивної спроможності регіонів України на сучасному етапі євроінтеграції. До обговорення проблем доєдналися науковці з Грузії, Казахстану та Італії.

Вітаючи учасників, директор Інститутуекономіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць наголосив на важливості розв’язання боргової проблеми, зауваживши, що державні борги перетворились на інструмент протистояння. Ті, хто контролює борги, можуть впливати на прийняття рішень та, відповідно, на ситуацію. Загрози, виклики та стан у сфері фінансів всередині країни дуже залежить від міжнародних потоків капіталу. Оскільки готових інструментів вирішення цих проблем поки немає, спільні думки та напрацювання конференції в означених питаннях допоможуть розробити кроки для подолання фінансових проблем України. Валерій Геєць також відзначив важливість використання нових інструментів цифрових технологій, проте наголосив, що наслідки можуть бути як позитивні, так і негативні.

Із цікавими, науково обґрунтованими доповідями виступили академік НАН України Андрій Гриценко, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Андрій Ніколаєнко, д.е.н., проф. Олена Борзенко, д.е.н., проф. Олександр Шаров, д.е.н., проф. Леонід Кістерський та ін.

У своєму виступі А. Ніколаєнко привернув увагу до необхідності ретельного вивчення досвіду повоєнного відновлення національної економіки на базі моделі державного капіталізму, зокрема Південної Кореї, що передбачає активну роль держави у становленні та розвитку конкурентоспроможних на зовнішньому ринку галузей та корпоративних форм виробництва. Він вітав розроблення та внесення до Верховної Ради України та розгляд у першому читанні довгоочікуваного законопроєкту про Національну установу розвитку, яка, за аналогією з Планом Маршалла, має діяти у тісній координації з міжнародною фінансовою установою – прозорою корпоративною структурою, через яку системно спрямовувалися б фінансові та інвестиційні ресурси для економічного відновлення України.

А. Гриценко наголосив, що відновлення України повинно мати реконструктивний характер, що означає зміну моделі розвитку, цілепокладання, пріоритетів та механізмів досягнення мети. Особливу увагу слід приділити концепції національно вкоріненого розвитку, що передбачає утвердження суверенітету щодо створення власного господарського комплексу, упровадження стратегічного планування як умови цілеспрямованості та координованості різноманітних та різноджерельних зусиль, спрямованих на реконструктивне відродження. Принципове значення в цьому контексті набуває реалізація національних цільових проєктів.

  О. Шаров  наголосив, що процес повоєнного економічного відновлення України має ґрунтуватися на національній стратегії розвитку, яку можна було би назвати «Київським консенсусом». Завдання такої стратегії мають цілком узгоджуватися з нашою євроінтеграційною програмою та містити дієві антикорупційні запобіжники.

  С. Кораблін закликав до більш реалістичного, раціоналістичного підходу до перспектив залучення зовнішніх фінансових коштів на цілі повоєнного відновлення економіки та соціальної сфери. У цьому контексті він навів приклад Іраку, де в підсумку було компенсовано лише 15% від загального обсягу майнових справ щодо відшкодування збитків та втрат національних фізичних та юридичних осіб, спричинених воєнними діями.

  Л. Кістерський підтримав пропозиції щодо пріоритетної необхідності створення – в рамках «Плану Маршалла для України» – відповідного міжнародного координаційного центру та відповідної національної державної установи з питань повоєнної економічної відбудови, що діятиме на принципах проєктного регулювання/управління.

  Д. політ. наук Ігор Піляєв запропонував залучення для цілей повоєнного відновлення потенціалу азійських багатосторонніх банків розвитку, а саме заснованого в 1966 р. за ініціативи США та Японії Азійського банку розвитку з поточними активами в понад 270 млрд дол.. США та заснованого в 2014 р. за ініціативи Китаю Азійського банку інфраструктурних інвестицій зі статутним капіталом 100 млрд дол. США.

У доповідях учасників конференції відзначалося також і те, що: досвід відновлення інших країн потрібно враховувати, проте Україна має власні унікальні умови, тому їх потрібно враховувати та діяти на основі національних інтересів; країни ЄС і США зацікавлені повернути свої інвестиції і кредити, а також зміцнити систему безпеки в Європі; Україні ж потрібно не тільки посилити сферу безпеки і оборони, а й сформувати основу для стійкого довгострокового соціально-економічного розвитку, тому надважливим є формування конкурентоспроможної мілітарно-інноваційної та переробної економіки на основі загальнонаціонального консенсусу та ефективних антикорупційних запобіжників.

За матеріалами конференції готується збірник тез.

Інформація на сайті НАН України

Локалізація у публічних закупівлях: діалог представників влади, бізнесу та науки

Співробітники ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 07 червня 2024 р. взяли участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему «Постзаконодавчий контроль у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в публічних закупівлях». На слуханнях презентовано результати опитування в рамках постзаконодавчого контролю ефективності впровадження урядом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» та підсумків регулярного моніторингу закупівель з локалізацією через систему Прозоро.

Серед низки важливих питань, які обговорювалися в рамках слухань, жваву дискусію викликало питання щодо розширення переліку товарів, на які розповсюджується вимога локалізації.

Під час свого виступу завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків д.е.н. Віталій ВЕНГЕР повідомив, що в ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», за ініціативи директора, академіка НАН України В.М. Гейця, в рамках діяльності Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України підготовлено та презентовано науково-аналітичні матеріали щодо заміщення імпорту в публічних закупівлях за рахунок локалізації як одного з ТОП-17 ключових науково-дослідних робіт з відновлення економіки України, що виконувалися за запитом Міністерства економіки України. Старший науковий співробітник д.е.н. Оксана КУШНІРЕНКО у своїй промові підтримала необхідність розширення переліку товарів, на які розповсюджується вимога локалізації, зокрема кабельно-провідниковою продукцією, обґрунтувавши, що зростання обсягів публічних закупівель цієї продукції у вітчизняних виробників позитивно вплине на ключові макроекономічні показники: ВВП країни, зайнятість, податки, бюджет тощо.

Поряд із цим для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у сфері публічних закупівель з локалізацією важливими є пропозиції  Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку щодо залучення науково-аналітичних центрів до розроблення:

– методики аналізу проникнення імпорту в публічні закупівлі;

– оцінки впливу публічних закупівель товарів з наявністю місцевої складової (локалізації) на наповнення державного бюджету;

– узагальнення міжнародного досвіду щодо визначення критеріїв підтримки внутрішніх виробників.

Конструктивний діалог представників влади, бізнесу та науково-аналітичних центрів в рамках проведеного заходу показав важливість консолідації інтересів ключових стейкхолдерів для віднаходження балансу потреб виробників та замовників для розвитку і стійкості національної економіки.

За результатами слухань передбачається напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, нормативно-правових актів у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в публічних закупівлях.

Як покращити оцінювання та моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України задля економічного зростання

30 травня 2024 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся міжнародний семінар “Моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України”, співорганізаторами якого виступили Європейська економічна комісія Організації Об’єднаних Націй (UNECE) та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). 

З вітальним словом виступили президент НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ та директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ. Своє вітання учасникам семінару надіслав заступник міністра освіти і науки Денис КУРБАТОВ.  У роботі семінару взяло участь близько 100 учасників: представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, УКРНОІВІ. Для особистої участі у семінарі до Києва приїхали представники UNECE.  

Актуальність науково-технічного та інноваційного розвитку зростає, адже, окрім глобальних процесів і появи нових явищ, Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами повномасштабного вторгнення. Розроблення ефективної національної політики у сфері науки та інновацій та її подальша реалізація потребують оперативної релевантної інформації щодо різних аспектів розвитку науки та інновацій, особливо кадрової складової, та визначення зв’язку науки та інновацій з економічним зростанням. 

Директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена ОРЛЮК доповіла про роль інтелектуальної власності у процесах інноваційного розвитку, а також діяльність УКРНОІВІ у розбудові інноваційної інфраструктури.

Заступниця начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Інна ШАТОВА акцентувала увагу на нормативно-правовому забезпеченні розвитку сфери інтелектуальної власності.

Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра АНТОНЮК ознайомила учасників з діяльністю комітету та його участю у процесах оцінювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні.

Своє бачення щодо використання та впливу кількісних показників оцінки на ефективність дослідницької діяльності презентував Віктор ГРІНЧЕНКО, ексдиректор Інституту гідромеханіки НАН України.

Експерти з інновацій Європейської економічної комісії ООН Ральф ХАЙНРИХ і Оскар ФАСТ презентували систему ключових показників для моніторингу інноваційної діяльності, яка ґрунтується на комбінації даних з різних джерел (Держстат, МОН, ВЕФ тощо).

У свою чергу їх колега  Янез ШУСТЕРШІЧ  акцентував увагу на шляхах використання даних для формування кращої політики, а також навів приклади використання нетрадиційних джерел даних для моніторингу науково-технічного та інноваційного розвитку, зокрема – даних про подачу заявок на конкурси та метадані наукових публікацій тощо.

Продовжуючи тему, пов’язану з проблемами використання офіційної статистики для моніторингу науково-технічної та інноваційної діяльності та способів використання даних у процесі формування політики та узгодження значень різних індикаторів кількісного виміру стратегічного розвитку науки та інновацій доповіли фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України Віталій ГРИГА та Юлія РИЖКОВА.

Завідувачка відділу формування академічних ресурсів УкрІНТЕІ Олена ЧМИР розповіла про можливості використання національного репозитарію академічних текстів для оцінювання у науково-технічній сфері України як додаткового джерела оперативної інформації.

Доповідь Ігоря ЄГОРОВА, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н., професора, член-кореспондента НАН України, була присвячена методологічним аспектам та досвіду проведення розрахунків Європейського інноваційного індексу для України, а також перспективам його подальшого використання.

У другій частині семінару було проведено панельну дискусію, модератором якої виступила голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра АНТОНЮК. Активну участь у дискусії взяли Ольга КРОНДА (начальник Департаменту розвитку інновацій УкрНОІВІ, к.ю.н.), Олег ХИМЕНКО (начальник головного управління із реалізації політик щодо розвитку науки директорату розвитку науки МОН України), Володимир ХАУСТОВ (вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.т.н.), Андрій КОВАЛЕНКО (головний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України,  член-кор. НАН України), Олена ЧМИР (завідувачка відділу формування академічних ресурсів УкрІНТЕІ, д.е.н.), Віктор ГРІНЧЕНКО  (директор Інституту гідромеханіки НАН України (1986 –2021), академік НАН України) та інші учасники семінару.

У процесі дискусії було відзначено доцільність посилення впливу експертного середовища на розвиток системи статистичного забезпечення моніторингу науково-технічної та інноваційної діяльності й упровадження сучасних технологій в економіці та наголошено на потребі критичного аналізу відповідних даних. Крім цього, жваву дискусію викликало питання оцінювання наукової діяльності в контексті проєкту нової методики атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності.

Проведений захід показав важливість залучення науковців до вирішення актуальних проблем відновлення та розвитку національної економіки в умовах воєнних викликів та дієвість налагодження ефективного діалогу між наукою, громадськістю та державними органами управління в процесах розроблення політики та шляхів її реалізації.

Інформація на сайті НАН України

Підприємництво і солідаризація українського суспільства: виклики воєнного часу та перспективи повоєнного відновлення

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступив співорганізатором VІІ міжнародної науково-практичної конференції «Економічні перспективи підприємництва: виклики воєнного часу та повоєнної відбудови», що відбулася 31 травня 2024 року в Державному податковому університеті (м. Ірпінь) під егідою Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України. До проведення цього щорічного наукового форуму долучилися також зарубіжні партнери – Балтійська міжнародна академія (Латвія), Інститут аграрного розвитку в Центральній та Східній Європі ім. Лейбніца (Німеччина), Зеленогурський університет (Польща).

Наукова проблематика конференції охоплювала питання: міжнародного ландшафту та ключових імперативів функціонування підприємництва у світі в умовах загострення глобальних суперечностей і загроз; розвитку підприємництва в Україні під час війни (внутрішній потенціал, умови, державна політика); повоєнної декомпресії підприємницької ініціативи; передових фінансових механізмів забезпечення ефективності бізнесу; тенденцій і завдань розвитку обліку, аудиту та оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності; цифрових та екологічних інновацій; та простору можливостей для розвитку бізнесу в Україні з погляду молоді.

Під час роботи конференції предметом обговорення стали ключові питання забезпечення стійкості економіки України та окремих підприємств, сучасні тенденції та загрози розвитку бізнесу в умовах війни, перспективні напрями трансформації підприємництва та необхідні заходи державної політики для зміцнення й підтримки підприємницького сектора.

Науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» стали спікерами пленарного засідання. Зокрема, з доповіддю «Трансформація українського підприємництва та потенціал соціально-економічного солідаризму в економіці воєнного часу» виступила д.е.н. Вікторія Небрат – завідувач відділу економічної історії. Були представлені особливості та нові тренди підприємництва в умовах повномасштабної війни, а саме: абсолютне та відносне збільшення неформальної економіки, розвиток соціального підприємництва, трансформація стратегій корпоративної соціальної відповідальності, зростання ролі фермерського та сімейного виробництва, поширення крафтового виробництва, поглиблення переробки місцевої агросировини та подовження ланцюжків створення доданої вартості, розвиток форм шерінгової економіки (коворкінг, райдшерінг, краудфандинг, фандрейзингові платформи та ін.).

В. Небрат розкрила історичні традиції, зарубіжний досвід та актуальні детермінанти розвитку економічних форм соціальної солідарності в умовах війни та повоєнного відновлення. При обговоренні доповіді учасники конференції наголосили на важливості імплементації представлених положень у навчальний процес.

Головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д-р екон. наук, професор, Заслужений економіст України Любов Молдаван виступила з доповіддю «Агроекологічні інновації в повоєнному використанні природного ресурсу сільського господарства». Принципи міжпоколіннєвої солідарності та соціальної відповідальності перед майбутніми поколіннями покладені в основу парадигми сталого розвитку та Європейського зеленого курсу. У цьому контексті фахівчиня охарактеризувала основні виклики, що постали перед аграрним сектором України та обґрунтувала необхідність агро-екологічного землеробства як такого, що забезпечує збалансованість економічної, соціальної та екологічної складових розвитку сільського господарства. ]

Провідний науковий співробітник сектора галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д-р екон. наук Олег Пустовойт виніс на обговорення учасників конференції проблеми щодо необхідності та можливостей скорочення термінів повоєнного відновлення української економіки, пошуку шляхів об’єднання зусиль держави, науки та бізнесу для структурної модернізації виробництва, його експортного потенціалу, запровадження нової моделі економічного розвитку, здатної прискорити інтеграцію України в ЄС. Науковець представив результати власних досліджень, обґрунтувавши «Окремі пріоритети повоєнного відновлення експорту України».

Проведення конференції спільними зусиллями науковців, освітян та практиків слугує передумовою підвищення наукового рівня фахової освіти, сприяє посиленню позицій і реалізації соціогуманітарної місії НАН України, а головне – формує теоретичне підґрунтя для вирішення актуальних завдань забезпечення стійкості економіки та консолідації українського суспільства.

ЕКА та банки: спільні проєкти для просування експорту та залучення інвестицій

Спільне засідання Клубу банкірів з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 29 травня 2024 року було присвячено темі «Реалізація спільних проєктів Експортно-кредитного агентства і банків: просування експорту та залучення інвестицій». Відповідно до обраної тематики на засідання були запрошені представники керівництваПрАТ «Експортно-кредитне агентство», керівники та представники банків АТ «Ощадбанк», «ТАСкомбанк», АТ «Кристалбанк», ПАТ «Європромбанк», «RwS bank», АТ «Монобанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Асвіо Банк», Фонду держмайна України, «GIZ Ukraine», а також наукових установ – ДННУ «Академії фінансового управління», Національного інституту стратегічних досліджень та ін.

У вітальному слові голова ради ГО «Клуб банкірів» Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом, відзначила широке представництво банківської спільноти, підкреслила важливість нинішньої зустрічі банкірів і ЕКА задля обміну баченням та міркуваннями із зазначеної вище теми.

Директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць зазначив, що стосунки із зовнішнім світом у подальшому мають складатися таким чином, щоб діяльність кредитних установ загалом та ЕКА зокрема орієнтувалася на нарощення експорту і заміщення імпорту саме в тих видах діяльності, де формується більш висока питома вага доданої вартості. Завдяки розвитку внутрішнього товаровиробника ми зможемо задовольняти внутрішній попит, збільшувати продуктивність, відповідним чином зменшувати безробіття, збільшувати надходження ПДВ і за певних умов змінити наші стосунки із зовнішніми кредиторами, тож нинішнє засідання Клубу банкірів орієнтоване на надзвичайно актуальне завдання поєднання інтересів ЕКА та кредитних установ для вирішення зазначених викликів.

Також В. Геєць зауважив, що наразі сформована з науковців і співробітників Міністерства економіки України платформа дає змогу винести обговорення важливих питань на широкий загал і оперувати не тільки статистичними даними та експертними узагальненнями, а й спиратися на серйозні наукові дослідження.

У доповіді заступниці Голови правління «Експортно-кредитного агентства» Оксани Очеретяної на тему «Нові можливості для українських експортерів» було розкрито особливості створення і діяльності ЕКА, погляд ЕКА на проблеми українських експортерів та інструментарій їх вирішення. За опитуванням ЕКА ключову проблему становить саме доступ до фінансування. За 2022–2024 рр. обсяг підтриманого ЕКА експорту становив близько 14 млрд грн, а обсяг кредитів, виданих українським експортерам банками у співпраці з ЕКА, – 1,62 млрд грн. Також ЕКА здійснює страхування експорту всіх робіт і послуг українського походження в обсязі до 75% зовнішнього договору залежно від продукту. ЕКА безпосередньо працює з експортерами зокрема і щодо дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними договорами. Такі напрями діяльності формують основний портфель інструментів ЕКА. У перспективі ЕКА орієнтується на захист прямих іноземних інвестиції та дивідендів по них.

Виступ Оксани Очеретяної викликав жваву дискусію. Питання ставили Д. Гладких (НІСД), В. Копилов (АТ «Кристал Банк»), С. Лимар («RwS Банк»), А. Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління»), Ю. Таращенко (АТ «Райффайзен Банк Україна») та інші.

На засіданні також було презентовано доповідь про результати діяльності АТ «Ощадбанк» з підтримки експортерів і співпраці з ЕКА та Програму міжнародного Консорціуму з підтримки українських виробників «ProGRess».

Так, заступник начальника філії ГУ АТ «Ощадбанк» по м Києву та Київській області з ММСБ Євген Панченко доповів, що у 2023 р. у співпраці з ЕКА «Ощадбанк» надав 18 кредитів на 165 млн грн із пріоритетом підтримки переробної галузі. В лінійці продуктів «Ощадбанку» є окремий пакет, орієнтований на підтримку експорту. Зокрема, фінансування зовнішньоекономічного контракту, в рамках якого передбачається експорт товарів (робіт, послуг) українського походження або виробництво українських товарів із наступним експортом останніх згідно із переліком окремих товарних груп за УКТ ЗЕД. Співпраця з ЕКА має комплексний характер і включає пільгове кредитування, валютне обслуговування, державні гарантії і можливість додаткового фінансування.

Дмитро Березовський, проєкт-менеджер «GIZ Ukraine» представив Проєкт «ProGRess», який німецька міжнародна організація GIZ реалізує в Україні в рамках Консорціуму спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та OECD. Програма реалізується з 2024 р. по 2028 р. і роль Інституту економіки та прогнозування НАН України як провідної науково-аналітичної установи у Консорціумі дуже важлива. Кінцева мета Проєкту – забезпечення довгострокового пом’якшення наслідків зміни клімату та сталого розвитку в країнах Східного партнерства. Для цього передбачено співпрацю з регуляторними органами для забезпечення кліматично орієнтованого, стійкого та екологічно сприятливого економічного розвитку. Одним з етапів Проєкту є інформаційне супроводження та практична підтримка підприємців – виробників фруктів, ягід, горіхів для полегшення доступу до «зеленого» фінансування та сприяння залученню відповідних коштів, поширення відповідного європейського досвіду.

Інститут економіки та прогнозування НАН України як учасника Консорціуму з GIZ та OECD у межах ProGRess представив завідувач відділу грошово-кредитних відносин Євген Бублик. Він відзначив, що, оскільки Проєкт торкається широкого кола питань – сільського господарства, торгівлі, «зеленої енергетики» та «зелених фінансів», – від Інституту і його реалізації беруть представники різних відділів, І дуже важливо, щоб потенціал Проєкту ProGRess був використаний і банківською спільнотою, оскільки економіка України потребує кредитної та інвестиційної підтримки, ресурс депозитних сертифікатів НБУ не може бути нескінченним, тож банкам все одно доведеться відновлювати кредитну діяльність. У цьому сенсі особливо важливим елементом виступає плідна співпраця з ЕКА у сфері страхування експорту. Було би корисно долучити до обговорення пропозицій Інституту банківську спільноту, щоб почути їхні думки.

Підводячи підсумки зустрічі, заступник директора Інституту Сергій Кораблін відзначив важливість підтримки ЕКА як бізнесом, так і міжнародними організаціями, зокрема «GIZ Ukraine», з якою Інститут готовий розвивати співробітництво. Від імені Інституту він щиро подякував всім гостям та модератору Людмилі Мостовій за гарну організацію заходу. 

Як зберегти солідарний соціальний потенціал

Директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць та завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Вікторія Близнюк – як представники наукової установи – співвиконавця цільового міждисциплінарного проєкту “Солідаризація українського суспільства в умовах війни та перспективи збереження і відтворення солідарного соціального потенціалу у повоєнному розвитку країни”  (2024–2025 рр.) – взяли участь у робочій нараді щодо проєкту, що відбулася у Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України 28 травня 2024 р.

Науковий проєкт спрямований на дослідження феномену солідаризації українського суспільства в один із найбільш критичних моментів української історії – в період російсько-української війни. Участь у ньому беруть установи НАН України. На нараді наголошувалося на зосередженні на визначенні чинників, які впливають на суспільну солідаризацію в нинішніх умовах, на викликах та загрозах цьому процесові. Зокрема, В. Геєць наголосив, що науковці повинні проявити свої прогностичні вміння і вже зараз описати потенційні лінії розколів, здатні  порушити суспільну єдність.

Ключові науково-дослідні проєкти з відновлення економіки України: пропозиції Інституту економіки та прогнозування

27 травня 2024 року відбулось друге засідання з представлення результатів дослідження ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів з відновлення економіки України. Фахова дискусія проводилася відповідно до графіка роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України.

У ході наукової дискусії обговорювалися такі актуальні теми:

  1. Сценарне прогнозування: різні обсяги міжнародної допомоги (отримання / не отримання) (перший етап).
  2. Запровадження спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК.
  3. Заміщення імпорту в публічних закупівлях за рахунок локалізації (ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, легпром).
  4. Збільшення уставного капіталу Експортно-кредитного агентства (ЕКА) для страхування/кредитування експортних контрактів та страхування інвестицій від військових ризиків (рішення: залучення 300+ млн дол. США).

Результати наукових досліджень за першими трьома пунктами представляли відділи моделювання та прогнозування економічного розвитку, публічних фінансів та промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» , за четвертим – Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки.

Зокрема, очільниця відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Марія СКРИПНИЧЕНКО доповіла про результати сценарних оцінок макроекономічних показників за різними варіантами міжнародної допомоги Україні.

Зав. відділу публічних фінансів Інна ЛУНІНА представила результати сценарного оцінювання впливу запровадження спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК на показники бюджету та пропозиції щодо впровадження спецрежиму оподаткування виробників продукції оборонно-промислового комплексу за різними податковими інструментами.

Науковці відділу промислової політики – Олена ЦИПЛІЦЬКА, Оксана КУШНІРЕНКО, Олена СНІГОВА, Марія ЗАВГОРОДНЯ визначили проблеми, які заважають українським промисловим виробникам перемагати у публічних закупівлях, та запропонували заходи стимулювання імпортозаміщення за такими видами продукції, як ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, продукція легкої промисловості.

За результатами виконаних досліджень у всіх доповідях прозвучали результати оцінок впливу конкретних проєктів на ключові макроекономічні показники: ВВП країни, зайнятість населення, бюджет, платіжний баланс тощо.

Оприлюднені наукові результати викликали жваву дискусію серед учасників заходу, в ході якої відзначено важливість та необхідність їх швидкого практичного впровадження.

Проведений захід показав важливість залучення науковців до вирішення актуальних проблем відновлення та розвитку національної економіки в умовах воєнних викликів та дієвість налагодження ефективного діалогу між наукою, громадськістю та державними органами управління.

Про процеси євроінтеграції у статистиці ДІР та інновацій

В Інституті інновацій та конкурентоспроможності Товариства ім. Макса Планка у Мюнхені (Німеччина) 13–14 травня 2024 року відбувся міжнародний семінар “Opening up Data for Research on Ukraine”. У семінарі, де розглядалося широке коло питань щодо стану науки та інновацій в Україні в умовах війни, взяв участь завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” , д.е.н., проф., член-кореспондент НАН України І.Ю. Єгоров.


Учасники семінару: І.Ю. Єгоров – перший зліва

Окрім участі у загальному обговоренні професор Єгоров зробив окрему доповідь “Відмінності та подібності між українськими та міжнародними даними про науку, технології та інновації”. Хоча свою статистичну інформацію у сфері науки та інновацій Україна почала гармонізувати понад 10 років тому, цей процес однак далекий від завершення. У багатьох випадках українська офіційна статистика використовує ті ж визначення, що і країни ОЕСР, але методи збирання даних і розрахунків не відповідають міжнародним стандартам, як було продемонстровано на прикладі показників повної зайнятості. Крім того, Державна служба статистики України не надає дані про фінансування у порівняльних цінах і не визначає специфічних дефляторів для наукової сфери, що ускладнює оцінку динаміки відповідних процесів.

Іще одну проблему становить обмежений доступ до вихідної інформації. По-перше, не всі групи інноваційних підприємств належним чином представлені в у статистичних формах. По-друге, згідно із чинними юридичними нормами, доступ до даних окремих дослідницьких організацій та інноваційних підприємств обмежено. Таку ситуацію необхідно змінити, використовуючи більш “гнучкі” процедури для аналізу сфери інновацій, досліджень і розробок , зокрема варто уточнити зміст окремих показників, зняти обмеження на надання відкритих даних по інноваційних підприємствах, які є монополістами в тій чи іншій галузі; розширити  можливості статистичних групувань підприємств та організацій залежно від цілей того чи іншого обстеження. Це допомогло б ефективніше проводити міжнародні порівняння, необхідні для прискорення процесів євроінтеграції у сфері статистики науки та інновацій. 

Прогноз макроекономічних показників

Прогноз макроекономічних показників, підготовлений ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” для квітневого випуску Консенсус-Прогнозу макропоказників економіки України  за період  2024–2027 рр. (квітень, 2024 р.).

-->