Новини Інституту

В Інституті інновацій та конкурентоспроможності Товариства ім. Макса Планка у Мюнхені (Німеччина) 13–14 травня 2024 року відбувся міжнародний семінар “Opening up Data for Research on Ukraine”. У семінарі, де розглядалося широке коло питань щодо стану науки та інновацій в Україні в умовах війни, взяв участь завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” , д.е.н., проф., член-кореспондент НАН України І.Ю. Єгоров.

Окрім участі у загальному обговоренні професор Єгоров зробив окрему доповідь “Відмінності та подібності між українськими та міжнародними даними про науку, технології та інновації”. Хоча свою статистичну інформацію у сфері науки та інновацій Україна почала гармонізувати понад 10 років тому, цей процес однак далекий від завершення. У багатьох випадках українська офіційна статистика використовує ті ж визначення, що і країни ОЕСР, але методи збирання даних і розрахунків не відповідають міжнародним стандартам, як було продемонстровано на прикладі показників повної зайнятості. Крім того, Державна служба статистики України не надає дані про фінансування у порівняльних цінах і не визначає специфічних дефляторів для наукової сфери, що ускладнює оцінку динаміки відповідних процесів.

Іще одну проблему становить обмежений доступ до вихідної інформації. По-перше, не всі групи інноваційних підприємств належним чином представлені в у статистичних формах. По-друге, згідно із чинними юридичними нормами, доступ до даних окремих дослідницьких організацій та інноваційних підприємств обмежено. Таку ситуацію необхідно змінити, використовуючи більш “гнучкі” процедури для аналізу сфери інновацій, досліджень і розробок , зокрема варто уточнити зміст окремих показників, зняти обмеження на надання відкритих даних по інноваційних підприємствах, які є монополістами в тій чи іншій галузі; розширити  можливості статистичних групувань підприємств та організацій залежно від цілей того чи іншого обстеження. Це допомогло б ефективніше проводити міжнародні порівняння, необхідні для прискорення процесів євроінтеграції у сфері статистики науки та інновацій. 

Прогноз макроекономічних показників, підготовлений ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” для квітневого випуску Консенсус-Прогнозу макропоказників економіки України  за період  2024–2027 рр. (квітень, 2024 р.).

Завідувачка сектору міжнародних фінансових відносин відділу публічних фінансів Інституту доктор економічних наук, професор Олена Борзенко на запрошення Корейського фонду (The Korea Foundation, KF) в кінці квітня ц. р. відвідала Республіку Корея разом із представниками США, Індонезії, Танзанії, Сенегалу, Йорданії, Ємену та Словаччини і на власні очі побачила південнокорейське економічне диво другої половини ХХ століття – «диво на річці Хан».

Кожного запрошеного учасника програми особисто привітав Президент Корейського фонду, Джіван Кім (Amb. Gheewhan Kim).

Представники Федерації корейської промисловості (The Federation of Korean Industries, FKI) наочно ознайомили гостей із макроекономічними показниками Республіки Корея за останні понад 60 років (від 1961 року), наголосивши, що промисловий бізнес, внутрішні інвестори відновлювали країну пліч-о-пліч із державними інституціями. А представники глобального маркетплейсу (платформи електронної комерції) – Корейської торговельно-інвестиційної агенції (Korea Trade-Investment Promotion Agency, KOTRA), відділення якої є і в Києві, – розповіли, як вони сьогодні допомагають корейському бізнесу зростати на міжнародному рівні.

У Національному банку Кореї гостям представили презентацію «Фінансова система Північної Кореї та сучасні економічні проблеми» із порівнянням макроекономічних показників, динаміки валютного курсу, рівня життя та освіти Північної Кореї та  Південної Кореї.

Учасники програми обміну Корейського фонду відвідали низку організацій, зокрема Глобальний центр обміну знаннями та розвитку (Global Knowledge Exchange & Development Center) у Сеулі. У Дослідницький інститут Хюндай (Hyundai Research Institute, HRI) учасникам візиту продемонстрували автомобіль майбутнього, пальним для якого є водень, одержаний із води, а у Центрі космічних технологій SK Telecom T.um (T.um – це ‘Technology, U-topia, Museum’) – новий світ, де все пов’язано з сервісами штучного інтелекту.

У межах програми Корейського фонду доктор економічних наук, професор Олена Борзенко зустрілася з південнокорейськими колегами-науковцями – професором департаменту економіки  Сеульського національного університету Бонггеуном Кімом (Bonggeun Kim) і дослідником з Корейського інституту міжнародної економічної політики Мінгйоном Джонгом (Minhyeon Jeong). Вони наголосили, що саме середня школа, освіта, наука й інновації стали драйвером відновлення Республіки Корея, а головний складник «дива на річці Хан» – це важка, свідома й самовіддана праця.

У ході візиту було досягнуто попередньої домовленості про спільне підписання меморандумів про співпрацю між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Сеульским національним університетом (кафедра економіки), а також Корейським інститутом міжнародної економіки та політики (KIEP), які передбачатимуть виконання спільних проєктів, проведення міжнародних конференцій, семінарів та круглих столів, видання міжнародних монографій та збірників наукових праць.

Учасники програми побували у двокілометровій Корейській демілітаризованій зоні (Korean Demilitarized Zone, DMZ) між Республікою Корея та Корейською Народно-Демократичною Республікою.

Читайте більше на сайті НАН України

Співробітники відділу економіки і політики аграрних перетворень Державного установи “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України” розробили посібник “Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості: популярний виклад та коментарі”.

У Посібнику представлена інформація про становлення та міжнародне поширення Декларації ООН, а також викладені окремі статті документу з поясненнями та обґрунтуваннями; запропоновані шляхи імплементації Декларації через впровадження стратегій розвитку на різних рівнях співпраці держав, організацій, громадянського суспільства і селянських рухів. Цей посібник становить важливий крок у зміцненні прав селян та сприяє сталому розвитку сільських територій.

Видання покликане сприяти поширенню нових знань міжнародного рівня про права селян та розбудову інституційної спроможності законодавчих органів, урядових структур, органів місцевого самоврядування, громадських організацій і рухів щодо реалізації Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Його адресовано сільському населенню, малим фермерам, представникам органів влади, наукових та освітніх кіл і призначено для розбудови і посилення політики аграрного та сільського розвитку в Україні.

04 квітня 2024 року в Державній установі  «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за ініціативи науковців відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків відбувся  круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану».

З вітальним словом виступили директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» академік НАН України Валерій Геєць, член-кореспондент НАН України, заступник директора інституту Сергій Кораблін та доктор економічних наук, завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Віталій Венгер. Під час виступів та обговорення було окреслено проблеми ринків товарів і послуг України, розглянуто зміни, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках після початку широкомасштабної збройної агресії, обговорено перспективні напрями подальшого розвитку ринків. Участь у круглому столі взяли українські науковці та науковці зарубіжних країн.

За підсумками засідання круглого столу доповідачі та учасники запрошуються до публікації результатів своїх досліджень у наукових журналах “Економіка України” (категорія Б), “Економічна теорія” (категорія Б) та Науковому віснику Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології (категорія Б).

Детальніша інформація – на сайті НАН Україні

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Роман Подолець і провідний науковий співробітник цього сектору кандидат технічних наук Олександр Дячук – взяли участь у заході високого рівня «Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови» у Брюсселі (Бельгія), на якому 21 березня 2024 року Європейській Комісії було представлено проєкт Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК).

         У розробленні НПЕК взяли участь усі ключові українські міністерства й відомства спільно з незалежними експертами під егідою аналітичного центру DiXi Group та Інституту економіки та прогнозування НАН України за підтримки Посольства Великої Британії в Україні й американської ініціативи Net Zero World Initiative. Процес координувало Міністерство економіки України.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України відповідальні насамперед за моделювання і прогнозування розвитку української енергетики й динаміки викидів парникових газів, комплексне оцінювання внеску впровадження широкого набору заходів із декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності тощо у досягнення міжнародних зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства, європейської інтеграції та Паризької кліматичної угоди 2015 року. Для цього вони використовують розроблену в Інституті модель TIMES-Україна, широко відому на національному і міжнародному рівнях. Модель TIMES-Україна створили для оцінювання динаміки енергетичної системи у довгостроковій перспективі, її визнано у світі, про що свідчать численні наукові публікації у найрейтинговіших фахових виданнях. Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН України застосовує та розвиває цю розробку у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема з Тихоокеанською північно-західною національною лабораторією (Pacific Northwest National Laboratory), Національною лабораторією з відновлюваної енергетики (National Renewable Energy Laboratory, NREL), Аргонською національною лабораторією (Argonne National Laboratory) та Національною лабораторією імені Лоуренса у Берклі (Lawrence Berkeley National Laboratory). 

Українська команда розробників НПЕК зустрілася також із представниками Генерального директорату Європейської Комісії з енергетики. Основна дискусія зосереджувалася на доопрацюванні проєкту НПЕК відповідно до вимог Європейського Союзу, а також обміні знаннями, зокрема щодо додаткових заходів із декарбонізації економіки України. Крім того, з ініціативи Інституту економіки та прогнозування НАН України обговорювалися проблеми і попередні результати моделювання для НПЕК.

Читайте більше на сайті НАН України

Започаткування Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» може допомогти розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів. В умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, створення такого майданчика для знаходження спільних рішень є актуальним.

Бачення і рекомендації щодо діяльності платформи викладено у статті д.е.н., старшого наукового співробітника відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олени Снігової “Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни“, опублікованій 11 березня 2024 р. на сайті Zn,ua

У світі внаслідок переходу на електромобілі та використання літієвих акумуляторів стрімко розвивається літієва промисловість. Зростання попиту на літій призвело до різкого його подорожчання на світових ринках. Ціна на карбонат літію зараз перевищує 70 тис. дол. за тонну, хоча нещодавно становила «лише» 13 тис. Оскільки Україна є однією з небагатьох країн із великими запасами літію (за оцінками, до 10% світових запасів) і гостро потребує ресурсів для економічного розвитку, то розмови про перспективи розвитку літієвої промисловості тут відчутно почастішали.

Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України” к. т. н. В.К. Хаустова “Український літій: які перспективи?“, опублікованій на сайті  Zn,ua  6 лютого 2024 р.

На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 18 січня 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Захід до дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України академіка М.І. Туган-Барановського організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

Мета академічних читань – актуалізація спадщини М. Туган-Барановського як вченого-економіста, будівничого української державності, громадського діяча та організатора науки у контексті завдань відбудови економіки та відновлення соціогуманітарного простору України. 

Участь у читаннях взяли науковці НАН України, НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», ННЦ «Інститут аграрної економіки», НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрНУ, Національного інституту стратегічних досліджень та представники провідних університетів. До розгляду актуальних питань забезпечення стійкості економіки, консолідації суспільства та розвитку кооперації долучилися представники бізнесу та громадянського суспільства. Географія учасників охоплює дослідницькі осередки та вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Сум, Житомира, Львова, Тернополя, Хмельницького.

Читайте більше

Інформація на сайті НАН України

Збірник наукових праць «Актуальні ідеї наукової спадщини Михайла Туган-Барановського»

Російське вторгнення в Україну призвело до масштабних руйнувань та величезних проблем в українському сільському господарстві. Окрім усього іншого, війна продемонструвала надзвичайну вразливість довоєнної моделі розвитку аграрного сектора, що заснована на ефектах масштабу, сировинному характері аграрного експорту та деформованій структурі сільськогосподарського виробництва. На жаль, війна не зупинила, а лише посилила боротьбу за ресурси та державну підтримку між великим бізнесом та сімейними фермерськими господарствами. У цьому контексті у звіті “Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки”, підготовленому групою українських та європейських вчених, представлено динаміку та тенденції розвитку аграрного сектора України до війни, наведено деякі результати впливу на його функціонування  воєнних дій та окреслено можливості його подальшого розвитку у повоєнному періоді. З цією метою використано  результати досліджень  ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», які доповнено інтерв’ю з представниками громадянського суспільства, політиками та представниками агробізнесу, проведеними авторами цього звіту протягом 2022–2023 років.

Звіт опубліковано українською та англійською мовами.