Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Між визначенням інформації, яка потребує розкриття, і захистом тієї, що є комерційною таємницею, має бути баланс

Закон України «Про особливості корпоративного управління в банках» сприяє поліпшенню якості корпоративного управління. У ньому закріплено повноваження, які повинні належати до виключної компетенції правління банків (їх дев’ять). Однак цей документ не сприяє усуненню основної складової ризику корпоративного управління, а саме комплаєнс-ризику (ризик юрсанкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства та внутрішніх правил). Визначено та посилено вимоги до кількісного та особового складу рад банків, проте не враховано рекомендації про непарну кількість осіб у раді, що має значний вплив на процедури голосування та прийняття рішень.
Детальніше – у коментарі н.с. відділу грошово-кредитних відносин К.І. Рожкової “Фінустанови ризикують репутацією” газеті «Урядовий кур’єр» від 11 червня 2015 р.

http://ukurier.gov.ua/uk/news/finustanovi-rizikuyut-reputaciyeyu/

Про проблеми прискорення завершального етапу приватизації в Україні та шляхи їх вирішення

Cпівробітники відділу фінансів реального сектора Інституту економіки та прогнозування підготували науково-аналітичні матеріали “Про проблеми прискорення завершального етапу приватизації в Україні та шляхи їх вирішення” та “Ефективність дяльності приватизованих підприємств в Україні”, де проаналізовано показники ефективності діяльності приватизованих підприємств України, а також охарактеризовані проблеми приватизаційного процесу і визначені деякі напрями їх вирішення.

Про проблеми прискорення завершального етапу приватизації в Україні

Ефективність діяльності приватизованих підприємств в Україні

Шляхи реформування національної системи безпеки дорожнього руху. Безпечні дороги

Цим питанням 2 червн_MG_8044я 2015 року було присвячено спільне засідання підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху Комітету Верховної Ради з питань транспорту з представниками профільних міністерств та експертів у сфері безпеки дорожнього руху. Від Інституту економіки і прогнозування НАН України у засіданні взяли участь директор Інституту, академік НАН України, професор В.М. Геєць (доповідь «Деякі аспекти реформування системи управління дорожньою безпекою») та завідувач відділу розвитку виробничої інфраструктури канд. екон. наук О.І. Никифорук (доповідь «Питання стратегічного планування підвищення рівня дорожньої безпеки»).

У газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 29 травня ц.р. опубліковано статтю завідувача сектора міжнародних фінансових досліджень, д-ра екон. наук Т.П.Богдан «Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи»

Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи
Тетяна Богдан
Ще напередодні саміту Східного партнерства, який відбувся на поточному тижні – 20–21 травня – в Ризі, з’явилась інформація щодо надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні на 1,8 млрд євро у кредитній формі, 150 млн євро безповоротної допомоги та ще 1,5 млрд – у вигляді кредитів для малого і середнього бізнесу. Загальний рівень макрофінансової допомоги, виділеної Брюсселем Києву з травня 2014-го, становитиме 3,41 млрд євро – це найбільший її обсяг для третіх країн за такий короткий період. Однак, беручи до уваги зазначені цифри, не варто забувати про головні цілі, які передбачало закріплення європейського вектора розвитку України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. І полягали вони далеко не в отриманні тих чи інших коштів від західних сусідів та навіть не в спрощенні візового режиму. Подальший євроінтеграційний процес передбачає серйозні виклики, пов’язані з проведенням глибоких соціально-економічних реформ та радикальних інституційних перетворень в Україні. Тим більше, що трохи раніше – під час квітневого саміту Україна–ЄС у Києві – сторони виключили можливість перегляду та подальше відтермінування введення з 1 січня 2016 року Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною.
Передбачена Угодою про асоціацію (УА) ПВЗВТ створить правові, економічні й організаційні засади для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і частково — робочої сили між Україною та ЄС. У перспективі надзвичайно місткий і диверсифікований ринок Євросоюзу, усунення бар’єрів для зовнішньої торгівлі, гармонізація регуляторних режимів і вдосконалення ринкових інститутів можуть стати потужними драйверами зростання української економіки. Досить згадати, що сумарний ВВП 28 країн-членів ЄС становить близько 13 трлн євро, тоді як сумарний ВВП 10 країн СНД – 2 трлн євро.
Водночас у коротко- і середньостроковому періодах імплементація УА/ПВЗВТ між Україною та ЄС породжуватиме певні економічні втрати та потребуватиме значних інвестицій. Йдеться про вихід з ринку економічних суб’єктів унаслідок посилення конкуренції з виробниками/постачальниками з ЄС та наступний перерозподіл чинників виробництва; підвищення рівня безробіття і необхідність перенавчання і працевлаштування робочої сили, що вивільнятиметься у процесі реструктуризації економіки; впровадження і дотримання стандартів ЄС (технічних стандартів, фітосанітарних норм, екологічних стандартів, стандартів соціальної безпеки), які потребують чималих зусиль та інвестицій з боку виробників товарів і послуг; реформування за зразком ЄС правової і адміністративної системи: створення нових регуляторних органів, прийняття нового законодавства, запровадження нових правил і процедур.
Читайте більше у «Дзеркалі тижня. Україна»

Business As Usual сценарії енергозабезпечення та викидів парникових газів в Україні до 2030 року та подальшу перспективу

У рамках співпраці з проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» співробітники Інституту економіки та прогнозування НАНУ» (канд. екон. наук Р.З. Подолець, канд. техн.. наук О.А. Дячук та М.Г. Чепелєв) взяли участь у засіданні Робочої групи з питань формування державної кліматичної політики при Міністерстві екології та природних ресурсів України за напрямом підготовки Національно визначених внесків України (ОНВВ) до нової Глобальної кліматичної угоди, яка відбулася 27 травня 2015 року. Вони представили доповідь «Вхідні умови та результати моделювання Business As Usual (BAU) сценаріїв енергозабезпечення та викидів парникових газів в Україні до 2030 року та подальшу перспективу», де розглядалися довгострокові макроекономічні сценарії розвитку України: базовий, песимістичний та оптимістичний; вхідні умови та припущення щодо перспектив розвитку енергетики в моделі TIMES-Україна для BAU сценаріїв; модельні прогнозні розрахунки BAU сценаріїв енергозабезпечення та викидів ПГ за різними макроекономічними сценаріями; попередні модельні розрахунки скорочення викидів парникових газів за сценаріями низьковуглецевого розвитку енергетики України.
Учасники робочої групи високо оцінили представлені результати досліджень фахівців Інституту, висловили свої побажання щодо їх удосконалення та подальших напрямів досліджень.

Моніторинг факторів, що створюють ризики стійкості державних фінансів України

Науковцями відділу фінансів реального сектора (науковий керівник – д.е.н. Зимовець В.В.) у рамках виконання НДР «Фінансове забезпечення структурної модернізації реального сектора економіки України» підготовлено науково-аналітичні матеріали «Моніторинг факторів, що створюють ризики стійкості державних фінансів України», де висловлено пропозиції, що спрямовані на пом’якшення кризових явищ у сфері державних фінансів і можуть використовуватись при опрацюванні конкретних заходів зі зміцнення стійкості державних фінансів. Матеріали направлено керівним та виконавчим органам України.

Моніторинг факторів що створюють ризики стійкості державних фінансів

Стережіться пірамід!

В Україні учасників таких проектів законодавчо не захистять, а їхніх засновників — не покарають. Детальніше про це —  у матеріалі канд. екон. наук Брус С.І. та канд. екон. наук  Бублика Є.О. “Стережіться пірамід” , опублікованому 20 травня 2015 р. у газеті “Урядовий кур’єр”.

Чи готові державні службовці України до здійснення публічного адміністрування в умовах демократії?

На засіданні Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади, що проводилося Національним агентством України з питань державної служби 30 квітня 2015 року, виступила завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України, канд. соціол. наук О.М.Балакірєва. Ії презентація була присвячена темі: «Функціональна і компетентнісна готовність державних службовців України до здійснення публічного адміністрування в умовах демократії». Дослідження було виконано в межах НДР «Неекономічні пріоритети модернізації в Україні з врахуванням інтеграційного досвіду країн Центрально-Східної Європи».

Презентація Балакірєва_30_04_2015

Науково-аналітична доповідна записка

Житло для переселенців: реалії та можливості

У рамках постійно діючого Форуму з проблем внутрішньо переміщених осіб (ВПО), який діє на базі Інституту економіки та прогнозування НАН України, 29 квітня 2015 р. відбувся круглий стіл на тему «Стратегія розміщення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб». Організатори круглого столу – Інститут економіки та прогнозування НАНУ, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ та громадська організація «Конгрес сходу України». У круглому столі взяли участь представники ОБСЄ, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Київської міської та обласної адміністрацій, будівельних організацій, громадських організацій ВПО.
photo1Директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ, академік В.М. Геєць наголосив на центральній ролі громадських організацій у процесі вирішення житлових проблем ВПО.  Радник головного архітектора м. Києва І.Ю. Степанов розповів про необхідність розроблення та прийняття державних програм стійкого розселення ВПО.
Під час обговорення начальник управління житлової політики Міністерства  регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ  С. М. Старцева наголосила, що наразі в міністерстві існує дефіцит інформації щодо житлових потреб ВПО, зокрема типу, кількості, регіонального розподілу необхідного житла, а також диференціації цих потреб у розрізі соціальних груп. На місцевому рівні інформацію щодо житлових потреб ВПО у форматі, корисному міністерству, допомагають збирати обласні держадміністрації. Також представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ підкреслила, що міжнародна донорська допомога йде виключно через громадські організації. Міністерство виступає розпорядником коштів тільки для державного бюджету, тому очікувати від нього якихось «дозволів» чи «сприяння» в отриманні міжнародної донорської допомоги неправильно.
Учасники круглого столу поділились цікавим досвідом встановлення прямих контактів з українськими будівельними організаціями. Вони також зауважили, що підтримку подібним проектам уже обіцяють іноземні донори (насамперед німецькі та американські). Згоду про допомогу висловив і представник Будівельної палати України, зауваживши, що палата має готовий перелік проектів дешевого житла різних типів.
Також були обговорені питання впровадження сучасних будівельних технологій, створення соціального житлового фонду, адаптації законодавчих та нормативних актів, джерела фінансування будівництва житла та надання земельних ділянок ВПО.
photo2Цікавими думками щодо можливих стратегій отримання землі під будівництво поділився заступник начальника головного управління Держкомземагенства у Київської області. Він пояснив, що алгоритм виділення землі під житлове будівництво для ВПО аналогічний до виділення землі для учасників АТО. Найкоротший шлях отримання землі – мати готові пропозиції і звертатись з проханням про їх розгляд до органів місцевої влади (обласних, районних, селищних рад). Обговорювалась також колізія, коли громадянин використав своє право на отримання землі в окупованій зоні, скористатись ним на неокупованій території він вже не зможе.
Представник Київської облдержадміністрації поділився інформацією про перевірку кількості недобудованого житла з високим ступенем готовності (понад 70–80%). Виявилося, що його суттєво недостатньо, а переобладнання існуючих нежитлових приміщень під житло не завжди економічно доцільне.
По закінченні круглого столу представники громадських організацій підписали Меморандум про співробітництво та координацію зусиль у вирішенні проблем ВПО.
За результатами круглого столу готуються рекомендації, що будуть використані при підготовці Державної програми з соціальної адаптації ВПО. Організатори круглого столу прийматимуть відповідні пропозиції за електронною адресою pereselentsyi@gmail.com.
Черговий (вже третій) круглий стіл в рамках Форуму з проблем внутрішньо переміщених осіб, заплановано на 20 травня. Детальна інформація буде розміщена на сайті «Комітету сходу України».

 

Модернізація регіонального і муніципального управління Росії та України

Відділ промислової політики завершив роботу над НДР конкурсної тематики «Модернізація регіонального і муніципального управління Росії та України».
Узагальнено зарубіжний досвід формування та реалізації моделей управління регіонами, обґрунтовано інституціональні механізми забезпечення модернізації регіонального управління, визначено напрями децентралізації і деконцентрації владних повноважень органів місцевого самоврядування в умовах трансформаційних процесів в Україні, обґрунтовано аспекти координації політики щодо транскордонного співробітництва. Визначені перспективи розвитку та можливі шляхи модернізації регіонального та муніципального управління в сучасних умовах, що базуються на вітчизняному і зарубіжному досвіді, враховуючи інтеграційну складову вітчизняної економіки; обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо реформування територіальної організації влади, забезпечення дієвості та ефективності прийняття рішень в органах державного управління різних рівнів, модернізації національної системи регіонального і муніципального управління, що сприятиме гармонійному розвитку регіонів і муніципальних утворень та нарощуванню їх економічного потенціалу; визначені перспективи співпраці регіонів України із прикордонними регіонами суміжних держав.