Новини Інституту

9 червня 2023 р. відбулося засідання наукової дискусійної платформи «Соцієтальні трансформації в Україні під час гібридної війни та повоєнної реконструкції» («Societal transformations in Ukraine during the hybrid war and post-war reconstruction»). До дискусії підштовхнули гострі та стрімкі зміни у соціально-економічному житті українського суспільства під впливом повномасштабної війни Росії проти України.

На засіданні виступили:заступник директора ІЕПр НАНУ, академік НАН України, проф. Андрій Гриценко; професор кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, Віце-президент Академії економічних наук України, д.е.н., проф. Євген Савельєв; завідувач сектору інституційної економіки відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олег Яременко; заступник директора, керівник Українсько-німецької факультет-програми ННІМВ ім. Б.Д. Гаврилишина, д.е.н., проф. Віталіна Куриляк; запрошений професор Центру макроекономіки Лондонської школи економіки та політичних наук, д.е.н., проф. Олександра Москаленко; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф.Володимир Липов; завідувач кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Леся Побоченко; завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко; доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Аліна Прокопьєва; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., доц. Тетяна Бурлай.

Учасники наукової дискусійної платформи сфокусували увагу на розгляді таких питань, як сучасні суспільно-економічні перетворення у логіці формування нового світового порядку; соцієтальні трансформації під впливом воєнних шоків і сучасних глобальних викликів: напрями, наслідки та перспективи; інституційне поле соцієтальних змін у воєнний і повоєнний періоди; соцієтальні трансформації у контексті міжнародної економічної динаміки.

У ході дискусії піднімалися проблеми логіко-історичних основ, онтологічної значущості та складності соцієтальних трансформацій в Україні під час гібридної війни та майбутньої повоєнної реконструкції; необхідності застосування міждисциплінарного підходу у вивченні соцієтальних наслідків повномасштабної воєнної агресії РФ проти України, їх ув’язки з євроінтеграційними процесами; розкриття екзо- та ендогенних інституційних меж соцієтальних трансформацій в Україні; врахування впливу глобальних трендів цифровізації та «зеленого» переходу; посилення прикладних аспектів наукових соцієтальних досліджень для відстоювання національних інтересів України та підтримки соціально-економічної стійкості країни у воєнний і повоєнний періоди.

За підсумками засідання наукової дискусійної платформи підготовлено та видано збірку наукових праць ”Соцієтальні трансформації в Україні під час гібридної війни та повоєнної реконструкції”.

Співробітники відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» старший науковий співробітник к.е.н. Віталій Грига та науковий співробітник Юлія Рижкова взяли участь у Першій зустрічі послів Дорожньої карти з управління дослідженнями 9 травня 2023 року у м. Будапешт (Угорщина). Зустріч була організована  дослідницьким інститутом HETFA, в рамках проєкту Research Management Roadmap (RM Roadmap), що фінансується Європейською Комісією та координується European Association of Research Managers and Administrators (EARMA). На зустрічі були присутні 60 представників із 40 країн Європи.

Проєкт RM Roadmap має на меті формування бази знань і досвіду з управління науковими дослідженнями в Європі, а також визначення потреб у підвищенні кваліфікацій з управління дослідженнями та роботи над визнанням професії менеджера з досліджень в Європі. Впродовж 2023–2025 рр. буде проведено ряд тематичних сесій щодо визначення:  поняття дослідницького менеджменту, ролі мереж та асоціацій менеджерів з досліджень; їхніх навичок та компетенцій; необхідності проведення тренінгів та підвищення потенціалу мереж та професійного розвитку; додаткової цінності роботи менеджера з досліджень; рівня впливу менеджерів на проведення досліджень та життя дослідників.

Представник Європейської Комісії п. Stijn Delauré доповів про ініціативу з підвищення спроможності в управлінні дослідженнями в країнах Європи, що реалізується в рамках 17-го напряму діяльності Європейського дослідницького простору (ERA).

Керуючий директор EARMA п. Nik Claesen представив основні положення та етапи реалізації проєкту RM Roadmap, наголошуючи, що основна мета полягає у створенні рамкових умов управління дослідженнями для зміцнення ERA.

Також учасники заходу ознайомилися із спеціально розробленою Платформою знань та спільноти (Knowledge and Community Platform), яка запрацює з осені 2023 р. та  Спіраллю з управління дослідженнями Research Management Helix (Crowdhelix), яка об`єднує майже 200 експертів та практиків з управління дослідженнями.

Своїм досвідом щодо функціонування асоціацій управління дослідженнями поділились, представники Італії, Нідерландів та Чехії.

У ході зустрічі відбулося засідання шести паралельних фокус-груп, на яких обговорювалися питання управління дослідженнями в країнах та координації зусиль зі створення мережі/асоціації менеджерів з досліджень у країнах, де таких мереж ще не створено.

До слова, 10 травня 2023 р. відбувся семінар Європейського дослідницького простору за напрямом діяльності 17 «Посилення стратегічного потенціалу Європи, виконання державних досліджень та фінансування». У роботі двох робочих зустрічей «Регіональна перспектива – навички керівників досліджень, потреби в навчанні, напрями дій» та «Професійна групова перспектива – навички, необхідні для конкретних професійних груп, напрями дій», де обговорювались питання щодо навичок та компетенцій, необхідних для роботи менеджерів з досліджень та потребу у тренінгах для підвищення їх кваліфікації (лекції, семінари, курси тощо), теж взяла участь Юлія Рижкова.

Наступним етапом RM Roadmap буде визначення національних особливостей у роботі мереж та/чи асоціацій менеджерів з досліджень. У разі зацікавленості у співпраці з питань управління дослідженнями та формування мережі менеджерів з досліджень просимо звертатися за адресою:  innovation@ief.org.ua 

Інформація на сайті НАН України

На нараді в Генеральному консульстві України в Неаполі, що відбулася 16 травня 2023 р., було підведено підсумки співробітництва між Інститутом економіки та прогнозування НАН України (ІЕП)  та Італійським інститутом майбутнього (ІІМ) , угоду про співпрацю між якими було підписано в Неаполі за сприяння Генерального консульства України  рік тому. В нараді взяли участь Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко, віце-президент та співзасновник ІІМ док. Даніела Порпілья, директор ІІМ з міжнародних питань Вінценто Торре та радник директора ІЕП, головний науковий співробітник сектору державних фінансів, професор Олександр Шаров.

Було відзначено, що за минулий рік cторонам вдалося не просто провести низку міжнародних конференцій та нарад, але й знайти шляхи практичної реалізації своїх розробок.

Сторони домовилися про подальшу спільну роботу з метою ідентифікації конкретних потреб для відродження економіки України та можливостей італійського бізнесу щодо їх задоволення і подальшої співпраці. 

Свою доповідь “Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди” науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» кандидат економічних наук Юлія Шаповал представила на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р. Вона розповіла про ключові зміни у сфері грошово-кредитної політики Національного банку України, що відбулись із початком російського вторгнення.

Виступ Юлії власне відкрив засідання, а далі своїми науковими дослідженнями поділилися інші молоді вчені Академії.

Після відповідей на запитання та обговорення виголошених доповідей (у обговоренні доповіді Ю. Шаповал взяв участь директор Інституту академік НАН України Валерій Геєць) учасники засідання відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.

Президент Академії академік НАН України Анатолій Загородній вручив молодим вченим свідоцтва на згадку про перший виступ на засіданні Президії НАН України.

Інформація на сайті НАН України

27 квітня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України». Захід було ініційовано відділом економічної історії з метою напрацювання історико-емпіричного та економіко-теоретичного базису для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності та механізмів імплементації позитивного зарубіжного досвіду.

Міждисциплінарний характер розгляду проблематики та науково-практична спрямованість заходу були підтримані співорганізаторами конференції:

• ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. Долішнього НАН України», відділ регіональної економічної політики;
• Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України;
• Гуманітарно-економічна академія в Лодзі (Польща);

• ГО «Всеукраїнська Асоціація Економістів-Міжнародників».

Для участі в конференції було подано близько 150 заявок, серед яких понад третина – від фахівців з установ НАН України, зокрема 25 – від співробітників нашого інституту.

Головним модератором конференції виступила завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» докторка економічних наук Вікторія Небрат.

Із вітальним словом до учасників форуму звернулися очільники установ-співорганізаторів конференції. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі закликав до конструктивної роботи з метою вироблення конкретних управлінських рішень для наукового забезпечення економічної політики відбудови. Він також наголосив, що конференція покликана сприяти формуванню спільного бачення проблем і шляхів їх розв’язання, що слугуватиме забезпеченню взаєморозуміння між представниками науки, влади, бізнесу, громадянського суспільства, а це, своєю чергою, стане фундаментом суспільної згоди, довіри та консолідації задля успішної реалізації стратегії повоєнної реконструкції економіки України та відновлення соціогуманітарного простору.

Представлення доповідей, виступи учасників та дискусія велися за такими тематичними панелями:

1. Економіко-теоретичне підґрунтя національних стратегій відбудови.
2. Успішні зарубіжні практики повоєнної відбудови та модернізації економіки: можливості імплементації в Україні.
3. Регіональна економічна політика відбудови та стратегічні пріоритети суспільного розвитку.
4. Відкрита наука як чинник повоєнного відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.
5. Роль громадянського суспільства в реалізації завдань інституційної модернізації.

Титульною доповіддю «Національно-укорінений розвиток у розділено-спільному світі» роботу економіко-теоретичної панелі відкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік НАН України Андрій Гриценко. Він зробив глибокий політико-економічний аналіз основних характеристик сучасного світу, наголосивши, що війна росії проти України є локалізацією у просторі  України найбільш гострих глобальних суперечностей провідних світових гравців. Повоєнна реконструкція економіки України повинна бути спрямованою на формування національно-укоріненого економічного розвитку, який спирається на найбільш повне використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості та переробки сировини у кінцеву продукцію для задоволення внутрішніх потреб і експорту.

Звернувшись до історичного досвіду успішних країн, докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії Наталія Супрун обґрунтувала необхідність стратегування повоєнного відновлення України як процесу багатофокусного позиціонування на основі зрівноваження довгострокових інтересів широкого кола стратегічних гравців. Доповідачка наголосила на ролі економічної науки, перед якою постав виклик – вироблення сценарію повоєнної відбудови, що передбачає порівняння економічної моделі довоєнної України, моделі, що формується сьогодні і моделі України майбутнього. Визначенню основних сценаріїв та механізмів відновлення має передувати розроблення науково-обґрунтованої моделі майбутнього та концептуалізація її базових параметрів, які були представлені у виступі.

Розглядаючи можливості імплементації в Україні успішних зарубіжних практик повоєнної відбудови та модернізації економіки, доктор політичних наук, кандидат економічних наук, професор, провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Ігор Піляєв зупинився на історичному прикладі ціннісного фундаменту повоєнної реконструкції економіки Японії. Докторка економічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу промислової політики Олена Ципліцька представила у своєму виступі докладний аналіз досвіду відновлення промисловості країн Західних Балкан після югославських війн 1990-х років та виокремила причини негативних результатів і провалів повоєнної економічної політики, сформулювавши застереження для України. 

Читайте більше

Інформація на сайті НАН України

Відеозапис конференції

4 квітня  2023 року відбулася І міжнародна науково-практична конференція «The Modern World and Economic Diplomacy: Challenges, Solutions and Recovery of Ukraine» («Сучасний світ та економічна дипломатія: виклики, рішення та відновлення України»), організована спільними зусиллями ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (сектора міжнародних фінансових досліджень) та Дипломатичною академією при МЗС України. Вона стала своєрідним продовженням міжнародної науково-практичної конференції «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 року), проведеної ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» спільно з Італійським інститутом майбутнього).

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України В.В. Геєць, вітаючи учасників конференції, зауважив, що питання економічної дипломатії науковці та практики не часто обговорюють на спільних засіданнях. Проте саме в площині економічної дипломатії теоретичні ідеї стосовно ролі держави в економіці, геополітичної та геоекономічної структури світу, впливу інвестицій на економічне зростання, загрози кліматичних змін тощо реалізуються на практиці. Не кажучи вже про воєнний час та повоєнне економічне відродження. Адже ці умови вимагаються майстерного ведення переговорів та досягнення поставлених цілей. Тому зрозумілий інтерес нашої академічної установи до економічної дипломатії – як сплаву теорії, практики та мистецтва.

Інститут, – зазначив В.В.Геєць, – докладає всіх зусиль для теоретичного обґрунтування не тільки завдань, а й шляхів  забезпечення стійкості економіки України в умовах війни та повоєнного відродження. Наразі напрацьовано наукову доповідь “Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України”, де обґрунтовано необхідність реконструктивного характеру відбудови економіки України, що передбачає не відтворення старої, а побудову нової економіки, заснованої на застосуванні сучасних технологій та сучасних підходів до просторової локалізації виробництв. В умовах глобального переформатування, уяснивши об’єктивні тенденції технологічного, економічного, політичного і духовного розвитку світу, потрібно зрозуміти і реалізувати власні інтереси, і на цій основі знайти такі способи входження у глобальний світ, які дозволять їх реалізувати найбільш ефективно. Але всі ці процеси, як і багато інших, розгортатимуться упродовж десятиліть, тому важливе позиціювання України у формуванні нового світопорядку.

З доповідями від Інституту економіки та прогнозування НАН України виступили заступник директора, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін («Financial Aspects of Recovery of Ukraine») та головний науковий співробітник, д.е.н., проф. О.М. Шаров («Ukraine’s Economic Diplomacy: Post-War Challenges»).

У роботі конференції також взяла участь зав. сектору міжнародних фінансових досліджень д.е.н., проф. О.О. Борзенко та інші співробітники Інституту.

Під час панельної дискусії, яку модерував д.е.н., проф. О.М. Шаров, свої доповіді представили професор Базельського університету Р. Занер, радник Міністерства закордонних справ Естонії Х. Карілаід, радник міністра закордонних справ Польщі професор П. Журавский вель Граєвський, Посол України в Туніській Республіці В.А. Хоманець. Цікаві пропозиції озвучив представник Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій ГУАМ (Організації за демократію та економічний розвиток) С. Маулік, зауваживши про задіяння можливостей Організації за демократію та економічний розвиток для підвищення міжнародного статусу.

Загалом конференція відбулася в дусі зацікавленого обговорення представлених доповідей, яке вийшло далеко за межі запланованого часу і дозволило сформулювати цілу низку конкретних пропозицій, які можуть бути використані нашими дипломатами при вирішені завдань повоєнного відродження України.

Інформація про захід на сайті Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС

Якщо порівняти ціну за публікації в авторитетних вітчизняних фахових виданнях і у виданнях, які індексуються Web of Sciens та Scopus, то різниця складе десятки й сотні разів. Тобто це наша данина іноземним видавничим системам і наукометричним базам даних.

Що ж врешті приховує рішення Міністерства освіти і науки України про обов’язковість наявності публікацій у виданнях, які входять до наукометричних баз даних Web of Sciens та Scopus? Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова “Скопусна подать”,  оприлюдненій на сайті  Zn,ua  2 квітня 2023 р. 

Чергове засідання ГО «Клуб банкірів» відбулося 23 березня 2023 р. на платформі Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Відкриваючи засідання, голова ради ГО Людмила Мостова зауважила, що Клуб банкірів продовжив свою роботу й у воєнних умовах – в інтересах розвитку економіки та банківської системи України. Це спільне з Інститутом економіки та прогнозування НАН України засідання було присвячене темі «Соціально-економічний вимір повоєнного відновлення України».

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі зазначив, що 10 років тому в Інституті, за участі тодішньої завідувачки відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій кандидата соціологічних наук Ольги Балакірєвої розпочалися дослідження, де спробували пов’язати соціальні та економічні виміри. З огляду на вже нинішні опитування Інституту соціології було виявлено зміни рівня задоволеності населення та вимог до життя з 2010 р по 2021 р. Перед війною населення було поділене на тих, хто задоволений, та тих, хто мав претензії до державної влади. Тоді як у 2022 р. понад 70% українців солідаризувалися і протягом перших 3–5 років після закінчення війни готові витримувати складні життєві умови, якщо економіка розвиватиметься динамічно і паралельно відбуватиметься процес інтеграції у світове співтовариство. Це допоможе забезпечити соціальну стабільність на певний час для проведення необхідних реформ в інтересах повоєнного економічного відновлення.

Доповідач відзначив, що в умовах повоєнної економіки інституційна роль банківської системи має змінитися, адже надходитиме міжнародна фінансова допомога і необхідно буде реалізовувати велику кількість проєктів не за власні кошти. Реалізація політики економічного зростання – зона відповідальності також і банківської системи.

Голова спостережної ради Кристалбанку Вадим Копилов наголосив, що дуже важливою є готовність банківської системи до участі в загальному процесі відновлення економіки. Наразі вона не готова для реалізації великих обсягів проєктів самотужки, тому перед регулятором стоїть завдання, щоб довести інструменти виконавчої влади до всієї банківської системи, створити пріоритети, аби банківська система змогла сама, за рахунок свого потенціалу задовольняти ці запити.

У свою чергу, В. Геєць зауважив, що плани міжнародних організацій щодо економічного відродження України є нереалістичними за термінами, адже досягнення норми нагромадження на рівні 25–30% займе щонайменше 5–7 років.

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» академік НАН України Тетяна Єфименко акцентувала увагу на необхідності врахування прогнозів міністерств оборони, дискусій на міжнародному рівні щодо тривалої економічної стагнації та глобальної нестабільності, змін в оподаткуванні, стану вітчизняної корупції та бюрократії при розробленні реформ із відновлення.

Голова правління Агентства із рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков зазначив, що в Україні обсяги фінансування не відповідають мінімальним стандартам (іпотечне кредитування становить 0,5% ВВП), а банки не готові до іпотечного кредитування в нинішніх умовах. Тому паралельно з банківською системою в країні існує система фінансових компаній, зокрема венчурних фондів. Обсяги її – приблизно 60% усіх працюючих активів існуючих банків. А фінансування у приватному сегменті втричі більше за портфель роздрібних кредитів всієї банківської системи.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підкреслив, що задля уникнення марнування ресурсного потенціалу потрібен комплексний стратегічний і проєктний підхід до відбудови, який має охопити аспекти переходу економіки з режиму війни на режим відновлення. Відновлення економіки потребує не тільки змін в економічному середовищі, а й уваги до соціальних викликів, пов’язаних із поверненням постраждалих до мирного життя. Програма мінімум має охопити зміни в підприємництві, податковій реформі та розміщенні продуктивних сил. На думку Я. Жаліла, роль банків у повоєнній відбудові охоплює питання зменшення NPL, пільгового кредитування, визначення методик з розрахунку шоків у рамках фінансування проєктів відбудови.

У обговоренні також Інститут економіки та прогнозування НАНУ взяли участь заступник директора член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, завідуючий сектором інституціональної економіки  Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Олег Яременко, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління» д.е.н. Олександр Любіч, член Ради НБУ д.е.н. Василь Фурман, завідувач сектору грошово-кредитної політики Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Дмитро Гладких, завдувач відділу грошову кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Є. Бублик, засновник та голова правління ПрАТ “Страхова компанія «Престиж»” к.е.н. Євгеній Бридун, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» к.е.н. А. Дробязко, радник Голови Ради Національного банку України к.е.н. Євген Степанюк, головний консультант  відділу нових викликів центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень к.е.н. Іван Ус, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ к.е.н. Світлана Брус, колишній заступник Голови Національного банку України Ярослав Солтис, радник голови правління Укргазбанку Владислав Кравець, заступник голови правління АТ Європейський промисловий банк Олеся Листопад, керівник  Центрального регіону Корпоративного бізнесу Аккорд банкуВіталій Миронюк та інші.

Л. Мостова підкреслила високий соціальний запит проведеної в Інституті дискусії, подякувала керівництву та співробітникам Інституту економіки та прогнозування за зустріч та за багаторічну плідну співпрацю та окреслила її напрями на майбутнє.