Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Новини Інституту
Підготовка оновленої стратегії реформування держбанків, потреба в чому виникла після націоналізації Приватбанку, явно затягується. Поки у владних кабінетах продовжують «чаклувати» над документом, Finbalance 09.08.2017 р. поцікавився точкою зору фахівців Інституту економіки та прогнозування НАН України, як, власне, далі бути з держбанками.
Читайте коментар тут
2–4 серпня 2017 р. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з робочим візитом відвідала делегація науковців з Вищої школи Китайської академії суспільних наук (КАСН). У її складі були президент Вищої школи Китайської академії суспільних наук, професор Huang Xiaoyong, заступник декана навчального центру Вищої школи Китайської академії суспільних наук – He Hui, програмний менеджер департаменту міжнародного обміну та співпраці Вищої школи Китайської академії суспільних наук – Li Yang.
 Відбулася робоча зустріч, у якій зі сторони Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь директор Інституту, академік В.М.Геєць, заступник директора, д.е.н. С.О.Кораблін, вчений секретар, к.т.н. В.К.Хаустов, завідувач відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку, член-кореспондент НАН України, д.е.н. М.І.Скрипниченко, завідувач відділу державних фінансів, д.е.н. І.О.Луніна, завідувач відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій, д.е.н. І.Ю.Єгоров, завідувач навчально-методичного відділу І.М. Станіславська, старший науковий співробітник відділу державних фінансів, к.е.н. О.В.Степанова, провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій, к.е.н. О.М.Бойко, старший науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку к.е.н. А.Ю.Яценко. Переклад забезпечувала Олександра Кіктенко.
Під час робочої зустрічі підкреслювалося, що науковий діалог між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Вищою школою Китайської академії суспільних наук відбувається успішно, а також були визначені спільні пріоритети подальшої співпраці.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік В.М. Геєць ознайомив китайських науковців з досвідом та перспективними напрямами наукової діяльності Інституту, в тому числі реалізацією проектів міжнародної співпраці, і запропонував наукові напрями спільних досліджень, які на сучасному етапі відповідають державним інтересам України та КНР з точки зору стану та стратегічних засад соціально-економічного розвитку обох держав та сприяють найбільш ефективній взаємодії установ. Такими напрямами визначено: актуальні проблеми функціонування сучасної економіки, науково-технічну та інноваційну діяльність, розвиток паливно-енергетичного сектора та транспортної інфраструктури, реалізацію спільних проектів економічної співпраці в контексті реалізації стратегічної ініціативи КНР «Один пояс – один шлях».
 Президент Вищої школи Китайської академії суспільних наук Huang Xiaoyong високо оцінив науковий потенціал ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», висловив зацікавленість у поглибленні наукової співпраці за узгодженими напрямами. Крім цього, професор Huang Xiaoyong доповів про участь науковців з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в Міжнародному семінарі Китайської академії суспільних наук з економічної проблематики для молодих науковців протягом 2012–2016 рр. та запропонував послідовно співпрацювати щодо обміну досвідом підготовки кандидатів наук, проведення спільних наукових заходів та публікації матеріалів за результатами такої співпраці.
Під час дискусії заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н., професор С.О. Кораблін наголосив на актуальності спільних досліджень та обміну досвіду в проведенні економічних реформ Україною та КНР, а також на необхідності імплементації найкращих практик у діяльність різних секторів економіки.
Науковий секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.т.н., с.н.с. В.К. Хаустов акцентував на високому рівні інноваційної активності КНР та відзначив вагомий внесок КАСН у науковий розвиток країни й особливе значення наукової взаємодії між установами.
Результатом проведеної робочої зустрічі стало підписання «Угоди про співробітництво між Державною установою «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» та Вищою школою Китайської академії суспільних наук».
Науковці Вищої школи КАСН також побували з візитом у Національній академії наук України, де зустрілися з віце-президентом Національної академії наук України, академіком НАН України А.Г. Наумовцем.
 
 26 липня 2017 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Ефективність програм міжнародної технічної допомоги, які діють в Україні». Експерти, представники науково-дослідних установ, громадських організацій, ВНЗ, реального сектора та комітету з промислової політики та підприємництва ВРУ обговорили поточний стан справ, поділилися власним досвідом участі у програмах МТД, а також презентували результати досліджень.
Захід проведено в рамках планової теми «Національні та глобальні детермінанти економічного зростання України» відділу економічного зростання та структурних змін в економіці.
Детальніше читайте тут
Перелік діючих проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів, що реалізуються в Україні та пройшли державну реєстрацію (перереєстрацію) у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (станом на 01.07.2017)
Перелік проектів міжнародної допомоги Україні, зареєстрованих у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, донором яких є Європейський Союз (станом на 15.06.2017)
Список донорів
 27 липня 2017 р. відбувся українсько-ізраїльський науково-практичний симпозіум «Соціоекономічна модернізація сільського господарства – ринок ідей для України».
Захід проводився у рамках співробітництва Інституту економіки та прогнозування НАН України та Україно-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр, за участі громадської спілки «Українська мережа сільського розвитку» та підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні .
У симпозіумі взяли участь більш ніж 80 учасників – представники українського аграрного сектора, зокрема, фермери, голови особистих селянських господарств та їх асоціацій, представники місцевих громад, аграрної науки та освіти, експерти, які опікуються малим і середнім бізнесом в аграрному секторі України, представники Міністерства аграрної політики та продовольства, голова Аграрної партії України В.Є.Скоцик. Делегацію представників ізраїльських компаній очолювала голова торгово-економічної місії Посольства Держави Ізраїль в Україні в Україні пані Елізабет Соловьйов.
 Відкрили симпозіум директори інститутів – академік НАН України В.М.Геєць та пан Альберт Фельдман. Науковці ІЕПр НАНУ презентували результати досліджень за темою «Соціоекономічна модернізація сільського господарства України в контексті міжнародного досвіду». Зокрема, д.е.н. О.М.Бородіна започаткувала дискусію щодо можливостей соціоекономічної модернізації в умовах сучасної української моделі розвитку сільського господарства і села. Д.е.н. І.В.Прокопа у своєму виступі зосередив увагу на малих виробниках сільськогосподарської продукції в Україні, проблемах їх ідентифікації та підтримки. Д.е.н О.Л.. Попова окреслила необхідність соціально-екологічної відповідальності господарювання на землі, наголошуючи, на відповідальності агробізнесу. К.е.н. С.В. Киризюк ознайомив учасників з кращими практиками підтримки малих агровиробників, які застосовуються в країнах ЄС. К.е.н. О.В.Риковська на основі матеріалів навчального курсу «Політика, стратегія та система підтримки сільського відродження (Ізраїль) представила «Інноваційні підходи до поєднання аграрного та сільського розвитку: досвід Ізраїлю очима українця».
 У роботі симпозіуму взяли участь 9 ізраїльських компаній, які є світовими лідерами в окремих галузях аграрного сектора. Вони представили інноваційні рішення для ведення ефективного маломасштабного сільського господарства: компанія «Taranis» – інтелектуальне сільське господарство «Smartagriculture»; компанія «EshetEilon» – електронно-оптичні сортувальні машини та інноваційні системи санітарії; компанія «Afimilk» – системи управління виробництвом молока; компанія «NaanDanJain» – системи крапельного зрошування; компанія «TAP » – вирощування рослин на водній основі (гідропоніка); компанія «ABL» – виробництво комплексів (новітніх модернізованих технологічних ліній) для переробки молока; компанія «Mottes» – інноваційні технології для рослинництва; компанія «Netafim» – іригаційне обладнання та точне землеробство. З усіма презентаціями можна ознайомитися тут
Під час заключної дискусії фермери, освітяни, представники громадськості обмінялись думками щодо позитивів ізраїльського досвіду, можливостей використання інноваційних технологічних рішень та визначили напрями подальшого співробітництва у сфері відновлення сільського господарства і села в Україні.
 13 червня 2017 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулися громадські слухання «Розвиток деревообробної галузі в інтересах зростання національної промисловості та активізації експорту», присвячений обґрунтуванню інструментів підтримки та створенню ефективних умов і переваг для розвитку в Україні виробництва нових енергозберігаючих конструкційних матеріалів з деревини.
Організатори громадських слухань – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Торгово-промислова палата України та компанія «Edelizon GmbH» за активної підтримки відділу промислової політики інституту.
 Мета заходу – обговорення перспектив співпраці науки, бізнесу та держави в сфері розвитку деревообробної промисловості та розширення її експортного потенціалу на основі використання інноваційних технологій, які системно впливають на розвиток національної економіки, формуючи значні економічні, екологічні та соціальні ефекти: залучення інвестицій; збільшення експорту продукції галузі з високим рівнем обробки; включення в міжнародні (в тому числі європейські) ланцюги доданої вартості; розвиток виробництва енергоефективних матеріалів; зменшення енергозалежності вітчизняної промисловості; розвиток будівництва енергоефективних будинків; створення нових робочих місць тощо.
 У громадських слуханнях взяли участь представники органів державної влади (Мінрегіону України, Мінагрополітики, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України), міжнародних організацій в Україні, фінансово-кредитних установ: Укрексімбанку, Укргазбанку, ПриватБанку, Ощадбанку; підприємств, зацікавлених у впровадженні енергоефективних технологій; наукових кіл; міжнародних та українських експертів, а також іноземні представники з Китаю, Нідерландів та Словенії.
Засідання відкрив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України В.М. Геєць, учасників привітали перший віце-президент ТПП України М.І.Непран, інвестор, директор представництва «Edelizon GmbH» В.С. Мітрохін, радник прем’єр-міністра В.Т. Пятницький, радник з торгово-економічних питань Лю Цзюнь, які зазначили важливість подібних заходів.
 Напочатку провідний науковий співробітник відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами, д.е.н., проф. ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» І.М. Лицур зробив огляд лісоресурсного потенціалу України та розкрив можливості українського лісопромислового комплексу для розвитку інноваційних виробництв енергозберігаючих конструкційних матеріалів з деревини. Старший науковий співробітник відділу промислової політики, к.е.н., доцент О.М.Кушніренко окреслила основні тренди внутрішнього ринку продукції деревообробної промисловості та зазначила перспективні напрями і умови реалізації потенціалу галузі у сфері імпортозаміщення і просування продукції на зовнішні ринки. В.С. Мітрохін, директор представництва «Edelizon GmbH» звернув увагу на практичні аспекти впровадження в Україні інноваційних будівельних технологій з глибокою (безвідходною) переробкою лісоматеріалів. Виступ генерального директора «Eltomation B.V» Берта Ван Елтена з Нідерландів був присвячений технології виробництва фібролітових виробів. А особливості виробництва стенових панелей за інноваційними технологіями CLT для енергоефективного будівництва детально розкрив у своїй доповіді Франц Валдхубер, керівник проекту «Ledinek».
 
h
 
Виступ технічного керівника проекту В.І. Рубінштейна був присвячений енергоефективному будівництву з інноваційних будівельних стенових матеріалів, у т.ч. стенових панелей та утеплювачів у житловому будівництві та об’єктах соціально-культурного призначення. Продовжили виступи презентації вчених. Провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. В.Е. Лір презентував у своїй доповіді результати дослідження ІЕП щодо концептуальних засад розвитку ринку нових конструкційних матеріалів в Україні. Особливості функціонування індустріальних парків у деревообробній промисловості детально висвітлила провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, к.е.н., О.М. Бойко. А головний науковий співробітник цього відділу д.е.н., І.В. Одотюк розповів про вихідні умови та найближчі перспективи розробки та використання інноваційних надбань забезпечення глибокої переробки деревини в Україні шляхом співпраці науки і бізнесу.
  Тематика громадських слухань викликала значний інтерес, що підтвердилося не лише кількістю учасників, а й досить активною дискусією, в ході якої учасники відзначили необхідність подальшого проведення заходів щодо ефективної комунікації між владою, наукою та бізнесом, створення сприятливого адміністративного середовища в деревообробній промисловості та обміну досвідом в цих питаннях. У дискусії взяли участь начальник відділу енергозабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Р.М. Радченко, начальник відділу супроводу Національного плану дій з відновлюваної енергетики Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження О.О. Лєнська, провідний науковий співробітник відділу промислової політики, к.е.н. І.А. Шовкун, керівник відділу Приватбанку О.О. Болтенко, начальник відділу використання лісових ресурсів Державного агентства лісових ресурсів України Р.П. Крикун.
Обговоривши основні проблеми, виклики та можливості, які постали перед деревообробною промисловістю, а також принципи державної політики в галузі законодавчого і технічного стимулювання виробництва і обороту продукції з деревини з високою частиною доданої вартості, учасники громадських слухань прийняли резолюцію, де узагальнили основні пропозиції щодо можливих напрямів стимулювання запропонованих ініціатив.
РЕЗОЛЮЦІЯ Круглого столу "Розвиток деревообробної галузі в інтересах зростання національної промисловості та активізації експорту"
Завантажень : 377
Жоден з регіонів України наразі не може конкурувати з Донбасом за рівнем уваги з боку політиків, експертів, пересічних українців. Стратегія побудови нового Донбасу може стати одним із наріжних каменів реконсолідації України. Для цього потрібно дійти згоди щодо основних концептуальних позицій цієї стратегії.
Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А. Жаліла “Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 10 червня 2017 р.
У зв’язку із розширенням тематики науково-дослідних робіт, пов’язаних із аналізом актуальних економічних проблем енергетики та стратегічних напрямів її розвитку з використанням спеціалізованих економіко-математичних моделей, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕП НАНУ) запрошує до співпраці наукових працівників. Кандидати приєднаються до сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків та залучатимуться до виконання поточних проектів. Посадові обов’язки та особисті дослідження кандидатів будуть безпосередньо пов’язані із удосконаленням та практичним використанням розробленого в ІЕП НАНУ прикладного інструментарію – моделі енергетичної системи “TIMES-Україна” або обчислюваної моделі загальної рівноваги України (CGE).
Детальніше читайте тут
Диплом перемож ця у номінації «Суспільно-гуманітарний напрям. Довідкові видання» конкурсу на краще наукове видання НАН України 2017 р. отримала книга «М.І. Туган-Барановський: вчений громадянин, державотворець. До 150-річчя від дня народження», створена за ініціативи та найактивнішої участі відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Вітаємо із заслуженою перемогою співробітників відділу та весь авторський колектив та бажаємо нових творчих звершень і, звичайно, перемог!
////
На сьогодні деревообробна промисловість України є перспективною експортно орієнтованою галуззю, від розвитку якої залежить створення нових робочих місць, наповнення бюджету, зростання конкурентоспроможності регіонів. Як захистити відчизняних деревообробників у рамках дії торговельних угод?
Відповідні рекомендації співробітників відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України — завідувача відділу, д.е.н. Л.В.Дейнеко, с.н.с., к.е.н. О.М.Кушніренко та м.н.с. О.С.Зарудної читайте у матеріалі “Деревообробна галузь: як захищати і розвивати” на VoxUkraine 19 травня 2017 р.
gjkgkmh
vmgm
В.Гонтарєва: «Моя місія повністю виконана – реформи зроблені». ЩО І ХТО ДАЛІ?» – спільний з Клубом банкірів круглий стіл під такою назвою 28 квітня 2017 р. відбувся в Інституті економіки та прогнозування НАН України за сприяння Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.
fghjfgj
У інформативній дискусії щодо наслідків реформування банківської системи, шляхів відновлення довіри до неї населення і бізнесу та повернення коштів в економіку країни, подальших дій НБУ, взяли участь третій Президент України, колишній голова НБУ В.А.Ющенко, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності М.В.Довбенко, член Ради Національного банку України В.М. Фурман, колишній заступник голови НБУ Я.Ф.Солтис, радник президента Київської школи економіки, колишній член правління та виконавчий директор з економічних питань НБУ І.А.Шумило, голова наглядової ради Національного депозитарію України, екс-міністр фінансів України І.О.Мітюков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів С.С.Волков, генеральний директор Української федерації убезпечення Г.М.Третьякова, голова правління банку «Глобус» С.Г.Мамедов, академік НАНУ, директор ІЕПр НАНУ В.М.Геєць, керівник аналітичного відділу фінансової групи ICU О.В.Вальчишен, заступник директора Інституту економіки та прогнозування С.О.Кораблін та інші.
Про думки учасників засідання читайте у статті В.Княжанського “Чи працюватиме Нацбанк “агентом зростання”?” (“День”, 30 квітня 2017 р.)
   
   
|
-->
|
Ukrainian
English 
