Новини Інституту

18 грудня 2017 р. у Києві відбувся міжнародний семінар, присвячений використанню моделі TIMES-Україна для прогнозування розвитку вітчизняної енергетики на довгострокову перспективу, за результатами цьогорічної співпраці Інституту економіки та прогнозування  НАН України з Українсько-данським енергетичним центром і Данським енергетичним агентством.

Розроблення моделі TIMES-Україна стартувало в Інституті економіки та прогнозування НАН України понад 10 років тому в рамках науково-технічних проектів Національної академії наук України. Відтоді ця модель використовувалася в низці національних документів стратегічного характеру. 

Провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту, к. т. н.  О.А.Дячук представив можливості використання моделі TIMES-Україна, зокрема, для оцінювання ключових показників ефективності Енергетичної стратегії України. 

Більше читайте тут

Формування ефективної національної інноваційної системи сьогодні є одним з найважливіших завдань для урядів більшості країни, в т.ч. країн Східного партнерства. Визначення напрямів інноваційної політики держави, в свою  чергу, вимагає володіння об’єктивною інформацією щодо стану інноваційної діяльності, бар’єрів та шляхів їх подолання.
Аналітичними інструментами інноваційної політики, що широко використовуються у світі, є Глобальний інноваційний індекс, Європейське інноваційне табло тощо. Вони, як правило, складаються з досить легко порівнюваних індикаторів, що охоплюють ресурси на вході в інноваційну систему (освіта, інфраструктура, обсяги ДіР і т.ін), та індикатори результативності (високотехнологічний експорт, патентна активність тощо). Водночас вони не дають розуміння регулювання, інструментів, інститутів та процесів, які сприяють або перешкоджають інноваційній діяльності. З огляду на це Європейська економічна комісія ООН розпочала розробку індексу інноваційної політики для країн Східного партнерства.

З метою експертного обговорення можливостей використання запропонованого індексу та розрахунку його складових 14 грудня 2017 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було проведено методологічний семінар «Інноваційна політика та розробка індексу інноваційного розвитку для країн Східного партнерства».

Роботу міжнародного семінару розпочав заступник міністра освіти і науки М.В.Стріха. Учасників семінару привітали директор Інституту економіки та прогнозування академік В.М.Геєць, керівник проекту з промислового та інноваційного розвитку Офісу реформ при Кабінеті Міністрів України О.В.Болібок, які наголосили на актуальності цього заходу для України  та важливості залучення вітчизняних фахівців до міжнародного експертного співтовариства.

У роботі семінару взяли участі експерти з Білорусі, Великої Британії, Вірменії, Грузії, Молдови, України, а також фахівці Європейського банку реконструкції та розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейської економічної комісії ООН тощо. Україну представляли генеральний директор директорату інноваційної діяльності та трансферу технологій Д.Ю.Чайка, директор департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі А.В.Демчук, фахівці Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації  та Інституту економіки та прогнозування тощо.

Голова секції з розвитку інноваційної політики Європейської економічної комісії ООН Андерс Йонсон у своїй доповіді визначив спільні для країн Східноєвропейського регіону проблеми інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Д.е.н., проф. І.Ю.Єгоров (ІЕП НАНУ) більш детально розповів про стан інноваційного розвитку в Україні та особливостях застосування методології Європейського інноваційного табло в країнах регіону. В свою чергу Мартін Поспісіл (ЄБРР) ознайомив учасників з методологічним підходом ЄБРР до вимірювання інноваційного розвитку  та знаннєвої економіки.  Патрік Прузинські (ОЕСР) свою доповідь присвятив методології формування індексу політики щодо розвитку МСП.

Проф. Славо Радошевич (Велика Британія) презентував структуру та методологію побудову індексу інноваційної політики, метою якого є вдосконалення інноваційної політики в різних країнах, сприяння обміну досвідом та належними практиками інноваційної політики та стимулювання політичного діалогу між різними стейкхолдерами. Передбачається, що індекс вимірюватиме чотири складові: систему державного управління інноваційним розвитком; інструменти інноваційної політики; процес формування інноваційної політики; інституційну спроможність у сфері інноваційної політики. Кожна складова оцінюватиметься за шестибальною шкалою на основі якісних даних.

За підсумками семінару експерти з різних країн наголосили на важливості запровадження індексу у практику з метою підвищення ефективності національної інноваційної політики.

Підготовлено Григою В.Ю., Рижковою Ю.О.

Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” закінчив НДР “Ресурсні можливості розвитку аграрного сектора економіки України” (керівник —  завідувач відділу, д. е. н. Шубравська О.В). Тема виконувалася з IV кв. 2014 р.  по ІІI кв. 2017 р.

Довідка про новизну по НДР “Ресурсні можливості розвитку аграрного сектора економіки України”

Презентація

Члени Клубу банкірів і всі небайдужі до стану справ у вітчизняній банківській системі, хто регулярно бере участь у засіданнях Клубу, добре знають, що у фокусі уваги під час обговорення перебувають найактуальніші, найгарячіші питання сучасного банківського життя. Але коли закінчується рік, цілком природно виникає бажання як проаналізувати все, що відбулося упродовж нього, так і трошки зазирнути у майбутнє, поміркувати над стратегією розвитку банківської системи, її можливостями і перспективами. Саме тому для свого засідання, яке відбулося 8 грудня 2017 р. у приміщенні Університету банківської справи, рада Клубу банкірів обрала тему: «Банківська система України через 5 років. Можливі сценарії». До участі у засіданні були запрошені представники Ради Національного банку, комітетів Верховної Ради, керівники провідних вітчизняних банків, страховики, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

Першу доповідь, з огляду на тему засідання, виголосив старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к. е. н. Євген Бублик:  «Під впливом глобальних та регіональних факторів: банківська система України через п’ять років». Доповідач зауважив, що “на розвиток вітчизняної банківської системи помітним чином впливають також глобальні та регіональні тренди. Зокрема, скорочення кількості банківських установ та відділень, зростання частки NPL, зниження частки кредитів у економіці та замороження банківського інвестиційного кредитування – процеси поширені на європейських ринках. Звичайно, специфічні внутрішні події та обставини суттєво поглибили негативну сторону цих процесів, проте глобальні тренди визначатимуть напрями розвитку вітчизняного банківського ринку й протягом наступних п’яти років. Відповідно революційний характер технологічних змін на світових банківських ринках формує вагомі виклики для регуляторів банківського ринку України. Потрібно забезпечити не тільки подолання існуючих на ньому проблем, відтворити повноцінну структуру ринкових інститутів та інструментів, але й забезпечити у найближчі п’ять років адекватне регулювання”.

Читайте більше тут

6 грудня 2017 року в конференц-залі Інституту економіки та прогнозування НАН України відбувся українсько-німецький семінар «Оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини». Семінар був організований в рамках спільного проекту «Оцінка оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини (Eval-Science)», що фінансується Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини.

Під час семінару були представлені та обговорені результати виконання першого етапу спільного проекту. Д-р екон. наук., проф. Ігор Єгоров доповів про результати оцінювання наукових організацій НАН України за новою методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, розробленою відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014–2023 роки. Проф. Ютта Гюнтер з Бременського університету у своїй доповіді «Досвід Асоціації Ляйбниця в оцінюванні наукових установ: проблеми та досягнення» акцентувала увагу на питанні відбору членів експертних комісій та проблемах щодо запобігання конфлікту інтересів, особливостях оцінювання наукових підрозділів та практичних наслідках оцінювання установ Асоціації Ляйбніца.  Крім цього, вона повідомила про напрями вдосконалення методики оцінювання Асоціації Ляйбниця, зокрема – щодо розподілу критеріїв оцінювання на основні та другорядні з урахуванням типу та тематичної спрямованості установи, а також щодо запровадження групового оцінювання, що дасть можливість зекономити кошти на проведення оцінювання міжнародними експертами.

Д-р фіз.-мат. наук Олександра Антонюк з Інституту математики зробила огляд поточної процедури оцінювання з урахуванням ролі та функцій офісу оцінювання наукових установ НАН України та визначила напрями вдосконалення цієї процедури.

Під час дискусії к.е.н., с.н.с Віталій Грига звернув увагу на проблеми оцінювання діяльності адміністрації наукових установ та можливі наслідки негативного оцінювання. Н.с. Юлія Рижкова наголосила на проблемі з підготовки висновків експертними комісіями під час проведення оцінювання. Учасники також обговорили питання оцінювання публікаційної активності та необхідності забезпечити баланс між кількістю та якістю публікацій, адже суто формальний підхід до оцінювання кількості суттєво зменшує не лише якість публікацій, а й мотивацію до наукової роботи взагалі.

За підсумками семінару було визначено, що максимально об’єктивне оцінювання наукових установ є одним з основних завдань реформування наукової сфери в Україні. Врахування досвіду Німеччини, проблеми та шляхи його вирішення буде корисним для вдосконалення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України.

Також учасники обговорили плани роботи з реалізації проекту на 2018 рік.

Круглий стіл на тему: «Розвиток співробітництва України із СОТ», що відбувся в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України 24 листопада 2017 року, був ініційований сектором міжнародних фінансових досліджень Інституту з нагоди десятиріччя підписання Угоди між Україною і СОТ та у рамках угоди про співпрацю між НАН України та Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.

Основними темами обговорення були:

–         роль СОТ у сучасних відносинах між країнами ЄС;

–         секторальні аспекти розвитку співробітництва України із СОТ (сільське господарство та харчова промисловість, цукрова промисловість, металургійна галузь, хімічна промисловість та ін.);

–         сучасні проблеми субсидування різних галузей промисловості та сільського господарства: вплив на державний бюджет;

–         системи держзакупівель на електронних платформах («Prozorro» та інші): позитивні результати та невирішені проблеми.

У роботі круглого столу взяли участь провідні науковці, державні діячі та представники структур, відповідальних за зовнішньоекономічні зв`язки України. У вступному слові директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України В.М. Геєць наголосив на актуальності дослідження проблем у рамках співпраці між Україною і СОТ, що в умовах економічної інтеграції та трансформації української економіки до євроатлантичних структур необхідне для сталого соціально-економічного розвитку країни.
Директор департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України В.А. Цимбал розказав про підходи і методи адаптації українських підприємств до вимог СОТ, навів приклади успішного досвіду та наголосив на існуючих проблемах. У обговоренні взяли участь д.е.н., проф. Т.О.Осташко, д.е.н., проф. О.М.Шаров, д.е.н., проф. І.Г.Яненкова , к.е.н. І.А.Шовкун, к.е.н. В.В.Венгер, к.е.н.  О.О.Борзенко , к.е.н. В.К. Олефір, к.е.н. Є.В. Редзюк та ін. і – дистанційно – науковці Казахстану, Грузії та Литви (скайп-включення).

Кожна доповідь викликала жваву дискусію, в результаті якої напрацьовувалися обґрунтовані висновки та рекомендації.

У рамках заходу було презентовано монографію сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту «Вплив глобальних фінансів на валютно-фінансову систему України» за ред. д-ра екон. наук Т.П.Богдан.

У країнах ЄС законодавчі акти і регулювання фінансово-інвестиційної сфери націлені на запуск і ефективну дію механізмів конкуренції серед емітентів, посередників (професійних учасників фондового ринку), інструментів, а також на швидкий і транспарентний доступ до інвестування і заощаджень, що забезпечує і пришвидшує розвиток економіки з мінімізацією ризиків і максимізацією зручного інфраструктурного забезпечення для всіх зацікавлених учасників.  В Україні ж, навпаки, зарегульованість, тінізація та олігархізація економіки створили систему законодавчого забезпечення тіньових схем з випуском фіктивних ЦП під неіснуючі активи, їх обіг тощо. В таких умовах на вітчизняному фондовому ринку цінні папери не виконують покладених на них завдань, а допомагають сформувати тіньовий сектор, уникнути оподаткування, що унеможливлює виплату офіційних і прозорих прибутків через систему дивідендних виплат тощо. Невже для цього потрібен фондовий ринок в Україні?

Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень Є.В.Редзюка «Вітчизняна приватизація, корпоративне управління і фондовий ринок…», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 14 жовтня 2017 р.

За останні 20 років усі економічні, валютні, фінансові та банківські кризи в Україні відбувалися при падінні цін на її експортну сировину. Так було у 1998–1999, 2008–2009 і 2014–2016 рр. Якщо не брати до уваги руйнівні наслідки сьогоднішньої війни, усі розбіжності цих епізодів полягали лише в глибині падіння та в тому, яка частина економіки від нього потерпала найбільше.

У всіх трьох випадках Україна зверталася по допомогу до МВФ та інших фінансових організацій, що, утім, не вберегло її від наступних потрясінь. Представники міжнародних інститутів пояснюють таку уразливість непослідовністю самої України – вона воліла виходити з програм із Фондом, ніж доводити їх до кінця.

Сказати, що ці аргументинелогічні, досить складно, особливо якщо врахувати строкатий букет наших проблем. Однак у рецептах Фонду приховано ризики, що можуть відправити на лікарняне ліжко більшу частину його клієнтів. А їхня передчасна відмова від курсу терапії часто не суперечить… його ж приписам. І річ тут, схоже, не тільки у відомій критиці Вашингтонського консенсусу, під крапельницю якого автоматично потрапляють усі пацієнти МВФ, а й також у їхніх власних уподобаннях…

Читайте більше у статті заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. С.О. Корабліна “Російська рулетка”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 вересня 2017 р.