САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Промислове відродження України: ціна питання

До теми промислового відродження економіки України останнім часом дедалі частіше звертаються представники уряду та бізнесу. А перший віце-прем’єр С.Кубів навіть заявив: “В України є всі передумови відновити свою індустріальну велич”. Безумовно, Україні, яка потерпає від військово-політичної та економічної агресії, сьогодні конче потрібно відроджувати промисловість, непоправної шкоди якій завдають, зокрема, і втрата господарських зв’язків з підприємствами окупованої території Донецької та Луганської областей, порушення виробничих ланцюжків між технологічно пов’язаними галузями добувної та обробної промисловості. Але чи маємо необхідні для цього інвестиційні та фінансові передумови?

Більше читайте у статті канд. екон. наук, провідного наукового співробітника відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України І.А. Шовкун “Промислове відродження України: ціна питання”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 1 квітня 2017 р.

Aurum lex sequitur?

“Немає більш тонкого та більш вірного способу перевернути існуючий базис суспільства, аніж занапастити його валюту. Цей процес залучає усі приховані сили економічного закону на сторону руйнування і робить це таким чином, що жодна людина з цілого мільйону не здатна збагнути, у чому справа”.

Дж.М.Кейнс. “Економічні наслідки миру” (1919 р.).  

Хвацько “розібравшись” з інфляційним таргетуванням, Національний банк, здається, вирішив повернутися до знехтуваного раніше “валютного питання”.  Керівництво НБУ неодноразово заявляло (в тому числі з трибуни Верховної Ради), що більше не має бажання (вибачаюсь — “не бачить необхідності”) займатися валютним регулюванням, відпускаючи курс гривні на вільні хліба, тобто у вільне плавання. Щоправда, далеко він не поплив. І не тільки тому, що перед тим був “потоплений” на самісіньке дно, а й тому, що, як швидко з’ясувалося, подальше падіння загрожує негативними політичними наслідками та “організаційними висновками”. Тож Нацбанк почав (продовжив) запроваджувати різні обмеження на валютні операції (нехтуючи вже вимогами ратифікованої Верховною Радою статті VIII Угоди про МВФ щодо забезпечення поточної конвертованості гривні)…

Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова  “Aurum lex sequitur? Про причини і наслідки невизначеності та безсистемності валютної політики в Україні”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 25 березня 2017 р.

 

Спільне засідання Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів: у пошуках шляхів подолання проблем у банківській системі

IMG_218722 березня 2017 року в резиденції посла Швейцарії  в Україні відбулося спільне засідання Клубу банкірів та Міжнародного трейд-клубу, на якому к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин А.Шкляр та колишня аспірантка Інституту, а нині к.е.н., головний економіст-аналітик ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»  К.Ануфрієва представили розгорнуту доповідь про перспективи валютного ринку України.

 Захід, який зібрав високих представників іноземних держав, експертів у сфері банківського бізнесу та торгових операцій, був дуже важливим, адже  дав змогу не тільки поділитись баченням нинішніх проблем у банківському секторі та шляхів їх вирішення, почути міркування експертів щодо викликів на шляху розвитку банківської системи, а й поширити меседж щодо потреби у забезпеченні зрозумілої регуляторної бази банківської діяльності, відповідальності власників банків, підвищенні репутації України та її банків-резидентів на міжнародній арені для забезпечення ролі банків як посередників припливу зовнішніх ресурсів та безперебійних міжнародних розрахунків українських підприємств. Є великі сподівання, що спільні засідання Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів стануть вагомим рушієм позитивних змін.

Нацбанк та економічне зростання: хто кого?

Імперативність завдання прискорення економічного зростання для України, яка, зав’язнувши в перманентних економічних і політичних кризах, дедалі більше нарощує відставання від темпів глобальної економіки, є настільки очевидною, що практично не викликає сумнівів у прибічників усіх економічних шкіл і течій. Поза сумнівом, для створення “економіки зростання”, що одночасно потребує макроекономічної стабільності, динамічного зростання та структурної модернізації, необхідний вплив на реалізацію цього завдання з боку усіх сегментів економічної політики. Діяльність Національного банку України як одного з найвпливовіших суб’єктів вітчизняної економічної політики не може перебувати осторонь цього завдання. Між тим статтею 99 Конституції основною функцією НБУ визначено забезпечення стабільності гривні…

Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла “Нацбанк та економічне зростання: хто кого?”опублікованій  у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 4 березня 2017 р.

Банківська система України: результати «очищення» та перспективи подальшого розвитку

Круглий стіл під такою назвою 27 лютого 2017 р. спільно з Клубом банкірів провели науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України. Участь у ньому взяли провідні вітчизняні банкіри, представники Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

Детальніше читайте тут

Про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2016 році та завдання на 2017 рік в контексті Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Пропонуємо ознакомитися із матеріалами засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради, що відбулося 24 лютого 2017 року.

Офіційне спростування

Останніми днями в Інтернет-просторі (http://www.bagnet.org/news/economics/322354) з’явилися неправдиві повідомлення про надання керівництвом ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» коментарів щодо причин та наслідків блокади залізничних шляхів на Донбасі.

Відповідально заявляємо, що ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» нікому ніяких коментарів – ані усних, ані письмових – не надавав. Спростовуємо всі заяви, начебто надані від імені керівництва Інституту економіки та прогнозування НАН України, та одночасно застерігаємо від подальшого поширення подібних повідомлень, що мають відверто неправдивий та провокаційний характер.

Промислово-дослідницькі кластери Чорноморського регіону: міжнародний діалог

RILINKS2UA_LOGO_RGB_COLORBSH_Logo_Screen

IMG_0995_новый размерIMG_1052_новый размер

15 лютого 2017  року в конференц-залі Інституту економіки та прогнозування НАН України відбувся міжнародний семінар, присвячений проблемам управління, розвитку та інтернаціоналізації промислових кластерів у Чорноморському регіоні. Мета заходу  — сприяння діалогу між окремими промислово-дослідницькими кластерами Чорноморського регіону, розширення можливостей співпраці та надання рекомендацій щодо створення, управління, підтримки й інтернаціоналізації цих кластерів.

IMG_1062_новый размер IMG_1174_новый размер

У семінарі взяли участь 80 учасників, з них 23  представляли такі країни, як Австрія, Болгарія, Вірменія, Литва, Молдова, Німеччина, Румунія, Польща, Португалія, Угорщина, Франція. Також у роботі семінару взяли участь представник Європейської комісії Т’єрі Деварс, заступник директора департаменту КМДА Анатолій Баган тощо.

пол

IMG_1195_новый размер IMG_1000_новый размер

У першій частині семінару Інеш Марінковіч (Австрія) зробила огляд проекту Black Sea Horizon, учасником якого є й Інститут економіки та прогнозування, а Горазд Вайс (Австрія) презентував проект RILINKS2UA, що має на меті посилення взаємодії між Україною та ЄС у сфері науки та інновацій. Також Дуглас Томпсон та Францишку Рока презентували рекомендації зі створення, управління, розвитку та інтернаціоналізації кластерів та Європейську платформу співробітництва кластерів. Пьотр Святек (Німеччина) зробив огляд німецьких ініціатив з підтримки кластерів.

IMG_1175_новый размер IMG_1058_новый размерДруга частина семінару  була присвячена обміну досвідом розвитку та функціонування кластерів у країнах Чорноморського регіону. Надія Бойко (Україна) доповіла про досвід транскордонного кластеру Cassiove Life Science, Фелік Аріон (Румунія) розповів про кластер «Агротрансільванія». У третій презентації Светлін Рангелов (Болгарія) висвітлив діяльність болгарської асоціації бізнес-кластерів.

IMG_1140_новый размер

IMG_1020_новый размерСемінар викликав значний інтерес, що підтвердилося не лише кількістю учасників, а й досить активною дискусією та обговоренням, в ході яких учасники відзначили необхідність подальшого проведення заходів щодо сприяння співробітництва між кластерами, формування мереж, обміну досвідом тощо.

_

IMG_1123_новый размер

Семінар проводився у рамках виконання двох проектів, що фінансуються Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»: the Black Sea Horizon  та the Strengthening Research and Innovation towards Ukraine  (грантові угоди №645785 та №692476). Іноземні та вітчизняні учасники особливо відзначили організацію семінару, проведеного Інститутом економіки та прогнозування .

Основні презентації


Чергова спроба узаконення обігу земель сільгосппризначення: чи в суспільних інтересах?..

У “Середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 року” земельна реформа визначається як один із пріоритетів. Скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення залишається однією з найскладніших проблем вітчизняного аграрного і сільського розвитку. І водночас однією з найбільш дражливих тем, до яких прикуто увагу українського суспільства. Наприкінці минулого року цій проблемі було присвячено парламентські слухання “Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі”. Слухання підтвердили, що разом із необхідністю вирішити численні “технічні” завдання з регулювання обігу земель побудова зазначеної моделі потребує насамперед вирішення принципового питання про співвідношення сімейно-фермерського і корпоративно-латифундистського типів господарювання у майбутній соціально-економічній структурі вітчизняного аграрного сектору.

 Більше читайте  у статті чл.-кор. НАН України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Бородіної та чл.-кор. НААН України, головного наукового співробітника  цього ж відділу І.В.Прокопи “Чергова спроба узаконення обігу земель сільгосппризначення: чи в суспільних інтересах?..“, опублікованій у газеті  “Дзеркало тижня. Україна” 28 січня 2017 р.

Банківська система України: час справжніх реформ?

Хоч як парадоксально це звучить (беручи до уваги значні розбіжності в рівні розвитку), але сьогодні найгострішою проблемою і нашої, і західної банківської системи є необхідність змусити комерційні банки кредитувати економіку.

Центробанки країн Західної Європи, США та Японії просто змучилися, придумуючи різні схеми “кількісного пом’якшення” своєї монетарної політики задля того, щоб підштовхнути комерційні банки до активізації кредитної діяльності. Це завдання настільки важливе, що часом здається, нібито деякі регулятори вже готові на практиці втілити в життя образний вислів М.Фрідмана про розкидання грошей з вертольота. Принаймні ні безпрецедентно низькі ставки рефінансування, ні від’ємні ставки за резервними депозитами комерційних банків (які вони тримають у центробанку), ні розширення переліку цінних паперів, прийнятих центробанками як забезпечення (за рахунок іпотечних і корпоративних ЦП), не змогли істотно пожвавити кредитування та впевнено вивести економіку зі стагнації: хоча процес нібито і йде, але дуже повільно та непевно.

Ми до таких новацій поки що, мабуть, не готові  і більше покладаємося на адміністративний примус або силу закликів до банкірів зменшити свої апетити та надавати кредити хоча б удвічі дешевше. Насправді ситуація настільки складна, що, як кажуть, лише закликами не обійтися. Як і адміністративними заходами: тому що можна пригнати коня до води, але не можна змусити його пити, особливо якщо вода токсична. А в нашому випадку токсичними є банківські активи, тобто видані ними кредити. Не те щоб усі, але значна їхня частина. Що робити в такій ситуації?

Більше читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова “Банківська система України: час справжніх реформ?”,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 28 січня 2017 р.

-->