Новини Інституту

Інтеграція з Європою в енергетичній сфері стала не лише ефективним засобом модернізації вітчизняного енергетичного сектора, а чи не єдиним шляхом подолання надзвичайного й кризового стану, оскільки реформи, диктовані нам європейським регуляторним середовищем, здатні усунути невизначеності та підвищити стійкість енергетичної системи та рівень енергобезпеки країни. Про перспективи розвитку українського машинобудування в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з акцентом на малу на середню енергетику йдеться у однойменній статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу секторальних прогнозів та кон’юктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАНУ У.Є. Письменної та молодшого наукового співробітника цього ж відділу О.С. Биконі, вміщеній на сайті журналу «Економіст» 27.10.2015 р.

Сучасні реалії розвитку української економіки не викликають жодних сумнівів щодо подовження у часі тяжких наслідків знецінення гривні, яке відбулося протягом 2014 2015 рр., з додаванням політичних ризиків та невизначеності перебігу подій, пов’язаних військовим конфліктом на сході країни. У цьому контексті активне просування українського стратегічного вектора на євроінтеграцію об’єктивно викликає запитання стосовно доцільності входження у зону вільної торгівлі з ЄС з початку 2016 р. з перспективою набуття асоційованого членства з огляду на глибину економічної рецесії, в якій перебуває країна, та низку негативних процесів, що об’єктивно супроводжують кризові шоки. Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України С.М.Швеця “Без права на вибір: між кризою та європейською інтеграцією”, розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26.10.2015 р.

Результати дослідження макроструктурних змін в економіці України, що відбувалися поетапно з часів трансформаційної кризи до сьогодні, позитивні й негативні структурні зрушення, що активно впливали на створення моделі розвитку або моделі занепаду економіки та обґрунтування на базі структурного аналізу країн ЄС найбільш прийнятної для України моделі розвитку та її структурних параметрів у розрізі інституційних секторів економіки наводяться у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України І.В.Крючкової «Україна: нелегкий шлях до створення європейських засад макроекономічної стабільності».

Для початку сталого економічного зростання в економіці України необхідно вирішити три ключові проблеми: підвищити купівельну спроможність споживачів, щоб вони мали змогу переходити до закупівлі більш дорогої та якіснішої продукції, активізувати інвестиційну діяльність товаровиробників, створити для них сприятливі умови щодо зміни структури випуску на користь нових видів продукції. Про те, які можливості для вирішення цих проблем надає Угода про асоціацію Україна – ЄС ідеться у статті к.е.н.,провідного наукового співробітника відділу секторальних прогнозів та кон’юктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАНУ О.В. Пустовойта «Імплементація Угоди про асоціацію Україна – ЄС: нові можливості та ризики щодо розвитку вітчизняного виробництва», вміщеній на сайті журналу «Економіст» 26.10.2015 р.

Про те, як реалізація Угоди про асоціацію з ЄС вплине на примноження та використання національного багатства, читайте у інтерв’ю д.е.н., провідного наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України І.М. Бобух “Імплементація Угоди про асоціацію з ЄС примножить національне багатство України”, вміщеному на сайті журналу “Економіст” 22.10.2015 р.

Сьогодні перед українськими товаровиробниками постає дві актуальні проблеми: по-перше, не втратити вже завойованих позицій на внутрішньому ринку через можливий імпорт здешевлених та якісних європейських товарів-субститутів (а таке можливо, наприклад, для ринку побутових товарів, електротехнічної продукції, одягу та взуття, харчових продуктів); по-друге, спробувати знайти ніші для експорту до країн ЄС не лише товарів сировинної групи, але й готової промислової продукції.
У контексті модернізації виробництва до рівня відповідності європейським стандартам якості та технічним регламентам безпечності продукції, яку передбачається здійснити протягом найближчих десяти років., невідкладним завданням як уряду, так і бізнесу є реформування та імплементація змін національної системи технічного регулювання. Про це – у статті к.е.н.,провідного наукового співробітника відділу секторальних прогнозів та кон’юктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАНУ В.Е. Ліра та молодшого наукового співробітника цього ж відділу О.С. Биконі «Зона вільної торгівлі з ЄС: обережно, двері відчиняються!», вміщеній на сайті журналу «Економіст» 22.10.2015 р.

За показниками безпечності та якості вітчизняна продукція повинна повністю відповідати нормативним вимогам, що запроваджені в Євросоюзі. Особливо складною ця проблема виявилася для агрохарчової продукції, оскільки від її безпечності та якості за нинішніх умов значною мірою залежить здоров’я людини, а у широкому розумінні – якість її життя. Успішне вирішення цієї проблеми можливе лише на основі зближення вітчизняної системи технічного регулювання із базовою моделлю, що запроваджена і впродовж тридцяти років функціонує в ЄС. Наскільки Україна просунулася у вирішенні цієї проблеми, читайте у інтерв’ю д.е.н., професора, провідного наукового співробітника відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України Д.Ф. Крисанова, вміщеному на сайті журналу «Економіст» 19.10.2015 р.

Свою точку зору на зазначену проблему  20.10.2015 р.  висловив на сайті журналу «Економіст»  академік НААН України, головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Б.Й. Пасхавер.   У поточній п’ятирічці сільське господарство – найбільш успішна галузь національної економіки. Обсяги аграрного виробництва у порівнянні з попередньою п’ятирічкою зросли на 27%. Підвищується частка галузі у національному випуску і валовому внутрішньому продукті, що свідчить про її високу конкурентність у макроекономічних міжгалузевих порівняннях.
Детальніше – див.