САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Буриданова муха

Правління Національного банку України розробило Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 р. і середньострокову перспективу та подало їх на затвердження Ради Національного банку України.

Теоретично політика Нацбанку спирається сьогодні на монетаристську концепцію. І захисники діючої монетарної політики активно пропагують метод інфляційного таргетування, що наразився на жорстку критику не стільки представників академічних кіл, скільки споживачів, які вимірюють інфляцію не статистичними індексами, а цінами в магазинах, і підприємців, яким сучасна монетарна політика не дає можливості наповнити ці магазини товарами за прийнятними цінами.

Причому пропаганда з боку апологетів грошово-кредитної політики Нацбанку, як видається, більше спрямована на самих себе, бо ніхто із серйозних економістів у країні і не виступає проти інфляційного таргетування. Дискусія по суті стосується лише двох запитань: чи працює в Україні механізм інфляційного таргетування та чи повинен центральний банк обмежуватися в своїй монетарній політиці лише інфляційним таргетуванням?

Читайте більше у статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова “Буриданова муха”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 7 вересня 2019 р.

Перший візит китайських партнерів з Ланджоуського університету до Києва

1 (1) 29 серпня 2019 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України приймав делегацію професорів Вищої школи політології та міжнародних економічних відносин Ланджоуського університету Китаю Ся Мяо, Вана Яньтао, Лі Дунпо, Цао Вєя, Яна Чєньбо на чолі з її директором – професором Ван Цзиньго.  Співробітництво Інституту із Ланжоуським університетом  розпочалось у 2018 році із підписанням Меморандуму про співробітництво, за яким передбачалося видання спільних статей та збірников та читання лекцій як в Україні, так і у Китаї, обмін аспірантами, стажування співробітників. А от тепер делегація Ланжоуського університету вперше відвідала Інститут економіки та прогнозування НАН України. IMG_20190829_121952Під час робочої зустрічі, в якій брали участь директор Інституту, академік В.М. Геєць, заступник директора, чл.-кор. НАН України С.О.Кораблін, пров. наук. співроб., д.е.н., проф. О.О. Борзенко обговорювалося питання створення в рамках подальшого співробітництва науково-дослідного центру «Україна – Китай» при Ланджоуському університеті Китаю, а також було ініційовано низку заходів.

IMG_20190829_110525Опісля на базі сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України відбувся спільний міжнародний семінар на тему «Співробітництво наукових та навчальних установ України та Китаю на сучасному етапі», де  активно обговорювались питання сучасного рівня торговельно-економічного співробітництва між Україною і Китаєм; роль юаня як міжнародної валюти в світових валютно-фінансових відносинах; перспективи подальшого економічно-інвестиційного співробітництва в умовах геополітичних та геоекономічних викликів.

Схвалено національну ціль з енергоефективності на період до 2020 р. відповідно до європейських директив

14 серпня 2019 року  на засіданні Кабінету Міністрів України під головуванням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана схвалено національну ціль України з енергоефективності на період до 2020 року відповідно до європейських директив. Відповідний проект розпорядження Уряду розроблено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у співпраці з міжнародними експертами, фахівцями Секретаріату Енергетичного Співтовариства та експертами сектору прогнозування розвитку ПЕК ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках імплементації статті 3 Директиви 2012/27/EU про енергоефективність. Під час розрахунку цілі використано загальний підхід Директиви, а саме скорочення кінцевого енергоспоживання на 20% у 2020 р. відносно базового сценарію. Так, проектом акта визначено такі показники: – первинне споживання енергії має не перевищувати 101 316 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році; – кінцеве споживання енергії має не перевищувати 55 507 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році. Зазначені показники узгоджуються із: – Енергетичною стратегією України на період до 2035 року; – Національним планом дій з енергоефективності на період до 2020 року. Таким чином, Україна продовжує здійснювати виважену державну політику з енергоефективності, враховуючи міжнародні зобов’язання та європейські практики у цій сфері.

Щодо перспектив співпраці експертів Інституту з Міненерговугілля в рамках проекту “Low Carbon Ukraine Project”

У Міненерговугілля проведено зустріч з представниками проекту “Low Carbon Ukraine Project”

Зустріч провів генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров. Учасники обговорили співпрацю з проектом «Low Carbon Ukraine Project» у підготовці комплексного Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року. План орієнтований на інтегрований підхід у координації кліматичної та енергетичної політики держави та буде включати такі напрями: 1) безпека, солідарність і довіра; 2) інтегрований внутрішній енергетичний ринок; 3) енергоефективність; 4) кліматична дія – декарбонізація економіки; 5) дослідження, інновації та конкурентоспроможність. Під час зустрічі, зокрема, йшлося про визначення основних цілей, формування робочих груп, залучення зовнішніх експертів, верифікації даних тощо. Віталій Кушніров наголосив, що  є рішення Кабінету Міністрів України щодо розроблення зазначеного документа  та встановлено термін подання на розгляд уряду. Також звернув увагу, що фахівці Міненерговугілля мають досвід  роботи в частині підготовки стратегічних документів, зокрема Енергетичної стратегії України до 2035 року, та її імплементації. Крім того, планується включити завдання комплексного Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року до переліку пріоритетних завдань міністерства. Окремо зауважив, що є значна кількість громадських організацій, наукових установ та інших стейкхолдерів, які мають бажання взяти участь у процесі підготовки документа, тому потрібна чітка координація процесу для забезпечення відкритості та залучення зацікавлених осіб.

Зокрема, Міненерговугілля обговорило перспективи співпраці з Інститутом економіки та прогнозування НАН України та отримало попередню згоду провести відповідну роботу щодо енергетичного  моделювання. Представники проекту «Low Carbon Ukraine Project» поінформували щодо результатів проведення зустрічі з Держенергоефективності, під час якої було презентовано План дій щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, та обговорено включення до Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року заходів з розвитку ВДЕ. За підсумками зустрічі сторони домовилися про наступні кроки щодо реалізації проекту. Довідково: Проект «Low Carbon Ukraine (LCU)» є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) і фінансується Федеральним міністерством із питань довкілля, збереження природи та радіаційної безпеки (відповідно до рішення Бундестагу ФРН).

Хто “пошив костюм” і кому це потрібно?

На початку липня Український центр європейської політики опублікував дослідження “Оптимізація управління науковою сферою: закордонний досвід та рекомендації для України” і провів його презентацію. Це дослідження фінансували солідні закордонні грантодавці, а його основні положення, якщо судити з реакції на презентації, дістали загалом позитивну оцінку від чільних представників Міністерства освіти і науки України.

Але якою мірою така оцінка є виправданою? Безперечно, добре, коли активісти громадської організації звертаються до проблем реформування науки та пропонують власні рецепти змін. Важливо, щоб аналіз ситуації, що склалася, було проведено професійно, а рекомендації були обґрунтованими.

На жаль, автору дослідження і перше, й друге вдалося здійснити лише почасти. Практично в кожному розділі опублікованої доповіді є фактичні помилки та (або) явно тенденційна інтерпретація фактів.

Читайте більше у матеріалі  І.Ю. Єгорова, д.е.н., завідувача відділу  інноваційної політики, економіки і організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Хто “пошив костюм”, і кому це потрібно?», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 липня 2019 р.

 

Патент на розвиток

Пріоритетні напрями патентування в Україні належать до базових та експортоорієнтованих галузей національної економіки третього та четвертого технологічних укладів, на відміну від загальносвітових тенденцій щодо пріоритетів патентування галузей п’ятого технологічного укладу. Ця тенденція в майбутньому неминуче призведе до ще більшого відставання України від провідних країн світу й остаточної втрати можливості змінити економічну ситуацію в країні.

Період заміщення технологічних укладів створює для відстаючих, таких як Україна, країн вікно можливостей для ривка. Саме в такий спосіб відбувалися прориви у минулому столітті: Японія й Західна Європа були відновлені на основі четвертого технологічного укладу, швидке зростання якого вивело їх у світові лідери.

Випереджальне освоєння ключового фактора та формування ядра нового технологічного укладу можуть дати Україні поштовх до структурної перебудови економіки та забезпечення її стійкості.

Читайте більше у матеріалі  В.К. Хаустова, к.т.н., вченого секретаря Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Патент на розвиток», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 липня 2019 р.

Накопичувальний рівень пенсійної системи у пошуках моделі і параметрів

Зміни до правил призначення пенсії за віком і формули її обчислення, ухвалені у жовтні 2017 р., є лише першим, параметричним, етапом пенсійної реформи.На черзі — структурний етап пенсійної реформи, який передбачає запровадження обов’язкового накопичувального компонента пенсійної системи. Є підстави сподіватися, що новий склад парламенту дотримуватиметься курсу на подальше здійснення пенсійної реформи. Складнішими видаються питання забезпечення передумов запровадження накопичувальної системи та досягнення консенсусу щодо її моделі і базових параметрів.

Яка модель краща – централізована чи децентралізована, чим вони відрізняються, – читайте більше у матеріалі  С.П. Зубика, наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Накопичувальний рівень пенсійної системи у пошуках моделі та параметрів», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 21 липня 2019 р.

Новини наших партнерів: яким має бути корпоративне управління у фінустановах

8 липня 2019 р. відбулося чергове засідання Клубу банкірів за темою «Сучасні вимоги до корпоративного управління у фінансових установах. Незалежні наглядові ради – повноваження та відповідальність». У засіданні взяли участь член правління АТ «ОТП Банк» Т. Проць, директор департаменту комплаєнс АТ «Райффайзен Банк Аваль» Л. Слободяник, член наглядової ради АТ «Ощадбанк» Д. Власов, перший заступник голови наглядової ради АКБ «Індустріалбанк», екс-голова Верховного Суду України Я. Романюк, радник з питань корпоративного управління ЄБРР О. Параскева, член керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів В. Березовик, колишні заступники голови НБУ Б. Марков та Я. Солтис, колишній член правління НБУ І. Шумило, голова наглядової ради банку «RwSbank» І. Гаврильчук, заступник голови правління ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» В. Кравець, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації С. Волков, член наглядової ради АКБ «Індустріалбанк» Л. Шапкін, в.о. завідувача відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління» А. Дробязко та інші.Нагальність винесеного на розгляд питання підкреслили у вступному слові голова ради Клубу банкірів Л. Мостова та Я. Романюк.

Ключову роль наглядової ради в координації співпраці правління банку з «функціями контролю», які, у свою чергу, встановлюють стандарти корпоративної культури та дають визначення апетиту до ризику, було розкрито у презентації «Наглядова рада – диригент корпоративного управління» Т. Проця. Доповідач  зазначив, що функції контролю передбачають здійснення управління ризиками та комплаєнс; «використовують право вето для залучення наглядової ради до вирішення конфліктів в операційній діяльності банку, які виникають між підрозділами першої лінії захисту та функціями контролю та можуть призвести до порушення встановлених наглядовою радою лімітів та обмежень щодо ризику або законодавства, професійних норм та стандартів». 370Було підкреслено, що підзвітність наглядовій раді — це дорога з двостороннім рухом: правління та органи контролю регулярно звітують перед наглядовою радою, яка на щорічній основі надає зворотній зв’язок через оцінку колективної придатності правління та органів контролю, підтвердження ділової та професійної репутації та оцінку ефективності діяльності з допомогою досягнення ключових показників ефективності.

У презентація «Досвід АТ «Райффайзен Банк Аваль»: принципи корпоративного управління» Л. Слободяник, зокрема, наголосила: «Корпоративне управління в нашому банку є одним із важливих аспектів для досягнення оптимального балансу інтересів усіх сторін: акціонерів, менеджменту, клієнтів. «Тон зверху» щодо корпоративної культури забезпечують спостережна рада та правління шляхом визначення корпоративних цінностей, здійснення нагляду за їх дотриманням та розуміння працівниками їх ролі в досягненні цілей банку. Кожен працівник змінив своє мислення, норми та правила поведінки задля забезпечення прозорості ведення бізнесу». Також Л. Слободяник відповіла на численні запитання учасників засідання.

Про дорожню карту розвитку корпоративного управління у вітчизняних банках ішлося в презентації представника комплексної програми «Реформи ринку фінансових послуг» О. Параскеви.

Власним досвідом із впровадження культури ризик-менеджменту поділився з учасниками засідання В. Березовик. Він, зокрема, звернув увагу на те, що «розвиток фінансового ринку вимагає активного впровадження в банках нових стандартів корпоративного управління. Мета цих заходів – підвищити прозорість діяльності банків та забезпечити стабільність їх діяльності. Невірно обрана стратегія, низький рівень ризик-культури, відношення до ризик-менеджменту, як до другорядної функції в організації, можуть коштувати банку значних сум збитків та, навіть, банкрутства. Управління ризиками та комплаєнс є складовими частинами системи корпоративного управління банку».

За усталеною традицією Клубу засідання завершилося гострою й зацікавленою дискусією, в якій взяли участь С. Волков, Я. Солтис, І. Шумило, Л. Шапкін, Д. Власов, А. Дробязко та інші.

 

Стан та перспективи сільського та аграрного розвитку та соціально-економічні настрої сільського населення України

8 липня 2019 р. в інформаційному агентстві “Укрінформ” відбулося засідання круглого столу “Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи“, де обговорювалися результати НДР «Сільський розвиток та аграрний сектор економіки: проблеми та перспективи», яку на замовлення Аграрної партії України виконує “Інститут економіки та прогнозування НАН України”,   та дані соціологічного опитування «Соціально-економічні настрої сільського населення України»,  проведеного центром «Соціальний моніторинг».

Детальніше див. презентацію

Зміна поколінь

Сьогодні на українському політичному Олімпі обживаються 30–40-річні. Для більшості “колишніх”, чий вік, умовно, досягнув 50–60 років, це явна несподіванка, — їхні знання та зв’язки, що накопичувалися роками, досвід державного управління і апаратної роботи, участь у реальній геополітиці та внутрішніх інтригах, поінформованість про біографічні деталі партнерів і ділові зв’язки опонентів, доступ до напіввідкритої статистики та закритих досьє, а також чимало інших професійних і чисто людських активів буквально відразу стали незначущими. Усі ці переваги без будь-яких видимих зусиль переважили молодість, кураж і політична стерильність. Схоже, що обібраному до нитки виборцю ця недосвідченість здалася меншим з усіх лих, з якими йому довелося зіштовхнутися за неповні 30 років нескінченних “радикальних структурних реформ”. 

Складно очікувати особливої подяки нового покоління за те, що саме примудрилися зробити його попередники-реформатори з економікою, яка дісталася їм у спадок. Тільки вже тому більшості метрів вітчизняної політики слід було б акуратніше зважувати слова своєї критики на адресу молоді, яка з властивим її віку запалом відправляє їх усіх на заслужений відпочинок.

Однак і самій молоді при цьому не слід забувати, що в політику вона прийшла на хвилі масового очікування дива, віру в яке навмисне насаджувала, роками накручуючи невигадливий серіал про моральні принципи та людські гідності недосвідченого ровесника нашого нового президента.

Читайте більше у статті д-ра екон. наук, чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ “ Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О.Корабліна “Зміна поколінь”опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 23 березня 2019 р.

 

-->