Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Макропрогноз розвитку економіки України у 2016–2018 рр.

Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2016–2018 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу (грудень 2016 року) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2016–2018 рр. (грудень 2016 р.)
Завантажень : 955

 

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України
Завантажень : 507

 

 

Сумуємо

 

Колектив Інституту сумує та висловлює глибокі співчуття рідним і близьким з приводу смерті  Володимира Васильовича Юрчишина 

Yurchichin13 серпня 2017 року на 93 році пішов із життя велет аграрно-економічної науки і людяна людина академік НААН України В.В. Юрчишин.

Народився Володимир Васильович у березні  1925 року у с. Заячівка Шаргородського району Вінницької області.

Закінчивши плодоовочевий технікум і Уманський сільськогосподарський інститут, продовжив навчання в аспірантурі  Української сільськогосподарської академії. У 1958 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, у 1967 році –доктора економічних наук. У  1957-1968 роках обіймав посади асистента, доцента кафедри організації сільського господарства, завідувача кафедр, проректора з наукової роботи, а у 1968-1975 роках був ректором Української сільськогосподарської академії (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України). У 1976-2006 працював в Українському НДІ економіки і організації сільського господарства ім. О.Г. Шліхтера (нині – ННЦ «Інститут аграрної економіки»). З 2007 року плідно працював на посаді головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

При великій різноплановості досліджень В.В. Юрчишина більшість його напрацювань присвячені формуванню в Україні селяноцентристської аграрної політики, реальному забезпеченню реалізації інтересів селянства і села у практичній діяльності. Науковий доробок вченого становить понад 600 наукових праць. Школу великого педагога і науковця представляє когорта підготовлених під його керівництвом наукових кадрів, понад 50 захищених докторських і кандидатських дисертацій. Послідовниками його поглядів є широке коло науковців і практиків з усієї України.

Наукове життя В.В. Юрчишина було нерозривним з його активною громадянською позицією, внутрішньою причетністю до подій, що відбувалися в країні, принциповістю у відстоюванні інтересів селянства.

Володимир Васильович удостоєний найвищих наукових ступенів і звань, та найближчим його серцю було громадянське звання – селянський син. Все його життя і діяльність були на службі трьох святинь – сім’ї, села і України.

Колеги і друзі, наукова спільнота Інституту глибоко сумують з приводу смерті Володимира Васильовича – великого науковця, вчителя життя і патріота.

Світла пам’ять про  Володимира Васильовича назавждЮрчишин-рамка2 (1)и залишиться у наших серцях.

 

 

Свої щирі співчуття рідним, близьким та колегам Володимира Васильовича Юрчишина висловили вчені-аграрники
Львівського національного аграрного університету та практики сільськогосподарського виробництва Львівщини. Вони ж надіслали фото із останнього візиту шанованого академіка В. В. Юрчишина до  ЛНАУ. 

Що робити з держбанками?

Підготовка оновленої стратегії реформування держбанків, потреба в чому виникла після націоналізації Приватбанку, явно затягується. Поки у владних кабінетах продовжують «чаклувати» над документом, Finbalance  09.08.2017 р. поцікавився точкою зору фахівців Інституту економіки та прогнозування НАН України, як, власне, далі бути з держбанками.

Читайте коментар тут

Ефективність програм міжнародної технічної допомоги, які діють в Україні

Foto_zvit1 (2)26 липня 2017 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Ефективність програм міжнародної технічної допомоги, які діють в Україні». Експерти, представники науково-дослідних установ, громадських організацій, ВНЗ, реального сектора та комітету з промислової політики та підприємництва ВРУ обговорили поточний стан справ, поділилися власним досвідом участі у програмах  МТД, а також презентували результати  досліджень.

Захід проведено в рамках планової теми «Національні та глобальні детермінанти економічного зростання України» відділу економічного зростання та структурних змін в економіці.

Детальніше читайте тут

Перелік діючих проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів, що реалізуються в Україні та пройшли державну реєстрацію (перереєстрацію) у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (станом на 01.07.2017)

Перелік проектів міжнародної допомоги Україні, зареєстрованих у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, донором яких є Європейський Союз  (станом на 15.06.2017)

Список донорів

 

 

Як збільшити експортний потенціал деревообробної галузі на основі використання інноваційних технологій

Presidia_W13 червня 2017  року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулися громадські слухання «Розвиток деревообробної галузі в інтересах зростання національної промисловості та активізації експорту», присвячений обґрунтуванню інструментів підтримки та створенню ефективних умов і переваг для розвитку в Україні виробництва нових енергозберігаючих конструкційних матеріалів з деревини.

Організатори громадських слухань – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Торгово-промислова палата України та компанія «Edelizon GmbH» за активної підтримки відділу промислової політики інституту.

DSCN0422_WМета заходу  – обговорення перспектив співпраці науки, бізнесу та держави в сфері розвитку деревообробної промисловості та розширення її експортного потенціалу на основі використання інноваційних технологій, які системно впливають на розвиток національної економіки, формуючи значні економічні, екологічні та соціальні ефекти: залучення інвестицій; збільшення експорту продукції галузі з високим рівнем обробки; включення в міжнародні (в тому числі європейські) ланцюги доданої вартості; розвиток виробництва енергоефективних матеріалів; зменшення енергозалежності вітчизняної промисловості; розвиток будівництва енергоефективних будинків; створення нових робочих місць тощо.

064_WУ громадських слуханнях взяли участь представники органів державної влади (Мінрегіону України, Мінагрополітики, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України), міжнародних організацій в Україні, фінансово-кредитних установ: Укрексімбанку, Укргазбанку, ПриватБанку, Ощадбанку; підприємств, зацікавлених у впровадженні енергоефективних технологій; наукових кіл; міжнародних та українських експертів, а також іноземні представники з Китаю, Нідерландів та Словенії.

Засідання відкрив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України  В.М. Геєць, учасників привітали  перший віце-президент ТПП України М.І.Непран, інвестор, директор представництва «Edelizon GmbH» В.С. Мітрохін, радник прем’єр-міністра В.Т. Пятницький, радник з торгово-економічних питань Лю Цзюнь, які зазначили важливість подібних заходів.

DSCN0413_WНапочатку провідний науковий співробітник відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами, д.е.н., проф. ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» І.М. Лицур зробив огляд лісоресурсного потенціалу України та розкрив можливості українського лісопромислового комплексу для розвитку інноваційних виробництв енергозберігаючих конструкційних матеріалів з деревини. Старший науковий співробітник відділу промислової політики, к.е.н., доцент О.М.Кушніренко окреслила основні тренди внутрішнього ринку продукції деревообробної промисловості та зазначила перспективні напрями і умови реалізації потенціалу галузі у сфері імпортозаміщення і просування продукції на зовнішні ринки. В.С. Мітрохін, директор представництва «Edelizon GmbH» звернув увагу на практичні аспекти впровадження в Україні інноваційних будівельних технологій з глибокою (безвідходною) переробкою лісоматеріалів. Виступ генерального директора «Eltomation B.V» Берта Ван Елтена з Нідерландів був присвячений технології виробництва фібролітових виробів. А особливості виробництва стенових панелей за інноваційними технологіями CLT для енергоефективного будівництва детально розкрив у своїй доповіді Франц Валдхубер, керівник проекту «Ledinek»

DSCN0433_W DSCN0426_W

h

DSCN0457_WDSCN0462_W

Виступ технічного керівника проекту В.І. Рубінштейна був присвячений енергоефективному будівництву з інноваційних будівельних стенових матеріалів, у т.ч. стенових панелей та утеплювачів у житловому будівництві та об’єктах соціально-культурного призначення. Продовжили виступи презентації вчених. Провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. В.Е. Лір презентував у своїй доповіді результати дослідження ІЕП щодо концептуальних засад розвитку ринку нових конструкційних матеріалів в Україні. Особливості функціонування індустріальних парків у деревообробній промисловості детально висвітлила провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, к.е.н., О.М. Бойко. А головний науковий співробітник цього відділу д.е.н., І.В. Одотюк розповів про вихідні умови та найближчі перспективи розробки та використання інноваційних надбань забезпечення глибокої переробки деревини в Україні шляхом співпраці науки і бізнесу.

DSCN0439_W DSCN0459_WТематика громадських слухань викликала значний інтерес, що підтвердилося не лише кількістю учасників, а й досить активною дискусією, в ході якої учасники відзначили необхідність подальшого проведення заходів щодо ефективної комунікації між владою, наукою та бізнесом, створення сприятливого адміністративного середовища в деревообробній промисловості та обміну досвідом в цих питаннях. У дискусії взяли участь начальник відділу енергозабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Р.М. Радченко, начальник відділу супроводу Національного плану дій з відновлюваної енергетики Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження О.О. Лєнська, провідний науковий співробітник відділу промислової політики, к.е.н. І.А. Шовкун, керівник відділу Приватбанку О.О. Болтенко, начальник відділу використання лісових ресурсів Державного агентства лісових ресурсів України Р.П. Крикун.

Обговоривши основні проблеми, виклики та можливості, які постали перед деревообробною промисловістю, а також принципи державної політики в галузі законодавчого і технічного стимулювання виробництва і обороту продукції з деревини з високою частиною доданої вартості, учасники громадських слухань  прийняли резолюцію, де узагальнили основні пропозиції щодо можливих напрямів стимулювання запропонованих ініціатив.

РЕЗОЛЮЦІЯ Круглого столу "Розвиток деревообробної галузі в інтересах зростання національної промисловості та активізації експорту"
Завантажень : 72

Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього”, опублікованій у газеті

Жоден з регіонів України наразі не може конкурувати з Донбасом за рівнем уваги з боку політиків, експертів, пересічних українців. Стратегія побудови нового Донбасу може стати одним із наріжних каменів реконсолідації України. Для цього потрібно дійти згоди щодо основних концептуальних позицій цієї стратегії.

Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А. Жаліла “Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 10 червня 2017 р.

Запрошуємо до співпраці

У зв’язку із розширенням тематики науково-дослідних робіт, пов’язаних із аналізом актуальних економічних проблем енергетики та стратегічних напрямів її розвитку з використанням спеціалізованих економіко-математичних моделей, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕП НАНУ) запрошує до співпраці наукових працівників. Кандидати приєднаються до сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків та залучатимуться до виконання поточних проектів. Посадові обов’язки та особисті дослідження кандидатів будуть безпосередньо пов’язані із удосконаленням та практичним використанням розробленого в ІЕП НАНУ прикладного інструментарію – моделі енергетичної системи “TIMES-Україна” або обчислюваної моделі загальної рівноваги України (CGE).

Детальніше читайте тут

Видання до 150-річчя М.І.Туган-Барановського – серед кращих у конкурсі НАН України!

Диплом переможCвідоцтво_ця у номінації «Суспільно-гуманітарний напрям. Довідкові видання» конкурсу на краще наукове видання НАН України 2017 р. отримала книга «М.І. Туган-Барановський: вчений громадянин, державотворець. До 150-річчя від дня народження», створена за ініціативи та найактивнішої участі відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Вітаємо із заслуженою перемогою співробітників відділу та весь авторський колектив та бажаємо нових творчих звершень і, звичайно, перемог!

 

////

Чи стане деревообробна промисловість України експортно орієнтованою галуззю?

На сьогодні деревообробна промисловість України є перспективною експортно орієнтованою галуззю, від розвитку якої залежить створення нових робочих місць, наповнення бюджету, зростання конкурентоспроможності регіонів. Як захистити відчизняних деревообробників у рамках дії торговельних угод?

Відповідні рекомендації співробітників відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України — завідувача відділу, д.е.н. Л.В.Дейнеко, с.н.с., к.е.н. О.М.Кушніренко та м.н.с. О.С.Зарудної   читайте у матеріалі “Деревообробна галузь: як захищати і розвивати” на VoxUkraine  19 травня 2017 р.

НБУ після Гонтарєвої: очікування політиків, фінансистів, вчених

IMG_4556_crN

gjkgkmh

vmgm

В.Гонтарєва: «Моя місія повністю виконана – реформи зроблені». ЩО І ХТО ДАЛІ?» – спільний з Клубом банкірів круглий стіл під такою назвою 28 квітня 2017 р. відбувся в Інституті економіки та прогнозування НАН України за сприяння Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.

fghjfgj

IMG_4720_crN

У інформативній дискусії щодо наслідків реформування банківської системи, шляхів відновлення довіри до неї населення і бізнесу та повернення коштів в економіку країни, подальших дій НБУ, взяли участь третій Президент України, колишній голова НБУ В.А.Ющенко, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності М.В.Довбенко, член Ради Національного банку України В.М. Фурман, колишній заступник голови НБУ Я.Ф.Солтис, радник президента Київської школи економіки, колишній член правління та виконавчий директор з економічних питань НБУ І.А.Шумило, голова наглядової ради Національного депозитарію України, екс-міністр фінансів України І.О.Мітюков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів С.С.Волков, генеральний директор Української федерації убезпечення Г.М.Третьякова, голова правління банку «Глобус» С.Г.Мамедов, академік НАНУ, директор ІЕПр НАНУ В.М.Геєць, керівник аналітичного відділу фінансової групи ICU О.В.Вальчишен, заступник директора Інституту економіки та прогнозування С.О.Кораблін та інші.

Про думки учасників засідання читайте у статті В.Княжанського “Чи працюватиме Нацбанк “агентом зростання”?”  (“День”, 30 квітня 2017 р.)

IMG_4547_crN IMG_4656N IMG_4619N IMG_4670N

IMG_4585NIMG_4648-300x200IMG_4566NIMG_4748N

Україна—МВФ: 25 років самотності або мовчання “золотих ягнят

 

Чи то конфлікт, а чи то непорозуміння, що сталися в публічній площині цього тижня спочатку у вигляді “спонукальної” публікації голови місії МВФ в Україні Рона ван Родена про необхідність якнайшвидшої реалізації пенсійної реформи, а потім — несхвальних та явно надто емоційних висловлювань із цього приводу соціального віце-прем’єра Павла Розенка, нагадали, наскільки непростими завжди були і залишаються відносини офіційного Києва та його головного кредитора.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова “Україна—МВФ: 25 років самотності або мовчання “золотих ягнят”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 22 квітня 2017 р.