Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Макропрогноз розвитку економіки України у 2018–2021 рр.

1ctrПропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2018–2021 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2018–2021 рр. (квітень 2018 року)
Завантажень : 94

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (березень 2018 року)
Завантажень : 49

 

Скасування пайової участі – хрест на розвитку інфраструктури міст

Чимало дискусій викликав законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні” (далі — законопроект) у частині скасування пайової участі (№8124 від 15 березня 2018 р.). Прихильники цих змін говорять про необхідність поліпшити умови для ведення бізнесу в Україні, забуваючи при цьому, що скасування пайової участі може призвести до значного недофінансування інвестиційних потреб територіальних громад.

Які ж аргументи висуває Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на користь скасування пайової участі та чи враховує ризики, які несе для місцевих бюджетів таке рішення?

Читайте більше у матеріалі к.е.н., наукового співробітника   ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Д.В.Серебрянської «Скасування пайової участі – хрест на розвитку інфраструктури міст», надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”, 12 травня 2018 р.

Smart-спеціалізація та stupid-реалізація

Одним із важливих напрямів реалізації положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а також економічної інтеграції із загальним ринком ЄС і забезпечення включеності в глобальні ланцюги доданої вартості є реалізація в Україні ідеї smart-спеціалізації.

Застосування цього новітнього підходу визначається як ключовий компонент співпраці в рамках Європейської політики добросусідства щодо можливості використовувати європейські структурні та інвестиційні фонди. З огляду на потребу долучитися до Стратегії розумних спеціалізацій (СРС) Євросоюзу в Україні з 2016 р. здійснюється доволі активна робота з вироблення узгодженої з ЄС позиції.

Для адекватного застосування принципів смарт-спеціалізації та отримання на цій підставі позитивних результатів украй важливо правильно усвідомлювати сутність цієї інноваційної системи розумних рішень, розробленої Євросоюзом для активізації структурних змін в економіці регіонів, формування і розвитку регіональної спроможності ефективного функціонування на найважливіших світових ринках. Проте в Україні смарт-спеціалізація саме як інноваційна система прийняття рішень у сфері регіональної та структурної політики на практиці взагалі не отримала розвитку.

Читайте більше у матеріалі к.е.н., старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Ю.Снігової «Smart-спеціалізація та stupid-реалізація», надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”, 28 квітня 2018 р.

Староста у селі: один – не воїн

По чотирьох роках реформи самоврядування лунає: “Нам не треба того колгоспу, де лише у Верхню вкладають кошти”. Зрозуміло, що Верхня є адміністративним центром об’єднаної територіальної громади (ОТГ), а протестують периферійні громади. Щоб не доводити до соціальної напруги, доцільно реалізувати децентралізацію вже на рівні ОТГ, посилити позиції старост, офіційно розподіляти кошти місцевого бюджету між внутрішніми громадами, застосовувати інструменти прямої демократії. Переконати населення, що у рамках ОТГ є “ми”, а не “кожен сам по собі”, – не менш важливе стратегічне завдання, яке реалізовуватиметься за прозорих механізмів діяльності, нарощення капіталу довіри, відчуття солідарності.

Уже функціонують 665 об’єднаних громад, у середньому п’ять громад об’єдналися в одну ОТГ. У старостинських округах (селах і селищах, які не стали адмінцентрами) ведуть діяльність 2460 старост. У середньому на одного старосту припадає, за підрахунками, близько 1,5 тис. населення. Це значно більше, ніж на солтиса у Польщі.

Читайте більше у матеріалі д.е.н., головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової “Староста у селі: один – не воїн”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”, 28 квітня 2018 р.

Село дрейфує…

В Україні вже тривалий час відбуваються істотні перетворення: то аграрне реформування, а от тепер реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади. Унаслідок останньої утворюються об’єднані територіальні громади (ОТГ), які включають місто як адміністративний центр і прилеглі сільські райони.

По факту формуються місько-сільські континууми, і формально начебто відбувається зближення (конвергенція) міста і села. Хоча подеколи важко подолати їх дивергенцію через занадто відмінні рівні розвитку і способи життя, розходження інтересів жителів, коли, як кажуть, для населення великих міст важливий курс валют, а у селах — урожай картоплі. Об’єднувальною метою є прагнення жити краще. Але поки що очевиднішим є превалювання суто територіально орієнтованого підходу при створенні ОТГ і меншою мірою — секторального, тобто пошуку тих економічних векторів, які стали б драйверами розвитку таких місько-сільських формувань.

Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника  Інституту економіки і прогнозування НАН України  О.Л.Попової “Село дрейфує…”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня.  Україна” 14 квітня 2018 р.

На шляху до Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості

DSC_0961_cr DSC_0888_cr DSC_0910_cr

27 березня 2018 р. у приміщенні ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників українського громадянського суспільства, фермерських організацій, українських та міжнародних громадських організацій та інституцій з Польщі, Румунії, Нідерландів, Бельгії, Австрії, включаючи глобальний Міжнародний рух La Via Campesinaконференція (ініціатор Декларації ООН про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості), за участі представника дипломатичної місії Болівії, представника Міністерства аграрної політики та продовольства України та інших офіційних осіб, відбулася міжнародна конференція «На шляху до Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості». Її організаторами виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Українська мережа сільського розвитку, La Via CAMPESINA.

DSC_0903_crDSC_0895_cr DSC_0937_crНа конференції було прийнято резолюцію, у якій висловлюється підтримка проекту Декларації та міститься заклик до найвищих органів влади в Україні сприяти її ухваленню Організацією Об’єднаних Націй. Ухвалення Декларації стане вагомим інституційним підґрунтям для реалізації проголошеного Урядом курсу на формування в Україні фермерського укладу європейського зразка та для захисту прав громадян України, які, як трудові мігранти, працюють у сільському господарстві зарубіжних країн.

DSC_0917_crDSC_0930_crDSC_0973_crДовідково

Зважаючи на зростання масштабів економічної маргіналізації сільського населення, що відбувається у світі внаслідок економічних і соціальних трансформацій, а також через вплив змін клімату, селяни вимушені шукати рішення своїх проблеми на найвищому рівні шляхом обговорення можливостей застосування потужного міжнародного інструменту захисту прав людини. З цією метою на початку 2000-х років міжнародним селянським рухом LaViaCampesina, який представляє понад 200 млн селян з різних країн і континентів, був зініційований процес розроблення та ухвалення Організацією Об’єднаних Націй  Декларації про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Для країн Східної Європи, зокрема для України, де значна частина населення живе і працює у сільській місцевості, захист прав селян має важливе значення.

DSC_0955_cr DSC_0950_crНаразі проект Декларації проходить обговорення у спеціально створеній для цього Міжурядовій робочій групі відкритого складу (OEiWG), що є частиною Ради ООН з прав людини у Женеві. У квітні 2018 р. має відбутися сесія OEiWG, де намічено узгодити остаточну редакцію проекту Декларації. Передбачається, що ухвалення Декларації сприятиме створенню міжнародно-правових актів, які допоможуть захисту прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, а також приверне увагу до таких проблем, як дискримінація цієї категорії населення. Україну та інші східноєвропейські країни об’єднують спільні проблеми селян та сільських жителів, і вони мають можливість разом виступити на підтримку прийняття Декларації, захистивши права тих, хто творить нашу історію та є основою сталого розвитку.

Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку

Парламентські слухання на цю тему, ініціатором яких виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, відбулися 21 березня 2018 року.

Предметом обговорення стали нагальні проблеми довгострокового програмування розвитку національної економіки, скоординованої діяльності органів державної влади та їх спрямованості на інноваційний розвиток країни; механізмів реалізації пріоритетів інноваційної діяльності та пріоритетів розвитку науки і техніки; формування інIMAG4994новаційної інфраструктури та застосування механізмів державного впливу (фінансових, кредитних, податкових тощо) для досягнення інноваційних пріоритетів; підвищення рівня наукових досліджень та підготовки професійних кадрів для конкурентної економіки; формування ринку інтелектуальної власності та інноваційної культури суспільства.

З доповіддю та рекомендаціями на парламентських слуханнях виступив член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, д.е.н., завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України  І.Ю.Єгоров.

З пропозиціями доповідача можна ознайомитися тут

Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2017 року і прогнози на 2018-й

Члени Клубу банкірів та один із його ділових партнерів – Міжнародний трейд-клуб 27 лютого 2018 р. організували у Посольстві Республіки Болгарія в Україні представницьку міжнародну зустріч «Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2017 року і прогнози на 2018-й».

На засіданні за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні пана Красиміра Мінчева, радника з економічних питань Посольства Республіки Болгарія в Україні Антонія Переновськи, президента Міжнародного трейд-клубу, радника з економічних питань Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Лю Цзюня та третього Президента України Віктора Ющенка із доповідями виступили співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України:  завідуюча відділом грошово-кредитних відносин, доктор економічних наук, професор Наталія Шелудько та завідувач відділу фінансів реального сектора,  доктор економічних наук Владислав Зимовець.

Більше читайте тут

Чи приєднається Україна до Міжнародного руху селян?

У світі набуває дедалі більшого поширення рух на захист прав селян. Сьогодні його учасники домагаються прийняття ООН Декларації про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Бо у змаганні за ресурси, вигідні ринки збуту, державні преференції тощо найбільш вразливими виявляються саме малі виробники сільськогосподарської продукції.

Чи приєднається Україна до Міжнародного руху селян за право гідно жити й працювати?

Читайте у матеріалі чл.-кор. НАН України О.М.Бородіної, д-ра екон. наук І.В.Прокопи та М.Стрижака  “Варто боротися”,  опублікованому в газеті “Дзеркало тижня. Україна” 25 лютого 2018 р.

Відновлення без стратегії: чи є шанс збудувати новий Донбас?

Ухвалений у січні цього року закон про реінтеграцію Донбасу спричинив чергову хвилю дискусій про пріоритети та інструменти політики щодо окупованих нині територій і майбутньої деокупації.

За політичними баталіями довкола цього закону залишився майже непоміченим факт затвердження наприкінці 2017-го Кабінетом міністрів Державної цільової програми відновлення та розбудови миру в східних регіонах України, розробленої Міністерством з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Між тим саме Програма стосується конкретних змін, які мають відбуватися вже сьогодні в якості життя людей і конкурентоспроможності територій Донецької та Луганської областей, що перебувають під контролем України. Причому позитивних змін, відсутність яких, власне, робитиме більш проблематичними і процеси деокупації.

Та чи відповідає Програма рівню стратегічних викликів? Читайте більше у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці    Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігової  “Відновлення без статегії: чи є шанс збудувати новий Донбас?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 5 лютого 2018 р.

Тіньова економіка в Україні – причини і наслідки

26 січня 2018 року в Інституті економіки та прогнозування  Національної академії наук України відбулося засідання Клубу банкірі, присвячене темі «Тіньова економіка в Україні – причини і наслідки».

Тон дискусії задав директор Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, академік Валерій Геєць, звернувшись до відомої книги Ернандо де Сото «Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає тільки на Заході і зазнає поразки у решті світу».

Учасники заслухали доповіді завідувача сектору інституційної економіки Інституту економіки та прогнозування НАН України, професора, доктора економічних наук Олега Яременка «Природа тіньової економіки в Україні”; директора економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, доктора економічних наук Ярослава Жаліла «Тіньова економіка як “інституційна пастка” на шляху економічної модернізації»; заступника начальника управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України – начальника відділу з питань економічної безпеки, детінізації економіки та статистики, кандидата економічних наук Олени Дубровіної про результати моніторингу рівня тіньової економіки в Україні; кандидата економічних наук, члена Економічного дискусійного клубу Євгена Олейнікова про досвід боротьби з тіньовою економікою в інших країнах; доктора економічних наук Віктора Мандибури про зв’язок між тіньовою економікою та корупцією.

IMG_3493              IMG_3615 (1)              IMG_3634              IMG_3550

У обговоренні взяли участь президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко, третій Президент України Віктор Ющенко, виконуючий обов’язки голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, аналітик-консультант  Ігор Шумило, голова Правління банку «Глобус» Сергій Мамедов та інші.

Детальніше про обговорення читайте тут