05 лютого 2015 року на каналі Голос.ua відбулася прес-конференція «Вільне плавання гривні: що це означає для майбутнього валютного курсу?», у якій взяла участь провідний науковий співробітник сектора міжнародних фінансових досліджень Інституту, к.е.н. Сльозко О.О. Дивіться тут:

http://ua.golos.ua/show_video/5745

Також к.е.н. Сльозко О.О. надала коментар кореспонденту Голос.ua щодо вибору адекватного для України режиму валютного курсу, а також висловила своє припущення щодо адекватності дій НБУ 16 січня ц.р.:

http://ua.golos.ua/ekonomika/valyutnyiy_koridor_bolee_effektiven_dlya_ukrainyi_chem_plavayuschiy_kurs_ekonomist_

А 14 січня к.е.н. Сльозко О.О. виступила з доповіддю на прес-конференції «Проблеми співпраці України з МВФ», яку проводив канал Голос.ua. У доповіді піднімалося питання доцільності відкриття нової лінії кредитування МВФ (EFF), окреслювалися виклики та потенційні наслідки для економіки України. Особливу увагу було зосереджено на соціальних загрозах: http://ua.golos.ua/social_problem/ekonomist_sotrudnichestvo_s_mvf_mojet_provotsiruet_sotsialnyie_vzryivyi_v_ukrainskom

Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України

Віктор Лір

Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр. стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не лише через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії та попитом сягнув критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.

Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будинком уряду України 28 січня засвідчили це. Їм байдуже, хто винуватий в їхньому запрограмованому безробітті — коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їм болить.

Однак боляче і болить не лише шахтарям — усій країні. І через стан сучасної енергетики також. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об’єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час дружньої північної країни.

Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозумілим, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Проте і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Врешті-решт, у процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни мають бути усунені.

Читайте більше у «Дзеркало тижня. Україна»

Побачила світ нова наукова доповідь Інституту:

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: рекомендації на основі досвіду країн Східної Європи : наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М.Гейця; чл.-кор. НАН України А.І.Даниленка, чл.-кор. НААН України, д-ра екон. наук Т.О.Осташко ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2015. – 104 с.

Доповідь містить рекомендації щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, розроблені творчим колективом ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» на основі аналізу досвіду європейської інтеграції країн Східної Європи.

Досліджені проблеми імплементації Угоди для окремих галузей економіки, ринків, економічних та фінансових інститутів: сільського господарства, харчової промисловості, металургії, енергетики, залізничного транспорту, фінансових ринків, монетарної політики, технічного регулювання, держзакупівель та екології. Результатом стали рекомендації для державних органів та бізнесу з акцентом на ролі виробничих асоціацій і механізмах співпраці бізнесу і органів влади. Вони базуються на аналізі досвіду імплементації європейських угод про асоціацію східноєвропейських країн та аналізі структурних змін, що відбулися у цих країнах після завершення їх імплементації та після набуття такими країнами членства в ЄС. Окрема увага приділялась тим положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація яких, як показав аналіз досвіду країн Східної Європи, може потребувати пролонгації в часі, причому для їх впровадження у цих країнах залучалася фінансова допомога ЄС.

Доповідь є третім черговим виданням із серії досліджень проблем європейської інтеграції України, що проводиться творчим колективом ІЕП.

29 січня 2015 р. у ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулося засідання круглого столу, присвяченого 150-й річниці з дня народження видатного українського вченого і громадського діяча, співзасновника Української академії наук, економіста світової слави – Михайла Івановича Туган-Барановського.

Предметом обговорення учасників заходу – представників провідних науково-освітніх закладів України – був внесок у розвиток економічної науки, українського суспільства, національного господарства, формування інститутів державності та забезпечення геополітичної перспективи української нації.

За підсумками круглого столу виокремлено ключові напрями досліджень М.Туган-Барановського, що зберігають актуальність за сучасних умов:

Cектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Соціально-економічні та екологічні виміри оптимізації енергетичного балансу України», що виконувався в рамках наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України» (науковий керівник – завідувач сектора к.е.н. Подолець Р.З.
У процесі виконання досліджень колективом авторів були розроблено та апробовано методологічний підхід до сценарного оцінювання стратегій оптимізації енергетичного балансу України та формулювання переліку пріоритетних галузевих заходів із урахуванням соціально-економічних та екологічних критеріїв, що базується на комбінованому використанні макроекономічних (економічної динаміки і загальної рівноваги) та галузевих (енергетичної системи та електроенергетики) економіко-математичних моделей і структурований відповідно до основних етапів процесу стратегічного планування. Базою для розрахунків енергетичних сценаріїв служать альтернативні макроекономічні сценарії, що відрізняються прогнозною структурою економіки. Економічні сценарії зведені за основними макроекономічними показниками. Використання запропонованого алгоритму дозволяє оцінити оптимальні набори загальних та унікальних для кожного сценарію технологічних рішень для оптимізації структурних пропорцій енергобалансу, визначити набори пріоритетних галузевих заходів у рамках постоптимізаційного аналізу чутливості результатів для визначення стійких стратегій і заходів для хеджування ризиків.
За результатами аналізу прогнозних сценарних розрахунків визначено та оцінено основні наслідки реалізації стратегічних напрямів оптимізації енергетичного балансу, серед яких:
– збереження (збільшення) домінуючої частки електроенергії в структурі енергетичного балансу як найбільш зручного, ефективного та універсального виду енергії, що забезпечує доступ до сучасних споживчих благ. Для уникнення ризиків надійності поставок при випереджаючому зростанні попиту на електроенергію та одночасному дотриманні екологічних критеріїв розвитку енергетики система генерації електроенергії повинна бути структурно змінена з метою запобігання збільшенню антропогенного навантаження;
– збереження атомною енергетикою домінуючого положення в електробалансі України за будь-яких трансформацій у системі генерації та структурі кінцевого споживання, залишаючись базисом кривої навантаження і основним джерелом виробництва електроенергії з низьким рівнем викидів вуглекислого газу;
– посилення тенденцій децентралізації систем виробництва електроенергії і тепла (розподілена генерація) внаслідок зростання обсягів використання відновлюваних (локальних) джерел енергії;
– розширення використання відновлюваних джерел енергії, що опосередковано сприятиме досягненню інших цільових критеріїв розвитку енергетичного сектора;
– стале зростання цін (об’єктивно-обумовлених або двоїстих оцінок цін) на основні вторинні енергоресурси (електроенергію і тепло) протягом всього горизонту прогнозування;
– пріоритетність політики енергоефективності та енергозбереження, що є критично важливою необхідною умовою надійності енергозабезпечення, досягнення цільових показників розвитку енергетики і стійкості моделі економічного розвитку. Досягнення необхідних обсягів енергозбереження потребуватиме швидших темпів відриву динаміки економічного зростання і споживання енергії, умовою чого є поєднання заходів енергетичної політики оптимізації енергобалансу з структурними реформами на рівні секторів економіки;
– перехід у довгостроковій перспективі від сьогоднішньої системи енергозабезпечення з високими витратами на паливо та експлуатаційними витратами до енергетичної системи, для якої будуть характерні високі капітальні інвестиції та порівняно менші витрати на паливо;
– зростатиме частка витрат на енергію та енергетичні послуги, включаючи послуги з постачання енергії, у загальній структурі витрат домогосподарств. Подібна тенденція буде характерною і для підприємств сфери послуг, основні енерговитрати в яких пов’язані з задоволенням побутових потреб. При цьому компенсація інвестиційних витрат за рахунок скорочення витрат на енергію внаслідок скорочення енергоспоживання у більшості випадків спостерігатиметься лише у довгостроковій перспективі з лагом 5–10 років від початку реалізації відповідних заходів;
– дотримання екологічних критеріїв економіки, визначених на рівні поточних середньоєвропейських, істотно не відрізняється за обсягами витрат від інших цільових енергетичних сценаріїв. Визначення можливості накладання більш амбітних цільових показників за аналогією з тими, що задекларовані в програмних документах ЄС, а також визначення їх оптимального значення вимагатиме додаткової оцінки впливу на основні макроекономічні показники, оскільки потребуватиме збільшення капітальних витрат на нові технологічні рішення.

Протягом квітня-грудня 2014 р. відділ економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України здійснював дослідження в рамках Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація українського суспільства і економіка в контексті викликів ХХІ століття» за темою «Модернізаційні можливості внутрішнього ринку України» (науковий керівник – завідувач відділу, член-кореспондент НАН України Шинкарук Л.В.).

У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом розвинуто підходи до аналізу особливостей функціонування та розвитку внутрішнього ринку України у контексті наповнення товарами власного виробництва та тенденцій кон’юнктури його окремих сегментів (за рівнем продажу споживчих товарів вітчизняного виробництва, обсягами імпортної та експортної складових внутрішнього виробництва, а також пропорцій у структурі внутрішніх товарних ресурсів); поглиблено теоретико-методологічні засади оцінювання технологічних можливостей економіки та розроблено економіко-математичну модель на основі концепції «простору товарів», що дозволило розрахувати індикатори технологічних можливостей України порівняно з іншими країнами світу за окремими товарними групами й визначити перспективні напрями щодо виробництва конкурентоспроможної української продукції. Науковцями запропоновано заходи для вирішення найбільш нагальних проблем, що перешкоджають формуванню сприятливого інвестиційного клімату та сформовано механізм модернізації внутрішнього ринку України, який включає три блоки: 1) захист національного виробника на внутрішньому ринку, що включає інструменти тарифного та нетарифного регулювання; 2) розвиток внутрішнього виробництва, який включає розроблення програм розвитку та планів їх реалізації з визначеними конкретними пріоритетами; підключення до фінансових інструментів міжнародних фінансових організацій, ЄС та окремих країн світу; фінансові механізми підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності; гармонізацію стандартів та інші економіко-адміністративні механізми; 3) розширення присутності на зовнішніх ринках (способи виходу на зовнішні ринки), що включає інструменти просування продукції (економічна дипломатія) та бізнес-навчання.

З презентацією результатів можна ознайомитись за посиланням.

  Промислова політика посткризової економіки: кол. монографія / [Дейнеко Л.В., Якубовський М.М., Шелудько Е.І. та ін.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.В. Дейнеко; за ред. д-ра екон. наук, проф. М.М. Якубовського; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогноз. НАН України” – К. , 2014. – 316 с.: табл., рис.

ISBN 978-966-02-7429-7

Обґрунтовано теоретичні засади національної промислової політики, її змістовні особливості відповідно до галузевого розвитку, запропоновано методологію інтегрального виміру пріоритетності видів промислової діяльності за критеріями ефективності, виробничої активності, забезпечення внутрішнього ринку та сприяння структурно-технологічній модернізації. Особливу увагу приділено подальшому розвитку методології вимірювання екологічного рівня промислового виробництва на основі теорії декаплінгу, теоретично обґрунтовано змістовні характеристики потенціалу фінансового забезпечення процесів відтворення, узагальнено наслідки впливу кризи на корпоративне управління та обґрунтована необхідність посилення мотиваційної стратегії залучення учасників корпоративних відносин, визначено пріоритетні напрями промислової політики, що утворять стратегічний вектор нової парадигми промислового розвиту.
Для науковців, державних службовців, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

  Агропродовольчий розвиток України в контексті забезпечення продовольчої безпеки : кол. моногр. / [О.В.Шубравська, Л.В.Молдаван, Б.Й.Пасхавер та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук О.В.Шубравської ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2014. – 456 с. : 99 табл., 19 рис.

ISBN 978-966-02-7366-5

Досліджені тенденції та чинники сучасного агропродовольчого розвитку України і світу в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки. Запропоновані методологічні підходи щодо оцінки розмірів аграрного ресурсного потенціалу, ефективності використання основних ресурсів сільськогосподарського і харчопереробного виробництв, відповідності існуючої моделі аграрного господарювання України концепції сталого розвитку.
Для науковців, викладачів і студентів ВНЗ, працівників міністерств і відомств, а також широкого загалу читачів.

  Лебеда Т.Б. Макроекономічне моделювання перерозподілу ВВП через бюджет : монографія / Тетяна Борисівна Лебеда ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К., 2014. – 296 с. : табл., рис.

ISBN 978-966-02-7367-2

Монографія присвячена дослідженню впливу бюджетно-податкової політики на макроекономічну динаміку. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід державного регулювання з використанням засобів бюджетно-податкової політики, зокрема в період фінансово-економічної кризи, у тому числі з використанням економіко-математичних моделей; проаналізовано тенденції економічного розвитку України з визначенням основних факторів та впливів; розроблено методологічні підходи та сконструйовано економіко-математичні моделі оцінки впливу бюджетно-податкової, валютної, грошово-кредитної та інвестиційної політики на динаміку макроекономічних показників розвитку України, на базі яких реалізовано прогнозно-імітаційні розрахунки за ймовірними сценаріями розвитку подій.
Для науковців, працівників міністерств і відомств, викладачів і студентів ВНЗ, фахівців у сфері економічного планування та прогнозування.

  Розвиток державних фінансів України в умовах глобалізації : кол. моногр. / [Луніна І.О., Булана О.О., Фролова Н.Б. та ін.] ; за ред. д.е.н. І.О.Луніної ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2014. – 296 с. : 46 табл., 25 рис.

ISBN 978-966-02-7365-8

Досліджено теоретико-методичні проблеми аналізу та оцінки впливу зовнішніх та внутрішніх ризиків на стан державних фінансів в умовах глобалізації. Виявлено фактори, що несуть потенційну загрозу збільшення зобов’язань держави. Досліджено роль зовнішніх корпоративних позик як фактора ризику для боргової стійкості держави. Запропоновано інструментарій оцінки загроз для стабільності державних фінансів.
Проаналізовано розподіл податкового навантаження на працю, капітал та кінцеве споживання в Україні з урахуванням впливу факторів глобального фінансового середовища, обґрунтовано пропозиції щодо забезпечення національної податкової системи надійними джерелами доходів. Досліджено інструменти державної підтримки підприємств в умовах глобалізації. Визначено напрями реформування державної підтримки економіки України з урахуванням вимог СОТ та ЄС.
Для спеціалістів з питань бюджетно-податкової політики, науковців, викладачів, аспірантів і студентів ВНЗ.

Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України у 2014 р. завершив дослідження за темою «Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток» (науковий керівник – завідувач відділу, член-кореспондент НАН України Шинкарук Л.В.).

У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом: уточнено категорійний апарат і методологічний інструментарій дослідження структурних трансформацій в економіці та визначено основні їх характеристики і наслідки; обґрунтовано основні завдання структурної трансформації  економіки України; визначено тенденції трансформаційних змін у структурі виробництва за період 2000–2013 рр.; виявлено особливості структури ВДВ; визначено основні диспропорції кінцевого використання ВВП; визначено розвиток індустріальної компоненти як базової умови реалізації структурної політики з ідентифікацією факторів стимулювання розвитку реального сектора економіки України; виявлено особливості утворення доходу нефінансового сектора України та характер впливу доходів від власності на обсяг валового прибутку сектора; ідентифіковано особливості структури рахунків сектора загального державного управління та доходу сектора домашніх господарств; виявлено структурні особливості національного багатства України; обґрунтовано роль продуктів інтелектуальної власності (нематеріальних основних засобів) як можливих ключових аттракторів формування нової економічної системи; визначено обмеження внутрішнього ринку, що впливають на формування структури вітчизняного виробництва і спеціалізацію країни у світовому поділі праці.

Науковцями відділу сформульовано основні положення формування системи державного стратегічного планування як організаційно-господарського механізму реалізації стратегії; обґрунтовано методологічні засади формування моделі промислової політики; визначено напрями реформування української промисловості; запропоновано заходи податкового й бюджетного стимулювання структурно-технологічних змін й активізації інвестиційних й інноваційних процесів; сформовано прогноз структурних зрушень в економіці України внаслідок підписання Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС; визначено напрями структурних реформ та основні складові структурної політики, що має забезпечити умови для розвитку національної економіки.

За результатами дослідження підготовлено 72 публікації у наукових виданнях та 26 науково-аналітичних матеріалів до державних органів влади, на 7 з яких отримано позитивні відгуки.

За результатами досліджень буде випущено наукову доповідь.