Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Ідентифікація небезпечних дисбалансів в Україні у контексті запозичення досвіду країн ЄС та G20

Технологічну послідовність побудови комплексу моделей вибору індикаторів небезпечних економічних дисбалансів на основі узагальнення експериментального досвіду міжнародних інтеграційних об’єднань (ЄС, G20) запропоновано у статті молодшого наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.Ю.Яценко “Ідентифікація небезпечних дисбалансів в Україні у контексті запозичення досвіду країн ЄС та G20”. Її реалізація  на прикладі України дозволила оцінити ймовірність продовження кризових явищ в українській економіці.

Промисловість після збройного конфлікту: що потребує відбудови?

Безпрецедентні події на Донбасі вимагають адекватної державної політики щодо подолання їх наслідків. Про заходи, необхідні для відновлення Донбасу як старопромислового регіону України, читайте в інтерв’ю завідувача відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування, чл.-кор. НАН України Л.В. Шинкарук та старшого наукового співробітника, к.е.н. О.Ю. Снігової «Промисловість після збройного конфлікту: що потребує відбудови?…» у газеті «Голос України»  4 листопада 2015 р.

Яка стратегія структурних змін створить умови для економічного розвитку України

OLYMPUS DIGITAL CAMERA30 жовтня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл на тему «Яка стратегія структурних змін створить умови для економічного розвитку України?» за результатами досліджень відділу зростання та структурних змін в економіці за темою «Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток».Було обговорено питання щодо:

1) якісних структурних змін, необхідних Україні:

Шинкарук Л.В., чл.-кор. НАН України, завідувач відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Якісні структурні зміни як основа економічного розвитку України»;

Мусіна Л.А., координатор співробітництва з ЮНІДО в Україні «Про пріоритети та інструменти структурних зрушень у промисловості України»;

Москвін О.О., заступник директора департаменту національних рахунків та макроекономічної статистики Державної служби статистики України «Структурні особливості складових ВВП України»;

OLYMPUS DIGITAL CAMERA2) змін реального сектора, які закладуть фундамент для економічного розвитку України:

Новицький В.С., міністр промислової політики України (2007-2010 рр.) «Першочергові заходи щодо відновлення промислового виробництва в Україні»;

Тищук Т.А., к.е.н., ст.н.с. відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Зміни технологічної структури промисловості України»;

Шовкун І.А., к.е.н., провідн. н.с. відділу промислової політики «Європейські орієнтири промислової політики України»;

Бородіна О.М., чл.-кор. НАН України, завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Структурні деформації в аграрному і сільському розвитку»;

Шубравська О.В., д.е.н., завідувач відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Структурні зміни та ефективне зростання сільгоспвиробництва»;

Ковальова О.В., директор департаменту стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України «Аграрний сектор економіки: умови та перспективи розвитку»;

3) структурних змін фінансового сектора, які зможуть забезпечити економічний розвиток:

Шелудько Н.М., д.е.н., завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Фінансові детермінанти структурних змін»;

Соболєв Б.В.,головний радник голови правління ПАТ «Укрексімбанк» «Структурні зміни фінансового сектору, які зможуть забезпечити економічний розвиток»;

4) формування конструктивних відносин у трикутнику освіта – наука – бізнес:

Бажал Ю.М., д.е.н., завідувач кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» «Створення мережі підприємницьких університетів в Україні як важливий елемент стратегії структурних змін»;

Бобух І.М., д.е.н., провідн. н.с. відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Якими повинні бути кроки держави по створенню ринку науково-освітніх послуг?»

OLYMPUS DIGITAL CAMERAУ дискусії взяли участь Пустовойтенко В.П. – прем’єр-міністр України (1997–1999 рр.), Сіденко В.Р. – науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова, Цибух В.І. – надзвичайний і повноважний посол України у Греції (2005–2010 рр.), виконавчий директор Асоціації зовнішньої політики, представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби статистики України,. співробітники відділів економічної теорії, грошово-кредитних відносин, промислової політики, економіки і політики аграрних перетворень, форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України, фахівці з Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Національної академії державного управління при Президентові України.

Резюме основних виступів круглого столу див. тут

Переваги Угоди про асоціацію з ЄС відкриються тільки для тих українських підприємств, які працюють прозоро

Після імплементації Угоди в Україні покращуватимуться правила конкуренції, спростяться умови руху капіталів. Очевидно, що ці переваги мають сенс лише для підприємств, які працюють легально. Яким є рівень тіньової економіки у зовнішньоторговельних операціях України та ЄС і як запобігти його подальшому зростанню, читайте у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці  Т.А.Тищук “Рух до Європи “в “тіні””, опублікованій в газеті “Дзеркало тижня. Україна”  30 жовтня 2015 р.

Перспективи інтеграції ядерної енергетики України та ЄС

Україна належить до одного з найбільших споживачів атомної енергії в світі. З урахуванням перспективи зростання в Україні прогнозної потреби в ядерній енергетиці до 28,0 млн. т н.е. у 2035 р. набуває особливого значення імплементація українського законодавства відповідно до директив і вимог країн ЄС в першу чергу пов’язаних з можливостями використання диверсифікації. Детальніше – у статті
к.е.н., старшого наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України В.Г. Бурлаки «Перспективи інтеграції ядерної енергетики України та ЄС: диверсифікаційний аспект», розміщеній на сайті журналу «Економіст» 29.10.2015 р.

Як залучити інвесторів в порти

Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС відкриває перспективи розвитку вітчизняного морського транспорту, наближення умов його функціонування до рівня європейських стандартів. Теоретико-методологічні засади досліджень фінансування морських портів на основі європейського досвіду розглянуті у статті к.е.н. старшого наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури Н.В.Кудрицької «Как привлечь инвесторов в порты», опублікованій у журналі «Порты Украины» у жовтні 2015 р. (№ 8).

Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС

Освітній потенціал населення України можна було б розглядати як одну з реальних конкурентних переваг України у контексті асоціації з ЄС, якби не той факт, що за рівнем економічного розвитку, уособленим показником валового національного доходу (ВНД) на душу населення, Україна у рази відстає від країн з дуже високим рівнем людського розвитку…
Про шляхи реформування системи освіти у країні з огляду на долучення України до європейського простору йдеться у статті к.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки і прогнозування НАН України Т.Б.Лебеди “Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС”, вміщеній на сайті журналу «Економіст» 29.10.2015 р.

Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?

28 жовтня ц. р. у «Фідобанку» відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?». В обговоренні підсумків діяльності вітчизняних банків за три квартали поточного року взяли участь: перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, провідні українські банкіри, вчені-економісти та експерти. DSC_7358
Під час обговорення було докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на діяльність банківської системи.
Так, к.е.н. старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Є.О. Бублик відзначив: «Одним з основних факторів, що зумовлюють збереження негативного тренду у банківській системі України виступає катастрофічне зниження рівня довіри між всіма учасниками ринку банківських послуг. Через відсутність довіри, в умовах високих відсоткових ставок та значних обсягів коштів на руках у населення продовжується відплив депозитів з банків, в умовах суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Внаслідок відсутності впевненості у подальшій долі діючих банків продовжує лишатись замороженим навіть ринок міжбанківських кредитів. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Навіть проголошення переходу від етапу «очищення» банківської системи до більш конструктивного етапу забезпечення її стабільності та формування умов розвитку економіки може суттєво покращити рівень довіри».DSC_7223
На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, це насамперед пов’язано з довірою українців до дій Національного банку та урядових структур щодо стабілізації макроекономічної ситуації.
У ході обговорення учасники засідання Клубу банкірів домовилися про координацію зусиль банківської спільноти щодо розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України, профільними комітетами Верховної Ради для транспарентності рішень, які ними приймаються, і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі України. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших тем і проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.

 

Реалізація експортного потенціалу України на ринках ЄС у контексті проблем реформування системи сертифікації

Головним аспектом соціально-економічної кризи, в якій перебуває Україна зараз, є різке падіння виробництва за усіма основними видами економічної діяльності, вагомим чинником чого стало скорочення зовнішнього попиту, оскільки пропозиція українських товаровиробників значною мірою орієнтована на зовнішні ринки: загалом на експорт спрямовується до 40% виробництва товарів, причому по окремих видах діяльності частка експорту сягає 60–80%. Саме тому реалізація експортного потенціалу економіки України є одним з найважливіших завдань у забезпеченні відновлення економічного зростання.
Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України Л.І.Кузнєцової «Реалізація експортного потенціалу України на ринках ЄС у контексті проблем реформування системи сертифікації».

Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС

Приватні вугільні компанії на практиці продемонстрували, що українські шахти можуть працювати ефективно, розвіявши міф, що через складність гірничо-геологічних умов в Україні вуглевидобування можливе лише при державному дотуванні. Сьогодні, коли надання державної підтримки вугільній промисловості Угодою про асоціацію і нормами СОТ в принципі не забороняється, але має ряд обмежень, виникає запитання, чи цікавий державі такий досвід і як вона його використає? Читайте більше у коментарі  к. е. н.,  провідного наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури
О.Ф.Ляшенко «Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС» газеті «День» 28 жовтня 2015 р.