Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Про реформування місцевого самоврядування – читайте статтю головного наукового співробітника Інституту, д.е.н. Попової О.Л. у газеті “Дзеркало тижня” № 4 за 6 лютого 2015 р.

Реформуємо місцеве самоврядування “як у Польщі”: хто більше?

Ольга Попова 

 Ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування в Україні виглядає революційною: “верхи не можуть, низи не хочуть”. 

Верхи, централізувавши ресурси та фінанси, не можуть фінансувати переважно за рахунок бюджетних коштів утримання навіть управлінського персоналу в нинішній, на їхню думку, – завеликій кількості сільських рад. А представники місцевих рад виступають проти об’єднання громад, мотивуючи це не лише позбавленням їх посад. Законопроект “Про добровільне об’єднання територіальних громад” просувається надто важко і поданий на повторне друге читання з вилученою статтею 12, яка передбачала наявність перспективного плану об’єднання територіальних громад, що мав розроблятися обласними державними адміністраціями і затверджуватися Кабінетом міністрів. Підкреслюється добровільність об’єднання, відсутність адміністративного тиску, стимулювання економічними важелями. Але чітко заявляється на високих рівнях, що “місцеву виборчу кампанію… маємо провести вже в рамках нових створених укрупнених громад” (DT.UA №1 2015 р.). Тобто до жовтня 2015 р. мають бути створені “нові укрупнені громади”.

У дискусіях прихильники реформування найчастіше послуговуються досвідом Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Тому варто порівняти хоча б середні показники масштабів самоврядних громад у них і в нас – їх населення, території тощо. Важливо акцентувати увагу на особливостях розселення у сільській місцевості, бо без цього “запозичення” і найбільш вдалої моделі може мати неочікувані наслідки для сільського розвитку. Хоча наведені параметри є “середньою температурою по госпіталю”, все ж таки кількісні критерії трохи упорядковують бачення.

Очільники й автори започаткованої в Україні реформи місцевого самоврядування стверджують, що будемо реформувати за прикладом Польщі. Справді, проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних у Польщі. У результаті її оформилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках. Модель влади змінилася на користь громад і реалізації їхніх прав на самоврядування. Фінансово самодостатнє місцеве самоврядування саме на базовому рівні змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад. Ефективне самоврядування стало поштовхом до соціально-економічного розвитку сільських громад і сіл.

На такі ж позитивні результати можна було б сподіватися і в Україні. Але…

Далі – на: http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html

Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації

Протягом травня-грудня 2014 р. відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України виконував І етап дослідження за темою «СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ» Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні», який називається «Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації».

Особливістю дослідження стало застосування соціокультурного підходу до вимірювання, оцінки та аналізу модернізації економіки України в сучасних умовах. Це дало можливість емпірично оцінити (з використанням методології Г. Хофстеде) культурні виміри потенціалу модернізації економіки України (вперше в розрізі регіонів), встановити вплив різних форм соціального капіталу на стратегії економічної адаптації, розкрити культурні чинники активізації підприємницьких намагань.

З презентацію результатів можна ознайомитись за посиланням.

Моніторинг соціально-економічних очікувань населення (за підсумками 2014 р.)

Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України тривалий час проводить соціологічні опитування, які відображають інформацію щодо динаміки самооцінок матеріального становища, розриву між бажаними та реальними доходами, поширеності тіньових доходів, суб’єктивного сприйняття соціальної структури суспільства, соціально-економічних оцінок і очікувань щодо власного матеріального становища та економічного розвитку.  В презентації представлена динаміка цих показників за весь період спостереження, крім цього наведені дані щодо довіри органам влади, а також поінформованості громадян щодо Програми дій Уряду.

З презентацію можна ознайомитись за посиланням.

Розробка модельних засобів для аналізу і прогнозування надійності роботи Об’єднаної енергетичної системи України

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Моделювання та економічна оцінка забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України при подовженні або виведенні з експлуатації діючих ядерних блоків АЕС»; ІІ етап: «Розробка модельних засобів для аналізу і прогнозування надійності роботи Об’єднаної енергетичної системи України» (науковий керівник теми – завідувач сектора, к.е.н. Подолець Р.З.

У  результаті виконання наукового дослідження авторським колективом на основі ліцензійного модельного засобу МАГАТЕ “WASP-IV” створено модельний оптимізаційний інструментарій для розробки, оцінки та аналізу сценаріїв довгострокового розвитку генеруючих потужностей ОЕС України з урахуванням забезпечення надійності її функціонування “WASP-Україна”. Особливості інструментарію полягають у детальному врахуванні структури генеруючих потужностей ОЕС України, комплексу технічних, економічних та екологічних параметрів їх роботи, можливості задавання критичних величин резервних потужностей та агрегованих показників надійності роботи енергосистеми. За допомогою розробленого модельного інструментарію “WASP-Україна” здійснено експериментальний модельний розрахунок базового сценарію розвитку генеруючих потужностей ОЕС України на період до 2030 року з урахуванням надійності її функціонування, зокрема агрегованих показників імовірності виникнення дефіциту активної електричної потужності в енергосистемі (LOLP) та величини незадоволених потреб споживачів у електроенергії (ENS). Результати розрахунку показали достатній рівень адекватності модельних оцінок перспективної структури генеруючих потужностей, виробництва електроенергії та надійності роботи ОЕС України (без урахування сучасних форс-мажорних обставин в енергетиці).

Інновації та соціально-економічний розвиток України

Відділ інноваційної політики, економіки та організації високих технологій завершив роботу над НДР «Основні проблеми та напрями інноваційного розвитку України у 2015-2020 рр.»

Робота є результатом комплексних досліджень фахівців з декількох наукових установ України (координуючі та загальнометодичні функції з виконання проекту були покладені на ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»). Поглиблено розуміння значення інновацій у відтворювальних процесах у сучасній економіці, виявлено соціально-економічні закономірності, що визначають динаміку інноваційного розвитку як на рівні держави, так і на рівні окремих компаній, зокрема показано, що в інноваційному типі розвитку динамізм змін досягає такого рівня, за якого риси, що характеризують мінливість стану, починають істотно переважати над рисами, що характеризують його стійкість. Показана роль національних інститутів розвитку в реалізації інноваційної політики в умовах кризи, в якій опинилася Україна. Проведено розрахунки динаміки основних показників інноваційного розвитку за останні двадцять років. Розроблено пропозиції щодо посилення впливу інновацій на модернізацію національної економіки завдяки формуванню національних інститутів розвитку, діяльність яких має бути орієнтована на досягнення пріоритетів інноваційного оновлення економіки, зокрема у фінансовій сфері: універсальні та спеціалізовані банки розвитку, експортно-імпортні банки, державні венчурні та лізингові компанії, інноваційні фонди, фонди і агентства регіонального розвитку тощо. Серед інноваційно орієнтованих національних інститутів розвитку інших типів особливо важливого значення повинні набути технопарки, промислові парки, бізнес-інкубатори, наукові центри, індустріальні парки, центри трансферу технологій, центри розвитку дизайну та інші, що сприятимуть розвитку інноваційної інфраструктури і переважно діятимуть на засадах підприємницької діяльності.

2015: нові ризики і можливості для банків України

3 лютого 2015 року відділ грошово-кредитних відносин Інституту за сприяння Громадської організації «Клуб банкірів» провели круглий стіл на тему: «2015: нові ризики і можливості для банків України».

У роботі круглого столу взяли участь провідні науковці Інституту, представники фінансового ринку, вчені-економісти, представники НБУ, ВРУ.

DSC_0018wВідкриваючи засідання круглого столу, академік НАН України В.М.Геєць акцентував на потребі правильної оцінки ризиків, орієнтації в складних процесах, які відбуваються в Україні.

Науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту, к.е.н. А.І.Шкляр представив доповідь на тему: «Ключові ризики та обмеження у діяльності банків у 2015 році» (з презентацією можна ознайомитись тут).

Найбільш гострі дискусії в ході круглого столу точилися при обговоренні проведення НБУ політики інфляційного таргетування та її зв’язку з девальвацією гривні.

DSC_0021WУ результаті зустрічі було досягнуто домовленостей про поглиблення співпраці Інституту з банківською спільнотою у напрямі пошуку шляхів вирішення актуальних проблем банків. Голова Клубу банкірів Людмила Мостова висловила щиру вдячність фахівцям відділу грошово-кредитних відносин Інституту за конструктивний діалог і експертну підтримку у вирішенні нагальних питань розвитку банківського сектора України. Наступну дискусію було запропоновано організувати у Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ.

Виступи наших співробітників у ЗМІ

05 лютого 2015 року на каналі Голос.ua відбулася прес-конференція «Вільне плавання гривні: що це означає для майбутнього валютного курсу?», у якій взяла участь провідний науковий співробітник сектора міжнародних фінансових досліджень Інституту, к.е.н. Сльозко О.О. Дивіться тут:

http://ua.golos.ua/show_video/5745

Також к.е.н. Сльозко О.О. надала коментар кореспонденту Голос.ua щодо вибору адекватного для України режиму валютного курсу, а також висловила своє припущення щодо адекватності дій НБУ 16 січня ц.р.:

http://ua.golos.ua/ekonomika/valyutnyiy_koridor_bolee_effektiven_dlya_ukrainyi_chem_plavayuschiy_kurs_ekonomist_

А 14 січня к.е.н. Сльозко О.О. виступила з доповіддю на прес-конференції «Проблеми співпраці України з МВФ», яку проводив канал Голос.ua. У доповіді піднімалося питання доцільності відкриття нової лінії кредитування МВФ (EFF), окреслювалися виклики та потенційні наслідки для економіки України. Особливу увагу було зосереджено на соціальних загрозах: http://ua.golos.ua/social_problem/ekonomist_sotrudnichestvo_s_mvf_mojet_provotsiruet_sotsialnyie_vzryivyi_v_ukrainskom

Базові культурні особливості українського суспільства і можливості їх використання для соціально-економічного розвитку

Наукову доповідь під такою  назвою підготовлено у межах науково-технічного проекту «Соціокультурний вимір модернізації економіки України (І етап: Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації)» (науковий керівник – завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій, канд. соціол. наук Балакірєва О. М.).

Доведено, що базові культурні виміри українського суспільства (за Г.Хофстеде) можуть виступати як дуже обмежений ресурс сучасної економічної модернізації. Притаманна українській культурі довготермінова орієнтація і, частково, уникання невизначеності можуть бути використані для розбудови інститутів, сприятливих для людського капіталу, проте упродовж наступних десятиліть необхідні зусилля, щоб виховати низьку дистанцію влади та індивідуалізм.

Шестаковський О.П.  Базові культурні особливості українського суспільства і можливості їх використання для соціально-економічного роз­витку : наукова доповідь / О.П. Шестаковський, Є.В. Білоус ; за ред. О.М. Балакірєвої ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2015. – 36 с.

У газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 3 від 30 січня 2015 р. опубліковано статтю провідного наукового співробітника Інституту, кандидата економічних наук В.Е.Ліра під назвою: Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України

Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України

Віктор Лір

Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр. стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не лише через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії та попитом сягнув критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.

Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будинком уряду України 28 січня засвідчили це. Їм байдуже, хто винуватий в їхньому запрограмованому безробітті — коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їм болить.

Однак боляче і болить не лише шахтарям — усій країні. І через стан сучасної енергетики також. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об’єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час дружньої північної країни.

Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозумілим, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Проте і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Врешті-решт, у процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни мають бути усунені.

Читайте більше у «Дзеркало тижня. Україна»

Рекомендації щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на основі досвіду країн Східної Європи

Побачила світ нова наукова доповідь Інституту:

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: рекомендації на основі досвіду країн Східної Європи : наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М.Гейця; чл.-кор. НАН України А.І.Даниленка, чл.-кор. НААН України, д-ра екон. наук Т.О.Осташко ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2015. – 104 с.

Доповідь містить рекомендації щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, розроблені творчим колективом ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» на основі аналізу досвіду європейської інтеграції країн Східної Європи.

Досліджені проблеми імплементації Угоди для окремих галузей економіки, ринків, економічних та фінансових інститутів: сільського господарства, харчової промисловості, металургії, енергетики, залізничного транспорту, фінансових ринків, монетарної політики, технічного регулювання, держзакупівель та екології. Результатом стали рекомендації для державних органів та бізнесу з акцентом на ролі виробничих асоціацій і механізмах співпраці бізнесу і органів влади. Вони базуються на аналізі досвіду імплементації європейських угод про асоціацію східноєвропейських країн та аналізі структурних змін, що відбулися у цих країнах після завершення їх імплементації та після набуття такими країнами членства в ЄС. Окрема увага приділялась тим положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація яких, як показав аналіз досвіду країн Східної Європи, може потребувати пролонгації в часі, причому для їх впровадження у цих країнах залучалася фінансова допомога ЄС.

Доповідь є третім черговим виданням із серії досліджень проблем європейської інтеграції України, що проводиться творчим колективом ІЕП.