Чергове засідання ГО «Клуб банкірів»на тему «ВВП України: перспективи майбутнього» відбулося в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 16 грудня 2021 р. До обговорення ключових питань економічного зростання країни долучилися представники державних та урядових структур, провідних дослідних інститутів, банківської спільноти, приватного бізнесу, аналітичних центрів, громадських організацій. На засіданні був присутній представник Посольства Республіки Болгарія в Україні Стефан Софронієв – керівник Служби з торгово-економічних питань.
У вітальному слові голова ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом та підкреслила особливу важливість проведення його чергового засідання на зазначену тему саме в стінах Інституту, відзначивши слушність пропозиції щодо цього заступника голови Ради Національного банку України Василя Фурмана.
У доповіді д.е.н. Василя Фурмана «Роль НБУ у досягненні 1 трлн доларів ВВП України» було підкреслено, що цілі усіх центробанків, включаючи Національний банк України, передбачають підвищення економічного зростання. НБУ під час коронакризи діє в рамках політики усіх центробанків країн, що розвиваються. При цьому він не може змусити банки кредитувати економіку. Для економічного зростання в Україні потрібно завершити структурні реформи. При тому високому рівні інфляції в Україні сьогодні, обговорення цільових програм рефінансування не видається логічним. Такі дискусії можуть отримати об’єктивне підґрунтя лише при поверненні інфляції до цільового таргету. В. Фурман підкреслив, що політика центробанків країн, що розвиваються, не може бути тотожною політиці центробанків розвинених країн, а економіки таких країн не варто порівнювати. Будь-яке рефінансування в розвинених країнах іде в економіку або на фінансові ринки, в Україні ж ці кошти можуть іти або на споживчий, або на валютний ринки та впливати на валютний курс, тому НБУ в цьому питанні має бути обережним та консервативним.
Заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі торкнувся концептуальних питань економічного зростання в Україні, зокрема підкреслив проблематичність визначення показника потенціального зростання ВВП. Було зазначено, що, попри поширене уявлення, що цей параметр для України становить 4% на рік, його кількісне обґрунтування де-факто є відсутнім. Було наголошено, що це має неабияке значення із кількох причин. Саме такі прогнозні параметри закладаються як у стабілізаційні програми МВФ, так і у програмні документи уряду та центрального банку країни. Проте така динаміка є нижчою за фактичні темпи зростання економік, що розвиваються. Внаслідок цього формується «модель динамічного відставання», коли нібито зростаюча економіка з кожним роком виявляється дедалі більше позаду своїх конкурентів. Для України зазначене є ще більш проблематичним, оскільки фактичні темпи зростання її національної економіки є меншими за потенційні та часто майже удвічі поступаються середнім по країнах з ринками, що формуються.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підняв питання щодо глобальних та національних завдань і перешкод для прискорення економічного зростання. Було зазначено, що наразі у світі зараз впроваджуються нові підходи не лише до монетарної і бюджетної політики, а й взагалі до організації управління економікою. За цих умов стандартні інструменти можуть не спрацьовувати і навіть перешкоджати економічному розвитку. Для координації трьох цілей, які стоять перед НБУ, потрібне розширення ідеології функціонування Національного банку, оскільки природа інфляції дедалі більше відходить від суто монетарного складника. Гасити інфляцію монетарними інструментами можна, але потрібно зберегти її функціональну складову. У світі щораз частіше використовуються інструменти бюджетної підтримки. Постає питання, яким чином нейтралізувати деформуючий вплив фіскальної підтримки для збалансованості економіки і фінансової стабільності. Стосовно цієї ключової проблеми ще потрібно шукати відповідь, але її вирішення лежить в площині формування нових інструментів та інститутів, які забезпечують ефективну каналізацію ресурсів, а також таких механізмів, які здатні мінімізувати спекулятивно-інфляційний вплив фіскальної експансії, оптимізуючи її цільовий вплив на економічне зростання.
Екс-заступник голови НБУ Борис Марков у своєму виступі підкреслив різницю між монетарними та фіскальними функціями державного регулювання. Монетарна політика може негативно впливати на економічний розвиток. При цьому одночасне забезпечення стабільності цін та валютного курсу є неможливим. Хоча офіційно тіньовий сектор в Україні становить 35% ВВП, за оцінками доповідача, він перевищує 70%. Враховуючи це, фактичне падіння національної економіки є меншим, ніж вважається. Розігнати ж економіку завдяки інфляції неможливо.
Директор Департаменту координації фінансової політики Міністерства економіки України Тетяна Сисоєва зауважила, що сьогодні, в умовах пандемії, досить складно спрогнозувати економічну динаміку. Зупинившись на необхідності побудови ефективної комунікації між банківським та реальним секторами, вона поінформувала про консультації, які відбуваються в Міністерстві економіки щодо іпотечного кредитування.
У продовження думки С. Корабліна про те, що темпи зростання цін на сировину нижчі, ніж темпи зростання цін на промислові товари, голова наглядової ради АТ «Кристалбанк» Вадим Копилов зазначив, що сьогодні глобальна конкуренція сконцентрована на боротьбі за можливість регулювати товарні ринки. Говорячи про енергетичну безпеку, він зауважив що Україна має у своїх родовищах достатні запаси українського газу для власних потреб. Крім того, доповідач наголосив на ризиках іпотечної кризи у разі нарощення надмірного іпотечного кредитування.