Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Україна в системі світового господарства: історико-економічний контекст

6 жовтня 2021 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання Круглого столу з презентацією колективної монографії

Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України».– К., 2021.

Більше про монографію читайте тут

Організатором заходу виступив відділ економічної історії інституту. Захід проходив в онлайн-режимі, з використанням інтернет платформи Zoom.

Предметом обговорення стали дискусійні питання української економічної історії в контексті актуальних проблем сьогодення:

  • Чи завжди Україна була аутсайдером світової економіки?
  • Як «житниця Європи» перетворилася на імпортера продовольства?
  • Що посприяло перетворенню України на міжнародного донора трудових ресурсів?
  • Як вплинуло включення українських земель до господарських комплексів інших держав на конкурентоспроможність українського виробництва?
  • В чому суперечності намірів і наслідків державного регулювання зовнішньої торгівлі?
  • Яка роль іноземних інвестицій в економічному розвитку України?
  • Чому Україна з її багатими надрами стала залежною від зовнішніх джерел енергоресурсів і світових цін на сировину?

У засіданні взяли участь провідні фахівці з питань економічної історії, теорії міжнародної економіки, макроекономіки, міжнародних фінансів, кон’юнктури ринків, економіки і політики аграрних перетворень, промислової політики, форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, грошово-кредитних відносин, зокрема науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України (академік НАН України В.М. Геєць, академік НАН України А.А. Гриценко, д.е.н., проф., член-кореспондент НААН України І.В. Прокопа, д.е.н., проф., член кореспондент НААН України Т.О. Осташко, д.е.н., проф. Л.В. Молдаван, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.е.н., проф. Н.А. Супрун, д.е.н. Л.В. Єлісєєва, д.е.н. Є.О. Бублик, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. О.В. Риковська та ін.). До роботи круглого столу долучилися понад 60 учасників – представників академічних осередків НАН України та провідних економічних кафедр національних університетів (КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ ім. В. Гетьмана, КНТЕУ, НаУКМА, ЛНУ ім. Івана Франка, ОНУ ім. І. Мечнікова). На засіданні був присутній член Президії НАН України, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», чл.-кор. НАН України В.А. Устименко.

Модератором заходу виступила д.е.н. В.В. Небрат – зав. відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Учасників привітав директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ академік НАН України В.М. Геєць, наголосивши на важливості всебічного комплексного аналізу сучасного глобального економічного простору в єдності історичного, теоретичного та практичного підходів з огляду на посилення нестабільності, невизначеності та суперечливості сучасного світу. Увага академічної спільноти до проблематики світової економіки та місця в ній національного господарства визначається тим, що становлення України як самостійної держави відбувається в умовах загострення конкуренції та переформатування міжнародних відносин, боротьби за лідерство між провідними країнами світу, що становить виклик і для української державності. Тому є підтримка як таких досліджень в інституті, так і відділу економічної історії, що їх проводить та ініціює їх обговорення й обмін думками.

Академік НАН України, д.е.н., проф. А.А. Гриценко підкреслив актуальність і суспільну значимість історико-економічних досліджень загалом і представленої праці зокрема, наголосивши, що історико-економічний напрям академічних досліджень є недооціненим. Визначення історичних детермінант, які сформували сучасні позиції національного виробництва на світових ринках, має пізнавальну та практичну функцію щодо наукового усвідомлення та цілеспрямованої трансформації інституційного середовища економічної діяльності. Наскрізні висновки монографії, зокрема щодо формування в результаті експортоорієнтованих структурних перетворень диспропорційної господарської структури та закріплення сировинної спеціалізації українського експорту, дають можливість сформувати більш об’єктивне, історично обґрунтоване уявлення про сучасні процеси, що мають місце в економіці України і визначають, серед іншого, характер її участі у світовому поділі праці. Тому вихід наукового видання у світ  академік Гриценко оцінив як важливу подію не лише для відділу й інституту, а для України.

В обговоренні взяли активну участь представники академічної спільноти. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього, д.е.н., проф. А.І. Мокій наголосив на вагомості історико-економічного аспекту розроблення актуальних проблем сучасності, навівши як один із аргументів теоретичну конструкцію інерційності великих соціально-економічних систем (розроблена у 1960-х – 70-х роках фахівцями ЦЕМІ АН СРСР). Він відзначив, що суперечності, які розгортаються і поглиблюються в сучасному глобальному економічному просторі, несуть особливу загрозу через низьку стресостійкість національної економічної системи. Втрата тяглості, спадковості, на думку виступаючого, є однією з найбільших небезпек для соціуму. Монографія відділу економічної історії є засобом протидії тотальному неусвідомленню чи недооцінці значення цієї тяглості й спадковості, бо вона представляє погляд на історію міжнародних економічних відносин з позицій передбачення перспектив України в світі. На думку А.І. Мокія, йдеться не про детермінанти, а про імперативи, що визначають місце України в сучасному світі та рівень реалізації продуктивної спроможності українців у нашій країні та за кордоном.

Проф. кафедри економіки України ЛНУ ім. Івана Франка д.е.н. М.В. Кічурчак акцентувала на положенні щодо перманентності участі українського господарства в зовнішньоекономічних зв’язках і тих чинниках, які сформували ризики та загрози міжнародній суб’єктності економіки України після здобуття державної Незалежності. Виступаюча відзначила також ідею соборності, що реалізована в книжці через комплексне відображення розвитку українських земель у складі різних держав під впливом їхніх економічних політик. Згадуючи видатного вченого-економіста української діаспори Вс. Голубничого, вона зазначила, що галузеві диспропорції, особливості географічної спрямованості зовнішньоекономічних відносин та низькотехнологічна структура експорту значною мірою обумовлені історичними чинниками, зокрема бездержавністю, а багатство території сприяє закріпленню сировинного характеру економіки. М.В. Кічурчак звернула увагу присутніх на третю частину монографії, де розглянуто морфологію участі України в сучасній міжнародній економіці. Зокрема, відзначила перспективність розвитку нових форм входження в глобальні ринки праці та капіталу через глобальну  цифровізацію та формування шерінгової економіки. У виступі була піднята проблема ендогенізації економічного розвитку України, зокрема суспільної ефективності управління приватною власністю, ролі  внутрішніх інвестицій, консолідації суспільства та якості державної економічної політики.

Детальніше читайте тут

Comments are closed.